Робочі зошити замість підручників: ефективне навчання чи розбазарювання коштів?

У мирні часи друк підручників в українській системі освіти відбувався кожні п’ять років, адже вважається, що за цей час вони зношуються. Цього року МОН та ІМЗО оголосили конкурс підручників для 1, 6 та 10 класів, які мають надрукувати у 2023 році. Для першачків планується друк підручників з англійської, німецької, іспанської мов, “Я досліджую світ”, підручники мов національних меншин.

А також друк посібників, тобто робочих зошитів одноразового використання, з української мови, математики, української мови з навчанням молдовською, румунською та угорськими мовами. Для кожного предмета – це 6 зошитів. Тобто 6 зошитів із математики та 6 зошитів з української мови, які через рік користування просто викидаються (що таке посібники-робочі зошити, роз’яснює лист ІМЗО).

У Міносвіти планують із часом перевести всю початкову школу на робочі зошити замість підручників. Тож щороку із бюджету витрачатимуться кошти на одноразові посібники. У скільки це обійдеться державному бюджету, наразі невідомо. Та зрозуміло, що надрукувати підручник раз на п’ять років і друкувати робочі зошити щороку – це різні суми. “Нова українська школа” з’ясовувала:

• де планують брати кошти на робочі зошити;
• як реагують на це в парламенті;
• що думають про таку ініціативу освітяни.

ПРІОРИТЕТОМ МАЮТЬ БУТИ ПІДРУЧНИКИ ДЛЯ 5 ТА 6 КЛАСІВ НУШ

Наступного року в Міносвіти планують надрукувати робочі зошити лише для 1 класу, а з 2024 року видаватимуть щорічно за бюджетні кошти навчальні посібники з кількох частин для учнів 1 та 2 класів. Ці робочі зошити замінять підручники з української мови та читання і математики. Так поступово початкову школу переведуть на одноразові робочі зошити.

“Чи є це реформою освіти, покращенням її якості? Чи покращиться від цього методичне підтримання нас, вчителів, бо зараз бракує будь-яких методичних розроблень НУШ у середній школі, – коментує анонімно освітянин, який із власних міркувань безпеки не називає імені. – Чи є це заплановане розбазарювання державних коштів? Не забуваймо, що частина шкіл та учнів втратили підручники через руйнування, бомбування закладів освіти, вилучення та знищення окупантами. Їх необхідно додруковувати. До того ж невідомо, скільки дітей повернеться наступного року з-за кордону до України. Як визначати тираж робочих зошитів – теж незрозуміло”.

Окрім 1 класів, оголошено конкурс підручників для 6 класів НУШ, саме їх необхідно надрукувати для продовження реформи. Також оголошено конкурс підручників для 10 класів. Хоча надважливо було надрукувати підручники для 5 класів у 2022 році, у яких із вересня цього року розпочалася реформа Нової української школи.

Комітет Верховної Ради з питань освіти знайшов донорів для друку частини підручників: математика – коштом ЮНІСЕФ, а підручники з української мови друкують за кордоном за кошти Ради Європи. Їх обіцяють доставити до шкіл уже цього місяця, але, з огляду на війну, розірвану логістику доставки підручників, діти отримають їх лише в січні 2023 року. Щоби забезпечити п’ятикласників підручниками, хтось купував їх на ринках та в інтернет-магазинах, а частина шкіл просто роздала дітям старі підручники для 5 класу. Тобто підручники за старою програмою, не НУШ.

“Чи може керівник та підлеглі брати на себе відповідальність, говорити правду, розв’язувати проблеми, а не просувати сумнівні рішення, з корупційним душком, – продовжує наш співрозмовник. – Адже можна було звернутися до освітян і повідомити, що підручники для 1 та 10 класів друкуватися не будуть, попросити використовувати старі. Педагоги б це зрозуміли, бо програма не змінилася: 1 клас – це НУШ, а 10 – стара програма. І зосередити свої зусилля на друку підручників для 5 та 6 класів та пошуку коштів для цього”.

ОСВІТНЮ СУБВЕНЦІЮ ВИТРАТЯТЬ НА РОБОЧІ ЗОШИТИ?

Приймаючи Державний бюджет 2023, депутати затвердили статтю 32, згідно з якою у 2023 році залишки коштів за освітньою субвенцією, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2022 року, перераховуються до спеціального фонду Державного бюджету України для Міністерства освіти і науки України. Ідеться про чималу суму: на 1 вересня цього року це 9 мільярдів гривень.

