Напишіть нам

Всі теми

Професійний стандарт вчителя – міжнародний досвід

29 грудня Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства затвердило професійний стандарт за трьома професіями: “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти” і “Вчитель із початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”.

Професійний стандарт учителя – це не додаткові вимоги.  До його створення залучили усі цільові групи: вчителів, представників закладів вищої педагогічної освіти, громадських організацій. Важливо було не просто описати всі необхідні професійні й загальні компетентності, а й закласти підґрунтя для розроблення навчальних програм, можливостей для підвищення кваліфікації вчителів, підстав до самооцінювання.

Та спочатку розробники вивчили міжнародний досвід. Як використовуються професійні стандарти вчителя в міжнародній практиці й що брали до уваги розробники вітчизняного профстандарту, “Новій українській школі” розповіли:

  • Наталія Авшенюк, докторка педагогічних наук, завідувачка відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України;
  • Наталя Софій, кандидатка педагогічних наук, перша заступниця директора Українського інституту розвитку освіти.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІШНЕ НАВЧАННЯ УЧНІВ

Чимало економічно й соціально розвинених країн і тих, що динамічно розвиваються, зараз перебувають на шляху стандартизації професійної освіти й діяльності різних категорій педагогічних працівників і вчителів зокрема. Насамперед це пов’язано з посиленням вимог до якості шкільної освіти і професійної діяльності вчителя, каже Наталя Авшенюк.

“Якщо ми звернемося до досліджень ЮНЕСКО і ОЕСР, то вони свідчать, що успіхи в розвитку країн найбільше залежать від якості підготовки педагогічних працівників і ефективності кадрової політики”.

Показовими в цьому плані є результати дослідження TALIS (міжнародне дослідження ОЕСР, що вивчає освітнє середовище й умови праці вчителів). З 2008 року ці дослідження показують, що ані розмір видатків на освіту, ані високі показники рівного доступу до освітніх послуг не мають такої чіткої кореляції з учнівською успішністю, як якість підготовки педагогів.

“Дослідницький досвід команди розробників українського стандарту показав, що саме ті країни, в яких діють професійні стандарти вчителя, досягають переважно високих показників учнівської успішності”.

ЧИ У ВСІХ КРАЇНАХ Є ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ ВЧИТЕЛЯ

Не всі країни мають однаково розроблені документи під назвою “професійний стандарт вчителя”, каже Наталя Авшенюк.

Загалом країни в питанні професійних якостей учителя умовно можна поділити на три групи:

  • Країни, в яких є професійні стандарти, які так і називаються – teacher professional standards. Це – Австралія, Велика Британія, США, Нова Зеландія, Чехія.
  • Країни, в яких запроваджено аналогічні документи, які конкретизують вимоги до професійних компетентностей учителя – професійний профіль учителя, рамка професійних компетентностей, у яких міститься ідентифікація і структурування трудових функцій і відповідних ним професійних і універсальних компетентностей. Це – Південна Корея і Сінгапур.
  • Країни, в яких імплементовані стандарти професійної підготовки вчителя саме з акцентом на кваліфікаційні характеристики випускників педагогічної програми, вимоги до їх атестації і систематичної сертифікації, які впливають на мотивацію вчителів до безперервного професійного розвитку. Це – Норвегія, Фінляндія і Японія.

“Ми вивчали досвід країн, що мають суттєві напрацювання, які впродовж кількох десятиліть розробляли і впроваджували професійні стандарти вчителя. Можна стверджувати, що ці країни пережили кілька поколінь стандартів. Це перша група країн”, – каже Наталя Авшенюк.

Під час роботи над українським професійним стандартом більше до уваги брали наробки Австралії, Чехії і Великої Британії.

“Перед нашою робочою групою стояло завдання не просто розробити технічний стандарт, який буде лише фіксувати набір компетентностей, які би відповідали певним трудовим функціям. Нашим завданням було зробити стандарт розвивальним, який би давав змогу вчителю бачити свою траєкторію розвитку й розуміння – як вибудовувати кар’єру на основі рефлексії своєї професійної діяльності. Щоб учитель мав можливість – відрефлексувати, зробити самоідентифікацію і спроєктувати свою індивідуальну траєкторію розвитку”.

Фото: автор – EdZbarzhyvetsky, Depositphotos

“В українському стандарті ми свідомо зробили поділ на особистісний і професійний вимір, – додає Наталя Софій. – Розвели особистісні характеристики вчителя (емоційно-етична компетентність) і професійні компетентності, які стосуються професійної діяльності”.

ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ ВЧИТЕЛЯ АВСТРАЛІЇ, ЧЕХІЇ І ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Австралійський професійний стандарт визначає якість професії вчителя, яка має бути спрямована на отримання учнями навчальних результатів. За словами Наталі Софій, це рамка, що окреслює знання, практику та професійну залученість у процесі розвитку професійної кар’єри вчителя.

Чотирирівневий підхід до формування компетентностей застосований у міжнародних професійних стандартах вчителя Австралії та Чехії.

Австралійський документ охоплює чотири рівні професійної кар’єри вчителя:

  1. Кваліфікований вчитель (Graduate teachers) – вчитель-початківець, який успішно завершив навчання за акредитованою освітньою програмою базової підготовки вчителів;
  2. Вчитель-професіонал (Profiсient teachers), який пройшов усі етапи реєстрації і засвідчив повну відповідність 7 стандартам “Австралійського професійного стандарту для вчителів”;
  3. Висококваліфікований учитель (Highly Accomplished teachers) – визнаний як високоефективний, майстерний практик, що самостійно і незалежно працює й удосконалюється, а також підтримує колег у межах колаборативного професійного розвитку;
  4. Вчитель-лідер / Провідний вчитель (Lead teachers) – вчитель, якого визнають як зразкового, і поважають колеги, батьки / опікуни та громада.

У професійних стандартах вчителя Чеської республіки зазначені різні цільові групи, для яких цей документ може бути корисним: вчителі, батьки, діти, громадськість.

Чеський стандарт побудований на етапах кар’єри вчителя:

  • вчитель-початківець;
  • самостійний вчитель – фахівець, який вміє працювати і брати на себе відповідальність;
  • видатний вчитель – вчитель-новатор, педагогічний лідер у школі;
  • зразковий учитель – лідер шкільної системи – вчитель, професійна діяльність якого виходить за межі окремої школи. Він стає прикладом для регіонального осередку.

Учительський стандарт у Чехії побудований за 4-ма сферами:

  • професійна етика;
  • вчитель і його професійне “я” – це самоідентифікація вчителя в освітньому середовищі;
  • вчитель і його учні – взаємодія з учнями;
  • вчитель та його оточення – взаємодія з іншими учасниками освітнього процесу.

У Великій Британії  для кожного етапу кар’єри вчителя розроблено окремий документ –  професійний стандарт: від  стандарту кваліфікованого вчителя для випускника університету до стандарту для директора школи.

“Працюючий вчитель має змогу рухатися кар’єрними щаблями в межах свого професійного розвитку. Досягти омріяної кваліфікації йому допомагають стандарти досконалого вчителя (National Standards for Advanced Skills Teachers) або вчителя методиста (National Standards for Subject Leaders). Є також стандарти директора школи (National Standards for Headteachers) та асистента вчителя (Professional Standards for Higher Level Teaching Assisstant).

У Великій Британії асистентом вчителя може працювати людина, яка на цьому етапі ще немає професійної кваліфікації, але прагне її отримати”, – каже Наталя Авшенюк.

ХТО БЕРЕ УЧАСТЬ У СКЛАДАННІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ

У розробленні стандартів професійної освіти розробники відслідкували два підходи:

1. Нисхідний, або підхід прямого відображення. За такого підходу стандарт здебільшого розробляють центральні органи управління освітою. Він відображає освітню політику керівних органів освіти в країні, слугує інструментом реформування освіти і спрямований на те, щоби підняти статус професії.

Наприклад, урядові організації розуміють, що їм необхідно підняти рівень якості шкільної освіти. Для цього їм потрібно, щоб у школі працювали якісно підготовлені вчителі, вмотивовані до професійного розвитку. Тому ухвалюють рішення зробити професійний стандарт. Так було 1946 року в США. Національна комісія з питань освіти вчителів та професійних стандартів США мала на меті підвищити статус викладацької діяльності до рівня визнання її як професії.

2. Висхідний, або підхід зворотного відображення. Він передбачає насамперед проєктування структури й змісту стандарту з урахування запиту від безпосередніх учасників освітнього процесу. Основну роль в ініціюванні розроблення професійних стандартів грають професійні асоціації – громадські організації, які вважають, що в їхній країні рівень професійної діяльності вчителя є надто низьким. Прикладом такого занепокоєння можуть слугувати невисокі показники успішності, які учні демонструють під час міжнародних досліджень з оцінювання якості освіти, або працедавці не задоволені якістю професійної підготовки і діяльності вчителів.

“Підходи є різні, тому й учасники робочої групи з проєктування стандартів є різні. Але золотим правилом розроблення професійного стандарту є насамперед врахування інтересів основних стейкхолдерів – дітей, батьків, роботодавців (директорів шкіл)”, – каже Наталя Авшенюк.

Для формування українського професійного стандарту вчителя застосували комплексний підхід – коли враховували вимоги й основних стейкхолдерів, і центрального органу управління, і громадських організацій.

ЧИ ЗМІНЮЮТЬСЯ З ЧАСОМ ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ ВЧИТЕЛЯ

Професійні стандарти оновлюють і переглядають. Різні країни підходять до цього питання по-різному: в одних записано чітко, що стандарти повинні оновлюватися що 3 чи 5 років; в інших країнах стандарти оновлюють спонтанно, виходячи з громадської або урядової ініціативи.

Чинником оновлення стають здебільшого результати дослідження міжнародних організацій ОЕСР, Світового банку, ЮНЕСКО, а також суспільне й експертне сприйняття та визнання дієвості стандарту.

“Змінюються акценти, а базові, епохальні компоненти залишаються. Наприклад, цифрова компетентність, яка є визначальною для сучасного суспільства, постійно трансформується – до неї додаються нові  вимоги. Якщо, наприклад, 5 років тому вимагалося бути впевненим користувачем цифрових технологій, то зараз необхідно не лише вміти використовувати, а  й створювати та модифікувати цифрові освітні ресурси”, – наводить приклад Наталя Авшенюк.

Або, наприклад, емоційна компетентність вчителя. “Усі дослідження й опитування з-поміж роботодавців говорять про те, що м’які навички (soft skills), соціально-емоційні компетентності, настільки увиразнюються на тлі сучасного турбулентного життя, що поступово їхня важливість у загальній структурі професійної кваліфікації набирає ваги. І надалі вони будуть превалювати”.

На топових позиціях залишаються навички комунікації, колективної співпраці, гнучкості.

РОЗУМІННЯ СТАНДАРТУ У ВЧИТЕЛЬСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

“Працюючи над професійним стандартом, робоча група намагалася знайти баланс: щоби це був і науковий документ, і він був написаний людською мовою, аби його розуміли батьки і громадськість. Щоби це було зрозуміло всім. Щоби прийшовши до школи, батьки розуміли, що вчитель має робити”, – каже Наталя Софій.

Фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos

Розробники намагалися відійти від професійного жаргону, змінювати терміни. Наприклад, коли йдеться про роботу з дітьми з ООП, то замість діагностики вказана оцінювально-аналітична функція.

“Коли натрапляєш слово “діагностика”, починаєш пояснювати, що це слово бере своє коріння з медицини – що не так у пацієнта. Але ж ми не робимо діагностику з наміром зрозуміти, що з дитиною не так. Ми намагаємось оцінити її в плані знаходження сильних і слабких сторін. І плануємо її розвиток на основі сильних”.

У країнах, де інклюзивне навчання тривалий час є невід’ємною частиною освітнього процесу, вона проходить наскрізною ниткою через компетентності професійних стандартів. А там, де вона тільки на етапі встановлення, то здебільшого акцентують на інклюзивній компетентності вчителя окремо – як-от в Україні.

“Єврокомісія з питань інклюзивної і спеціальної освіти розробила профіль інклюзивного вчителя. Там де ще немає повного бачення, яким має бути вчитель і немає загального погодження між усіма цільовими групами, який має бути вчитель, там розробляється певний документ – стандарт або профіль”.

Професійний стандарт буде сприйматися лише тоді, коли в його створенні будуть відображатися запит різних категорій суспільства, переконані розробники.

“Головне в стандарті – як він буде використовуватися і як він буде сприйматися спільнотою. Тому ми намагалися врахувати думку всіх стейкхолдерів”, – каже Наталя Авшенюк і додає: Проблема несприйняття вчителями професійного стандарту не є унікальною для України, це проблема всесвітня”.

Експертки говорять, що треба культивувати у вчительському середовищі розуміння стандарту, виходячи з основних понять двох слів – професія і стандарт. Стандарт – як мірило якості і показник вимог. Професія – як служіння суспільству, відчуття обов’язку робити свою справу добре. За їхніми словами, у багатьох іноземних профстандартах відданість професії прописана наскрізною лінією. Наталя Авшенюк каже:

“Професійний стандарт має стати дороговказом для вчителя в його індивідуальній траєкторії розвитку в напрямі професійного зростання й вдосконалення. Таким був наш задум”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – VitalikRadko, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Матеріали за темою

Обговорення