Що важливого відбулося в освіті за 2024 рік — думки експертів

Упродовж цього року в освіті України відбулося чимало змін. Так, у школах з’явилися офіцери безпеки, старшокласники почали вивчати “Захист України” за оновленою програмою, а починаючи з початкової школи вчителі можуть проводити уроки щастя, аби дбати про ментальне здоров’я учнівства.

У Міністерстві освіти і науки цього року працювали над комплексною політикою “Школа офлайн”, яка передбачає ремонт та будівництво укриттів, щоб якомога більше дітей могли навчатися очно. Також програма включає підтримку українського учнівства за кордоном та на тимчасово окупованих територіях. З вересня 2025 року МОН пропонує, аби діти-переселенці навчалися очно в школах за місцем перебування — там, де це можливо.

А ще цьогоріч з’явився новий закон про дошкільну освіту, затвердили стандарт профільної середньої освіти та стартувало передпілотування реформи старшої школи за участі 30 шкіл-амбасадорок.

Як бачимо, рік видався насиченим на події. Аби виділити найбільш знакові з них, редакція “НУШ” звернулася за коментарями до освітніх експертів та попросила назвати, які, на їхню думку, три найважливіші події відбулися в освіті впродовж 2024 року.

Далі — їхня пряма мова.

ЯКІ НОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ СПРИЯЮТЬ РОЗВ’ЯЗАННЮ КЛЮЧОВИХ ОСВІТНІХ ПРОБЛЕМ

• Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій:

Авторка фото — Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

“1. Ухвалення закону про дошкільну освіту.

Дошкільна освіта — перший рівень у системі формальної освіти, на фундаменті якого здобувається повна загальна середня, професійна (професійно-технічна), фахова передвища й вища освіта. Від якості дошкільної освіти дуже часто залежить успішність дитини на інших рівнях та якість життя людини, її корисність для суспільства.

Ухвалення цього закону дасть змогу розв’язати багато точкових питань і проблем, які накопичилися в системі дошкільної освіти за 23 роки функціонування чинного Закону про дошкільну освіту.

• Зокрема, новий закон дає змогу поставити дитину в епіцентр усіх організаційних і управлінських рішень;
• збільшити кількість дітей, охоплених дошкільною освітою, завдяки збільшенню кількості осередків здобуття дошкільної освіти;
• запровадити нові форми організації навчання, зокрема, мінісадки й мобільні дитячі садки;
• запровадити можливість фінансування коштом місцевих бюджетів здобуття дітьми дошкільної освіти в приватних суб’єктів освітньої діяльності у випадку, якщо не вистачає місць у комунальних садочках;
• запровадити нові форми здобуття дошкільної освіти;
• навести лад у процедурах зарахування дітей до дитячих садочків;
• вперше визначити на рівні закону гарантований обсяг часу для здобуття гарантованої Конституцією України “безоплатної дошкільної освіти” — до 11 годин на день.

Ухвалення нового системного закону, який регулює цілий рівень освіти, завжди призводить до актуалізації ключових проблем (зокрема, рівня гідної заробітної плати вихователів) і їх подальшого хоча б часткового розв’язання. Необхідність підготовки великої кількості нових чи оновлення чинних підзаконних актів завжди активізує експертне середовище, суспільство, політиків, державних службовців і змушує спрямувати свої зусилля на покращення функціонування закладів дошкільної освіти, якості освітнього й управлінського процесів, розв’язання ключових проблем у системі тощо.

2. Запуск додатка “Мрія”.

Це новий застосунок, який допомагатиме мільйонам людей так само ефективно, як “Дія”. Українські учні та учениці, батьки, вчителі — кожен зможе скористатися функціями “Мрії” [наразі застосунок проходить бета-тестування в 40 школах – ред.].

З цифровим застосунком “Мрія” нам не потрібні будуть щоденники, розклади занять та поурочні плани. Це дуже спростить роботу вчителям, бо не треба буде постійно заповнювати папірці й подавати їх в адміністрацію. Батьки й діти будуть бачити розклад і відвідування уроків. Втілюємо все крок за кроком.

3. Експериментальний проєкт щодо грантів на здобуття вищої освіти.

У червні Комітет із питань освіти, науки та інновацій призупинив законопроєкт № 10399 (про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам) до другого читання для проведення експерименту.

У липні Міністерство освіти і науки почало реалізацію експериментального проєкту щодо надання державних грантів на здобуття вищої освіти протягом двох років. Завдяки цьому вступники, які претендували на навчання на контракті, мали змогу одержати додаткову фінансову підтримку від держави — державний грант, який частково покриває вартість їхнього навчання.

Державний грант — це можливість для вступників, які не потрапляють на бюджетне місце, одержати від 15 тисяч грн на рік і більше для покриття частини вартості навчання на будь-якій бакалаврській програмі (або на програмі підготовки медика).

