Робота над помилками: що буде зі вступною кампанією-2023

Окупанти знищують українські підручники, забороняють українські навчальні програми, змушують учителів переходити на російську мову. Тому поки захисники боронять нашу землю й наших дітей, час повернутися до розмов про освіту, бо вона – також про наше майбутнє.

ГО “Смарт освіта”, сайт “Нова українська школа” за підтримки фонду Фрідріха Наумана “За свободу” продовжує серію подкастів “Дофамін для освіти”, де ми обговорюємо з фахівцями найактуальніші питання української освіти.

Гостею першого випуску стала заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. Говорили про:

• загрози для ЗНО;
• досвід національного мультипредметного тесту (НМТ);
• дослідження освітніх втрат українських учнів.

Послухати подкаст можна на його сторінці (там також є посилання на найпопулярніші подкастинг-платформи та на попередні записи) або нижче.

ПРО НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ ЦЬОГОРІЧНОГО НМТ

– Які можемо винести уроки з Національного мультипредметного тесту? Що можна було би зробити інакше? Які помилки чи недопрацювання насправді були, а які дорікання – несправедливі?

НМТ не можна розглядати як ідеальний інструмент оцінювання. Від ідеї до реалізації минули лише чотири місяці. До того ж відбувалося все під час активних воєнних дій.

Так, тестові блоки були закороткими (всього по 20 завдань із математики, української мови та історії України) й універсальними для всіх випускників, тож не всі могли проявити свої здібності та найкращі знання. Але завдання розробників НМТ полягало в тому, щоб учасники пройшли тестування за один день і в будь-яких умовах – за кордоном, без близьких і рідних поруч, під обстрілами, коли немає можливості готуватися, довго концентрувати увагу тощо.

– Казали, що цьогоріч багато 200-бальників, бо не скрізь дотримувалися процедури, списували, була змога радитися з репетитором і навіть гуглом…

У кожному тимчасовому екзаменаційному пункті працюють кілька людей, чиє завдання – запобігати зловживанням. Але ми не можемо поставити біля кожних дверей поліцейського з доберманом. Кожен учасник має свідомо дотримуватися правил і відповідати за те, що діється навколо, якщо ми хочемо побудувати європейське суспільство.

– НМТ цьогоріч відбувалося за незвичних умов, за кордоном, у різних країнах…

Абсолютно. Випробування приймав не лише “штатний” персонал, але й педагоги-волонтери. Деякі завдання тестів повторювались, але не за тестовою формою. І це було зроблено свідомо, щоб учасники тестування, які мали на підготовку 2–3 години з різних причин, також мали шанси на успіх.

У результаті ми побачили, що більш підготовлені учасники очікувано отримували вищі результати, їм вистачило демонстраційної форми тесту для підготовки. Насправді лише 40 % абітурієнтів отримали результат у 160+ балів із кожного предмету. Хоча нам здавалось, що завдання будуть посильними для більшості випускників.

– Ходили чутки, що більшість 200-бальників – випускники, які складали НМТ за кордоном. Чи це справді так?

Ні, статистика цього не підтверджує. Насправді абітурієнтів, які пройшли тестування на 200 балів з усіх трьох предметів (а три блоки тестів за довжиною, у принципі, відповідають завданням ЗНО), було всього трохи менше 600. Тож ми можемо говорити, що їхній результат цілком заслужений.

Коли ж ми говоримо про випускників, які набрали 200 балів із якогось одного предмету, то це досягнення також достойне поваги. Вони перебували в таких умовах, як і всі інші. Стрес був височенний, але вони зібралися й ці 2 години максимально відпрацювали. Спробуйте, дорослі люди, після бомбардувань узяти книжку, навіть художню літературу, прочитати кілька сторінок і зрозуміти, про що там ідеться, не втратити розуміння зв’язків тексту!

А тут ми говоримо про підлітка, який, можливо, ще гостріше відчуває все, що відбувається, бо не має досвіду подолання таких стресів. Але він сідає і 2 години викладається, виконує кожне завдання, не помиляючись ані у своїх розв’язаннях, ані у своїх думках, ані в тому, щоби ці відповіді правильно позначити.

– Чи можна сказати, що виші, з огляну на таку кількість 200-бальників, мали змогу дібрати найсильніших?

Бали з кожного блоку обраховувалися окремо. І насправді не було натовпу випускників із трьома 200-бальними результатами, які намагалися вступити на одну й ту саму спеціальність. До того ж до результатів застосовувалися коефіцієнти, що дало змогу певною мірою диференціювали учасників.

– Що ще, окрім кількості тестових завдань, варто врахувати наступного разу в підготовці тестування?

