Що говорять про центри професійного розвитку педагогів їхні працівники. Частина 2

Які функції й завдання Центрів професійного розвитку педпрацівників, які виклики стоять перед ними? Про це говорять самі працівники центрів.

Нещодавно розпочалося навчання* представників обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, які, зі свого боку, навчатимуть працівників ЦПР. Тож попереду ще великий шлях до центрів профрозвитку, які підтримують, а не контролюють учителів.

“Нова українська школа” опитала працівників центрів – яким вони бачать становлення ЦПР, з чим виникають найбільші труднощі і як їх можна подолати.

*Навчання проводять “Український інститут розвитку освіти” разом із фінським проєктом “Навчаємось разом” + проєктом ЄС.

Читайте першу частину тексту “Що говорять про центри професійного розвитку педагогів їхні працівники”

– Чи є відмінності між навчально-методичними центрами, методкабінетами й новоствореними ЦПР?

Світлана Саврій, директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Віньковецької районної ради Хмельницької області:

Методичні служби, які мали усталені форми методичної допомоги педпрацівникам, уже повною мірою не відповідали вимогам нового інформаційного суспільства та викликам сучасного освітнього простору. Новостворені Центри професійного розвитку педпрацівників, як нові інституції у сфері освіти, мають на меті вибудовування своєї діяльності на європейських підходах – як сервісні центри.

Центр має працювати як туристична фірма, а не як органи виконавчої влади в системі освіти, надаючи сервісні послуги задля сприяння професійному розвитку педагогів через консультативну, інформаційну та психологічну підтримку. Якщо РМК планував тематику методичних заходів відповідно до розпоряджень зверху, відповідно до методичних рекомендацій МОН, то центр має планувати свою діяльність у зворотному напрямі – на запити педагогів.

Ще одна суттєва відмінність – відмова від контролю, формалізму, регламентації, перехід до взаємодії, партнерства, супроводу, підтримки академічної свободи педагога.

Також мають бути переорієнтовані функції й ролі працівників центру. Основним у роботі консультанта є не методична, а координаційна, менеджерська, фасилітативна функції.

Галина Пирин, директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Долинської міської ради:

Працювати в час реформ складно, проте цікаво. Цікаво бути частиною змін і долучатися до процесу. Одними з перших в Івано-Франківській області ми створили Центр професійного розвитку педагогічних працівників.

Основна відмінність між методичними кабінетами та центрами – що другі сприяють розвитку педагога, створюють можливість для фахового вдосконалення, мають розгорнути роботу так, щоби кожен учитель хотів долучитися до процесу відповідно до своїх потреб і уподобань. Іншими словами – “усунути бар’єр”, замінивши його “мостом підтримки”.

– Чи ефективна розбудова ЦПР? Чому й що варто зробити для покращення?

Ірина Завірюха, директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Жмеринської міської ОТГ Вінницької області:

Так, ефективна. Постійне підвищення професійного розвитку педпрацівників – основа якісної освіти. На сьогодні педагоги дуже потребують практичної допомоги ЦПР.

Щоби робота центрів була ефективнішою, необхідно:

• забезпечити належною матеріальною базою;
• дати можливість здійснювати тільки ті функції, які прописані в положенні (до прикладу, не займатися олімпіадами чи конкурсом “Учитель року”, – ред.);
• надати допомогу від держави в координації подальших дій центрів (вебінари, курси).

Галина Пирин:

Про ефективність переформатування ще важко робити висновки. Головним меседжем є те, що органам місцевого самоврядування потрібно довести необхідність і доцільність функціонування таких установ, оскільки йдеться про фінансування коштом місцевого бюджету (хоча так було й до сьогодні). Було би доречно, якби Міністерство освіти й науки зробило кілька кроків для підтримки в цьому. Так, освітній процес ніхто не скасує, але саме за його ефективність, інноваційність і дієвість відповідають ЦПР.

Ще один важливий пункт: відповідно до нормативно-правової бази, освітні установи наділені автономією. Ми звикли очікувати вказівок і часто боїмося самостійних рішень, оскільки сумніваємося у їх доцільності. Вважаю, що саме ЦПР мають бути максимально індивідуальні в підходах до роботи чи, іншими словами, створювати власний “освітній бренд”. Цей спосіб допоможе залучати педагогів та сприятиме зацікавленості.

