Приручити штучний інтелект – місія можлива: як київська школа використовує ШІ з користю для учнів та освітян

“Учителі розумніші за ШІ” – з таким слоганом провели минулий навчальний рік учителі київської школи № 309. Спочатку вчилися самі та одне в одного, які можливості пропонує штучний інтелект. Далі тестували різні застосунки для створення конспектів уроків, інтерактивних завдань для учнівства та навіть пісень. А наприкінці навчального року провели в школі конференцію, присвячену ШІ, яку відвідали колеги-освітяни з Італії.

А ще школа № 309 стала однією з 20 шкіл-учасниць освітнього форуму “Інноваційні рішення в закладах загальної середньої освіти Києва в умовах війни”, де і презентувала свій досвід “співпраці” зі штучним інтелектом (захід організував Департамент освіти і науки КМДА).

Редакція “Нової української школи” теж побувала на форумі та занотувала для вас найцікавіші ідеї для роботи із ШІ, а також розпитала про його переваги та недоліки під час навчання директорку київської школи № 309 Ольгу Тимошенко та вчительку математики цієї ж школи Оксану Клименко.

Ділимося в матеріалі:

• як ШІ полегшив роботу вчителів;
• які завдання та з яких предметів створювали на його основі;
• як штучний інтелект допоміг у навчанні дітей з особливими освітніми потребами;
• а також короткою добіркою ресурсів на базі ШІ, які урізноманітнять навчання.

ДВІ ПРИЧИНИ ДЛЯ ДРУЖБИ ІЗ ШІ В ШКОЛІ № 309

За словами Ольги Тимошенко, основних причин для впровадження ШІ в навчання було дві.

• Перша – діти так чи так знайомляться зі штучним інтелектом самостійно, а школа не має відставати від цього руху.

“Власне, ШІ вже є в школі. Тому нам – вчителям – важливо зрозуміти, як краще користуватися штучним інтелектом, як полегшити собі роботу, а навчання зробити цікавішим”, – додає директорка.

Директорка київської школи № 309 Ольга Тимошенко (зліва) та вчителька математики Оксана Клименко (справа) на освітньому форумі

• Друга причина – пілотування НУШ. Школа № 309 є однією з понад сотні закладів середньої освіти, які з 2017 року працюють за програмами НУШ. Зазвичай такі школи відкриті до експериментів та першими готові впроваджувати щось нове в навчання.

Крім цього, пілотні школи першими можуть помічати, як змінюються діти, що вчаться в НУШ, та чим відрізняються від однолітків, які працюють за старими програмами.

Ольга Тимошенко каже, що дітям, які вчаться за НУШ, не завжди підходить викладання по-старому. У початковій школі вони звикли до інтегрованих уроків, інтерактивних завдань та динамічної зміни одного виду діяльності на інший.

“Коли учні переходять у середню школу, часто вчителі не готові працювати так, як це роблять колеги в початковій (докладніше про це можна почитати в результатах дослідження від ГО “Смарт освіта” “Нова українська школа в 5–6-х класах: виклики впровадження”). Ми розуміємо, що так у певний час сталося через недопрацювання МОН, коли вчителі вчасно не пройшли необхідне навчання.

Але ми не можемо вчити дітей, не впроваджуючи ніяких змін. Штучний інтелект якраз допоміг зробити навчання в середній школі цікавішим, вчителі почали розробляти інтерактивні завдання, іноді долучаючи до цього дітей”, – додає Ольга Тимошенко.

Досвідом роботи зі штучним інтелектом на форумі поділилися представники 20 шкіл Києва

Досвідом роботи зі штучним інтелектом на форумі поділилися представники 20 шкіл Києва

Працювати зі штучним інтелектом учителі вчилися самотужки або ж переймали досвід тих колег, які добре знаються на комп’ютерних технологіях. Так чи так це була самоосвіта, підсумком якої є напрацювання, якими можна ділитися з іншими.

ЯКІ ЗАВДАННЯ ПРИДУМАВ ШІ ДЛЯ МАТЕМАТИКИ

Оксана Клименко – одна з перших вчителів 309 школи, яка розібралася із застосунками на базі ШІ та зробила їх частиною навчання.

“Я звичайна вчителька звичайної школи, яка намагається зробити освіту більш сучасною, – розповідає про свій досвід вчителька математики. – Мій ранок часто починається з того, що я шукаю щось нове для викладання. Коли натрапила на застосунки із ШІ, почала думати, як саме і для чого їх використовувати.

