Вивчати механічний рух на роликах чи скейті на шкільному подвір’ї, влаштовувати фразеологічні батли на свіжому повітрі, шукати міфічних істот біля школи, малювати перспективу на вузьких вуличках Львова. Усе це можливо.
Головне – не боятися, що діти розбіжаться й не будуть слухати. Якщо проводити такі уроки регулярно, то діти чекатимуть на них із нетерпінням. І бажано, щоби їх починали проводити ще в початковій школі. Тоді організувати на вулиці будь-який урок – набагато легше.
Як це вдається вчителям-предметникам, розповідає “Нова українська школа”.
Читайте також “Поради, як цікаво проводити уроки на вулиці. Початкова школа”
У цьому тексті про:
- вуличні уроки фізики;
- української мови та літератури;
- інтегровані уроки;
- поради, як проводити уроки на вулиці, які стануть у пригоді всім предметникам.
УРОКИ ФІЗИКИ
Учителька одеської гімназії №7 Майя Ковальчук уроки на свіжому повітрі проводить уже 7 років. Залежно від теми та класу, у середньому виходить по 1–2 уроки на семестр.
“Можна було б частіше, але є обмеження в часі, у розкладі (важливо, який предмет буде наступним, оскільки мій урок виходить активним та емоційним). Ідеальний варіант – коли мій урок останній або перший“.
Крім того, що вихід за межі класу добре впливає на здоров’я дітей, такі уроки, за словами пані Майї, сприяють хорошим стосункам між учителем та учнями та їх між собою.
“Спираючись на мій досвід класного керівництва, можу сказати, що перша подія, яка має відбутися в класного керівника з новим класом – це екскурсія, виїзд за межі кабінету. Неформальне спілкування допомагає всім відкривати одне одного, будувати здоровий колектив, згуртовувати його. На уроках це дає можливість позбутися шаблонів та ярликів, відкритися всім учням, навіть тим, хто звикли відсиджуватися в класі або, навпаки, кому складно всидіти в кабінеті”.
Один із вдалих уроків вчителька практикує із 7 класом на тему “Механічний рух”.
Алгоритм організації і проведення уроку:
- Завчасно попередити дітей, щоби вони принесли самокати, велосипеди, гіроборди, ролики тощо.
- Провести інструктаж у кабінеті. Діти беруть із собою зошити, ручки, рулетки, смартфони (на них встановлена програма “Спідометр”) та роздатковий матеріал.
- На асфальті у дворі школи малюємо крейдою різні траєкторії (пряма, ламана, коло тощо).
- Для початку, кожного з дітей попросити проїхатися кожною траєкторією. Далі розбиваємося на пари та починаємо роботу.
- Для кожного типу траєкторії потрібно розрахувати середню та миттєву швидкості власного транспортного засобу, шлях та переміщення на зазначених траєкторіях, вказати тіла відліку, для кругової траєкторії можна визначити період та частоту обертання, зробити висновок про залежність швидкості від радіуса траєкторії, порівняти свої результати з результатами свого напарника тощо. Дані вносяться в таблицю, яку перед уроком отримує кожен учень.
- Можна влаштувати перегони, якщо є час.
- Обов’язково наприкінці провести аналіз результатів, рефлексію та фотосесію.
УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
Учителька української мови та літератури Київської спеціалізованої школи №148 ім. І.Багряного Анастасія Бречко викладає у 5-х класах. У кожному – по 30 дітей. Утім, це не заважає вчительці проводити уроки з літератури на вулиці. Часом діти самі просили письмові роботи дати як домашні завдання, щоби почитати надворі.
Спочатку адміністрація школи не дуже схвалювала ідею уроків на свіжому повітрі. Та згодом інші вчителі також почали практикувати їх.
Уроки на свіжому повітрі створюють більш позитивну асоціацію з навчанням, каже пані Анастасія.
