Про УІРО, експертизу підручників, “прискорені” програми та наставництво – велике інтерв’ю з Наталією Софій

Український інститут розвитку освіти (УІРО) створили у 2019 році для декількох важливих завдань – підтримки реформи НУШ, професійного розвитку вчителів, а також для створення ефективної системи відбору підручників.

Однак втілити все в життя завадило кілька чинників: за часів, коли МОН очолював Сергій Шкарлет, експертизу підручників повернули в Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО). Поступово УІРО почав виконувати ті завдання, які йому доручило МОН. Насамперед розробляв платформу “Всеукраїнська школа онлайн”.

Із серпня 2023 року в УІРО нова директорка – Наталія Софій. Вона працювала заступницею керівника в перші роки створення інституту, та за колишнього складу міністерства пішла з посади, як і частина тодішньої команди УІРО. З чим пов’язане її повернення в інститут і які завдання є пріоритетними – про все це Наталія розповіла редакції “Нової української школи”.

У новому матеріалі читайте:

• які кадрові зміни відбуваються в УІРО;
• з яких предметів готують “прискорені” програми для надолуження освітніх втрат;
• як планують підтримувати дітей, які зараз вчаться за кордоном;
• як розвиватимуть учительське наставництво;
• чому змінюється професійний стандарт учителя;
• чи планують повернути експертизу підручників в УІРО.

Далі – пряма мова Наталії Софій.

“СТРУКТУРУ ІНСТИТУТУ ОПТИМІЗУВАЛИ ПІД НОВІ ВИКЛИКИ”

• З чим пов’язане ваше рішення повернутися в УІРО? Адже ви працювали тут певний час після створення інституту, потім пішли, а із серпня ви офіційно нова директорка.

Це просте і складне запитання водночас. Я звільнилася, оскільки пішов із посади тодішній керівник. Хоча я мала плани залишатися, пропонувала свій досвід новому керівництву, але вже склалося, як є. Я зрозуміла, що краще піти й допомагати, якщо буде потреба, але на відстані.

Коли в липні 2023 року мені запропонували повернутися, я подумала, що це можливість завершити ті плани, які були із самого початку створення інституту. Нагадаю, що Український інститут розвитку освіти створювався для підтримки освітньої реформи “Нова українська школа”.

• Після вашого повернення команда залишилася тією ж, чи хтось пішов?

Наприкінці 2023 року разом із МОН ми намагалися оптимізувати наявну структуру з огляду на кількість працівників та завдання, які перед нами поставлені. Для цього ми розробили нову структуру інституту, яка набере чинності 1 лютого 2024 року. Знаю і вірю, коли на нас будуть покладені додаткові завдання і функції, буде й інша структура УІРО.

Поки що ми залишаємося в тому ж кількісному складі, що й раніше – це 35 працівників. Наразі не всі посади заповнені, бо частина людей звільнилася з певних причин. Наприклад, нам не вистачає методистів, які б забезпечували методичний супровід і покривали всі освітні галузі.

Тож ми шукаємо нових людей у команду, проводимо з ними співбесіди, щоб дізнатися не лише про їхню фаховість та професіоналізм, а і про їхні цінності, які мають відповідати цінностям сучасної реформи. Також важливо, аби наші нові співробітники були командними гравцями, що готові до різних викликів.

• До речі, про кадри – раніше в соцмережах ширилася інформація, що за часів роботи попереднього керівництва МОН, в УІРО потрапляли люди без відповідної освіти. Виходить, що пішли з посад якраз “нефахівці”?

Звільнилися ті, кому, можливо, було некомфортно чи складно. Хтось захотів працювати в більш гнучкому форматі чи в інших проєктах у громадському секторі. Тобто причини були різні. Я думаю, це природно, що коли змінюється керівник – змінюється частина команди. Хоча це не основна причина.

ФАХІВЦІ УІРО РОЗРОБЛЯЮТЬ МОДИФІКОВАНІ ПРОГРАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ГЕОГРАФІЇ

• У вас була певна стратегія розвитку інституту або плани, які перші кроки треба зробити на новій посаді?

Передусім потрібно було розібратися з внутрішніми справами та розвʼязати питання з нашими підрядниками й партнерами, бо через зміну нормативно-правових актів накопичилися певні зобов’язання.

Також ми посилювали співпрацю з державними інституціями, щоб виконати оперативний план МОН та працювати за іншими стратегічними документами.

З огляду на те, що від мого призначення до кінця року залишилося не так багато часу, ми водночас шукали нових фахівців, виконували план МОН і думали про майбутнє.

Адже ми бачимо УІРО як інституцію, яка не лише своєчасно реагує на виклики, а і є проактивною. Тобто прогнозує пріоритети та проблеми, які можуть виникнути в майбутньому, а також пропонує, як їх розв’язувати.