Тестових завдань має бути більше. До того ж варто додати принаймні 2–3 складніші завдання в кожному блоці, щоби сильні учасники мали змогу проявити себе для вступу на висококонкурентні спеціальності.

Непогано було би також, щоби була змога на певні запитання давати розгорнуту текстову відповідь, яку могли би перевіряти екзаменатори. Бо ми бачимо, як добре такі результати диференціюють абітурієнтів у ЗНО. Ба більше, що мета освіти – не засвоїти певний набір фактів, а зрозуміти, обґрунтувати свою думку. Адже це зовсім інша когнітивна діяльність. Але така робота наразі потребує спеціальних модулів перевірки в онлайн-форматі, вони існують, але нині дуже дорогі.

Якщо говорити про іноземну мову, то хотілося б не втратити можливість аудіювання, тому що комунікація завжди потребує сприйняття інформації на слух. Власне, як і розширення можливостей доступу до контенту: нині чимало підлітків споживають російськомовний контент, тоді як вони могли б отримувати інформацію від кваліфікованих іншомовних спікерів, а не занурюватись у пропагандистське мислення.

НМТ ніколи не замінить повноцінне ЗНО, але елементи комп’ютерного тестування, ба більше з іноземної мови, можуть бути доволі дієвими. Але для реалізації цього треба докласти й зусиль, і фінанси.

Наразі ми зіткнулися з багатьма проблемами на наявній платформі: якісь відповіді зберігалися кілька днів, щось не підвантажувалось, учасники блокувались, наприклад, через повітряні тривоги, деякі учасники мали змогу копіювати завдання й перевіряти відповіді в гуглі, а в інших не завантажувалися завдання взагалі… Щоразу ми мали звертатися до розробників, аби уникнути цих проблем.

ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ ВИПУСКНИКАМ 2023 РОКУ

– Чого ж чекати випускникам 2023 року?

Розглядаємо два можливі сценарії.

Перший – класичне паперове ЗНО. Він стане можливим, коли ми отримаємо ще більше перемог на фронті, коли більше територій будуть вільними. У принципі, готуватися до ЗНО можна вже, жодних кардинальних змін не буде, тож можна використовувати для підготовки ті матеріали, які є в доступі.

Якщо ж ситуація змінюватиметься на краще повільніше, ніж хотілося б, будемо готувати модифікований НМТ. Але ми хочемо дати можливість учасникам пройти й тестування з інших предметів, окрім тих, які були цього року, – природничих дисциплін, іноземної мови, щоби кожен здобувач міг обрати фахові предмети, які йому потрібні в майбутньому.

– Скільки часу потрібно УЦОЯО для підготовки ЗНО? Чи встигнете ви, якщо ми переможемо, наприклад, до нового року? Чи потрібно більше часу?

Ми були повністю готові до ЗНО-2022, у нас є розроблені лінійки тестових зошитів. До наступної вступної кампанії ми не готові хіба що трохи фінансово: наявний бюджет недостатній для проведення повноцінної кампанії.

Скорочення бюджету є доволі критичним, але навіть за таких умов ми зможемо провести вступні випробування. На повноцінне ЗНО не вистачить, бо тут є відкриті завдання, які перевіряють люди, значна кількість предметів для кожного учасника. Можливо, доведеться скоротити вибір дисциплін або відмовитися від відкритих завдань, щоби зекономити. Але ставимося до цього з розумінням: нині питома вага фінансування має йти на захист країни.

– Як же готуватися цьогорічним випускникам, щоб якісно скласти тестування 2023 року?

Насамперед варто розуміти, що основні предмети, про які ми говорили, точно залишаться для випробувань. Тому треба продовжувати навчання в школі, ходити на всі уроки, вчити не тільки ці предмети, але й інші, незалежно від форми навчання обов’язково відвідувати заняття, виконувати завдання.

Варто переглядати тести минулих років, адже будь-який тест, окрім компетентностей, які треба опанувати, щоби відповісти на запитання, – це ще й певна техніка. Наприклад, якщо ми говоримо про іноземну мову й тексти, то важливо прочитати запитання, потім, працюючи з текстом, робити примітки або нотатки чи просто запам’ятовувати кожен абзац, або вловити загальну ідею тексту.

Тому варто взяти тести минулих років і планомірно, наприклад, один тест на тиждень з одного предмету, виконувати, перевіряти за ключами свої відповіді. Якщо вони не збігаються з ключами, з’ясувати, чому це відбулося. Можливо, запитати свого вчителя.

