(Не) як у нас: що робить класний керівник за кордоном

Чи проводить класний керівник екскурсії, виховні години, заповнює стоси документації й отримує за це більшу зарплату – “Нова українська школа” запитала у вчителів та мам учнів із Франції, Німеччини, Польщі та Швейцарії.

ФРАНЦІЯ

Любов Любчик, учителька Української школи Святого Володимира в Парижі, Голова філії МАЛіЖ у Парижі

Класні керівники (як і вчителі-предметники) змінюються в класах щороку. Це робиться для того, аби не було улюблених учнів та корупційних схем.

В обов’язки класних керівників входять зв’язок школи із сім’єю та заповнення документації. Окремих виховних годин у французьких школах немає, тому що виховні теми інтегровані майже у всі предмети. Екскурсії та походи проводять учителі-предметники в межах своїх тем на уроках у робочий час.

Класне керівництво оплачується додатково. Не кожен учитель є класним керівником, здебільшого це залежить від рішення дирекції й бажання вчителя. Він / вона може виявити бажання бути класним керівником, але не може обрати клас. Це вирішує дирекція.

НІМЕЧЧИНА

Руслана Радчук, вчителька математики в приватній школі

У Німеччині немає загального міністерства освіти. Кожна земля має свої правила й навіть у кожній школі вони можуть відрізнятися.

Я працюю в приватній школі (земля Саксонія-Ангальт), і в нас класний керівник – це така, трішки мама для класу. В обов’язки класного керівника входять комунікація з батьками, проведення батьківських зборів, екскурсій та позашкільних активностей, написання звітів, заповнення характеристик на учня щопівроку. Якщо хтось з учнів має проблему з вчителем, то класний керівник – перша людина, до якої звертаються.

Окремих виховних годин у нас немає. На дистанційному навчанні раз на тиждень учитель із класом говорять про життя.

Чи кожен учитель повинен мати клас, залежить від школи. У гімназії, де навчалися мої діти (це відповідник high school – останні два класи в школі, які дають право на вступ до університету), директор визначав, хто з учителів братиме наступний клас. Вчителі не дуже це любили, але “мусиш” – і все.

У школі, де працюю я, беруть до уваги завантаженість учителя. Наприклад, я маю довести випускний клас до випуску, матеріал складний, тому не маю класного керівництва. Мене бережуть.

За класне керівництво є надбавки, але вони незначні. Умовно, якщо вчитель одержує 2500 євро, то за класне керівництво – ще 100.

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

ШВЕЙЦАРІЯ

Катерина Ботанова, кураторка міжнародного фестивалю CULTURESCAPES у Базелі, мама учня

Освітня система у Швейцарії – кантональна (кантон – на кшталт округу у Швейцарії, – ред.), а не загальнодержавна, тому обов’язки класних керівників у різних кантонах можуть відрізнятися.

Мій син закінчив початкову школу й зараз закінчує середню в кантоні Базель-штадт. Там класні керівники, як і вчителі загалом, майже ніколи не змінюються (хіба коли йдуть на пенсію).

У Швейцарії вчителювання – дуже престижна й добре оплачувана робота.

У початковій школі (у нашому кантоні це шість років навчання) роль класного керівника або керівниці – дуже подібна до української. Класний керівник веде більшість предметів у своєму класі, відповідає за позакласні активності, яких зазвичай багато: діти ходять на екскурсії в музеї, грають та проводять пікніки в парках, ходять у походи, разом їздять на тиждень на лижі. Виховних годин немає, але є щотижнева розмова з кожним учнем про враження від тижня чи побажання.

У початковій школі також є система подовженого дня, але ведуть його не вчителі, а стажери або студенти. Там дітям допомагають із домашніми завданнями, але головне – разом грають.

У середній школі в класі є два “куратори”, які ділять повноваження класного керівника/-ці. Вони читають частину дисциплін, можуть перевіряти завдання за “не своїми” дисциплінами (але не тести), один із них завжди є в класі під час годин самостійної роботи (коли діти самостійно працюють над завданнями, самі або в групах). Вони також проводять щотижневі розмови з учнями, підтримують зв’язок із батьками, ходять із класом на екскурсії, у походи та в зимовий і літній табори (на тиждень).

ПОЛЬЩА

Віра Балдинюк, редакторка, Краків, мама учениці

Донька навчається в 4 класі – це перший рік, коли предмети викладають різні вчителі і є одна класна пані (класна керівниця, – ред.).

Через дистанційне навчання важко відчути, якою є робота класних керівників, бо якщо зазвичай вони дуже активні, організовують багато походів у музеї та гори, то зараз є лише виховна година онлайн у понеділки, де пані розповідає, наприклад, про шкоду кебабів та солодкого. Батьківські збори під час карантину – теж онлайн.

У 3 класі з нами була одна вчителька, яка вела майже всі предмети. Вона опікувалася дітьми і спілкувалася з батьками. Діти ходили в музеї та на екскурсії, готували шкільні свята (різдвяний ярмарок, концерт для батьків і школи), робили доброчинні акції на підтримку безпритульних тварин, готували свята разом із дітьми з особливими освітніми потребами – наша школа інтеграційна, тут багато дітей на візках.

Зараз нова керівниця працює над самостійністю дітей: вони мають самі з’ясовувати питання з учителями і вчитися залагоджувати конфлікти з дітьми. Тобто немає такого, що мама чи тато звертаються до вчителів щодо оцінки або завдань. Це має вирішувати дитина. Водночас, батьки мають доступ до електронного щоденника дитини й можуть стежити за всіма подіями, зауваженнями й оцінками.

З 17 травня діти середньої і старшої шкіл повернулися до офлайн-навчання. Класна керівниця вже запланувала з дітьми походи місцями давніх легенд Кракова, “інтеграційний пікнік”, а зараз уся її увага спрямована на адаптацію дітей після тривалої відсутності в колективі – діти беруть участь в опитуваннях про свої відчуття, бажання, мрії, грають на перервах у рухливі ігри.

У нашій школі, якщо немає непередбачуваних ситуацій, класні керівники не змінюються до 8 класу. Далі учні йдуть або в ліцей, або в галузеву професійну школу.

Пані Марта, вчителька, Вроцлав

Класне керівництво завжди призначає директор. На кінець навчального року вчителі знають, хто буде класним керівником із вересня. Це обов’язково, але й оплачується додатково. Сума невелика – приблизно 200 злотих (орієнтовно 1500 грн).

Надія Швадчак, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор –VitalikRadko, Depositphotos