Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

“Не контроль, а допомога та підтримка”: як фахівців ЦПРПП вчать бути менторами та наставниками для педагогів

Програма “Демократична школа”, яку в Україні реалізує Європейський центр ім. Вергеланда (Норвегія) організовує пілотну програму з навчання фахівців Центрів професійного розвитку педагогічних працівників (далі – ЦПРПП), щоб допомогти покращити й осучаснити роботу закладів дошкільної освіти.

У межах програми їх вчать проводити онлайн-навчання для вихователів та поширювати серед закладів дошкілля принципи демократії, використовуючи різні формати, як-от фасилітовані зустрічі. Самі фахівці кажуть, що така співпраця з громадськими організаціями важлива, бо хоч центри й мають певну кількість працівників, їхнього ресурсу не завжди вистачає, щоб охопити всі ланки освіти та потреби педагогів.

“Нова українська школа” дізналася докладніше про те, як співпраця між ГО та державними освітніми установами може сприяти професійному розвитку педагогів на прикладі програми з навчання фахівців ЦПРПП.

У нашому новому матеріалі йдеться:

  • як відбувається навчання фахівців Центрів професійного розвитку;
  • як фасилітовані зустрічі можуть покращити засвоєння матеріалу;
  • що кажуть самі учасники про навчання;
  • як громадський сектор може долучатися до професійного розвитку педагогів.

НЕ ПРОСТО ЛЕКЦІЇ ЧИ ВЕБІНАРИ: ЩО ВІДОМО ПРО НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ ЦПРПП

Хоча в структурі Центрів професійного розвитку, як правило, є по 3–4 методисти, які мають допомагати різним категоріям вчителів та вихователів, їхній ресурс не настільки великий, аби покрити всі ці категорії та гарантувати їм якісне навчання, каже Людмила Микитюк, тренерка курсу, методистка науково-методичного центру професійного розвитку КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”.

Особливо це помітно в дошкіллі, де все ще не вистачає матеріалів для професійного розвитку педагогів. А оскільки “Демократична школа” вже декілька років займається розробкою, зокрема, і фасилітованих курсів для дошкілля, щоби охопити якомога ширше коло вихователів, ми вирішили долучити до поширення цих знань і фахівців ЦПРПП. У пілотному проєкті ми залучили чотири таких центри з Київщини, Сумщини та Львівщини, з яких обрали по двоє консультантів”, – ділиться Наталія Заєркова, координаторка компонента Дошкілля Програми “Демократична школа”.

Саме навчання побудоване за каскадним методом і триває чотири місяці. Тобто спочатку фахівці центрів знайомляться зі змістом курсів, які пропонує для дошкілля Програма “Демократична школа”, а потім фасилітують їх у своїх громадах для вихователів дошкільних закладів.

Нині, як пояснює Наталія Заєркова, учасникам програми пропонують для ознайомлення два фасилітовані курси:

  1. Почути голос дитини: культура демократії в дошкіллі”. На цьому курсі учасники можуть дізнатися, як спілкуватися та взаємодіяти на засадах взаємної довіри й поваги, розвиваючи співпрацю дитсадка, родини та громади; як допомогти дітям уже з наймолодшого віку пізнавати й цінувати багатоманіття; як створити умови, щоб кожна дитина була почутою, мала право на самовираження, повагу й рівне ставлення тощо;
  2. “Демократичний садочок: комфортне психосоціальне середовище для всіх і кожного”. Тут фахівці можуть дізнатися, а потім передати ці знання вихователям про те, як зробити садочок комфортним для кожної дитини, незалежно від того, з якої родини вона походить, які має особливості, вподобання і характер. На курсі розглядають також теми соціального, емоційного, фізичного середовища, а також безпеки особистісного простору дитини.

Учасниці програми разом із тренерками під час однієї із зустрічей

У межах програми фахівцям центрів розповідають про концепцію демократії, демократичні цінності, чому важливо формувати їх у дітей ще з дошкільного віку та як саме це робити.

Нашим пріоритетним завданням було пояснити саме філософію та цінності курсів, аби фахівці могли їх не просто відтворити через зміст, а через власне розуміння.

Адже лише зрозумівши суть, можна якісно передати знання іншим.

Тому на початку навчання ми провели декілька занять для учасників про цінності та компетентності демократичної культури”, – ділиться Ольга Боярчук, тренерка курсу, методистка науково-методичного центру професійного розвитку КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”.

Після цього фахівців навчали підходів, за якими ті згодом працюватимуть із самими вихователями. Адже це не мають бути просто лекції чи вебінари, каже пані Ольга. Щоби навчання було справді ефективним, в основі програми лежить діяльнісний підхід.

Ми не просто пропонуємо прослухати вебінар і на цьому все. У нас є спеціальна онлайн-платформа, де можна ознайомитися з теорією в будь-який зручний час. Але важливо вміти застосовувати ці знання на практиці. Тому для спільної роботи та рефлексії ми, як тренерки, проводимо фасилітовані онлайн-зустрічі двічі на тиждень”, – розповіла пані Ольга.

