Реформа старшої школи: прогнози МОН, успішні кейси впровадження та 4 міфи, які гальмують реформу

Які школи стануть ліцеями та з яким профілем, а які заклади освіти вчитимуть тільки з 1 до 4 класу або з 5 до 9 – ці питання мають розв’язати місцеві органи влади та засновники шкіл до 1 вересня 2024 року, затвердивши плани сформованих мереж.

Нинішні шестикласники НУШ у 2027 році мають піти в 10 клас із новими програмами, підручниками, а в деяких випадках навіть в інші приміщення. Утім, через те, що державний стандарт старшої профільної школи, навчальні програми та плани ще не презентували, деякі громади не починали реорганізацію своєї шкільної мережі.

У новому матеріалі читайте:

• що каже про реформу старшої школи оновлене МОН;
• які типи ліцеїв можуть бути в старшій школі;
• які чинники має врахувати громада;
• які міфи заважають впроваджувати реформу;
• досвід Києва та Червонограда в реорганізації шкільної мережі.

МОН ПРОГНОЗУЄ, ЩО ОСТАТОЧНО СТАРША ШКОЛА РЕФОРМУЄТЬСЯ ДО 2030–2040 РОКІВ

За словами Андрія Сташківа, заступника міністра освіти і науки, у МОН уже розробили державний стандарт старшої профільної школи. Але перш ніж його презентувати на широкий загал, планують обговорення документа з експертами (нещодавно МОН запрошувало до спільної роботи представників громадськості та освітніх експертів).

Після обговорення з експертною спільнотою на основі стандарту будуть готувати концепцію реформи старшої школи. Як зазначав Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки, про всі результати своїх напрацювань будуть інформувати громадськість та, як і стандарт старшої школи, обговорювати основи концепції з експертами.

Якщо реформа старшої школи має стартувати у 2027 році, то, за прогнозами Дмитра Завгороднього, до 2025 року треба визначити “правила гри”, тобто виконати всю домашню роботу на місцях, аби чітко розуміти, який заклад і з яким статусом працюватиме, які вчителі в ньому викладатимуть, за якими профілями тощо.

На думку Андрія Сташківа, так само у 2025 році доцільно почати пілот старшої школи (ця ідея ще буде обговорюватися з експертами).

“Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку, – додав Сташків. – Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову”.

Також Дмитро Завгородній передбачає, що навіть після 2027 року, до якого всі школи мають визначитися зі своїми новими статусами, певним закладам освіти знадобиться перехідний період. МОН планує підготувати для них альтернативні варіанти реорганізації, оскільки одного механізму, який підійде всім закладам освіти, буде недостатньо.

“Нам треба врахувати чимало чинників. Передусім на реорганізацію шкільної мережі впливає демографічна ситуація, адже через 5–10 років учнів буде менше, ніж зараз, через скорочення населення України, яке почалося ще до повномасштабної війни. Також впливає міграція населення через війну, а це дуже важливо для планування на рівні громади, області та МОН, – додав Дмитро Завгородній. – Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій”.

Тобто потреби шкільної мережі у 2030 році та у 2040 роках будуть різні, прогнозує Завгородній: “Буде багато винятків у різних містах та в різних місцевостях. Сподіваюся, що в найближчі пів року ми зможемо знайти конкретні відповіді на ці питання, а до 2027 року впровадимо якісні пілоти – бо ситуація з ліцеями в Києві й на Херсонщині буде відрізнятися. Тому для кожної окремої ситуації треба буде шукати винятки, створювати різні правила, але ці правила мають привести нас до гармонійної ситуації ближче до 2030–2040 років”.

ЯКА “НОРМАТИВКА” ДЛЯ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СТАРШОЇ ШКОЛИ ВЖЕ ГОТОВА

Наразі для реформи старшої школи готові 5 положень про ліцеї, які Кабмін затверджував із 2019 року.

Положення про науковий ліцей визначає, що:

• заклад освіти провадить освітню діяльність, спрямовану на залучення та підготовку учнівської молоді до наукової й науково-технічної діяльності;
• є юридичною особою та діє на підставі власних установчих документів;
• може утворюватися закладом вищої освіти;
• забезпечує здобуття базової середньої освіти або повної загальної середньої освіти (тобто початкової школи в його складі немає).

Для реорганізації спортивних ліцеїв у Кабміні прийняли постанову, яка вносить зміни до попереднього положення про заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання. Відповідно до постанови спортивний ліцей – це заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти спортивного профілю одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях.

