Напишіть нам

Всі теми

Психологічна стійкість, STEM і активізація мозку. Головне з ЕдКемпів у Панютиному, Кривому Розі та Хмельницькому

У травні розпочалася хвиля регіональних (не)конференцій EdCamp. Освітяни у великих містах та маленьких селах проводять заходи для обміну досвідом між учительством.

“Нова українська школа” починає серію публікацій про 15 магістральних міні-EdCamp’ів з усіх куточків України. У цьому матеріалі читайте про цікавинки та корисності з подій у Панютиному (Харківщина), Кривому Розі та Хмельницькому.

Читайте в статті про:

  • те, як розвивати психологічну стійкість у собі та учнях;
  • як навчати учнів медіаграмотності;
  • як проводити STEM, STEAM та STREAM уроки;
  • як школі співпрацювати з батьками;
  • вправи для активізації мозку;
  • посібник про викладання прав людини в школі.

ЯК РОЗВИВАТИ ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ У СОБІ ТА УЧНЯХ

У кожного регіону тема міні-EdCamp’у була своя, та наскрізною частиною стала особлива сесія від команди EdCamp Ukraine двогодинна тренінг-інтеракція “Виміри стійкості: особистісний, шкільний, системний”.

“Не так давно до проблем нашої країни додався ковід. У страшний 2020 рік педагоги та педагогині, які й без цього мають купу роботи, стикнулися з тим, що не всі витримують. Треба показати вектор, щоб освітянам було легше будувати майбутнє”, прокоментувала едкемпівка, координаторка регіональних (не)конференцій Тетяна Євтухова, яка проводила сесію в Панютиному.

Тетяна Євтухова та Ігор Андрієнков, координаторка та координатор регіональних (не)конференцій

“Натренувати” стан стійкості кожен та кожна можуть за допомогою вправ, заснованих на практиках соціального, етичного та емоційного навчання.

Чек-лист вправ швидкої допомоги для “перемикання”:

  • стисніть руки в кулаки, підійміть їх якомога вище над головою та п‘ять секунд залишайтеся в такому положенні;
  • поклацайте пальцями 50 разів;
  • порахуйте від 100 до 0, зменшуючи щоразу отримане значення на 7 (100, 93 тощо);
  • підійдіть до вікна та протягом 30 секунд спостерігайте, що відбувається на вулиці. Якщо ви не в приміщенні, знайдіть вікно та погляньте всередину;
  • знайдіть в інтернеті позитивні зображення або відео з тваринами;
  • відправте комусь зі знайомих повідомлення зі словами вдячності.

Таку розрядку варто використовувати повсякденно, не чекаючи на стресову ситуацію, зазначає Тетяна. Також допомогою можуть стати власні фішки: співи, руханки або спільний час із родиною.

“Стійкість – це наша зона комфорту. Важливо вміти балансувати в цій зоні та в разі негараздів швидко до неї повертатися. І надзвичайно важливо розвивати стійкість не лише в собі, а й в учнях. Вони також проживають багато стресів щодня. Хто, як не вчителі, мають їм допомогти?”, підкреслив едкемпер, координатор регіональних (не)конференцій Ігор Андрієнков, який теж проводив сесію в Панютиному.

Що робити вчителям/-кам для розвитку стійкості в учнівства:

  1. Створіть освітнє середовище, де всі діти будуть у безпеці та відчуватимуть підтримку.
  2. Помічайте не тільки досягнення, але і шлях до них. Коли ми святкуємо лише перемоги, то вселяємо віру, що важливий виключно успіх.
  3. Заохочуйте учнів та учениць ставити перед собою цілі та рефлексувати. Створення середовищ, де діти впевнено обговорюють, чого та як хочуть досягти, допомагає формувати стійкість.
  4. Розвивайте відчуття приналежності до шкільної спільноти. Коли підлітки відчувають, що вони є частиною чогось більшого, це допомагає легше пережити невдачі.
  5. Навчіть дітей вправ для розвитку стійкості або запровадьте повноцінний курс соціально-емоційного та етичного навчання.

Не менш важливо розвивати стійкість на системному рівні. Цьому сприятиме підвищення кваліфікації вчительства, вважають модератори сесії. Школа буде успішною, якщо в ній викладатиме успішний/-на вчитель/-ка.

Зараз підвищувати кваліфікацію педагоги та педагогині можуть не лише в державних установах: такі послуги надають громадські та приватні організації, підприємці. Зокрема, здобути додаткові навички можна на Національній платформі можливостей професійного розвитку педагогічних працівників EdWay.

