Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Що таке самозарадність, принцип “рівний - рівному” та складання “проб”: про роботу з дітьми під час війни від пластунів

Нещодавно “Нова українська школа” й національна скаутська організація України “Пласт” провели спільний прямий ефір “Діти і війна: розмова про самозарадність, вибір майбутнього, тайм-менеджмент і волонтерство”.

В організації поділилися своїм досвідом співпраці з дітьми та молоддю під час повномасштабної війни – про виховання через гру і працю, навчання через самоврядування в гуртках, пізнання природи та життя в ній.

“Нова українська школа” підготувала конспект ефіру, де зібрала основні поради та форми взаємодії з дітьми.

Зокрема, у матеріалі читайте:

  • як у “Пласті” працює принцип самозарадності та які якості це виховує в дітях;
  • профорієнтація на прикладі зміни посади в гуртку й куренях;
  • тайм-менеджмент у пластовій програмі: як, складаючи “проби” й набуваючи “вмілостей”, діти вчаться планувати роботу і грамотно розподіляти час;
  • “старші вчать молодших”: як втілювати принцип “рівний-рівному”;
  • як волонтерять пластуни.

Про все це розповіла Ольга Юрчишин, пластунка, керівниця напрямку співпраці зі школами в організації “Навчай для України”.

Далі – пряма мова.

Однією з основ пластового життя є самозарадність

Під цим поняттям розуміють самовиховання – формування в дітях почуття відповідальності за своє життя, свої вчинки та рішення. Також сюди належить і вміння знаходити без сторонньої допомоги правильний вихід зі складної ситуації.

Це навичка, коли людина, яка перебуває в різних обставинах – чи то воєнний стан, чи пандемія, чи просто якась мандрівка – могла сама про себе потурбуватися.

Як втілюють самозарадність на практиці:

  • для цього пластуни виконують роботу, яка пов’язана з моторикою рук та певними фізичними завданнями;
  • наприклад, під час виїзних таборів діти, залежно від віку, самостійно облаштовують свій побут власними руками: від польових туалетів (лятрин) до облаштування польових кухонь та створення меню на певну кількість людей;
  • найменші пластуни вчаться в таборах прибирати свої спальні, заносити тарілки для миття тощо. У такий спосіб вони відчувають, що несуть за щось відповідальність.

За словами Ольги Юрчишин, часом, вдома батьки чи дідусі з бабусями забирають у дітей таку можливість, виконуючи за них усю роботу. Але так дитина не навчиться відповідати за себе та свої вчинки, адже все роблять за неї;

  • пластуни старшого віку вже несуть відповідальність не тільки за свій побут, а й за власні проєкти, які самостійно створюють і втілюють у життя (наприклад, організація ярмарок, майстер-класів, лекцій тощо).

З початком повномасштабного вторгнення в “Пласті” дітям насамперед допомогли адаптуватися до нових жорстоких реалій, пережити шок, а потім продовжили заняття.

В організації навіть окремо розробили програму “Операція: Адаптація”, де навчають самозарадності в умовах воєнного стану та на новому місці проживання, адже багато хто з дітей евакуювався в інші регіони України чи за кордон. Заняття із цієї програми призначені для підлітків 12–17 років і допомагають їм швидше зорієнтуватись у незнайомому місці та серед природи.

Наприклад, на сходинах пластуни вивчають:

  • як швидко знайти інформацію про місто чи село, у якому перебувають;
  • техніки зав’язування щонайменше п’яти вузлів;
  • як виготовити власноруч речі щоденного вжитку;
  • орієнтування по карті;
  • як знезаразити воду тощо.

Профорієнтація в “Пласті” на прикладі зміни посади в гуртку й куренях

За допомогою систем гуртків та куренів, пластуни мають змогу спробувати себе в різних ролях і в такий спосіб обрати потім справу до душі.

У кожному гуртку є свої маленькі посади:

  • гуртковий – це лідер, як староста класу в школі;
  • суддя – заступник, який слідкує за тим, чи виконується програма гуртка, її завдання, чи слідкують пластуни за своїми чеснотами (бути корисними, точними тощо);
  • скарбник збирає і розпоряджається коштами, звісно, під контролем виховників. Це допомагає навчитися фінансової грамотності;
  • фотограф фіксує події гуртка;
  • SMM-менеджер веде соцмережі гуртка тощо.

Через пів року пластуни міняються своїми посадами, щоб спробувати себе в різних ролях і визначитися, що подобається найбільше. Наприклад, хто був лідером, той розуміє, що лідерство – це не тільки популярність і можливість кимось керувати, а це ще й велика відповідальність за свої рішення.