Положення про мистецький ліцей визначає, що:

• це заклад спеціалізованої мистецької освіти, який забезпечує здобуття початкової й профільної мистецької освіти одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях;
• може бути музичним, художнім або хореографічним (класичного балету);
• навчання в мистецькому ліцеї складається з двох компонентів: загальноосвітнього та спеціалізованого мистецького.

Відповідно до положення про військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей:

• це заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти військового профілю для осіб з 13 років одночасно зі здобуттям базової та/або профільної середньої освіти;
• до складу ліцею може входити філія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти.

У положенні про ліцей ідеться:

• ­що це заклад загальної середньої освіти, який забезпечує здобуття профільної середньої освіти;
• залежно від засновника може бути державним, комунальним, приватним чи корпоративним;
• за рішенням засновника може забезпечувати здобуття початкової освіти, базової середньої освіти;
• учні вивчають профільні навчальні предмети (інтегровані курси);
• використовує в освітній діяльності одну освітню програму на рівні профільної середньої освіти;
• академічний чи професійний напрям визначається освітньою програмою ліцею;
• може мати у своєму складі позашкільний підрозділ, пансіон, кафедри з окремих освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів), лабораторії, філії.

Положення про ліцей передбачає, що в цих закладах середньої освіти учні зможуть вчитися за профілями. І це якраз новація реформи старшої школи. Бо, приміром, мистецькі, військові чи спортивні заклади освіти працювали й раніше, але мали статус спеціалізованих шкіл, який тепер замінюється на ліцей певного виду.

У Законі України “Про освіту” йдеться про два напрями профільної середньої освіти, за якими можуть працювати ліцеї:

• академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;
• професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.

У КИЄВІ 60 ШКІЛ ВИЗНАЧИЛИСЯ З НОВИМИ СТАТУСАМИ ТА НАЗВАМИ

У деяких громадах реорганізацію шкільної мережі почали ще у 2018 році після закріплення реформи НУШ у законі “Про освіту”. Так, у Києві впродовж двох років аналізували шкільну мережу кожного району міста та звертали увагу на:

• кількість учнів у школах;
• територіальну доступність закладів початкової та середньої освіти;
• контингент дітей шкільного віку, які проживають та закріплені за територією обслуговування шкіл;
• матеріально-технічну базу;
• кадровий потенціал;
• досягнення закладів освіти міста.

На основі цих даних на початку 2021 року Департамент освіти і науки КМДА підготував проєкт програми “Перспективний план мережі закладів середньої освіти міста Києва до 1 вересня 2024 року”. Як пояснювали тоді в ДОН, у Києві є дисбаланс у наповнюваності шкіл навіть у межах одного району. Деякі школи заповнені понад свою потужність, а в деяких закладах кількість учнів менша за наявні місця. І реорганізація шкільної мережі мала виправити ситуацію.

На запит “Нової української школи”, як реалізується нині програма, у Департаменті освіти і науки прокоментували, що станом на травень 2023 року змінили типи та найменування 60 шкіл Києва (із 580). Щороку програму переглядають та змінюють, враховуючи законодавчі зміни, зокрема, закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти”.

Він був прийнятий у липні 2021 року, тобто після затвердження програми, і відтермінував реформу старшої школи з 2024 року до 2027. У ДОН Києва теж орієнтуються на цей термін як остаточний дедлайн для завершення реформи старшої школи в столиці. Відповідно, у програмі реформування мережі змінили терміни реалізації – з 2024 року на 2027.

Нагадаємо, що ще змінилося після прийняття згаданого закону:

• концепція НУШ передбачала, аби забезпечувати профільність, ліцей має мати мінімум 4 класи на паралелі, у кожному не менше ніж 25 учнів (ці засади закріплені й у Законі “Про повну загальну середню освіту”), а за законом 2021 року дозволяється не менше двох класів за трьома профілями, про мінімальну кількість учнів не йдеться;
• початкова школа мала функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії, гімназія та ліцей як окремі юридичні особи (без початкової школи у своєму складі), натомість закон передбачає, що ліцей може бути окремою юридичною особою, у якому може бути навчання на початковому та базовому рівнях, тобто в ліцеї можуть вчитися учні з 1 по 11(12) клас;
• також закон виключив норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв у містах та громадах із населенням менше ніж 50 тисяч осіб (така норма передбачала, що старшу школу утримує потужна громада, яка дійсно зможе забезпечити заклад освіти необхідною матеріально-технічною базою, лабораторіями, за потреби – гуртожитками).