“Коли людина опановує щось нове, формує певну компетентність, вона себе спокійніше відчуває, розширює межі зони стійкості”, упевнена Тетяна.

ЯК НАВЧАТИ УЧНІВ МЕДІАГРАМОТНОСТІ

Критичне мислення одна з ключових навичок XXI сторіччя. Як можна його розвивати на уроках і підвищувати медіаграмотність учнів та учениць, розповіла Наталя Малютіна під час міні-EdCamp’y Paniutyne.

Вона є регіональною координаторкою проєкту “Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність” у Дніпропетровській та Харківській областях. Цей проєкт заснувала Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Його мета навчити учнів відрізняти фейки та судження від фактів, розвивати навички критичного мислення.

“Нашим учителям з української мови та літератури, мистецтва, з історії України, всесвітньої історії та мистецтва у 8–10 класах ми надаємо розробки уроків, де вже є вправи з медіаграмотності та критичного мислення. Там є презентації, відеофрагменти, завдання, які можна відкрити, зчитавши QR-код, що дуже полюбляють учні, є роздаткові матеріали.

Урок розроблений максимально детально, та вчителі самостійно обирають, чим саме користуватися. Деякі напрацювання розраховані лише для учасників проєкту, але більшість уже у відкритому доступі”, пояснила Наталя Малютіна.

Матеріали для уроків із мистецтва (9 клас) та української мови (89 класи) схвалені МОН для використання в школах.

За результатами оцінювання після трьох семестрів уроків, розроблених у межах програми, виявлено: учнівство вдвічі краще ідентифікує мову ворожнечі, 38% школярів та школярок краще визначають неправдиві новини, 39% ліпше розрізняють факти та судження.

“Діти тепер краще протистоятимуть булінгу, мові ворожнечі. Вони вже можуть відрізнити випадки, коли хтось ними маніпулює або не коректно поводиться в соцмережах. Це допомагає психологам та керівникам навіть у позакласній роботі”, додала спікерка.

STEM, STEAM ТА STREAM УРОКИ

Регіональна (не)конференція була присвячена підходу в освіті, який об’єднує вивчення точних наук і технологій. STEM передбачає такі дисципліни: наука (природничі науки) (Science), технології (Technology), інженерія (Engineering) та математика (Mathematics).

Фізика, математика (алгебра, геометрія), інформатика, хімія, креслення, робототехніка вивчають у комплексі, розповідає координаторка проєкту “Впровадження регіональної моделі SТЕМ-освіти” в Дніпропетровській області Ольга Запорожець. Завдання цієї програми орієнтувати дітей на наукову діяльність та зайнятість у промисловості.

“Основне в методиці – практична доцільність: щоби діти розуміли, де можна використати знання та навички. Це більше проєктна діяльність, самостійна робота, коли не вчитель учням розповідає, що буває так або так, а діти самостійно здобувають знання”, пояснила Ольга.

Елементи SТЕМ-навчання можна впроваджувати навіть із дошкільного віку. Наприклад, пропонувати дітям змоделювати модель із конструктора. У школі цей напрям можна застосовувати на окремих уроках, проводячи з учнями практичні вправи, або ж об’єднати кілька предметів і проводити бінарні заняття, наприклад із математики та фізики. А ще давати дітям можливість працювати над довготривалими проєктами.

В основі моделей STEAM та STREAM ті ж самі дисципліни, тільки в першому варіанті додається мистецтво, а в другому ще й читання.

Вчителька Криворізької спеціалізованої школи №70 Марина Кисіль поділилася досвідом, як провести в початковій школі STREАM-урок, день чи навіть тиждень.

Як поєднати математику, науку, інженерію, технології, мистецтво та читання на уроці “Я досліджую світ”, освітянка продемонструвала на прикладі вивчення екосистеми річки.

Малечу потрібно об’єднати в групи. Щоби зацікавити дітей ще на початку, можна зашифрувати назву річки за допомогою цифр, кодом до яких будуть літери на мобільному телефоні з кнопками або ж у роздруківках у формі телефонів.

“Перша цифра вказує на номер кнопки, а цифра в дужках – порядковий номер літери. Наприклад, четверта кнопка – третя буква, і таке інше. Класно це використовувати на уроці літературного читання: можна закодувати, наприклад, прізвище письменника або якийсь термін”, радить Марина Кисіль.

Приклад закодованої назви річки Інгулець

Друга фішка знайомство з історією річки. Можна підготувати дві легенди, запропонувати дітям їх прочитати та обрати, яка з двох правдива.

Якщо є можливості, можна влаштувати з дітьми екскурсію до річки та вивчити флору, фауну та корисні копалини.