Одна з фасилітованих онлайн-зустрічей у межах курсу

Там учасники можуть поставити всі запитання, які в них виникли під час навчання, поділитися своїм досвідом, обговорити труднощі тощо. Самі тренерки під час цих зустрічей виступають у ролі менторок.

“Нам важливо показати фахівцям, як це – бути в цій ролі, як надавати правильну підтримку, супроводжувати учасників курсу, рефлексувати. Адже потім вони стануть менторами для вихователів дошкілля”, – додає Людмила Микитюк.

Тренерки стараються надати фахівцям усі необхідні інструменти, аби вони потім могли також проводити такі фасилітовані зустрічі з вихователями й почувалися водночас вільно. Саме тому вони допомагають фахівцям готуватися до занять, проговорюють можливі запитання та відповіді, вчать проводити рефлексію, де учасники мають зрозуміти мету навчального заняття, підсумувати, що було важливим та цінним, чого вони навчилися, як це можна використовувати тощо.

“Саме такі зустрічі, обмін досвідом із колегами, щотижневі рефлексії дають змогу зробити навчання на курсі більш продуктивним, креативним та корисним.

А те, що в програмі велика увага приділяється саме спілкуванню між учасниками, особливо цінно, адже кожен може висловити свою думку та долучитися до спільного виконання запропонованих завдань”, – ділиться учасниця програми Любов Котяй, завідувачка Сквирського ЦПР Київської області.

Уже після перших таких фасилітованих зустрічей фахівці ЦПРПП мають змогу паралельно проводити й саме навчання для вихователів.

Коли фахівці центрів стають менторами та наставниками, це створює більш сприятливу для навчання атмосферу.

Адже дотепер є певні стереотипні уявлення про те, що ЦПРПП – це орган для контролю за педагогічною діяльністю. Насправді ж фахівці не контролюють, а надають підтримку та допомогу.

І якщо на перших зустрічах між фахівцями й вихователями ще можна було вловити певне хвилювання та побоювання, то коли педагоги відчули атмосферу підтримки, побачили нові формати, з якими працюють фахівці, то ця “крига” скресла”, – ділиться спостереженнями тренерка Людмила Микитюк.

Цікаво, що фахівці також мали змогу працювати в парах. Це допомагає організувати якісну взаємодію учасників зустрічі. Наприклад, поки одна фахівчиня проводить якусь вправу, інша готує матеріали до наступної активності чи слідкує за таймінгом.

Досвід роботи в парі для проведення занять був новим для мене. Але за цей час я побачила, що як підготовка, так і проведення заняття у взаємодії тренує навички співпраці, підтримки та викликає багато позитивних емоцій. Це також дає змогу навчитися допомагати (бо всяке бувало з технікою та учасниками), чути й розуміти одне одного, дослухатися й аналізувати, нести відповідальність за себе й за когось ще”, – каже ще одна учасниця програми Лілія Бойко, консультантка ЦПР у Білій Церкві на Київщині.

Галина Похила, консультантка ЦПР Мостиської міської ради Львівської області та учасниця програми, також розповідає, що навчання допомогло їй дізнатися про сильні та слабкі сторони як тренерки-фасилітаторки. Наприклад, Галина зʼясувала, що вміє вдало організовувати зустрічі, мотивувати вихователів до виконання завдань як під час зустрічі, так і на платформі. А ще вона навчилася планувати час на різні активності, розширила знання про можливості платформи Zoom.

Але найцінніше, за її словами, те, що це гарна можливість поспілкуватися і поділитися досвідом із вихователями з різних куточків нашої країни. А потім здобуті знання передати вихователям зі своєї та сусідньої громади.

Загалом така взаємодія між громадським сектором та державними установами – як-от ЦПРПП, інститут післядипломної освіти та заклади дошкілля – показує, як можна налагоджувати ефективну співпрацю для покращення професійного розвитку педагогів, акцентує Ольга Боярчук.

У цій інтеграції та співпраці кожна з організацій може побачити свою цінність, а не конкурувати між собою. Бо зараз, за її словами, кожен намагається знайти та зайняти якусь свою нішу, але буде значно ефективніше, коли всі доповнюватимуть одне одного, і спільно досягатимуть результату. Тому що насправді одна організація без іншої не змогла б забезпечити безперервність цього каскадного ланцюжка.

“Саме командна робота центрів професійного розвитку та громадських організацій дає змогу в неформальній атмосфері налагодити комунікацію, покращити діалог, спільно ухвалювати рішення, якісно співпрацювати, отримувати постійну допомогу та підтримку. Адже ми разом працюємо на спільний результат – це покращення та удосконалення освітнього процесу в закладах освіти”, – підсумувала Любов Котяй.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Усі фото в тексті: Європейський центр ім. Вергеланда

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти й науки України в партнерстві з благодійною організацією “Центр освітніх ініціатив”, Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та міжнародним благодійним фондом SavEd за фінансової підтримки Норвегії.

Матеріали за темою

Обговорення