Якщо ви виконуєте тест і розумієте, що у вас багато неправильних відповідей, варто повернутися до навчальних матеріалів попередніх років. Можливо, прогалини віднайдуться там. Як ми бачимо, наприклад, з математики в нас не дуже хороші результати з виконання, здавалося б, простих завдань: дроби, відсотки…

В Україні прекрасно викладають математику в багатьох школах, але якщо говорити про середній результат, він нижчий, ніж здебільшого в тих країнах, у яких наразі навчаються українські діти. Вони вже оперують складними поняттями, а в середині комплексу знань виявляються пустоти.

За кордоном, наприклад, не бояться повертатися до простих завдань і понять, якщо це потрібно. Концентричний підхід в освіті не втрачає своєї актуальності.

І це не лише про математику. Якщо ви вивчали іноземну мову й використовували підручники Оксфорда, Кембриджа, то знаєте, що в них повертаються до таких понять як Present Simple (простий теперішній час, – ред.) на рівні Advanced (просунутий, – ред.). Тобто до базового рівня граматики, тому що так можуть заглибитися в нюанси, зрозуміти якісь відтінки більш глибоко.

ОСВІТНІ ВТРАТИ Й ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ

– Попри війну, Україна бере участь у PISA. Як це відбувається з урахуванням того, що багато наших учнів зараз за кордоном?

PISA – це велике міжнародне дослідження, яке має дуже багато умов для проведення й дуже складну організацію. Ми навіть не сподівалися, що цьогоріч зможемо взяти в ньому участь, але команда PISA підтримала наше прагнення. Бо освіта – це про майбутнє. Війна завершиться, і нам потрібно буде будувати стійку економічну систему, а для цього треба мати хороший економічний потенціал. А це – насамперед люди.

З 3 до 23 жовтня в школах проводилося це оцінювання. Наші школи фантастичні: не зважаючи на нинішню ситуацію, вони збирають учнів, які приходять під обстрілами, під звуки сирен (одна з київських шкіл, наприклад, проводила оцінювання в укритті). Вчителі організовують комп’ютерні класи, а діти дякують за завдання з креативного мислення (цьогорічна інновація).

На початку року (а ми мали проводити дослідження у квітні–травні) планували понад 7 тисяч учасників із більш ніж 400 шкіл. Наразі ми маємо лише половину цієї вибірки, але те, що за нинішніх умов ми протестували понад 2000 підлітків, вражає. Наскільки ця вибірка буде репрезентативною, ми побачимо, коли отримаємо остаточні результати, але, звісно, будемо використовувати певні статистичні методики для вирівнювання ситуації.

– Чи запровадили в УЦОЯО якісь дослідження, щоби виміряти освітні втрати українських учнів спершу через ковід і дистанційне навчання, а тепер і через війну?

Минулого року, як тільки було знято жорсткі обмеження через ковід, ми провели потужне дослідження-моніторинг початкової школи. Ці результати вже оприлюднено.

Там є цікаві знахідки. Наприклад, з математики й читання найбільші втрати – у дівчаток із невеликих закладів освіти. І на це треба зважати під час розроблення навчальних програм і планів.

Якщо говорити про нинішню ситуацію, то очікуємо результатів PISA. Вони не пов’язані безпосередньо зі стандартом освіти, але покажуть основні тенденції. На жаль, я переконана, що ми побачимо значні втрати.

Але зосередитися треба на іншому. У нас не було визначено точок відліку з більшості предметів, тому й дослідження не будуть зовсім точними. Ми виходимо з гіпотези, що освітні втрати будуть великими й тому потрібно робити проєкти, заходи для надолуження втрат, більших чи менших. Натомість наразі більш важливо мати інструмент, який дав би змогу спочатку повернути те, що в нас вкрали за цей період.

Знати освітні втрати було б дуже важливо, щоби таргетовано, конкретно розуміти, що треба надолужувати. Але це не лінійна функція, а комплексна проблема: за тижні в бомбосховищах діти втрачають не тільки академічні знання, але і зв’язок зі своїм навчальним закладом, упевненість у собі, комфорт, відчуття захищеності. А ці всі речі не менш важливі для успішного навчання.

Було б непогано мати інструмент, який би дав змогу з кожного предмету, за кожен клас, за кожним розділом програми мати об’єктивну картину того, що дитина опанувала або не опанувала.

Невдовзі такий інструмент із математики та української мови має з’явитися на Всеукраїнській школі онлайн. Учень зможе самостійно виявити свої прогалини, пройшовши тести. А потім система надасть індивідуальні рекомендації: які відео, матеріали подивитися, які завдання розв’язати, щоб отримати кращий результат. Наприкінці буде ще один тестовий інструмент, який допоможе перевірити, чи досяг учень бажаної мети.

Текст підготувала Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. “Фонд Фрідріха Науманна за Свободу” – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за покликанням.