ПОВІР, ти можеш: як українське учнівство починає долати освітні прогалини, спричинені повномасштабною війною

Перші результати роботи освітньої платформи “ПОВІР” засвідчили, що учні й учениці мотивовані наполегливо працювати над надолуженням освітніх втрат.

ПОВІР – це онлайн-платформа, де учнівство зустрічається зі спеціально підготовленими педагогами для подолання освітніх прогалин. Власне, назва ініціативи є акронімом від фрази “Подолання Освітніх Втрат I Розривів”, а її позиціонування – майданчик, де дітям допомагають впоратися з викликами в навчанні.

Пілотування платформи стартувало 10 травня 2024 року, а результати першого місяця її роботи презентували25 червня, на освітянській Національній (не)конференції EdCamp Точка стійкості 2024.

Один із важливих інсайтів, презентованих у червні, – те, що педагогічна модель внутрішньої мотивації до навчання, на якій побудована робота ПОВІР, є ефективною в залученні учнівства. Управлінська команда платформи планує масштабувати проєкт до всеукраїнського рівня і вже ділиться своїми напрацюваннями із системою освіти. “Такі децентралізовані ініціативи як ПОВІР поєднують вчителів, які хочуть допомогти дітям, й учнівство з певними освітніми втратами, яке хоче “наздогнати” освітню програму. Впевнений, що від тих змін, які ми впроваджуємо зараз, залежить післявоєнне майбутнє України”, – оцінив платформу Михайло Федоров, Віцепремʼєр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій; Міністр цифрової трансформації України.

У новому матеріалі розповідаємо:

• чим ПОВІР відрізняється від закордонних аналогів;
• що таке Спринти та Марафони на платформі й навіщо дитина підписує свій перший у житті контракт;
• скільки дітей уже скористалися платформою та хто зможе це зробити в наступних хвилях;
• що є найбільшим викликом для масштабування реформи.

[ПОВІР – державно-громадський проєкт, який реалізує ГО “ЕдКемп Україна” спільно з партнерськими інституціями, серед яких – Комітет із питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, Міністерство освіти і науки України та Український інститут розвитку освіти, ГО “Смарт Освіта”. Важливим партнером ініціативи є й Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка надала платформі свою акредитацію].

НАША “ПОВІР” І ЗАКОРДОННІ АЛЬТЕРНАТИВИ: ЧОМУ СВІТ ОБИРАЄ САМЕ ТАКИЙ ФОРМАТ

Світ, як і Україна, уперше зіткнувся з масштабною проблемою освітніх втрат у період пандемії, коли на тривалий період заклади освіти призупиняли роботу, й онлайн-формат на той час не був спроможний якісно замінити очне навчання. Різні країни створювали різні рішення, аби дати раду з освітніми втратами. Деякі з них виявилися успішними, масштабувалися до національного або міжнародного рівнів і впроваджувалися в десятках держав.

Проаналізувавши цей досвід, ОЕСР виділила три найбільш успішні стратегії:

1. адаптація методик навчання і педагогіки до індивідуальних потреб учнівства;
2. адаптація тривалості навчання;
3. гнучкість освітніх програм і траєкторій навчання в межах системи освіти.

У першій стратегії дослідники ОЕСР виділили напрям технологій для персоналізованого й доступнішого навчання. Вони рекомендували його для розгляду в Україні як ефективну стратегію для відновлення навчання в найближчій перспективі.

Європейські країни вже використовували онлайн-технології для підвищення рівня знань у часи пандемії.

• Це, наприклад, італійська “Онлайн-програма наставництва” (Tutoring Online Programme, ТОР), яку створили у 2020 році для учнівства базової школи, яке мало проблеми з вивченням італійської й англійської мов та математики. Ця програма, де викладали студенти-волонтери, була для шкіл безплатною.
• У 2021 році подібний проєкт зʼявився в Іспанії. Мова про онлайн-платформу Menttores, яку розробили науковці й впроваджувала громадська організація (ця ГО також підвищувала кваліфікацію вчительства в школах із великою часткою учнівства з несприятливими передумовами для навчання). Цей проєкт передбачав заняття з математики та психосоціальну підтримку для учнівства базової школи.

Обидва проєкти продемонстрували успішність, оскільки учні й учениці, долучені до них, мали вищі результати предметних тестів наприкінці навчального року, вищу залученість та прагнення до навчання.

Українська платформа ПОВІР відрізняється від цих проєктів насамперед тим, що її педагогічна модель працює на довгострокову мотивацію і залученість дітей. Першим “гачком”, яким платформа приваблює учнівство, є мотивація тут і зараз, тобто пропозиція допомогти з певним завданням, з яким дитина має труднощі, – наприклад, у розвʼязанні незрозумілої задачі чи виконанні домашнього завдання.

• Для цього передбачений формат Спринтів – 6 зустрічей по 30 хвилин.