Наприклад, відділ шкільної освіти ініціював створення робочих груп, які розробляють скорочені (модифіковані) програми для дітей, які з тих чи тих причин пропустили навчання і потребують додаткової підтримки [діти-переселенці або ті, хто залишається на тимчасово окупованих територіях – ред.].

Наразі створена модифікована програма з вивчення української мови для учнів 5–11 класів та методичні рекомендації, як її використовувати. Робочі групи розробляють такі ж програми з української літератури, історії України та географії для учнів 5–11 класів.

Також є ідея організувати постійно діючий круглий стіл для українських шкіл, які працюють за кордоном. Бо ми навіть не знаємо, скільки їх є, з урахуванням різних приватних проєктів, адже це недільні школи, ініціативи батьківських та інших громадських організацій. Тому хочемо ініціювати діалог із ними, аби з’ясувати їхні потреби та потреби дітей, які там вчаться, а також розповісти про наші готові напрацювання і як ними користуватися.

Це необхідно для того, щоб не загубити дітей, які залишаться за кордоном чи повернуться в Україну, а все ж хочеться, щоб вони вивчали основні предмети, як-от українську літературу чи історію.

ЯК ПЛАНУЮТЬ ПІДТРИМУВАТИ ВЧИТЕЛІВ ТА РОЗВИВАТИ НАСТАВНИЦТВО

• Одне із завдань УІРО – підтримка вчителів. Що вдається втілити в цьому напрямі?

Один із відділів УІРО – відділ професійного розвитку педагогічних працівників. Саме він опікується питаннями професійних стандартів педагогічних працівників, атестації, наставництва та супервізії, педагогічної інтернатури, професійних спільнот, розбудови мережі Центрів професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПР ПП).

Ми проводимо моніторинги й всіляко сприяємо розбудові цієї мережі, тому що це нове явище, так само як і поняття професійних спільнот, яке є в законодавстві, але дуже мало зроблено для того, щоб зрозуміти, чим воно відрізняється від традиційних методичних об’єднань.

Ще працюючи на посаді першої заступниці директора УІРО (за підтримки Європейського центру імені Вергеланда та Всеукраїнського фонду “Крок за кроком”), почалася співпраця з іноземними партнерами для обміну досвідом роботи таких спільнот, аби зрозуміти та перейняти кращі практики. На жаль, ця робота була зупинена, але із жовтня минулого року ми її відновили. На початку 2024 року будемо готові поділитися результатами.

Зараз є багато нових понять, які, на перший погляд, здаються звичними, але не всі точно розуміють, що мається на увазі.

Наприклад, хто такий наставник? Щоби ним бути, недостатньо просто мати великий досвід. Адже наставник потребує окремих навичок, які треба формувати й розвивати. Також треба мати бажання бути наставником, розуміти, яка твоя роль, як допомагати молодому інтерну або вчителю/-ці, які, можливо, багато часу були відсутні, а тепер повертаються знову в освітній процес. Ці навички треба формувати, бо ми ж вчимося бути вчителями, але чомусь ніхто нас не вчить бути наставниками.

Так само й центри професійного розвитку педагогічних працівників – саме на них покладені нові ролі. Вони бачаться, як осередки, які допомагають вчителю/-ці індивідуалізовано в їхньому професійному розвитку. Тобто це наставник, супервізор і психолог водночас.

У ЦПР ПП мають вислухати вчителя і вчительку, разом побачити виклики й спільно шукати рішення, а не пропонувати готове. Цього теж треба вчити. Наші фахівці вже розробили програми підвищення кваліфікації для педагогів-наставників та методичний супровід до них.

Ми маємо розуміти, що зміни не відбуваються за один день, а виконання нових ролей потребує постійної підтримки, зокрема, навчання.

З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНЕ ОНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ВЧИТЕЛЯ

• Ви згадували, що один із напрямів роботи УІРО – це розроблення професійних стандартів. Знаємо, що наразі готуються зміни до профстандарту вчителів. Наскільки він зміниться й із чим пов’язані ці зміни?

Професійний стандарт вчителя почали створювати у 2019 році, а затвердили у 2020. Тоді було багато запитань до його використання. У відповідь на цей запит учителів розробили методичні рекомендації.

Зміни до професійного стандарту пов’язані з новими методичними рекомендаціями Національного агентства кваліфікацій, які передбачають, що в професійний стандарт учителя потрібно додати ще два аспекти:

• про комунікацію – як вона має здійснюватися, між ким, коли вчитель/-ка виконує ті чи ті функції;
• про автономію вчителя/-ки, щоби показати, наскільки він / вона може здійснювати цю функцію самостійно чи за чиєїсь підтримки.