Для цього вчителька радить використати планшети з колонками “Я бачу”, “Я знаю” та “Я розумію”. У першій діти малюють або пишуть те, що бачать на місці. У другій пишуть назви тварин, рослин чи копалин, які вони не бачать, але знають, що ті є біля річки. Третю колонку школярі та школярки заповнюють у класі, наприклад, зчитавши QR-код, який веде до повного списку копалин, тварин або рослин.

Також можна поговорити про забруднення річки, сконструювати з пляшок робота, який буде чистити дно, або виготовити модель фільтра для очищення води.

“Діти мають бачити об’єкт із різних боків та вміти застосувати знання в житті. Чого зараз навчають – переважно складати тести: обвів букву та іноді навіть не задумався над відповіддю”, підсумовує освітянка.

ЯК ШКОЛІ СПІВПРАЦЮВАТИ З БАТЬКАМИ

(Не)конференція в Хмельницькому ґрунтувалася на темі взаємодії вчителів, шкільних адміністрацій, батьків та дітей.

Представниця батьківського сектору Інна Горячок поділилася порадами, як видозмінити традиційні батьківські збори та зробити їх продуктивнішими.

“Помітно, що батьки вже не бажають працювати у форматі батьківських зборів. Проте не все потрібно ламати вщент. Правильна організація роботи з батьками – перша цеглинка в міцному фундаменті взаємодії зі школою. Цей фундамент має будуватися на принципах партнерства, діалогу, ефективної взаємодопомоги, співпраці та порозуміння”.

Різновиди взаємодії школи з батьками:

Індивідуальні зустрічі з учителями або з адміністрацією. Можна виділити конкретні години для індивідуальних зустрічей із класним керівником або вчителями-предметниками. Для цього корисно запровадити реєстрацію на шкільному сайті (на кшталт електронного запису до сімейного лікаря). Важливо зробити ці зустрічі чітко регламентованими. 15-хвилинної бесіди для кожного з батьків достатньо, вважає Інна.

Учителю варто підготувати до зустрічі характеристику успішності та соціальних досягнень дитини (які в неї стосунки з учительством, однокласниками/-цями). Також можна додати професійну оцінку стану учня або учениці від психолога, якщо є така необхідність.

Найкраще порівнювати дитину з нею самою, з її попередніми кроками та розвитком, а не з іншими школярами та школярками. Зустріч із батьками не обов’язково повинна бути офіційною: можна поспілкуватися за чашкою кави.

“Не варто вчителям концентруватися на проблемах, батьки їх самі знають і розуміють. На зустрічах важливо зробити акцент на змінах у розвитку дитини. Звісно, учні є різні. Проте щира зацікавленість, подяка навіть за буденні речі, на кшталт допомоги з прибиранням у класі, для дітей та батьків має велике значення”, зазначила спікерка.

Батьківська сесія для окремих паралелей. Важливо на початку або наприкінці року спілкуватися з паралеллю класів, якщо вона є в школі. Така взаємодія потрібна, адже батьки об‘єднані однаковими питаннями та пошуками їх розв’язання.

Наприклад, батьків дев’ятикласників цікавитиме проходження державної підсумкової атестації. Сесії з родичами п’ятикласників потрібні, аби поговорити про адаптацію учнів після початкової школи. На спілкування паралелі сьомих класів, коли до програми додаються багато нових предметів (фізика, хімія, алгебра, геометрія), варто запросити викладачів для ознайомлення з організацією навчання.

Виступи батьків у ролі вчителів раз на рік або семестр. Батькам є, що показати. Батько / мати, який / яка ходить у спортзал, може продемонструвати кілька вправ для підтримки хорошого фізичного стану. Також можна провести майстер-клас із рукоділля або заняття з українського читання.

“Для учнівства це цікаво та корисно, для вчителів – новий досвід, а для батьків – переосмислення вчительської професії”, підсумовує Вікторія.

Організація класних зібрань за участю батьків та дітей. Є низка проблем, коли потрібно узгоджувати думку дитини та батьків. Такі збори можна проводити не в аудиторії, також необов’язково їх влаштовувати під час кожної зустрічі з батьками.

Сучасні форми спілкування з сім’єю. Це можуть бути тренінги, майстер-класи, гостини до родини. Є низка свят, на які можна запросити до школи цілу родину з різними поколіннями.

ВПРАВИ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ МОЗКУ Й ПОСІБНИК ІЗ ПРАВ ЛЮДИНИ

Тренерка зі швидкочитання та ментальної арифметики Вікторія Батурова під час (не)конференції у Хмельницькому поділилася лайфхаками для активізації мозку в учнів та учениць.