Скриншот із сайту

• Далі, коли дитина вже має перші “швидкі перемоги” в Спринтах, їй пропонують зайти у формат Марафону – глибшої й довшої роботи (10 зустрічей по 1 годині кожна) з обраного предмета. Цю модель підтримує система гейміфікованого заохочення учнів і учениць – за успіхи в навчанні на платформі вони отримують особливі відзнаки, ачівки.

Скриншот із сайту

Навчання супроводжується проходженням обов’язкових місій або викликів, за виконання яких діти отримують внутрішню валюту – віркоїни. Накопичену суму учнівство може обміняти на мерч або задонатити на добру справу.

Наразі ПОВІР пропонує дітям заняття з трьох предметів:

• української мови,
• математики,
• англійської мови.

Окрім власне занять, учнівство має зустрічі віч-на-віч із СЕН-педагогами (фахівчинями й фахівцями із соціально-емоційного навчання), де діти можуть обговорити свій поступ на платформі, опанувати практики соціально-емоційного навчання для підвищення стійкості.

“Траєкторія набуття освітніх втрат у кожної дитини різна. У когось батьки на фронті, у когось зруйнована школа, у когось просто немає регулярних уроків і вчителів. Тому на платформі діти зустрічаються не лише з предметниками, а й СЕН-педагогами. І це ефективно працює”, – відзначив Сергій Колебошин, заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій та співзасновник платформи ПОВІР.

Сергій Колебошин під час презентації платформи. Фотограф: Микола Карпенко

ТРОХИ СТАТИСТИКИ Й НОВИН ПРО ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ХВИЛЬ

Перша хвиля пілотування платформи стартувала 10 травня. Тоді стати учасниками запросили 540 дітей 7-х і 9-х класів. У цьому наборі управлінська команда платформи пішла шляхом номінування – звернулася до девʼяти урядових і неурядових організацій, які могли номінувати дітей за 10 категоріями. Це, зокрема, діти з родин ВПО, з деокупованих територій, діти захисників і захисниць України, ті, хто втратили рідних через війну (повний перелік категорій та організацій, які номінували, можна переглянути в презентації-звіті роботи платформи). Середній показник ефективності номінування склав 47,6 %, оскільки частина дітей не скористалася запрошенням, або не завершила реєстрацію на платформі.

Учнівство, яке скористалося запрошеннями, представило фактично всю Україну – на ПОВІР вчаться діти з 24 регіонів (крім АР Крим), включно з окупованими територіями Луганщини, а також із 15 закордонних країн, найбільше – з Литви та Німеччини.

Серед них девʼятикласників на 7 % більше ніж семикласників, а хлопців на 11 % більше ніж дівчат.

Під час реєстрації діти проходять квіз, результати якого демонструють, яким способам навчання вони віддають перевагу.

• 81 % опитаного учнівства допомагають сприймати інформацію пояснення,
• 71 % подобається вирішувати складні завдання з педагогом віч-на-віч.

Входячи на платформу, учнівство ставить перед собою такі цілі:

• 63,5 % хочуть бачити результат прогресу й мати навчальний план,
• 54 % прагнуть навчитися висловлювати думки структуровано, логічно і красиво,
• водночас лише 47 % мають на меті підвищити бал навчальних досягнень.

На платформі дитина може обмежитися лише короткими зустрічами – Cпринтами, або після двох спринтів подати заявку на участь у Марафоні. Це має бути виважене серйозне рішення, оскільки цей процес супроводжується підписанням контракту (у випадках багатьох дітей – першого в їх житті) за участі вчительства та родини. За перший місяць роботи платформи цією можливістю скористалися 25,3 % дітей. 4,6 % з них навіть завершили Марафон, водночас жодна дитина не призупинила й не скасувала свою участь у Марафоні.

Лідеркою за кількістю заявок на Марафони стала англійська мова (41,5 %), друге місце посіла математика (38,5 %) і 20 % заявок отримано з української мови. За віковим розподілом діти, які навчаються у 7-х класах, обирають переважно математику, а девʼятикласники – англійську мову. Про залученість і мотивацію учнівства свідчить і те, що за перший місяць учнівство отримало 3,5 тис. ачівок від педагогів і накопичило 30 875 віркоїнів на своїх віртуальних рахунках на платформі. Також на платформі передбачений двосторонній зворотний звʼязок, у межах якого 95,7 % дітей мають після зустрічей загальне враження на 5 зірочок, а педагоги мають методичний супровід. Розгорнуті враження тренерського кола, СЕН-педагогів і дітей можна переглянути у відео.

Наразі управлінська команда платформи готується до наступних хвиль навчання і розглядає різні варіанти залучення учнівства на ПОВІР, оскільки номінування не дає стовідсоткового ефекту потрапляння дитини на платформу. Тут спрацював подвійний негативний ефект при доборі учнівства: якщо дитину залучати до освітніх активностей через дорослих, то частина дітей це навчання не починає, а ще частина – не завершує.