Оксана Клименко розповідає про застосунки, з якими найчастіше створює завдання для учнів

Згодом я зробила для себе висновок, що штучний інтелект – це велика система, яка допомагає вчителям у різних робочих ситуаціях. ШІ дає змогу розв’язувати дидактичні чи методичні завдання, актуалізувати пізнавальну діяльність дитини за допомогою навчальної гри або створювати дидактичні матеріали”.

Освітянка говорить так небезпідставно, адже впродовж минулого навчального року разом із ШІ розробляла для 10–11-х класів:

• інтелектуальні та навчальні ігри,
• флешкартки (наприклад, використовувала для узагальнення теми похідної),
• конспекти уроків,
• тести,
• історичні задачі тощо.

Оксана каже, що діти краще сприймають завдання, якщо в ньому є якась цікавинка.

• Застосунок для роботи зі звуком Suno допоміг створити пісню про симетрію. За словами Оксани, не завжди пісні виходять ідеальними, але для хвилинки рефлексії на уроці цілком підходять.
• Разом із застосунком, який створює комікси (один із них – Pixton), вчителька математики створила комікс про Піфагора на Олімпійських іграх. У ньому діти могли дописувати, що саме говорив Піфагор своїм учням, що намагався їм донести як правду.

“Діти активно працюють із творчими завданнями. Вони люблять щось додумувати, краще сприймають візуальні задачі. Якось я навіть готувала для них аудіозадачі. Фактично це озвучка звичайної математичної задачі за допомогою штучного інтелекту, аби діти вчилися сприймати математичну інформацію на слух”, – розповідає вчителька.

• З чатом GPT вчителька генерувала завдання для уроку. Наприклад, чат пропонував сконструювати проєкт мосту, використовуючи математичні знання, або виконати завдання з криптографії. За словами Оксани, якщо гарно попросити чат GPT (коректно й чітко сформулювати промти [запити]), він може згенерувати диференційовані завдання – за різними рівнями складності.

Крім розробок для уроків, вчителька використала штучний інтелект для створення інженерного музею. Він показує зв’язок математики з іншими науками. ШІ допомагав зі створенням експонатів для музею, з їхнім оздобленням та змістовим наповненням. Звісно, робили це все учні разом з Оксаною Клименко.

У результаті музей отримав три локації.

1. Двері пізнання.

Це навіть не одна локація, а декілька, бо за допомогою чату GPT та Canva учні створювали плакати, якими прикрасили двері різних навчальних кабінетів. Звісно, кожен із плакатів поєднував математику та інші предмети.

Наприклад, до кабінету англійської мови ведуть двері з плакатом, на якому кожна буква зашифрована.

На дверях кабінету математики – банер, який показує, як правильно фотографуватися, використовуючи правило золотого перетину.

Двері кабінету української мови прикрашені плакатом зі шифром Цезаря, з яким можна вчити основи кодування.

А в кабінеті історії України – плакат із нумерацією часів Київської Русі.

2.  Світ фракталів та нескінченне дерево Піфагора.

Вчителька каже, що фрактальна геометрія – порівняно нова галузь, яка вивчає об’єкти, що мають елементи самоповторювання. Разом з учнями вона вирішила створити фрактальну фігуру “Дерево Піфагора”. Спочатку учні проєктували її за допомогою лінійки й циркуля на папері, а потім удосконалювали проєкт у сервісі Canva.

“Проєктування відбувалося також із застосуванням інструменту Wolfram Alpha, у якому діти могли експериментувати з деревом Піфагора, змінюючи сторони та кут його нахилу, – додає Оксана. – Те, що нам запропонував ШІ, діти намалювали на стіні шкільного коридору. Вони самі будували креслення дерева Піфагора та наводили контури – їм справді було цікаво”.

3. Трикутники історії.

Оксана Клименко певна, що трикутники – це не лише про математику, а і про світ навколо. На прикладі історії, зокрема подій напередодні Першої світової війни, вчителька з учнями розглянула два типи трикутників: стійкі та нестійкі. Трикутники відображали, між якими країнами сформувалися дипломатичні відносини перед Першою світовою війною.

• Учні створювали ілюстрації разом із графічними дизайнерами Adobe Photoshop та Adobe Illustrator.

На цьому трикутнику червоними лініями відображені дипломатичні відносини між Австро-Угорщиною, Німеччиною та росією, а пунктиром показані зв’язки між державами, які не мали стійких домовленостей.

Обидва скриншоти із сайту школи № 309 про ШІ

З часом стійкі відносини формуються між Австро-Угорщиною, Німеччиною та Італією з одного боку та росією, Францією і Британією з іншого (два трикутники, відображені червоними лініями).