“Діти почуваються більш вільними, не обмежені стінами, єднаються з природою. Позитивна атмосфера й відсутність стресу сприяють засвоєнню інформації, і діти бачать різноманіття в навчанні: вчитись, читати, говорити українською мовою можна й поза шкільним кабінетом. Кожен із них також аналізує, де їй / йому більше подобається вчитись – у класі чи надворі, що в майбутньому допоможе їм у lifelong learning (навчання впродовж життя)”.
Важливо розуміти дітей у їхньому бажанні порухатися й підтримати.
“Коли діти виходять зі школи на подвір’я, їм хочеться побігати, покричати. Це демонструє, як часом їм стресово бути в класах. Тому спочатку вони можуть не слухати, не знати, куди покласти коц, сваритися за місця”.
Попри це пані Анастасія радить не полишати ідею проведення уроків на свіжому повітрі.
“З часом діти звикають, пристосовуються до правил ваших уроків надворі і для них це стає повноцінним уроком”.
Наприкінці навчального року, коли пані Анастасія опитувала дітей щодо уроків, то майже всі написали, що саме уроки на вулиці їм запам’ятались і сподобалися найбільше.
Учителька української мови та літератури школи №3 міста Світловодськ Кіровоградської області Ірина Мельник практикує уроки на свіжому повітрі понад 10 років. Найчастіше – восени, рідше – навесні, що пов’язано із сезонними алергіями в учнів, також був досвід занять узимку.
“Під час уроків на свіжому повітрі учні можуть переконатися, що українська мова – це не лише правила в підручнику, а вона буквально скрізь”, – каже пані Ірина.
Періодичність вуличних уроків залежить від таких чинників: погодні умови, розклад, навички роботи в незвичному форматі.
Учитель здатен допомогти учневі правильно підібрати мислеобраз, щоби він асоціювався з мовним поняттям, переконана пані Ірина.
“Повірте, проходячи повз яблуню, ваші школярі будуть згадувати фразеологізми, пов’язані з цим деревом. Діти вчаться спостерігати за тим, що їх оточує, і тоді їм легше бачити зв’язок між навчанням та реальним життям”.
Алгоритм організації і проведення уроку:
- Анонс про урок на свіжому повітрі пані Ірина розміщує на авторському блозі “З українською в серці”. Це дає змогу учням налаштуватися на засвоєння матеріалу, поміркувати над темою, одягтися відповідно до погоди, узяти із собою килимки тощо.
- Почати урок у класній кімнаті з інструктажу щодо правил безпеки.
- Об’єднати учнів у групи чи запропонувати їм це зробити самостійно. Це залежить від віку.
- На окремих картках написані чіткі і зрозумілі завдання.
- Свої відповіді, відчуття учні фіксують на загальних листах групи (краще використовувати формат А3).
- Під час уроку обов’язково виділити час на виконання завдання. Згодом кожна група представляє свою роботу.
- Під час виконання групової роботи дозволено переміщатися шкільним садом, розмовляти, фантазувати, фотографуватися, проводити прямі ефіри. Однак діти мають пам’ятати про тему уроку й час на виконання завдання.
Конспекти двох уроків:
Урок 1. Вальс осіннього листя
Урок 2. Коли море за вікном…
Пані Ірина каже, що варто не боятися уроків на свіжому повітрі. Мовляв, у мене 30 учнів – і вони розбіжаться.
“Якщо знайти потрібні слова й мотивувати, то ніхто нікуди не побіжить”, – каже вчителька. Головне – зробити перший крок і розуміти, що одразу може не все вдатися.
“Велике щастя, коли вчителі початкових класів систематично проводять уроки на свіжому повітрі, тоді середній ланці легше. Потрібно вірити, що все вдасться”.
ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ
Класна вчителька вальдорфської школи (1–8 класи), вчителька біології старшої школи Олена Лиходід уроки на свіжому повітрі проводить більше 15 років.
