Пілотування НУШ у 5 класі – що не так із забезпеченням і підтримкою

Брак належної комунікації від МОН, невчасне ознайомлення з модельними навчальними програмами, затягування грифування навчальних матеріалів, а отже – друковані підручники пілотні школи НУШ не мали на 1 вересня 2021 року. Окрім того, відсутність нормативної бази для доплат учителям у базовій школі і оплати викладання інтегрованих курсів.

З цими труднощами зіткнулися 136 шкіл, які цьогоріч почали пілотувати НУШ у 5-х класах.

На останній робочій нараді щодо пілотування, що відбулася минулого тижня, серед багатьох директорів пілотних шкіл панували розчарування й бажання отримати відповіді на безліч запитань. Проте відповідей і затверджених рішень у МОН поки що немає.

“Нова українська школа” з власних джерел отримала інформацію про те, що відбувалося на цій нараді. Також ми зібрали коментарі директорів шкіл, батьків, представників команди підтримки реформ МОН і видавців про те, які виклики доводиться долати пілотним школам НУШ на початку навчального року.

ЧИ ВИСТАЧАЄ СУБВЕНЦІЇ НУШ НА ПІЛОТУВАННЯ І ЩО З ДОПЛАТАМИ ВЧИТЕЛЯМ

Експертка Команди підтримки реформ МОН (група фахівців, які надають підтримку МОН і не є держслужбовцями) Олена Глоба коментує:

“На кожен ЗЗСО – учасника проєкту – передбачено приблизно 270 тис. грн (із субвенції НУШ, - ред.). Ці кошти розраховані на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів із друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом”.

За її словами, субвенція надійшла в більшість шкіл, дехто вже її використав повністю.

Проте є директори шкл, які заявляють, що ще не отримали кошти.

“Не вистачає технічного забезпечення, адже з впровадженням НУШ усі поставки йшли на початкову школу, про середню і старшу забули. Щоправда, районне управління підтримує пілот у 5 класі, обіцяють усе необхідне забезпечення, але коли? Щодо субвенції: вона наче є, нам її виділили, але на рахунок гроші ще не надійшли, чекаємо”, – каже директорка однієї з пілотних шкіл Анна (побажала не називати прізвище).

Також коштів не вистачає, нарікають директори шкіл. Їх замало для закупівлі підручників і обладнання. А доплати вчителям та закупівлю меблів субвенція взагалі не передбачає.

Директорка Золотоніської спеціалізованої школи №2 інформаційних технологій Олена Вертипорох розповідає, що кошти заклад отримав вчасно, але їх замало для закупівлі підручників і посібників.

“Чимало видавництв обіцяли забезпечити школи підручниками безплатно. Субвенції нам вистачило на два з половиною предмети.  , [яких немає]. Міський бюджет нас підтримував упродовж чотирьох пілотних років – вчителі отримували доплату в півтори тисячі гривень щомісяця. Але не можна всі витрати покладати на плечі місцевих бюджетів”.

Порахувати, скільки загалом не вистачає грошей, складно. Кожна школа працює за різними модельними навчальними програмами (їх понад 70). На вартість забезпечення впливає, чи видавництво, яке готує матеріали під обрану програму, надає їх безплатно або яку ціну ставить. Або ж, які курси і предмети обрала школа. До прикладу, якщо школа хоче викладати STEM-курс, обладнання буде серйознішим.

Серед проблем директори називають ще й те, що школи отримали гроші пізно, тож не встигли нічого придбати до початку навчального року. І є небезпека, що не встигнуть використати кошти й до кінця року. Субвенція НУШ – із тих, яка в разі невикористання до 31 грудня повертається в Держбюджет.

До того ж директори деяких шкіл кажуть, що не можуть розрахувати кошти субвенції, тому що досі не знають, скільки коштуватиме весь комплект навчальних матеріалів уключно з усіма частинами посібників. Адже їм потрібно розділити суму так, аби закупити й навчальні матеріали, й обладнання.