• За допомогою застосунку Gemini учні аналізували умови, які сприяли початку Першої світової війни. Оксана Клименко додає, що такі картинки можна створювати для візуалізації подій Другої світової війни або нинішньої – російсько-української. Це дає змогу учням ще раз розібратися в темах історії та математики.

ОБРОБКА ПІСЕНЬ, АНАЛІЗ ДАНИХ ІЗ БІОЛОГІЇ ТА ПІДТРИМКА УЧНІВ З ООП – ДЕ ЩЕ ЗНАЙШЛИ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ШІ

Крім математики, у 309 школі штучний інтелект використовують і на інших предметах.

• Музика

Учителька музичного мистецтва Тетяна Луценко каже, що ШІ допомагає їй бути сучасною і цікавою учням. Зокрема, на її уроках семикласники вчаться обробляти пісні в застосунку Suno.

Так, діти обробили на уроці пісню Володимира Івасюка “Червона рута” в жанрі heavy metal, а вдома спробували обробити трек в інших жанрах.

Тетяна Луценко розповідає про застосунки, з якими працює на уроках музики

Тетяна Луценко розповідає про застосунки, з якими працює на уроках музики

“Потім ми аналізували створені ШІ версії: чи відповідають вони характеристикам певного жанру? У 7 класі якраз є тема про сучасні стилі та жанри, коли ми вчимо джаз, рок-н-рол тощо. Тобто із ШІ ми можемо перевірити себе, як розібралися в жанрах музики, – каже Тетяна Луценко. – Зараз є багато музичних сервісів, які можуть створювати пісні, перетворювати текст на музику в певному стилі. Це все відкриває нам, учителям, нові можливості на уроці”.

• Біологія

Учителі біології підготували спеціальне відео про те, як використовувати різні застосунки ШІ на природничих уроках:

• розробляти завдання та рекомендації для покращення навчальних досягнень (тобто формувати індивідуальний підхід до кожного учня та учениці);
• створювати віртуальні лабораторії, щоб експериментувати без реального обладнання;
• аналізувати великі обсяги даних біологічних досліджень, помічати закономірності та тренди;
• висувати гіпотези перед проведенням експериментів;
• створювати ефективні моделі ведення бізнесу, вивчення попиту, вибору рослин та брендування продукції тощо (наприклад, під час вивчення шкільного соціального підприємництва).

Список можливостей невичерпний, а вчителі-біологи кажуть, що із ШІ вивчення предмета стає більш інтерактивним.

• Підтримка дітей з ООП

Завдяки ШІ в школі спробували скласти індивідуальні програми розвитку учнів, які потребують інклюзивного навчання. Таких дітей у школі 49. Саме стільки індивідуальних програм розвитку мають підготувати освітяни.

“У цьому якраз помічний штучний інтелект, зокрема, чат GPT, – розповідає Ольга Тимошенко. – За нашим завданням, за введеними параметрами він може розробити для кожної дитини індивідуальну програму розвитку”.

Скриншот із сайту школи № 309 про ШІ

Наприклад, асистенти вчителя, знаючи, у якому класі вчиться дитина, які саме в неї особливі освітні потреби (скажімо, мовленнєві) та рівень підтримки, формують запити для чату GPT – що саме має вміти, знати дитина.

Чат пропонує готову відповідь, яку асистенти вчителя уважно переглядають, коригують та беруть як основу для індивідуальних програм розвитку учнів з ООП.

Після того, як із чатом сформували індивідуальні програми розвитку, упродовж двох тижнів учителі та асистенти спостерігають за дітьми. А далі вносять правки в програму з урахуванням усіх особливостей дитини.

Така співпраця із ШІ економить час, бо, наприклад, в одній індивідуальній програмі розвитку треба заповнити понад 40 пунктів про вміння та навички дитини.

ЯКІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ШІ ВИЯВИЛИ ВЧИТЕЛІ ШКОЛИ № 309

Як працювати зі штучним інтелектом, які застосунки добре проявили себе для роботи з текстами, відео чи зображеннями, наскільки це цікавить учнів – про все це вчителі школи № 309 ділилися з колегами на форумі, який самі ж організували в травні 2024-го (матеріали події розміщені на спеціальному шкільному сайті).

Гостями форуму були освітяни з Італії – директори шкіл, очільник асоціації директорів шкіл та заступник міністра освіти.

“Ми намагаємося вивчати досвід закордонних шкіл, а вони натомість цікавляться українським. Мені здається, що наші вчителі мають більше свободи для впровадження чогось нового і для адаптації під різні виклики. Тому італійські колеги цікавилися нашими напрацюваннями щодо ШІ. Для них це нині нова й неосвоєна сфера”, – пояснює Ольга Тимошенко.