“Раніше вважалося, що нервові клітини не відновлюються. Однак останні дослідження показують, що мозок має здатність до відновлення нервових клітин (нейропластичність). Приблизно до 50–60 років нейронна сітка повністю відновлюється”, зазначила експертка.

Гра “Як би я була, був чимось — що би це було та чому”

Запропонуйте дітям уявити себе музичним інструментом, фруктом або твариною. Така вправа добре пасує для знайомства з новим класом або групою. Вона активізує та залучає дітей.

Активізувати учнівство на фізіологічному рівні допомагає нейроакробатика.

“Коли ви робите певні рухи правою рукою, активізується ліва півкуля мозку, і навпаки. Так формуються нейронні зв’язки між півкулями. Вони впливають на обсяг пам’яті, на навчання, швидкість мислення та сприйняття інформації. Це кнопочка, яка “вмикає” дітей на уроці”, пояснила спікерка.

Завдання на уважність

Зробіть картки або покажіть відео зі слайдами, на кожному з яких зображені дві букви в стовпчик. Верхню літеру діти мають назвати, нижня позначає, яку руку треба підняти (П права, Л ліва). Букви зверху можна замінити на математичні вирази.

Вправа “Муха” на концентрацію уваги

Накресліть на дошці сітку 3х3. Завдання вчителя/-льки диктувати без зупинки, як рухається мушка (на одну клітинку праворуч, на одну назад, на дві ліворуч тощо). Завдання для дітей слідкувати за вказівками вчительки/-ля та хлопнути долонями об стіл, коли мушка вибереться з сітки. Вправу можна ускладнити: слідкувати за рухом мушки в уявленій сітці.

“Метод римської кімнати” для запам’ятовування

Слова та вислови, які потрібно запам’ятати в певній послідовності, діти обов’язково мають уявити в деталях та вбудувати їх у простір кімнати. Це може бути реальний простір, де вони зараз, або намальований тощо. Так само можна запам’ятовувати тексти, розбиваючи їх на частини та вигадуючи загальний образ для частини тексту.

“Під час викладання уроків намагайтеся вмикати образність. Чим смішнішим та більш нісенітним буде образ, тим краще спрацьовує пам’ять. Наприклад, треба запам’ятати “зелений огірок” – уявіть, як він входить у двері. “Окуляри письменника” вбудуйте в дошку, запізнення зв’яжіть із годинником”, навела приклад тренерка.

Образні коди цифр

Кожна цифра схожа на якийсь малюнок. Наприклад, одиниця на стрілу, олівець або руку, двійка на лебедя, вісімка на сніговика.

Таблицю множення можна також вчити за допомогою образів. Наприклад, три помножити на шість. Трійка схожа на серце, а шістка на замок. Якщо серце на замку, тоді воно крижане, як сніговик із палкою (18).

“Якщо презентувати код як якусь історію, мозок це краще запам’ятовує. Уявіть: лебідь сидить на стільчику, і цей птах такий гарний, що в нього закохався сніговик. Але він не може прийти просто так до лебедя, тому взяв із собою віночок. Що виходить? 2580. Кайф мнемотехнік в тому, що їх не потрібно багато разів повторювати. Діти легко схоплюють інформацію та довго її потім пам’ятають”, наголосила Вікторія.

Також під час заходу педагогиня Яна Петльована презентувала збірник із практичними вправами та симуляційними іграми для вивчення права для учнів 511 класів.

“Завдяки таким іграм дітям легше опанувати досить складну тему прав людини. Сесія минула чудово: учителі та вчительки гарно попрацювали з симуляційними іграми. Два набори ігор відправилися до Вінниці та Хмельницького, а також до Великих Гаїв (Тернопільська область), де успішно апробовуються освітянами”, поділилася педагогиня.

Ганна М’ясникова, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото надані авторкою

Дякуємо партнерам хвилі — Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Heinrich Boll Foundation, Бюро Київ — Україна (Heinrich-Böll-Stiftung), компанії EdPro (EdPro.ua), видавництву “Ранок” (Корпорація “Ранок”), громадській організації “Смарт Освіта” (ГО “Смарт Освіта”), порталу “Нова українська школа” (Нова Українська Школа), видавничій групі “Шкільний світ” (Шкільний світ), медіагрупі “Накипіло” (Накипело), краудфандинговій платформі “Спільнокошт”.

Ці матеріали створено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Думка, відображена в цих матеріалах, може не збігатися з офіційною позицією уряду США.

Матеріали за темою

Обговорення