Невирішеним залишається й питання доплат учителям.

“У наказі МОН №406 про реалізацію проєкту впровадження Держстандарту в 5 класі в п. 15 зазначено, що вчителі й керівники шкіл мають отримувати доплату за роботу в проєкті (пілотуванні, – ред.). Було оголошено, що буде стимулювальна надбавка. Однак, наразі немає нормативних підстав для нарахування надбавок за пілот”, – наголошує Світлана Олексюк.

Проте надбавка вчителям регулюється не наказом МОН, а рішенням уряду. Його поки немає.

“У педагогів, які беруть участь у проєкті з пілотування стандарту базової освіти, поки що  немає нормативного підґрунтя для встановлення такої надбавки. Це питання наразі аналізує МОН. Очікується, що найближчим часом буде рішення щодо нормативного врегулювання цього питання“.

Є й інші питання щодо оплати праці вчителів. Зокрема, незрозуміло, як оплачувати поділ класу на групи під час вивчення інтегрованих курсів, а також як учителям зберігати свої категорії, впроваджуючи нові курси.

Адже є вчитель математики вищої категорії, але немає вчителя інтегрованого STEM-курсу. Отже, поки вчитель вищої категорії за викладання таких курсів отримує зарплату як молодий спеціаліст. Це призвело до того, що школи, готуючи тарифікацію на початку навчального року, не змогли закласти повноцінну оплати цим учителям або ж боялися братися за нові предметні рішення.

Проте відомо, що МОН уже готує нормативні зміни.

“МОН розгляне варіанти внесення змін до наказу №128 щодо поділу класу на групи й щодо оплати праці вчителям за категоріями, які викладатимуть інтегровані курси”, – каже Олена Глоба.

ЯКІ ПРОБЛЕМИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ НАВЧАЛЬНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

Олена Глоба розповідає, що в серпні Інститут модернізації змісту освіти зібрав дані від шкіл щодо вибору модельних навчальних програм, які на той момент отримали гриф МОН та були опубліковані на сайті ІМЗО.

Далі зібрали навчальні матеріали, розроблені авторськими колективами та видавництвами під ці навчальні програми. Тоді кожне видавництво отримало переліки шкіл, які обрали їхні матеріали.

Після вже видавництва налагоджували зв’язки зі школами, аби ті мали змогу замовити навчальні матеріали.

“Так, є затримки в доставці друкованих матеріалів, але у вересні майже завжди так буває. З часом забезпечення стабілізується. Електронні матеріали безплатно є майже у всіх видавництв і зі всіх предметів”, – переконує Олена Глоба.

Видавництва мають контакти шкіл та педагогів, з якими вони працюють.

“Часто створюються спільноти в соцмережах. Почалася робота з розсилки друкованих матеріалів. Електронні матеріали переважно розміщені на платформах видавництва та / або надіслані педагогам”, – запевняє Олена Глоба.

Головна редакторка видавництва “Формула” Світлана Радченко зазначає, що всі школи, яким видавництво мало доставити матеріали, уже їх отримали.

“Друковані підручники та зошити “Формула” надає учням та вчителям безплатно. Методичні матеріали для вчителя розміщено на сайті видавництва. Окрім цього, наш методист проводить регулярні онлайн-зустрічі для вчителів, а також постійно надає консультації телефоном та у вайбер-чаті. З інформатики 53 школи отримали 2870 навчальних комплектів, з математики 30 шкіл – 1872 навчальні комплекти”.

Натомість, головний редактор видавництва “Світич” Олексій Андрусич розповідає, що пілотні школи, які беруть участь у проєкті пілотування, опинилися в різних умовах.

Одні й досі не отримали субвенцію, інші зовсім недавно. Тож чимало шкіл зверталися до видавництв із проханням забезпечити друкованими навчальними матеріалами, надаючи гарантійні листи про те, що оплату вони зроблять пізніше. У 5-х класах більше предметів, тож і більше посібників на одного учня мали надрукувати видавництва.