СТРІМИ ШКІЛЬНИХ ЗУСТРІЧЕЙ, КОНКУРЕНЦІЯ ЗА ВЧИТЕЛІВ ТА 6 ПРОФІЛІВ ДЛЯ УЧНІВ – ЯК РЕФОРМУЄ ШКІЛЬНУ МЕРЕЖУ ЧЕРВОНОГРАД

Крім столиці, за реформу старшої школи на місцях активно взялися й інші громади. Один із першопрохідців – Червоноград на Львівщині.

За рішенням міської ради у 2018 році з 11 шкіл Червонограда одна стала ліцеєм, а решта 10 – гімназіями. Андрій Залівський, міський голова, пригадує, що на таке рішення батьки відреагували опором та критикою. Щоби пояснити, навіщо змінюються статуси шкіл і які вигоди від цього отримають учні, міський голова зустрічався з батьками та шкільними колективами, навіть велися стріми цих зустрічей у соцмережах. Як показав досвід, найскладніше було з директорами та вчителями, серед яких ширилася думка, що зміна статусу закладу погіршить його імідж на рівні міста – школа не буде користуватися авторитетом та буде втрачати свій контингент.

Також у місті проаналізували:

• наявну мережу шкіл;
• наповнюваність класів;
• результати ЗНО;
• участь в олімпіадах;
• кадровий склад;
• матеріально-технічну базу.

Наталія Запісоцька, директорка Червоноградського ліцею, каже, що на той час школа вже мала статус гімназії, тобто не мала у своїй структурі початкової ланки. Тому створення ліцею на її базі було найменш “безболісним”.

“Перший рік був дуже складним для всіх шкіл міста. Зараз ми намагаємося працювати так, щоб до нас діти прийшли не тому, що ми є єдиним закладом старшої школи в місті, а тому, що ми направду даємо ті знання, які готують конкурентноспроможну молодь. Тому намагаємося підсилювати наш колектив, шукаємо сильних вчителів, які б могли перейти до нас з інших шкіл.

А цього року, коли був випускний, багато батьків казали, що спочатку боялися змін, бо їх же, так би мовити, спершу “не взяли” до своєї школи, де припинився набір до 10 класу. Але зараз вони бачать хороші результати. До того ж ми постійно проводимо анонімні опитування батьків та учнів, працюємо над тим, щоб ставати кращими”, – розповіла директорка.

З 2020 року до ліцею не набирають п’яті класи, тобто поетапно виводять середню ланку. Після 1 вересня 2024 року в ліцеї будуть лише 10 та 11 (12) класи.

Цього року в ліцеї випустилося 13 одинадцятих класів, які вчилися за профілями:

• математика;
• англійська мова;
• українська мова;
• хімія та біологія;
• історія і правознавство.

“Учні, які перейшли в 11 класи, матимуть ще один профіль – інформатику. Взагалі профілі ми формуємо за заявками батьків та за бажаннями дітей. На що ми маємо замовлення, такі класи й формуємо, – доповнює Наталія Запісоцька. – Також впровадили два інтегровані курси – “Природничі науки” та “Історія України й світ”. Наприклад, природничий курс вивчають гуманітарні класи, де на вивчення хімії, фізики, біології й географії відводиться 4 години, а не 8, як передбачає типовий навчальний план. Оскільки ми не маємо вчителів інтегрованих курсів, то предмети викладають по годині на тиждень окремі вчителі-спеціалісти. А вивільнені 4 години учні поглиблено вивчають свої профільні предмети”.

Зараз у ліцеї вчиться понад 800 учнів. Частина з них приїжджає із сусідніх сіл орієнтовно за 20 кілометрів від ліцею. Як каже Наталія Запісоцька, було б добре, аби учнів привозив до ліцею шкільний автобус, але наразі такої можливості немає.

Також у ліцеї чекають на завершення роботи над реформою старшої школи та чітке бачення МОН, як їм рухатися далі.

“Коли організація реформи завершиться, ми будемо чітко розуміти, як відбирати учнів, бо зараз ми беремо на навчання всіх охочих. Здебільшого до нас приходять діти, які збираються далі вступати в заклади вищої освіти та чітко визначилися із напрямом навчання, – зазначає директорка. – Але переваги від реорганізації ми вже бачимо. У ліцеї вчаться дорослі учні, які надзвичайно активні, мають дуже багато ідей, міркують, де можуть заробити гроші, щоб реалізувати власні проєкти. Громада, звичайно, отримує від цього теж фінансові вигоди, бо це економить кошти на забезпечення одного учня, адже коли школа велика, то витрати скорочуються”.

Наталія Запісоцька радить колегам, які зараз лише на старті реорганізації шкільної мережі, починати зі спілкування з батьками та вчителями. Тому що найчастіше опір є тоді, коли батьки чи освітяни не розуміють, що відбувається. Треба пояснювати й показувати всі плюси та мінуси від змін, говорити про це чесно та відверто.