Ми почали додавати ці аспекти в професійний стандарт і водночас зрозуміли, що формулювання компетентностей також потребує певних змін. Мені здається, що коли ми працювали над розробленням стандарту у 2019 році, то більше орієнтувалися на початкову школу й мислили її контекстом.

Оскільки це був перший професійний стандарт, пов’язаний із реформою НУШ, ми намагалися використовувати в ньому багато прикладів і пояснень. Зараз хочемо навпаки – узагальнити подані формулювання та зробити їх коротшими. А додатково підготувати навчально-методичний пакет, який би роз’яснював компетентності, давав вчителям практичні інструменти, які допоможуть використовувати текст стандарту на практиці.

• Це можуть бути анкети для самооцінювання, щоб учитель/-ка міг / могла оцінити себе відповідно до компетентностей;
• шаблони чи матеріали, які допоможуть вчительці/-еві після самооцінювання скласти план професійного розвитку;
• поради, як можна використовувати результати самооцінювання, наприклад, наставниками й керівниками шкіл.

За попередніми планами, на початку 2024 року відбудеться громадське обговорення оновленого стандарту. Але це перший крок, бо розроблення практичних інструментів на допомогу вчителям теж потребуватиме часу та зусиль.

ЧИ ЗМОЖЕ УІРО ПРОВОДИТИ ЕКСПЕРТИЗУ ПІДРУЧНИКІВ

• Інститут створювався, зокрема, і для того, щоби перебрати із часом на себе функцію експертизи підручників. Планувалася певна автоматизована система, яка б дала можливість обирати справді якісні матеріали, а школи нарешті мали підручники, у яких не йдеться про те, що рак треба лікувати содою. Чи є така можливість зараз, що в УІРО таки з’явиться функція експертизи підручників?

Дійсно, на початку створення УІРО були ідеї зробити автоматизований модуль експертизи.

Зараз ми працюємо над тим, щоби такий модуль нарешті з’явився і був розміщений на платформі ВШО. У такий спосіб хочемо запропонувати певну альтернативу, щоб уникнути суб’єктивних рішень, а експертиза здійснювалася знеособлено [ні автор не знає, хто експерт, ні експерт не знає, хто автор – ред.].

Тоді фокус уваги зосереджувався б на якості та змісті матеріалу, а не на авторі чи авторах.

• Якщо все складеться, то автор /-ка зможе обирати, куди віддати на експертизу свій підручник?

У цьому випадку саме за допомогою автоматизованого модуля буде здійснюватися відбір експерта (ів). Це дасть змогу забезпечити об’єктивну експертизу, але поки що це наші плани. Далі все буде залежати від підтримки МОН, хоча наразі в нас є порозуміння. Власне, це було одним із чинників, які вплинули на моє рішення повернутися в УІРО.

• Тож які ключові пріоритети інституту на 2024 рік?

Передусім це методична підтримка запровадження другого циклу базової середньої школи у 7–9 класах.

А ще це участь у створенні моделей підготовки до пілотування профільної старшої школи й розроблення навчально-методичних матеріалів. Зараз завершилося обговорення стандарту профільної освіти, формується бачення різних моделей профільної школи, а УІРО бере активну участь у всіх заходах.

Звісно, це професійний розвиток вчителів, бо це величезний пласт, який охоплює і розвиток вчителя/-ки на основі професійного стандарту, і питання атестації, наставництва та сертифікації, і розвиток мережі центрів професійного розвитку педагогічних працівників та професійних спільнот вчительства.

Також лишається в пріоритеті ВШО та її розвиток на всіх ланках освіти. Наразі на вебплатформі розміщено 83 курси для учнів 5–11 класів, а це понад 4 000 уроків, які створені за підтримки наших партнерів.

• У найближчих планах – розміщення орієнтовно 1 000 відео від ГС “Освіторія” та понад 600 відео від проєкту “Pi-stacja Україна” Благодійного фонду “Katalyst Education”.
• Разом із ЮНІСЕФ ми створили понад 1 500 звукоописів до уроків, які плануємо розмістити впродовж кількох місяців. Вони нададуть учням із порушеннями зору ширший доступ до сприймання візуального контенту на ВШО.
• Водночас планується створення нових курсів, модулів, розширення функціонала ВШО для забезпечення ширшого використання цієї платформи в навчанні на різних рівнях освіти.

А ще в нас є велика мрія, до якої ми поступово рухаємося, – аби ВШО була не лише платформою для навчання учнів, а ще й ресурсом для професійного розвитку вчителів на основі професійного стандарту. Вебплатформа дасть змогу їм здійснювати самооцінювання, ставити цілі професійного розвитку й шукати відповідні ресурси, аби вибудувати свою професійну траєкторію.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Усі фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”