“У програмі нашої школи для 10 класу є проєкт “Геодезична практика”, який поєднує в собі тригонометрію та географію. Він неможливий без виїзду або хоча би виходу на пересічену місцевість. Також у програмі курсу “Біологія” для 6–8 класів є тема “Садівництво”, яка передбачає працю на пришкільній садибній ділянці”.
На уроках із предметів “Навколишній світ”, “Біологія”, “Географія” є чимало тем, які потребують спостереження за справжніми об’єктами, і це неможливо зробити в умовах класного приміщення.
“Можна показати дітям яр або витік та гирло річки на слайді, але тоді немає відчуття руху схилом яру або порівняння маленького джерела початку річки й розміру її гирла – жодні цифри не дадуть цього розуміння”, – каже пані Олена.
На уроках образотворчого мистецтва в 7 класі діти малюють перспективу.
“Для цього можна знайти об’єкт у класі або коридорі, а можна вийти на довжелезний проспект свого міста чи навіть поїхати до Львова з його вузькими вуличками, де ця перспектива настільки явна, що її не можна не помітити”.
Особлива гордість пані Олени – це інтегровані уроки в умовах походу в Карпати. Подорож із 6 класом у район Сколевських Бескидів тривала 8 днів.
Як проводити уроки:
- У перший день урок присвятили знайомству з районом експедиції (рельєф, водні ресурси, клімат, погода, історія, архітектура).
“Ми пройшлися вздовж русла ріки Опір, поговорили з місцевими мешканцями про погоду в різні пори року, чим вони займаються впродовж року. Ми в розмовах із дітьми узагальнили почуте, я доповнила їх своєю розповіддю. Так для учнів відомості й факти стають живими, а не сухою інформацією з підручника”.
- Кожен новий день приносив нові враження й навчальний матеріал. Після екскурсії до водоспаду Кам’янка та озера Журавлине розглянули тему “Води суходолу. Утворення водоспадів та боліт”.
- Екскурсія до гори Лопата та спостереження за складом мінеральних пород дала матеріал для обговорення теми “Мінеральні породи, з яких складаються Сколевські Бескіди”.
- Дослідження русла річки Павлів потік призвело до глибшого розуміння, що таке витік, гирло, долина, русло, береги, тераси, притоки річки; дало змогу порівняти гірські та рівнинні ріки.
- Спостереження за великими мурашниками надихнуло на детальний опис життя мурах. А ще учні спостерігали, описували та замальовували рослинність хвойних лісів, слухали розповіді про бойові дії воїнів УПА біля схрону, розглядали Сколевський кар’єр та з’ясовували, які є корисні копалини в Карпатах та як повертають природі території, які використовувалися людиною.
- На зворотному шляху прогулялися Львовом, ознайомилися з його історією та архітектурою.
- Не всі розглянуті теми стосувалися виключно 6 класу. Повторювали матеріал п’ятого, було введення в сьомий (подорож відбувалася наприкінці 6 класу).
“Завдяки такому підходу в дітей складається цілісна картина світу. Не окремо географія, біологія, історія, а природа, людина в ній, людина у своїй діяльності, усе це у взаємозв’язках.
І цю цілісну картину ще доповнювали уроки німецької мови, на яких учитель описував усе, що діти бачили навколо, німецькою та спонукав їх до того ж, а також вечірні співи з учителем музики народних та бардівських пісень”.
ЩО ТРЕБА ВРАХУВАТИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ
Олена Лиходід:
- Запитуйте себе: “Як цей урок допоможе кожній дитині в її розвитку?”.
- Думайте над доцільністю форми та місця: розповідь, бесіда, лабораторна робота, конференція, екскурсія тощо; у класі, на подвір’ї, у парку тощо.
- У виборі місця проведення уроку важливо, щоби воно відповідало меті, надавало можливість для спілкування з учнями, було естетичним.