“Ми маємо розуміти, що це наша спільна справа. І ми всі хочемо, щоб діти були розумними, освіченими, вступали туди, куди вони хочуть, і були щасливими”, – каже Наталія.

ЯКІ СТЕРЕОТИПИ ЗАВАЖАЮТЬ РЕФОРМІ СТАРШОЇ ШКОЛИ

Пояснення та обговорення майбутніх змін насправді чи не найважливіший етап будь-якої реформи. Коли Київ готував свою програму реорганізації шкільної мережі, між батьками ширилися чутки, що в певній школі припинять набір до 10 класу, а якісь школи більше не набиратимуть першачків. Вчителі початкової школи, відповідно, хвилювалися, а де їм тоді працювати?

У відкритих джерелах навіть були списки, які саме школи району матимуть статус ліцею чи гімназії, що в принципі давало можливість батькам зрозуміти, чи доведеться переводити дитину зі школи до школи на певних етапах, чи можна вчитися всі 11(12) років в одному закладі.

Згодом ці дискусії втихли, але вони засвідчили, що без належної комунікації між вчителями, освітніми управлінцями та батьками реформа буде мати спротив. Кожен крок треба пояснювати та аргументувати. Якщо цього не відбувається, громадськість створює та поширює стереотипи про реформу, які заважають їй рухатися вперед.

У Центрі спільних дій підготували невелику добірку популярних міфів щодо реформи старшої школи, які поширені в суспільстві.

• Міф 1. Реформу освіти зараз немає сенсу продовжувати, бо після війни її згорнуть.

Насправді реформа почалася ще у 2017 році – спочатку йшлося про зміни в початковій школі, у яку прийшла концепція НУШ із ранковими колами, інтегрованими уроками, навчанням у форматі гри, формувальним оцінюванням тощо. Тож реформа старшої школи – це логічне продовження процесу, який запустили в країні ще 6 років тому і яка закріплена законодавством.

• Міф 2. Реформу проводять, щоби позакривати школи.

Це не так. Батьків та вчителів лякає й ображає формулювання “понизити ступінь школи”, хоча насправді йдеться про те, щоби кожна дитина громади здобула доступну та якісну шкільну освіту. У старшій профільній школі учні матимуть кращу освіту, щоб згодом легко вступити до бажаного університету. Саме громада вирішує для себе, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно й де їх краще розташувати.

• Міф 3. Реформа вигідна лише обласним центрам і столиці.

Практика показує, що ні. Навпаки завдяки реформі менші громади можуть забезпечити дітям кращу шкільну освіту та успішно конкурувати з великими містами. Один із прикладів – Славутська громада на Хмельниччині, де для старшокласників працює академічний ліцей, який має 7 профілів. Досвід Славути зараз вивчають інші регіони.

• Міф 4. Влада ухвалить вигідні для себе рішення, а людей ніхто не питатиме.

Аби цього не сталося, на всіх етапах ухвалення рішень місцевому самоврядуванню варто прислухатися до думки батьків, вчителів та дітей. Адже реформа передусім має задовольнити їхні потреби. Для цього місцевій владі потрібно проводити в громадах опитування, публічні консультації й обговорення.

На важливості комунікації між усіма стейкхолдерами реформи наголошує й Олег Фасоля, експерт шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні”. За його словами, часто буває так, що ті, хто впроваджує реформу, не розуміє, як саме ця зміна має відбутися і які вигоди матиме громада та заклади освіти.

“Іноді на місцях хочуть максимально зберегти існуючу мережу закладів освіти, що мають старшу школу, і роблять усе, щоби просто перейменувати заклади та зберегти систему. Серйозним викликом є те, що чимало громад не хочуть сприйняти реальність, що не матимуть у майбутньому старшу школу у своїй громаді. Про це треба відверто говорити й шукати шляхи, як забезпечити освіту в старшій школі для дітей незалежно від місця їхнього народження, – пояснював Олег Фасоля.

Реформі заважає місцевий і регіональний політичний популізм, а також те, що протягом останніх трьох років не було позиції МОН про реформу старшої профільної школи. Зараз оновлене МОН каже, що реформа потрібна, і це вселяє оптимізм. А також свідчить про певні орієнтири для тих, хто має реформою займатися”.

За словами Олега Фасолі, деякі громади намагаються відтягнути реформу максимально до 1 вересня 2027 року. Звісно, ніхто не зобов’язує розпочати профільне навчання сьогодні, але чим раніше це почати, тим менше проблем буде в майбутньому.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: “Квінта”