За рішеннями Кабінету Міністрів України їх розподіляють у визначеному ним порядку:

• між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції;
• для реалізації заходів із забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”;
• видання, придбання, доставку підручників, посібників і навчально-методичної літератури для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, інших заходів у сфері освіти.

“Наразі порядку розподілу коштів немає, невідомо, скільки коштів буде направлено на кожен напрям. Міносвіти просить місцеві освітні управління не накопичувати кошти освітньої субвенції, а ефективно витрачати їх на підтримання освіти та економіки України. Однак із початку війни більшість платежів Державною казначейською службою не проводилося. Тобто витратити субвенцію на потреби освіти практично було неможливим”, – пояснює освітянин.

“ЯКЩО НА ЦІ ЗОШИТИ ЗНАЙДУТЬ КОШТИ – ТРЕБА ДРУКУВАТИ”

Народна депутатка Наталія Піпа, яка входить до Комітету освіти, науки та інновацій, нагадує, що ідею із закупівлею робочих зошитів обговорювали в парламенті під час комітетських слухань “Якість підручників та навчальних посібників для “Нової української школи”, які відбулися ще навесні 2021 року.

Тоді ж депутати запланували, що з 2023 року для 1 класу, а з 2024 року щорічно видаватимуть за бюджетні кошти навчальні посібники в кількох частинах для учнів 1 та 2 класів закладів загальної середньої освіти та педагогічних працівників замість підручників з української мови, читання і математики.

За словами Наталії Піпи, цього року ІМЗО підготував Методичні рекомендації щодо розроблення навчальних посібників для 1–2 класів закладів загальної середньої освіти, які заплановано видавати за кошти державного бюджету у 2023 та 2024 роках.

“Звичайно, з огляду на ситуацію з підручниками для 5 класів, можна сказати, що друк зошитів може почекати. Але якщо на ці зошити знайдуть кошти – треба друкувати. Бо спочатку не надрукуємо підручники, потім не надрукуємо зошити. Так реформу ніколи не втілимо в життя, – коментує пані Наталія.

До того ж до війни учням шкіл часто “нав’язували” друковані зошити, особливо в початковій школі НУШ. Батьки учнів нарікали, що їх змушують за власний кошт купувати робочі зошити на друкованій основі. МОН давало роз’яснення, що такі зошити не є обов’язковим складником навчально-методичного забезпечення і, відповідно, їхнє придбання за кошти батьків та використання в навчальному процесі також не обов’язкове. Придбання робочих зошитів із друкованою основою за кошти батьків могло відбуватися виключно добровільно, з ініціативи та за бажанням не педагога, а саме батьків“.

ВАРТО ВИВЧАТИ РЕАКЦІЮ ДІТЕЙ НА ВИКОРИСТАННЯ ПОСІБНИКІВ

Авторка підручників НУШ та методичних посібників для вчителів Інна Большакова теж вважає ідею з робочими зошитами хорошою, зокрема, для учнів першого класу. Бо часто дітей на уроці просять подивитися відео на проєкторі, потім записати щось у зошиті, а згодом перегорнути сторінку підручника та знайти на ній певне завдання. Для першокласників складно утримати в пам’яті таку кількість процесів. Щоби впоратися, їм потрібні інструкції вчителя, а вдома – батьків.

“Якщо такі зошити матимуть повноцінний контент, гарний апарат навігації, завдяки якому дитина сама може в ньому орієнтуватися, батьки бачитимуть послідовність роботи в такому зошиті, то це хороший варіант. Бо дитина розумітиме, що від неї вимагається, вчитель знатиме, що в одному посібнику все є, а учні точно будуть виконувати завдання, – пояснює Інна Большакова.

Звісно, їхній друк означає витрату коштів. Однак зараз ми відчуваємо освітні втрати, особливо, в дітей перших класів. Оскільки це зошити індивідуальні, у яких діти зможуть писати, підкреслювати, щось позначати, можливо, це виявиться хорошим рішенням, щоби допомогти їм опанувати програму на вищому рівні”.

Та перш ніж переводити початкову школу на робочі зошити, експертка радить проаналізувати, як ця ідея “приживеться”. Зараз є декілька альтернативних програм навчання для початкової школи, які пропонують працювати за робочими зошитами. Однак це може бути всього один клас на школу, що не дасть повноцінної картини.

“Якщо ми будемо переходити на масове використання посібників у початковій школі, то насамперед треба вивчити реакцію дітей. І, звісно, враховувати проблему логістики, бо учні зараз живуть у різних регіонах України та різних країнах”, – каже пані Інна.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: автор –Vejaa, Depositphotos