Напишіть нам

Всі теми

Організація захисних укриттів у закладах освіти: що потрібно знати

Головною передумовою початку навчального року в очному форматі є наявність та задовільний стан укриттів у закладах освіти. Ллише 11% закладів освіти мають захисні споруди цивільного захисту, більшість учнів і шкільних працівників під час повітряних тривог ховатимуться в найпростіших укриттях.

Також 21 липня в ДСНС повідомляли, що до початку офлайн-навчання готові лише 23% освітніх закладів. В інших триває робота з їх облаштування. Водночас деякі заклади освіти не розпочнуть очне навчання через близькість бойових дій або відсутність укриттів навіть поблизу.

Нюанси облаштування укриттів, у тому числі й фінансування робіт, пояснювали експерт із питань місцевого самоврядування проєкту DECIDE Сергій Яцковський та начальник відділу організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС України в Хмельницькій області й підполковник служби цивільного захисту Андрій Савчук під час вебінару.

Головне з вебінару – у статті “Нової української школи”.

ЧИ Є БОМБОСХОВИЩА В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Остаточне рішення про відновлення навчального процесу офлайн лишається за громадою й залежатиме від безпекової ситуації, що складається в регіоні на кінець серпня-початок вересня. У будь-якому випадку головною передумовою початку навчального року є безпека та збереження життя учасників освітнього процесу. Для організації очного навчання необхідно враховувати спроможність укриття (скільки людей одночасно воно може вмістити). Це означає складання розкладу навчання школи так, щоб у приміщенні закладу перебували стільки дітей, скільки можуть вмістити укритті.

Друге нагальне питання – стан укриття. Адже бачимо неготовність та непристосованість укриттів у частині навчальних закладів. Хоча, тим не менш, їх і далі використовують.

Варто зазначити, що на сьогодні в Україні повноцінних бомбосховищ, ба більше в закладах освіти, немає. Адже поняття бомбосховища передбачає спеціальне проєктування та будівництво об’єкту, здатного витримати ракетно-бомбові удари. Натомість використовується поняття засобів колективного захисту, тобто захисних споруд (сховища, укриття), споруд подвійного призначення (в мирний час використовуються для господарських потреб, але мають і функцію укриття), найпростіших укриттів (підвальні, цокольні приміщення).

Наприклад, у Хмельницькій області лише 12,5% закладів освіти обладнані захисними спорудами. Йдеться про заклади дошкільної та середньої освіти, виші регіону не мають підготовлених укриттів узагалі. Але й наявні укриття далеко не завжди відповідають вимогам до стану й обладнання, які потрібні для організації навчання. І така ситуація подібна на всій території країни.

Адже норми щодо забезпечення навчальних закладів укриттями з’явилися в законодавстві лише 2018 року, до того прямих вказівок у нормативних документах не було. Тому раніше захисні споруди передбачалися лише в закладах, розташованих у потенційно небезпечних регіонах – наприклад, поблизу атомних електростанцій.

ЯКИМ МАЄ БУТИ УКРИТТЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

У вимогах ідеться, що в укритті має бути мінімум 0,6 кв.м на 1 особу, хоча фахівці рекомендують збільшити цей показник хоча б до 1 кв.м на дитину, якщо йдеться про заклади освіти. Варто також зважати й на загальну площу приміщення, наявність там природної чи штучної вентиляції тощо.

Як можливе укриття варто розглядати ще й:

  • підвальні, цокольні та перші поверхи об’єктів цивільного та промислового призначення;
  • споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні ТРЦ тощо);
  • підземні склади;
  • підземні переходи між станціями метро;
  • тунелі;
  • колишні оборонні об’єкти й бази тощо.

Але варто мати на увазі, що всі ці споруди та приміщення не призначені для захисту від прямого попадання, лише від вторинних наслідків (вибухові хвилі, уламки, стрілецька зброя).

Об’єкт до того ж має бути в належному технічному, санітарному та протипожежному стані. Там мають бути щонайменше два виходи (входи). Єдиний виняток – для приміщень місткістю до 20 осіб. Висота стелі не може бути меншою за 1,7 метрів.