“Через збіг обставин – Держстандарт базової середньої освіти оприлюднено в лютому, далі ухвалили типову освітню програму, модельні навчальні програми, видавництва чекали від МОН грифування навчальних матеріалів – школи робили свій вибір посібників буквально напередодні навчального року“, – каже Олексій.

Видавництво “Світич” частково фінансує видання пілотних матеріалів своїм коштом. Днями школи отримали перші частини посібників із нових інтегрованих курсів “Здоров’я, безпека та добробут”, “Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти“. На сайті видавництва докладно описаний алгоритм, як школа може отримати навчальні посібники.

Однак і досі чимало директорів пілотних шкіл найболючішою проблемою вважають забезпечення навчальними матеріалами.

“Ми й досі всіх необхідних матеріалів не отримали. Є непорозуміння з батьками, які хочуть усе й одразу. Деякі батьки не готові чекати, їм не подобається, що вчителі вклеюють аркуші із завданнями в зошити дітей. Від батьків лунали пропозиції почати займатися за старими підручниками. Ми постійно з батьками на зв’язку і просимо їх не панікувати зайвий раз”, – каже директорка Київської гімназії №107 Катерина Спітковська.

Генеральний директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов каже, що основне питання – це кошти.

“Наприклад, ми безплатно надіслали матеріали на вересень у 129 шкіл і майже всі (крім двох) школи з вдячністю отримали наші матеріали. Ми робимо все можливе й неможливе, щоби матеріали на жовтень потрапили в школи, які надіслали замовлення, не пізніше 2 жовтня.

Причина неотримання інших матеріалів, думаю, – гроші. Точніше їх майже відсутність на тих статтях, які можна витратити на закупівлю пілотних матеріалів.

І важливо це вирішити, інакше маленькі видавництва не в змозі будуть фінансувати пілоти”.

Також є непорозуміння – які підручники школи можуть отримати безплатно, щоби заощаджені кошти й витратити на інші потреби школи.

“Обираючи програми, ми не бачили, навіть здалека, підручників та не чули авторів. У деяких ми отримали варіант тільки електронної версії (не електронний інтерактивний підручник!). Це неприйнятна ситуація, адже спеціальних закупівель на класи проєкту до 1 вересня не здійснювалось“, – ділиться Світлана Олексюк.

Вона додає, що в неї також немає певності, що всі автори поставилися відповідально до творення контенту відповідно до НУШ.

“Часто автори підручників міняють місцями розділи, додають картинку і… пишуть під них модельну навчальну програму. Однак, якість навчання, особливо у 5–6 класах, дуже залежить від якості навчальних матеріалів.

Підручник для 10-річних дітей, має містити змістовні тексти та комплекси різноманітних завдань. Здебільшого, завдання та вправи виносяться в робочий зошит учня, без якого деякі підручники не можуть повноцінно слугувати учню в його самостійному навчанні та закріпленні матеріалів”, – переконана Світлана Олексюк.

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

БРАК КОМУНІКАЦІЇ

Під час робочої наради кілька директорів шкіл говорили, що не знають, хто є координатором пілотування у їхніх регіонах і що не вперше звертаються до МОН, аби отримати роз’яснення фінансових та інших питань. Ба більше, що є кілька каналів комунікації між ними й МОН та ІМЗО – чати в месенджерах і навчальні зустрічі.

Тим не менше, метою останньої робочої наради з директорами пілотних шкіл було зібрати від них болючі питання, які потребують нагального розв’язання. Відповідей же прозвучало мало – здебільшого, говорили, що про проблеми знають і найближчим часом вирішать. Однак, директори шкіл кажуть, що відповіді їм були потрібні ще до початку навчального року.

Судячи з розповідей педагогів, брак комунікації відчувався ще під час створення та вибору школами модельних навчальних програм. Зокрема, їх пілотники побачили тільки в другій половині липня, тож мали недостатньо часу, щоби ретельно ознайомитися з усіма.