Також у “Пласті” діють вузькоспеціалізовані табори чи курені, у яких, відповідно до своїх захоплень, діти можуть брати участь:

  • летунське пластування (базові знання про авіацію, парапланеризм);
  • морське пластування (вітрильництво, сплави);
  • військове пластування (для хлопців від 14 років, фізичне загартовування);
  • мистецький напрям (співи, гончарство, писанкарство) та інші.

Тож для пластунів, які вже закінчують школу, ось цей вибір свого подальшого шляху трохи легший, адже вони вже могли себе спробувати в різних галузях. Також ми наголошуємо, що вони завжди можуть змінити свій вибір і це нормально. Адже сучасні дослідження показують, що зараз тенденція працювати на одній роботі 20 років відходить у минуле”, – розповіла Ольга Юрчишин.

Зі свого боку виховники спрямовують зусилля пластунів на здобуття нових навичок, умінь, знань та досвіду.

Тайм-менеджмент у пластовій програмі

Пластова програма грунтується на “пробах” – переліку знань та вмінь, які новаки (від 6 до 11 років) чи юнаки (11–18 років) мають здобути під час певних етапів. Для цього виховники на щотижневих заняттях обирають окремі теми з пластових проб і за ними готують заняття (сходини).

Складаючи ці “проби” та набуваючи нових “вмілостей”, діти вчаться планувати свою роботу і грамотно розподіляти час. Однією з таких “вмілостей” для юнаків і юначок є куховарення, де потрібно:

  • створити меню на певну кількість осіб, написати перелік потрібних продуктів;
  • збудувати три польові кухні, правильно розпалити вогнище мокрими й сухими дровами;
  • пояснити та показати, як дотримуватися чистоти на кухні;
  • успішно виконувати протягом одного дня обов’язки кухаря в таборі чи на прогулянці, продемонструвати, як варити чай, кашу, компот, картоплю, суп, ярину, та спекти на польовому вогнищі м’ясо;
  • зробити з природних матеріалів гачки на каструлі, шпиці до вогню, пеньок чи колоду для рубання та інші завдання.

Ще є “проба” “Природознавство”, тут діти мають вміти та знати:

  • які природні зони є в Україні;
  • які дерева, кущі та трави в нас ростуть (розпізнавати їх на малюнку або в природі);
  • які тварини та птахи є в Україні;
  • змайструвати годівниці, щоби піклуватися про птахів взимку;
  • прочитати оповідання про життя птахів та тварин і розказати його у своєму гуртку тощо.

До третьої “проби” належить проєктна діяльність, яку мають освоїти юнаки та юначки. За вимогами, вони мають зробити 9 проєктів, корисних не тільки для себе, а і для інших.

Наприклад, вони можуть організувати ярмарки, видати збірку, зібрати якісь історичні дані, провести корисну лекцію тощо. У такий спосіб підлітки вчаться створювати власні проєкти, нести за них відповідальність і розуміти, що навіть у такому віці вони можуть робити значні речі та щось змінювати.

Окрім щотижневих занять-сходин, пластуни беруть участь у:

  • мандрівках, які відбуваються орієнтовно раз на місяць;
  • пластових заходах;
  • літніх таборах.

Принцип “рівний – рівному”, де старші вчать молодших

Виховна методика Пласту побудована в такий спосіб, що на початку старші виховники проводять заняття і навчають юнаків та юначок. Коли вони отримують ці знання, розвивають свої інтелектуальні, фізичні та лідерські здібності, то можуть уже навчати менших. Наприклад, організувати для них якісь проєкти (квести “вмілостей”, як-от розпалювати вогонь, в’язати вузли тощо) та передавати свої знання.

Волонтерство пластунів

Допомога іншим також посідає важливе місце в пластовій програмі. З початком повномасштабної війни всі учасники організації ще більше почали приділяти увагу волонтерству.

Раніше “Нова українська школа” вже розповідала, як пластуни створювали волонтерські ініціативи із виготовлення сухпайків, окопних свічок та складали рукавички для парамедиків.

Ще кілька прикладів волонтерства пластунів

Вироби своїми руками, або “майстерки”, як їх називають у “Пласті” – це звична частина пластових занять для дітей. Вони допомагають розвивати уважність та креативність. А під час спільного процесу діти краще проявляють себе.

Тож пластуни створили спеціальні стартові набори для виготовлення виробів: повітряний змій, свічка й гіпсовий підсвічник, макраме на стіну. Кошти, виручені з продажу цих наборів, в організації спрямують на пластові табори для дітей.

Також зараз “Пласт” шукає дорослих волонтерів-виховників, які люблять працювати з дітьми та хочуть виховувати свідому молодь. Щоб стати виховником чи виховницею, потрібно:

  • перейти за покликанням і заповнити форму на цій сторінці;
  • пройти безплатний ознайомчий онлайн-курс про Пласт;
  • після цього отримати запрошення на офлайн-зустріч.

Текст підготувала Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: Пласт

Матеріали за темою

Обговорення