Про щастя, егоїзм та емоційну гігієну – 6 тез Далай-лами з діалогу з Україною

Чого не вистачає в шкільних навчальних програмах? Як порозумітися з усіма? Як стати щасливими? Про це під час діалогу з Україною говорив Далай-лама. “Нова українська школа” коротко записала головні тези з його виступу.

1. Якщо подивитися на сучасну науку, то там покладаються не на віру, а на дослідження. Тобто вони досліджують, ставлять відкриті запитання – “чому?”. В останні кілька десятиріч я тісно спілкуюся з деякими вченими. Сучасна західна наука має не так багато знань про розум, емоції. Відповідно, ціла низка вчених тепер активно зацікавилися в розумі. Звісно, фізична гігієна – це важливо, але ще важлива емоційна гігієна. Фізична гігієна важлива для фізичного здоров’я, але без емоційної в розумі буде забагато збудженості, гніву. Тож потрібно більше уваги приділяти емоційній гігієні, так само як і фізичній. Тому тепер усе більше вчених шукають методи, як зменшувати гнів, тривожність, страх і як розвивати мир і спокій.
2. Сучасна освіта багато в чому заснована на матеріальних цінностях. Це – як фізична гігієна. Але тепер цього недостатньо для освіти. Нам необхідно більше уваги приділяти внутрішнім цінностям, внутрішньому спокою. Є давнє індійське знання про розум, як зберігати спокій розуму, як контролювати гнів і страх. Цю інформацію можна отримувати з релігійного боку, але це не варто вважати частиною релігії. Це має стати академічним предметом. У сучасну освіту треба включати елементи про наш розум, психологію, тому що це може дати внутрішній спокій. Якщо сучасна освіта бере до уваги тільки зовнішні, тільки матеріальні явища, цього недостатньо. Треба також навчати знання внутрішнього світу.
3. Можна спитати дитину: що їй більше подобається – усмішка чи сумне обличчя. Пам’ятайте, ми соціальні тварини й залежимо від решти суспільства. Тому найкраще, як можна привнести в нього гармонію, – усміхатися, а не мати забагато формального підходу. Знаєте, чиновники – це інші люди. У них навіть усмішки напружені, штучні. Це не дуже допомагає створенню справді щирої дружби.
4. Я тибетець, але більшу частину життя провів в Індії. Якщо я буду забагато уваги приділяти тому, що я тибетець, тоді ментально ми будемо знаходити відмінності. Але я завжди наголошую на тому, що ми всі – люди. Звісно, оскільки я сильно відчуваю єдність із сімома мільярдами людей, куди б я не поїхав, я завжди відчуваю, що ми однакові, ми єдині.
5. Молоде покоління – це майбутнє світу. Необхідно розглядати їх як найбільшу цінність. Мета освіти – створення мирного суспільства, миру для кожного. Для цього необхідно добросердя й щоби мозок ширше дивився на світ, а не тільки односпрямовано. Якщо трапляється якась халепа і дивитися вузько - це може вас деморалізувати. Але якщо дивитися цілісно, то можна побачити: “Ну, халепа. Буває, це нормально. Це можна подолати”. Добросердя дає змогу віднайти цю силу волі. І тоді, якщо розум ширше дивиться на все, будь-які проблеми можна подолати, зберігаючи спокій розуму.
6. Щоби досягнути щастя для кожної людини, необхідно, щоби було щастя в суспільстві. Інколи ми забагато думаємо: “Я хочу щастя й мені начхати на інших”. Це неправильно. Насправді щастя однієї людини повністю залежить від щастя всього суспільства. Найкраще – це думати про інших. Якщо хтось тільки егоїстичний і не думає про інших, це не принесе користі. Наприклад, узяти селян. Вони дбають про свою ферму не тому, що в них є ця любляча доброта, а тому, що їхнє життя залежить від землі. Так само й у нашому суспільстві: оскільки наше щастя залежить від щастя суспільства, нам треба дбати про суспільство. Зараз світ меншає, усе взаємозалежне. Тому в нас з’являється загальна відповідальність за весь світ.

“Нова українська школа”

Ілюстрація: скріншот трансляції діалогу