Якщо порівнювати, більше мінусів чи плюсів має штучний інтелект для навчання, то освітяни 309 школи оцінюють його по-різному.

• Передусім, каже Ольга Тимошенко, досі немає чіткого розуміння, наскільки етично впроваджувати ШІ.
• Якщо вчителі хочуть із ним працювати й полегшити підготовку до уроку, спочатку мають добре розібратися з тим, як застосунки працюють та які можливості пропонують.

“ШІ – це не масовий продукт, який буде використовувати кожен учитель чи вчителька. Але якщо з ним розібратися, навчитися правильно формулювати завдання, тоді це полегшить роботу вчителя і справді урізноманітнить навчання. Також важливо доречно та продумано включати такі завдання в урок”, – додає директорка.

Вчителі школи № 309 на освітньому форумі

• До недоліків освітяни зараховують те, що учні сприймають ШІ як інструмент для списування і пошуку готових розв’язків, а не навчання.
• Попри це із ШІ можна розвивати критичне мислення.

“Знаємо, що чат GPT вміє вигадувати не там, де треба, тобто його думки чи завдання треба перевіряти, і загалом це добре, – каже Оксана Клименко. – Разом з учнями ми перевіряли, чи правильно ШІ прописав нам алгоритм дослідження, яке ми провели. Діти читали алгоритм від ШІ й помітили, що він не все правильно описав, деякі пункти поміняв місцями. І це добре, адже діти починають сприймати інформацію по-іншому – вчаться її оцінювати”.

• Також застосунки на базі ШІ розширюють можливості та форми

Зі штучним інтелектом можна створити все, що хочеться вчителю/-льці, додає Оксана Клименко.

• А прописування запитів ШІ вчить чітко формулювати думки.

“Я вважаю це перевагою, – додає вчителька математики, – адже багато дітей не вміє висловлювати власну думку усно чи письмово. Їм складно додумати якийсь ланцюжок подій або побачити якісь закономірності. Тому, якщо учні будуть вчитися чітко ставити задачі для ШІ, виконуючи якесь завдання, це теж тренуватиме їхнє мовлення та мислення”.

ПЕРЕЛІК КОРИСНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ШІ

Для тих, хто лише починає знайомство зі штучним інтелектом, Оксана Клименко радить зайти на сайт AIXPLORIA. Це каталог із понад 5 тисячами ресурсів на базі штучного інтелекту. Серед них можна знайти потрібний застосунок, вибравши необхідну категорію, наприклад, для роботи із зображеннями чи текстами.

Скриншот із головної сторінки сайту AIXPLORIA.

Знайомитися зі штучним інтелектом можна ще за цими ресурсами:

• Штучний інтелект для початківців (Microsoft);
• ШІ для освіти: ресурси та можливості навчання (AI for education | Microsoft Learn);
• ChatGPT для підвищення власної ефективності (Дія. Освіта);
• Штучний інтелект (Дія. Освіта).

Для уроків біології будуть помічними:

• Consensus для пошуку даних;
• Molecular Evolutionary Genetics Analysis або PhyloDeep для порівняння послідовностей ДНК/РНК;
• Deep Dream Generator або Ptable для створення зображень;
• Exam Cram для перевірки знань учнів за допомогою згенерованих тестів;
• GPT для різних завдань.

Учителька музики Тетяна Луценко поділилася музичними сервісами:

• Waveformer для перетворення тексту на музику в певному стилі;
• Strofe, який має вбудовані інструменти для налаштування звучання;
• SongR допомагає генерувати нову музику;
• Audioatlas для пошуку музики під конкретний запит;
• Maroofy для пошуку пісень та музики зі схожим настроєм.

Оксана Клименко радить універсальні застосунки, які можуть стати в пригоді для будь-яких предметів:

• Paperclips для створення флешкарток;
• CoolMindMaps для створення інтелектуальних мап;
• To teach для конспектів уроків;
• Study Fetch для розробки навчальних ігор;
• Runway для створення відео за текстовим запитом;
• Haiper для “оживлення” фото та створення відеоуроків;
• Replicate для створення навчальних мультфільмів;
• Kaiber та Genmo для створення аватарок та “оживлення” творів мистецтва.

Звісно, аби розібратися з новими застосунками, треба час та зусилля. Та якщо учні використовують таку можливість, аби спростити собі навчання, то чому б вчителькам і вчителям не спробувати інтегрувати ШІ в уроки чи домашні завдання.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”