“Сюрпризом була відсутність деяких анонсованих курсів у наказі про грифування. Через відсутність грифованого інтегрованого курсу мовно-літературної галузі ми змушені були обрати інші модельні навчальні програми, – розповідає Світлана Олексюк.

Під час вибору програми природничої галузі ми звертали увагу на ті, у яких передбачена більша природнича складова. Ми хотіли, аби наші два класи пілоту навчалися за різними програмами, щоб апробувати й переконатися, яку програму обрати наступного навчального року. Однак, у підсумку вирішили дотримуватися цілісних ідей та рішень авторських колективів розробників та готовності навчально-методичних матеріалів”.

Тепер у директорки київської школи такий запит: побачити план навчання педагогів, супроводу проєкту й організації супервізії для вчителів.

“Ми хочемо знати, з якою метою координатори будуть приходити в нашу школу, чим вони допомагатимуть учителям, яким є їхній експертний рівень. Наразі необхідну підтримку команди шкіл лише очікують, організаційними питаннями займається кожна школа окремо”, – ділиться Світлана Олексюк.

Директорка опорного закладу “Академічний ліцей” Скадовської міської ради Анна Соценко зазначає, що її непокоїть питання методичної підтримки вчителям. Каже, що підготовка вчителів-пілотників початкової школи була якіснішою.

“Серед викликів: відсутність нормативної бази (інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання окремих предметів, заповнення класних журналів). Крім того, під час інтенсивів упродовж червня–серпня нам презентували рекомендовані посібники (їхні обкладинки) щодо пілотування. Проте до школи вони не надійшли. Сьогодні реформа схожа на “допоможи собі сам””.

Саме це – допомогти собі самим – пропонує Світлана Олексюк.

“Ми ініціюємо створення робочих спільнот за галузями, щоби власними силами складати методичні рекомендації щодо оцінювання та розроблення міждисциплінарних модулів. Ми маємо досвід 4 років пілоту, тож покроково могли б обговорювати, що ми робимо, що не вдається, і формувати рекомендації самостійно, адже ми маємо користуватися правом на шкільну автономію“.

До слова, про те, що пілотні школи мають напрацьовувати методичні рекомендації документи й запропонувати свої навчальні рішення, постійно говорять у МОН ще з 2017 року.

ЩО КАЖУТЬ БАТЬКИ

“Вчителі щодня роздруковують листочки і вклеюють їх у зошити, батьки в паніці, школи не знають, як із цим упоратись. Складається враження, що МОН не підготовлене до пілоту і, відповідно, ми не впевнені в якості матеріалів, які скидаються практично з коліс. Цікаво, чи відбулася ретельна експертиза навчальних матеріалів, чи розділяють автори підручників і посібників ідеї і прагнення НУШ”, – ділиться мама учениці 5 пілотного класу Маріанна Онуфрик.

За її словами, деякі батьки спочатку пропонували, щоб учителі викладали хоча б за старими підручниками.

“На сьогодні ми маємо 2 посібника у форматі пдф. Учителі відмовили нас від цієї ініціативи (вчитися з старими підручниками, – ред.), і ми вирішили почекати”.

Щоправда, вчителі й адміністрація школи постійно на зв’язку з батьками.

“Нас зібрали в школі й заспокоїли, щоби ми не переймалися, що все буде добре. Сказали, що наприкінці місяця або на початку жовтня будуть друковані підручники”.

За словами Маріанни, у багатьох батьків є побоювання – що буде далі.

“З одного боку, ми дуже хочемо продовжувати НУШ. Усі нові вчителі, дітям дуже подобається. З нами комунікує лише класна керівниця, яка збирає інформацію звідусіль. Донька позитивно налаштована до навчання. У школі багато активностей, гуртків. Жодного стресу, судячи з моєї дитини, немає. Можливо, це на рівні батьків відбувається непорозуміння і тривога.

З іншого боку – багато невідомого”.

P.s. “Нова українська школа” надіслала запит у МОН, аби отримати офіційні відповіді на всі запитання, порушені в цій статті.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – stetsik, Depositphotos