Ключова мета запровадження ініціативи — надати підтримку вступникам, а також мотивувати їх залишатися в Україні, вступати в українські заклади освіти. Дуже важливо, що така ініціатива стала можливою для вступників у цьому навчальному році та змогла полегшити фінансування здобуття вищої освіти”.

• Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки:

Авторка фото — Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

“1. Оновлення предмета Захист України.

У 2024 МОН почало оновлення предмета “Захист України”. Ми оновили навчальну програму для старшокласників і тепер вона передбачає домедичну допомогу, тактичну медицину, освоєння військових технологій та інформаційної безпеки.

Оновлення “Захисту України” — це переосмислення підходу до військово-патріотичного виховання, орієнтованого на формування практичних навичок і національної свідомості. Такий підхід також закладає фундамент для переосмислення всіх освітніх галузей, формуючи практичність і відповідність до сучасних реалій.

Окрім програми, є ще два складники — осередки та навчання вчителів. Так, для реалізації програми створюються спеціальні осередки, обладнані інтерактивними засобами: симуляторами дронів, лазерними тирами, тренажерами… Один осередок розрахований на громаду. Це дає змогу забезпечити доступність і якісне навчання. На облаштування осередків цьогоріч уряд виділив 1,64 млрд грн.

Особливу увагу приділяємо підготовці вчителів. На їхній професійний розвиток у 2024-му було спрямовано 100 млн грн. Розроблено також спеціальну програму підготовки тренерів для викладання ключових модулів. Дві хвилі навчання вже охопили 120 тренерів, із яких 95 пройшли сертифікацію. Надалі навчання продовжується в інститутах післядипломної освіти. Нині 2694 вчителів пройшли спеціальне навчання, створено 889 осередків, а програма охопила 377 981 учня й ученицю.

2. Школа офлайн.

Це комплексна політика повернення дітей до очного навчання, яка стартувала у 2024 році. У межах політики виділено рекордні 7,5 млрд грн на будівництво укриттів. Це дасть змогу створити умови для повернення 100 000 дітей до очного навчання.

Також закуплено 518 шкільних автобусів на 1,2 млрд грн, зокрема, 62 автобуси для дітей з особливими освітніми потребами, що дасть змогу безпечно підвозити дітей до шкіл з укриттями.

Для якісного дистанційного навчання доставлено 240 077 девайсів: 99 290 для вчителів та 140 787 для учнів. Це дає можливість навчатися тим, хто не може відвідувати школу через безпекову ситуацію.

Школа офлайн — це перехід від точкового реагування на виклики війни до впровадження більш сталих рішень.

3. Реформа старшої профільної школи.

У 2024 році затвердили Державний стандарт профільної середньої освіти. Це рамковий документ, який визначає, що мають знати й уміти учні 10–12-х класів (або профтехів у частині здобуття повної загальної середньої освіти). Цей документ надасть гнучкість закладам освіти — учні майбутніх академічних ліцеїв зможуть обирати профіль навчання і предмети / курси.

Також розроблений проєкт змін до законів “Про освіту” і “Про повну загальну середню освіту”. Адже з реформою профільної освіти оновиться не тільки зміст, а й мережа закладів освіти. Ліцеї будуть великими й переважно відокремленими від шкіл до 9 класу.

Нині 30 ліцеїв проходять підготовку до пілотування, щоб розпочати його з 1 вересня 2025-го. Згодом педагоги цих закладів стануть менторами для вчителів нових пілотних ліцеїв”.

БЕЗПЕКА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ — ОДИН ІЗ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВИ

• Катерина Павліченко, заступниця міністра внутрішніх справ України:

Автор фото: Микола Анацький

“1. Відновлення офлайн-формату.

Для Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій одне з пріоритетних питань — це безпека закладів освіти та всіх, хто в них перебуває.

Найважливіше, на мою думку, те, що багато шкіл у 2024 році перейшло до навчання в офлайн-форматі там, де це давала змогу безпекова ситуація та були створені необхідні умови. Цьому сприяло і збільшення кількості укриттів, облаштування захищених просторів, зокрема, габіонів, щоб забезпечити більше охоплення захистом. На це було спрямовано цілу низку рішень Уряду, зокрема:

• постанова “Про реалізацію експериментального проекту щодо створення в будівлях і спорудах закладів освіти захищених просторів (приміщень для фізичного захисту)”;
• постанова “Про реалізацію експериментального проєкту щодо посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану”.

Цей проєкт визначає комплекс заходів, аби запобігти й недопустити заподіяння шкоди учасникам освітнього процесу [проєкт передбачений на два роки — ред.]. В експериментальному проєкті можуть узяти участь до 3000 закладів загальної середньої освіти.

2. Запуск “Служби освітньої безпеки”.