В укриття закладів освіти обов’язково мають бути санвузли чи окремі приміщення для зберігання неканалізованих відходів із встановленням там клозетів чи біотуалетів. Освітлення (зокрема й резервне) та вентиляція також обов’язково мають бути. Бажана наявність і водопостачання (можливо у вигляді резервуарів із питною водою). Достатній запас засобів медичної допомоги та пожежогасіння також є обов’язковим.

Рекомендується забезпечення укриття телефонним та радіозв’язком з окремою лінією. Доцільно зберігати в укритті й інструменти на кшталт лому, лопати, сокири, пилки по металу на випадок завалу входів.

До того ж в укритті мають бути:

  • місця для сидіння (лежання);
  • ємності з питною водою (з розрахунку 2 л на добу на одну особу) та технічною водою;
  • контейнери для зберігання продуктів харчування;
  • виносні баки для нечистот (за відсутності каналізаційних приміщень);
  • резервне штучне освітлення (ліхтарі, свічки);
  • первинні засоби пожежогасіння та медичної допомоги;
  • засоби зв’язку.

У не пристосованих спеціально під укриття приміщеннях варто використовувати для захисту металеві ставні чи бетонні блоки. Мішки з піском не дають достатнього захисту. Не варто розглядати як укриття приміщення з великою кількістю вікон, адже є загроза ураження дітей уламками скла. Звертати увагу треба на кімнати, що мають капітальні стіни та мінімальні отвори. Навчальні аудиторії використовувати не рекомендується.

Двері до укриттів мають бути оснащені металевими конструкціями, щоб убезпечити від потрапляння сторонніх предметів і, як мінімум, від вибухової хвилі.

Якщо йдеться про використання інших господарських споруд як укриттів, то нормативом передбачено, що вони мають бути на відстані не більше 500 метрів від закладу освіти. Водночас експерти рекомендують (на основі практичного досвіду), що для навчальних закладів ця дистанція не має перевищувати 100 метрів.

Варто також брати до уваги, що більшій небезпеці підлягають заклади освіти, розташовані поряд з об’єктами військової, транспортної, стратегічної інфраструктури, хімічно небезпечними тощо. У цих закладах не рекомендується розпочинати очне навчання.

ХТО ФІНАНСУЄ ОБЛАДНАННЯ УКРИТТІВ

Обладнання укриттів варто розглядати в довгостроковій перспективі: після перемоги тут можна буде влаштувати, наприклад, спортзали чи майстерні. Саме тому експерти рекомендують серйозно підійти до підготовки такого приміщення, не економити аж надто на приведенні їх до придатного до використання стану.

З іншого боку, бюджети громад, які є засновниками закладів освіти й відповідають за ухвалення рішень, в умовах воєнного стану дуже обмежені (а саме від них значною мірою має фінансуватися оснащення укриттів). І майже неможливо за такий короткий термін зробити якісно й повноцінно те, що не робилося роками.

Щодо питання, чи можна використовувати залишок освітньої субвенції на підготовку укриттів, нині є дві контраверсійні позиції. Частина експертів посилаються на постанову Кабміну від 14 січня 2015 р. №6 “Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам”, яка дозволяє використовувати кошти на “… оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану”.

Інші фахівці стверджують, що до переліку можливого оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів не входить поточний ремонт та облаштування бомбосховищ чи укриттів.

Натомість ми нині перебуваємо в ситуації надзвичайного стану і воєнних дій, що регламентується Кодексом цивільної оборони, законом “Про національний супротив” та низкою інших нормативних документів, які передбачають першочергові завдання із забезпечення безпеки та здоров’язбереження громадян. І коли облаштування укриттів у закладах освіти внесені у відповідні програми, то і їхнє фінансування повинно здійснюватися першочергово. Проте в кожному конкретному випадку доведеться вести перемовини з місцевим казначейством.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – monkeybusiness, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення