Проти стресу й булінгу: як працює в школах програма соціально-емоційного та етичного навчання

Пандемія, карантин, навчання онлайн і соціальне дистанціювання. Ці поняття швидко увійшли в наше життя і змінили його. Чи надовго? Питання риторичне. А от на запитання “як із цим упоратися” має відповідь міжнародна програма соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), яку пілотують у 26 українських школах.

А ще – відповіді про те, як навчатися стресостійкості, зваженості, розуміння своїх і чужих емоцій тощо.

“Нова українська школа” запитала батьків і дітей, які навчаються за цією програмою, про те, як вони змінилися завдяки СЕЕН і які практики люблять найбільше.

ХТО СТВОРЮВАВ ПРОГРАМУ І ПРО ЩО ВОНА

СЕЕН – розробка спеціалістів і спеціалісток Emory University (США), що ґрунтується насамперед на дослідженнях із нейробіології про те, як працюють емоції, інтелект та розум людини. Однак, не лише на них. Серед співавторів і співавторок програми – відомі психологи і психологині, вчителі й учительки, науковці й науковиці з багатьох країн. Вони, розуміючи, що діти так само, як і дорослі, переживають високий рівень стресу та тривоги в сучасному світі, – захотіли надати їм прості й дієві інструменти, як повернути себе до стану рівноваги.

Саме тому програма практична: спеціальні вправи допомагають людині сповільнитися, визначити, які емоції вона відчуває в цей момент і чому, а далі – працювати з ними та ефективніше взаємодіяти з іншими людьми.

Історія програми йде в кінець 20-го століття. Тоді відомий науковий журналіст і письменник Деніел Ґоулман (автор бестселлера The New York Times “Емоційний інтелект”) запропонував СЕН (соціально-емоційне навчання). СЕН має багато напрямів, і соціально-емоційне та етичне навчання, тобто СЕЕН, – якраз один із найбільш сучасних та ефективних. Той же Ґоулман назвав його “СЕН 2.0”, підкресливши так новий рівень соціально-емоційного навчання.

На думку авторів і авторок, потрібна була світська мультикультурна етика, яка не суперечила б жодній релігії й базувалася на абсолютних цінностях, як-то доброта, повага, толерантність, емпатія, співпереживання. Тобто на тому, що не розділяє, а об’єднує людей із різним світоглядом задля досягнення спільної мети: комфортної, доброзичливої та ефективної взаємодії.

Проте додаткова цінність СЕЕН – не тільки в етичній складовій. Ця програма, якщо порівняти з СЕН, більше фокусується на тренуванні уваги, враховує травматичний досвід, який пережила людина, багато уваги приділяє практикам, що здатні швидко повернути нас в зону “все гаразд”,тощо.

СЕЕН розвиває такі м’які навички:

• комунікативні здібності;
• системне і креативне мислення;
• когнітивне співпереживання й емпатія;
• емоційна стійкість та увага до свого стану;
• тайм-менеджмент.

Більше про програму читайте за цим посиланням.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ НАВЧАННЯ

Педагогічна модель передбачає, що вчитель або вчителька має полегшувати навчання учнівства, уникаючи чітких інструкцій і прямих вказівок. Такий підхід стимулює дітей самостійно думати, не боятися ставити запитання, брати активну участь в обговореннях, а отже – розвивати критичне мислення:

• уміння шукати й бачити зв’язки між явищами та вчинками людей;
• висувати власні гіпотези та вдумливо оцінювати альтернативи;
• вибудовувати судження на доказах;
• робити свідомий і зважений вибір;
• ухвалювати незалежні обґрунтовані рішення.

Структура уроку СЕЕН вибудувана так, щоб учнівство, пройшовши через п’ять його частин – розігрів, презентація, осмислення, практика, підсумки, – змогло перейти від знань до усвідомленого розуміння, як саме використовувати нове знання на практиці й навіщо.

Для досягнення цих цілей СЕЕН використовує:

• рефлективні практики – це активності, під час яких учнівство спрямовує увагу на свої внутрішні переживання: діти дослухаються до відчуттів тіла, звертають увагу на дихання, помічають короткочасність думок та емоцій;
• стратегії “миттєвої допомоги” – практики швидкого відновлення емоційної рівноваги, завдяки яким діти моментально повертаються до рівноваги, якщо вони з якихось причин надміру розхвилювалися;
• аудіопрактики, візуальні матеріали та інтерактивні ігри.

Розповіді вчителів про уроки СЕЕН читайте за цим посиланням.

Фото: автор – lisafx, Depositphotos

НАСКІЛЬКИ ЕФЕКТИВНА ПРОГРАМА ТА ЩО ГОВОРЯТЬ ПРО НЕЇ УЧАСНИКИ Й УЧАСНИЦІ

СЕЕН апробована в країнах Америки, Європи та в Індії. Для кожної країни програму адаптували так, аби не йти врозріз із місцевими традиціями, водночас не втрачаючи глобального спрямування.

Організувала пілотування програми громадська організація “ЕдКемп Україна”.

Перш ніж впровадження СЕЕН розпочалося в пілотних українських школах, батьки школярів і школярок отримали листи з роз’ясненням суті програми й порадами, як заохотити та підтримати свою дитину.

Усі батьки, з якими поспілкувалась “Нова українська школа” визнають програму ефективною та зізнаються, що й самі багато чого навчилися. Хтось із дітей, застосувавши вправи СЕЕН, зміг вийти з конфліктної ситуації з однокласниками чи однокласницями без залучення батьків чи адміністрації школи, а комусь настільки сподобалися практики, що вони почали застосовувати їх у повсякденному житті.

Мама двох хлопців, 14 та 18 років, Юлія Шаповал із Чернігова зазначає, що її молодший син, незважаючи на складний підлітковий період, став помітно відкритішим:

“Він став як феєрверк: сміливо висловлює свої думки, частіше і з більшим задоволенням бере участь у змаганнях, – гадаю, це вплив соціально-емоційних навичок. Та і для себе особисто я знайшла ефективною практику відновлення ресурсів, – застосовую її щоразу, коли відчуваю, що можу “вибухово” відреагувати. Це дуже допомагає”.

Сам Максим, який зараз навчається в 9 класі й уже другий рік має уроки СЕЕН, теж позитивно відгукується про програму. Говорить, що це допомогло йому побачити однокласників і однокласниць з іншої, неочікуваної сторони, дізнатися про їхні переживання, стати ближчими й добрішими одне до одного.

Легше налагоджувати контакт з однокласниками й однокласницями стало і для учениці 6 класу Чернігівської гімназії №31 Марії Химич, хоча уроки СЕЕН у неї почалися тільки місяць тому:

“До початку уроків соціально-емоційного навчання в нашому класі не всі дружили між собою, деякі хлопчики навіть ворогували, а тепер ми стали краще розуміти одне одного. Виявляється, це зовсім не складно, коли можеш уявити, що відчуває інший”.

На запитання про улюблену вправу із СЕЕН дівчинка згадує:

“Дуже сподобалася вправа, коли ми були атомами й молекулами. Атоми – це коли ми були самотні, а молекули – коли бралися за руки й робили велику сім’ю. Цю вправу ми виконуємо перед початком уроків”.

Покращити дівчинка хоче не так самі уроки СЕЕН, а кількість залучених дітей.

“Наш клас навчається в другу зміну, й урок СЕЕН стоїть тоді, коли в багатьох дітей гуртки, тому на СЕЕН ходять приблизно десять учнів і учениць. Було би набагато краще, якби на нього ходили всі”, – каже дівчинка.

Олександра Бакута із Сум навчається за програмою СЕЕН із 5 класу й описує її як “уроки самопізнання”, що відбуваються на класних годинах:

“Моя улюблена вправа – “заземлення” – схожа на медитацію: ми заплющуємо очі й уявляємо себе на березі моря, відчуваємо приємні емоції. Це допомагає мені заспокоїтися й налаштуватися на урок”.

Мама семикласниці Наталії Полякової із Сум, Ольга Полякова, зазначає, що початок упровадження СЕЕН не був легким для її доньки:

“На перші заняття дитина реагувала з подивом, питала, як сталося, що у звичайній школі раптом з’явилися незвичайні уроки, спершу їй було важко говорити про себе, але згодом дуже сподобалось…

У дитини був конфлікт з іншою дівчиною, і саме наша кураторка організувала між ними перемовини, які були націлені на розкриття того, що кожна з них відчувала в цій ситуації. Донька прийшла дуже задоволена цим спілкуванням.

Важливо, що дитина навчилась ідентифікувати, називати та розуміти свої емоції, стала більше говорити про те, як вона почувається. Я бачу це наслідком програми СЕЕН”.

В учениці 5 класу Чулаківської школи (Херсонська область) Валерії Москаленко СЕЕН – це факультатив, на який можна прийти за бажанням:

“Він у нас щосереди шостим уроком, веде шкільний психолог. На цьому уроці ми малюємо малюнки доброти, визначаємо свої ресурси, граємо в ігри. Найбільше мені запам’яталася “павутинка дружби” – коли ми стаємо в коло, а мій друг стає посередині, намотує ниточку собі на палець, потім підходить, наприклад, до мене, дає продовження ниточки й описує мене: яка я, чому він зі мною дружить… Тоді настає моя черга передавати мотузочку. І так по колу утворюється павутинка дружби”.

“Чи помітила ти зміни в собі чи в однокласниках відтоді, як у вас почалися уроки СЕЕН?”, – запитую.

“Так, хлопчики стали краще ставитися до дівчаток, . Раніше такого не було. Загалом стали добрішими. Було таке, що й дівчатка між собою не ладили, а після цих уроків ми стали більш дружніми. Було би круто, якби всі ходили на цей урок!”.

Другий рік соціально-емоційне та етичне навчання відбувається в 7 класі Чулаківської школи, до якого ходить син Світлани Якименко, Олександр.

“Щовівторка о 8 ранку СЕЕН стоїть у розкладі Саші окремим уроком – так, діти приходять раніше, бо основні уроки починаються о 9:30.

Пам’ятаю, що перед початком упровадження цієї програми в нас були загальношкільні збори, на яких батькам пояснювали, що таке СЕЕН. Та однаково спершу важко було зрозуміти, про що йдеться. А от коли діти почали працювати за цією програмою – то й батьки активно включилися”.

Світлана каже, що її син став уважнішим до себе й інших. Якщо раніше був дещо замкненим і чогось боявся, то зараз із легкістю справляється зі своїми проблемами.

Водночас, уроки сина вплинули й на жінку:

“Знаєте, у наш час булінгу й ситуації з пандемією… Тобто, ми не знаємо, що буде завтра, – а це сильний стрес і постійна тривога, з якими часом дуже важко справлятися. На мою думку, уроки соціально-емоційного та етичного навчання просто необхідні, причому на загальнонаціональному рівні.

А на моє життя уроки СЕЕН вплинули так, що я розумію: треба цінувати той час, який у нас є. Більше уваги приділяти своїй дитині, збиратися в колі сім’ї, бо життя занадто непередбачуване”.

Вікторія Макарова, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – puhimec, Depositphotos

Програма СЕЕН базується на філософії й методиці, яка протягом 20 років створювалася, апробовулася і вдосконалювалася міжнародною командою науковців і науковиць Університету Еморі (Атланта, США). Підґрунтям для них стали праці з емоційного інтелекту Деніела Ґоулмена та кращі світові освітні програми соціально-емоційного навчання (СЕН), а натхненням — заклики Далай-лами до миру, порозуміння, співпереживання та усвідомлення того, що для всіх людських істот спільним домом є планета Земля.

Пілотування програми СЕЕН в Україні відбувається на базі 26 шкіл в рамках загальнонаціонального шкільного експерименту за участі Інституту модернізації змісту освіти, Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук (наказ МОН від 18.11.2019 р. № 1431).

Програма СЕЕН в Україні та адаптація усіх матеріалів українською мовою відбувається за підтримки Громадської служба миру – GIZ Україна.