У понад 1100 школах уже несуть службу спеціально навчені поліцейські — інспектори служби освітньої безпеки. Варто звернути увагу, що поліція і раніше багато робила для безпеки учасників освітнього процесу: її представники приходили до школи, проводили заняття, спілкувалися з дітьми та батьками. Але наразі це стало більш масштабним і системним процесом.

Так, у системі Національної поліції створена окрема вертикаль — від центрального апарату до конкретного поліцейського, який закріплений за конкретним закладом загальної середньої освіти, де він перебуває з ранку до вечора, оскільки це є його основним місцем служби. Так само екіпажі Національної поліції, які й раніше звертали увагу на школи, тепер обов’язково планують свій маршрут так, щоб він був максимально наближений до закладів освіти – особливо на початку та після закінчення навчання.

3. Мобільні класи безпеки.

Для нас дуже важливо, що повноцінно почали діяти мобільні класи безпеки, які МВС запустило наприкінці 2023 року за підтримки ЮНІСЕФ. Це спеціально обладнані автомобілі, які допомагають дітям дізнатися, які небезпеки можуть чекати на них у різних місцях: вдома, у школі, дорогою до школи тощо.

Дітям в ігровій формі пояснюють, як поводитися під час повітряної тривоги, різних надзвичайних ситуацій, навчають правил мінної та пожежної безпеки, профілактики правопорушень тощо. Ці мобільні класи працюють у дев’яти областях нашої країни та в місті Києві навіть під час канікул, бо на це є запит”.

• Василь Богдан, начальник ювенальної превенції Національної поліції України:

Фото: Цензор.нет

“1. Цифровізація безпекового складника в освіті, запровадження електронного паспорта безпеки закладу освіти та використання цих даних в апаратно-програмному комплексі АІКОМ [Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту — ред.].

Дані про 12 290 закладів загальної середньої освіти вже інтегровані до цієї системи: це практично 100 % закладів, дані про які ми можемо вносити. На мою думку, це дуже потужно, оскільки після вдосконалення програмних процесів ми зможемо більш якісно аналізувати безпековий складник у закладах загальної середньої освіти: скільки є та яких укриттів, відеокамер, чи наявні огорожі тощо. Для вдосконалення безпекової захищеності закладів освіти це просто неоціненний аналітичний матеріал, який дасть змогу зробити освітній процес більш безпечним.

2. Посилення превентивних заходів у закладах освіти в умовах воєнного стану, зокрема, поліцейська присутність у них.

Наші обстеження безпекових умов у закладах освіти вже суттєво глибші ніж, скажімо, рік тому. Зараз це більш системні процеси, за яких враховуються багато чинників: наявність камер спостереження, тривожних кнопок та фізичної охорони. Важливо, що у 2024 році ми закріпили за кожним закладом освіти конкретні наряди поліції, які виїжджають на виклик саме до цього закладу. Зараз таких нарядів приблизно 12 тисяч.

Так само важливо, що створена служба освітньої безпеки, офіцери якої безпосередньо працюють у школах: це їхнє основне місце роботи. Маю зазначити, що до великої війни, років три тому, ми навіть подумати не могли про такий комплексний підхід. Зараз це стає реальністю.

3. Вдосконалення законодавства щодо запобігання насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Йдеться і про нещодавно ухвалений закон, який вніс відчутні зміни до законодавства про протидію насильству, цькуванню та жорстокому поводженню з дітьми. Це уточнило поняття булінгу. Тепер до нас надходить більше звернень, а в нас є більше інструментів роботи щодо них.

Для нас дуже важливо, що громадяни стають більш усвідомленими та освіченими в цьому напрямі. Також вагомим є запровадження окремого розділу на платформі АІКОМ, який дає змогу надсилати повідомлення про булінг у закладі освіти. Зараз у роботі також декілька проєктів законів та інших нормативних документів, які, на мою думку, мають підсилити безпеку в закладах освіти”.

• Роман Єрмоличев, заступник міністра фінансів:

Фото: Міністерство фінансів України

“1. Облаштування укриттів для повернення дітей до очного навчання.

Виділено кошти в сумі понад 7,5 мільярдів гривень на облаштування укриттів у закладах, що надають загальну середню освіту, аби забезпечити безпеку освітнього процесу та вивести більшу кількість учнів на навчання в офлайн-форматі. Це дасть змогу облаштувати укриття на 137 об’єктах.

Розуміємо, що цього недостатньо. Однак минулого року також була ця субвенція, а тому поступово держава в особі Уряду й органів місцевого самоврядування подбає, щоб школи та заклади професійної (професійно-технічної) освіти мали укриття. Водночас для Мінфіну важливо створити безпечні умови учням для можливості здобувати якісну освіту, розвиватися в середовищі однолітків і комунікувати очно з учасниками освітнього процесу.