Тому варто звертатися безпосередньо до дітей і їхньої внутрішньої мотивації, яка є найбільш сильним чинником у досягненні мети.

“Думаю, що відкритий набір спрацює краще. У майбутньому варто набирати на ПОВІР дітей із будь-яким рівнем навчальних досягнень, але вмотивованих, бо мотивація є кращим чинником успіху, ніж рівень втрат”, – міркує Сергій Бабак, голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України.

До кінця 2024 року управлінська команда платформи планує залучити до навчання ще три хвилі, загалом 2000 учнів та учениць, як 7-х і 9-х, так і 11-х класів (на першу травневу хвилю випускників не запрошували, оскільки в цей час вони завантажені підготовкою і складанням НМТ). Нові набори учнівства будуть оголошені в новому навчальному році, і не лише через номінування, а й, зокрема, шляхом прямих заявок через сайт платформи. Оголошення про нові набори будуть опубліковані на головній сторінці сайту.

РУХ ДО МАСШТАБУВАННЯ

Дані про те, наскільки навчання на ПОВІР сприяє подоланню освітніх прогалин, будуть оприлюднені по завершенню пілотного періоду роботи – на початку 2025 року. Зараз ми маємо результати чекапів, вхідних діагностичних тестів, які кожна дитина проходить перед стартом Марафону й підписанням контракту. 42 такі тести спеціально розробили для ПОВІР, але в майбутньому після пілотування й апробації ними зможуть скористатися всі охочі.

Повернемося до даних із вхідної діагностики.

Вони свідчать, що платформою зацікавилися не лише діти з очевидними освітніми втратами, а й учениці та учні з високим рівнем навчальних досягнень.

• Результати також свідчать, що успішність учнівства 7-х класів є вищою за девʼятикласників: середній відсоток успішності за трьома предметами у 7-х класах склав 75,1 %, у 9-х класах – 62,5 %. Як каже Олександр Елькін, голова Ради ГО “ЕдКемп Україна”, ці показники варто сприймати з обережністю: “Це може бути тривожною ознакою того, що освітні втрати з кожним роком навчання в школі накопичуються. Втім, причини можуть бути іншими, як-от, різна складність матеріалу, різний контингент дітей, які брали участь у тестуванні”.

Підтвердивши всі педагогічні гіпотези, описані в презентації-звіті, управлінська команда платформи планує не лише завершити пілотування до кінця цього року, а і провести підготовчі роботи до її масштабування, щоби ПОВІР могла охопити якомога більше дітей.

Водночас платформа в жодному випадку не має заміняти школу чи родину:

“Ми називаємо ПОВІР третім місцем, бо платформа має стати додатковим простором для підсилення віри учнівства у власні здібності й можливості.

Для освітянства – це простір для самореалізації через допомогу учнівству, а також можливість офіційно отримувати гонорар за надані освітні послуги. Залишаючись працювати в школах, вчителі та вчительки можуть змінювати підходи й додавати в систему шкільної освіти інновації та ефективні навчальні методи, опановані та використані в проєктній діяльності на ПОВІР”, – акцентує Олександр Елькін.

Фото з презентації платформи. Фотограф: Микола Карпенко

Формуючи свої рекомендації для освітніх політик України, дослідницьке коло ОЕСР наголошує, що на етапі впровадження будь-якої стратегії подолання освітніх прогалин важливо не лише точно діагностувати власне ці втрати, а й оцінити, яких ресурсів – людських, фінансових, фізичних і цифрових – потребуватиме імплементація. За словами Олександра Елькіна, масштабування платформи ПОВІР залежатиме від декількох чинників:

• готовності самої платформи як цифрового рішення,
• достатньої кількості й готовності викладацького складу до роботи на платформі,
• пошуку сталого фінансування її роботи.

На етапі розробки й пілотування ПОВІР жодні кошти з державного чи місцевих бюджетів не залучали, оскільки фінансову підтримку здійснюють донорські організації – Міжнародний фонд “Відродження”, міжнародна організація Education Cannot Wait та Програма сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

У майбутньому управлінська команда платформи розглядає різні варіанти залучення державних і недержавних коштів. Наприклад, ГО “Едкемп Україна” планує відкрити міжнародну краудфандингову кампанію на глобальній платформі GlobalGiving, а також співпрацює з такими міжнародними технологічними кампаніями, як HP і Lenovo, що мають програми підтримки освіти та учнівства.

Водночас найбільшим викликом у масштабуванні платформи Олександр Елькін вважає людський ресурс, оскільки при збільшенні кількості дітей необхідно підготувати більшу кількість педагогів. Для залучення і стимулювання освітянства важливі не лише оплата послуг, а й відповідне підвищення кваліфікації, методичний супровід і зворотний звʼязок. Навіть найбільш умотивованим педагогам може бути складно переналаштуватися, бо взаємодія з дітьми й формати роботи на ПОВІР відрізняються від традиційних шкільних уроків.

Галина Ковальчук, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: НУШ