Ось кілька прикладів того, як під час реалізації авторських ідей ми мотивуємо вчителів: приклад 1 і приклад 2.

– Які головні виклики для працівників ЦПР?

Ірина Завірюха:

Положення скупе на деталізацію. Можна було би додати розділи: “Функції центру”, “Права та обов’язки”.

Світлана Саврій:

Головними розпорядниками коштів та органами управління центру залишаються відділи / управління освітою.

Центри й далі виконують усі обов’язки, які раніше виконували методкабінети. Немає примірних посадових інструкцій для директора та працівників центру, примірних документів із діловодства: інструкції, номенклатури справ.

Галина Пирин:

Найскладніше, що на одного консультанта припадає методичне забезпечення від семи до дев’яти навчальних предметів. Тому хотілося би залучити більше фахівців, щоби з’явилася можливість розширити спектр послуг і кожен педагог отримував максимально можливу увагу. Зараз центр обслуговує приблизно 1000 педагогів, із січня долучаться ще приблизно стільки ж, а в штаті всього четверо осіб.

Важливо: ми готові до інтенсивної та ефективної взаємодії з педагогами. На сьогодні проблема банальна: брак простору, організованого відповідно до потреб учителів і оснащеного технічно.

Нам хочеться відійти від моделі “Подія на базі закладу освіти”, натомість проводити заходи за межами шкіл. У цьому є багато позитивних моментів, але найперше це знизить психологічний тиск на учнів під час так званих “відкритих уроків”.

– Які завдання мають виконувати ЦПР і що для цього потрібно?

Ірина Завірюха:

Консультування та психологічна підтримка педагогічних працівників. Постійна співпраця педагогів та працівників центрів (реалізовувати запити педагогів).

Світлана Саврій:

Основними завданнями центру є сприяння професійному розвитку педпрацівників, їх психологічна підтримка та консультування, тобто надання професійної допомоги спеціалісту або закладу, яка спрямована на роботу з професійними труднощами, аналіз недоліків та удосконалення організації роботи.

У новостворених центрах не дуже важливий процес, а важливий результат! Основою консультування та супервізії є принцип “іти поруч”. Головне – розвивальне професійне середовище, спрямоване на результат.

Важливе залучення коштів та ресурсів на професійні проєкти.

Ще одна важлива зміна – цифровізація. На сайті центру має бути представлений масив інформації про суб’єктів підвищення кваліфікації, суб’єктів досвіду та інші вебресурси для професійного розвитку педагогів.

Особливою зміною є роль консультанта як тьютора, який здійснює навчання педагогів у дистанційному режимі, забезпечуючи рефлексію перспектив професійного розвитку педагогів.

Галина Пирин:

Консультант центру має ознайомлювати вчителя з нововведеннями в освіті, з формами підвищення кваліфікації й удосконалення фахових умінь, залучати до участі в професійних спільнотах, проєктах тощо. Іншими словами: пропонувати кілька маршрутів для розвитку та удосконалення, а вчитель вибирати.

Навесні 2020 року працівники нашого центру створили авторський курс школи професійної майстерності педагогів “Філософія успішності” для вчителів різних фахів.

Плануємо залучати до співпраці експертів всеукраїнського рівня. Також маємо намір реалізовувати й такі проєкти, учасниками яких будуть і учні, і вчителі.

Кілька років тому вдалося заручитися підтримкою USAID. У нас є ідея створення онлайн-простору для комунікації та поширення інформації в прямому ефірі між учасниками освітнього процесу Долинської об’єднаної територіальної громади.

– Як краще налагодити комунікацію між ЦПР, засновниками закладів освіти й педпрацівниками?

Ірина Завірюха:

Потрібен постійний зворотний зв’язок (потреби педагогів – задоволення потреб педагогів).

Галина Пирин:

Обмін інформацією між ІППО, центрами, управліннями освіти та закладами в нас налагоджений. Можливо, доцільно створювати спільноти в соцмережах, де буде розміщуватися найбільш актуальна інформація, доступна безпосередньо вчителям, оскільки часто офіційне листування порушує дедлайни цікавих проєктів.

Хотілося би також, щоби з’явився канал комунікації між ЦПР на всеукраїнському рівні. Вважаю, що це було би дієво й допомагало б у роботі новоствореним структурам.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – pressmaster, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.