- Уроки на вулиці – це повноцінні уроки, але побудовані по-іншому. Увага дітей на вулиці більш розосереджена, і вчителю потрібно знати заздалегідь, як її привернути.
- Якщо урок відбувається в громадських місцях, потрібно враховувати ймовірну реакцію людей. Тому ми заздалегідь проговорюємо з учнями, що ми в гостях. І кожна людина має право на свою думку, а ми краще знаємо, які ми є, тому не ображаємося й не відповідаємо на випади в наш бік.
- Завжди потрібен запасний варіант на випадок непередбачуваної зміни погоди;
- Для успіху уроку на вулиці потрібна практика. Якщо ви проводите один урок на рік, то для дітей він буде диковинкою й цілком зрозуміло, що їх будуть переповнювати емоції, а це заважає зосередженню.
- Для успішного уроку треба спочатку виробити правила. Для 1 класу їх потрібно повторювати всім разом кожного разу на початку уроку на вулиці. Але якщо такі уроки проходять регулярно, то вже з 2 класу діти самі пильнують за дотриманням правил, і вчитель не витрачає час на наведення ладу.
- Для привернення уваги краще застосовувати не голос, а жести. Вони трохи повільніше діють, але на жесті діти більше зосереджуються, ніж на слові.
- Розповідь на уроці на свіжому повітрі повинна бути вдвічі коротшою, ніж у класі.
Майя Ковальчук:
- Пора року, прогноз погоди.
- Вікові, інтелектуальні, індивідуальні можливості учнів, особливості класного колективу.
- Тема уроку та необхідні матеріали для нього.
- Продумати безпеку учнів під час уроку – для дуже активного класу можна взяти в допомогу колегу або когось із батьків.
- Завчасно все підготувати до дрібниць, продумати кожен етап уроку.
- На батьківських зборах обговорити ваше бажання та можливості проведення уроків на вулиці (можна навіть узяти письмову згоду від батьків). Якщо є ті, хто проти, то краще з цим класом не працювати.
- Проводити такі уроки потрібно тоді, коли ви бачите, що можете цілком контролювати колектив, знайшли з дітьми спільну мову.
- Обов’язково ознайомитися зі станом здоров’я учнів класу (лист здоров’я в класному журналі), можливо, потрібно поспілкуватися з класним керівником.
- Учитель має чітко визначитись, що готовий проводити такі уроки – якщо робити це з примусу, то такий урок не буде ефективним.
Анастасія Бречко:
- Спочатку встановити з дітьми правила уроків надворі, які будуть комфортні всім. Наприклад, вони можуть лягти на коц чи ходити босоніж по траві поруч з усіма, коли хтось читає вголос твір. Але важливо слухати одне одного, не перебивати тощо.
- Важливо розказати дітям, що в цей час відбуваються уроки в інших класах і що галас може заважати й відволікати інших дітей.
- Якщо це останні уроки, коли учням уже важко зібратись і сидіти, то можна влаштувати на подвір’ї школи квест.
Ірина Мельник:
- Треба розробити чітку систему завдань (насамперед ігрових). Наприклад, у 6 класі ми вивчали фразеологізми й вирішили зробити батл між хлопцями та дівчатами, укладали голосовий словничок “Фразеологізми поруч”(зі словом “яблуко”), поласували яблуками.
- Доцільно використовувати групову роботу.
- Уявляти кінцевий продукт (твір-опис не планувати, адже писати на колінах не зручно).
- Запропонуйте зняти невеличкі відео – учні з радістю беруться за такі завдання.
- Показувати, що школа не обмежується стінами – навчатися можна й у магазині. Наприклад, в 10 класі мої учні вивчали правопис складних прикметників у супермаркеті.
- “Мене часто запитують: “Що ви робите, що діти вас слухають?”. Розкрию секрет – просто даю дітям 5 хвилин вільного часу (краще наприкінці уроку), коли можна фотографуватися, кричати, співати”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – FamVeldman, Depositphotos
Обговорення