2. Забезпечення харчуванням учнів початкових класів.

Уперше були виділені кошти на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти в сумі 2 мільярди гривень, а також продовжена модернізація харчоблоків у школах, на що передбачено 1,5 мільярда гривень. Завдяки цьому понад 1 мільйон дітей отримують якісне харчування, що украй важливо для їхнього здоров’я в умовах відключення світла в домівках і загалом з огляду на воєнний стан та потребу підтримки родин.

Стратегія розвитку шкільного харчування, яку впроваджує уряд, охоплює ключові аспекти: безпечність і якість продуктів, збалансованість раціону, доступність свіжих овочів та фруктів і, що важливо, навчання дітей та батьків основам здорового харчування. Реформа, яку очолює Перша леді Олена Зеленська, передбачає комплексний підхід — від оновлення обладнання в шкільних їдальнях до розробки нових стандартів меню, призначених на задоволення потреб дітей різних вікових груп.

3. Підтримка здобуття вищої освіти через надання державних грантів.

Цього року вперше уряд виділив кошти на надання державних грантів для здобуття вищої освіти в сумі 175 мільйонів гривень, що дало можливість надати фінансову підтримку від держави 13 160 абітурієнтам, які вступили до закладів вищої освіти на навчання за контрактом. У такий спосіб уряд підтримує обдаровану молодь, адже нам важливо зберегти людський капітал у державі для того, щоби було кому її відновлювати після завершення воєнного стану”.

“МИ ВЧИМОСЯ — І ЦЕ НАЙГОЛОВНІША ПЕРЕМОГА РОКУ”

• Леся Павлюк, вчителька початкових класів ліцею № 7 Івано-Франківської міської ради, переможниця премії Global Teacher Prize Ukraine 2024:

Фото: Global Teacher Prize Ukraine

1. “Масове впровадження НУШ у 7 класах та пілотування реформи в 8 класах.

Попри повномасштабне вторгнення українська освіта далі реформується, і це важливо. Адже попри всі виклики ми не стоїмо на місці, а розвиваємося. Саме тому до головних подій 2024 року хочу віднести старт чергового етапу реформи НУШ, а саме її масове впровадження в 7 класах та пілотування у 8-х.

[Нагадаємо, що на 2025 рік на фінансування Нової української школи (закупівлю обладнання, засоби навчання для шкіл, а також забезпечення професійного розвитку учителів) у Держбюджеті заклали 2,15 мільярда гривень — ред.].

2. Підготовка до пілотування реформи профільної середньої освіти.

Впровадження профільної середньої освіти в Україні розпочнеться у 2027 році. Але оскільки цей процес не є миттєвим, то вважаю, що цьогоріч зробили чимало важливих кроків для підготовки до цієї реформи.

Наприклад, у липні 2024-го затвердили Державний стандарт профільної середньої освіти, за яким учні 10–12-х класів навчатимуться за індивідуальними освітніми траєкторіями та матимуть змогу вивчати не лише обов’язкові предмети, а й предмети за вибором.

Також у 2024/2025 навчальному році 30 шкіл-амбасадорок розпочали попередню підготовку до пілотування реформи профільної середньої освіти. Вони, зокрема, розроблятимуть і застосовуватимуть нові освітні моделі та навчальні програми, аби надалі ділитися досвідом з іншими закладами освіти. Дуже важливо, що цю підготовку почали заздалегідь. Сподіваємося, що школам-амбасадоркам вдасться напрацювати цінні та дієві інструменти. Додам, що я нещодавно повернулася з освітньої подорожі у Фінляндії, де побачила, як відбувається таке профільне навчання старшокласників і які результати воно дає.

3. Відновлення повного формату премії Global Teacher Prize Ukraine — “Нобелівки для вчителів”.

Особисто для мене однією з найважливіших освітніх подій 2024 року стало відновлення громадською спілкою “Освіторія” повного формату проведення премії Global Teacher Prize Ukraine. Упродовж 2022–2023 років премія проводилась у дещо іншому форматі: не визначали одного переможця, а збирали вчительські історії незламності в часи війни. У 2024-му вона відновила свій звичний формат — обрання найкращого вчителя чи вчительки України.

Я вважаю, що саме ця подія змогла дати нове дихання багатьом педагогам України. Вона формує спільноту прогресивних освітян, які безпосередньо впливають на розвиток освіти України, підіймає престижність роботи вчителя, привертає увагу до освітніх проблем та перспектив. Педагоги, відзначені премією, мають можливість прочинити завіси своїх навчальних кабінетів і показати новаторську діяльність на рівні країни, брати участь в освітніх проєктах та загалом вселяти українцям довіру до освіти”.

• Альона Парфьонова, співголова громадської організації “Батьки SOS”:

Фото: особистий архів

“1. Зміни у фінансуванні шкільного харчування.

Спочатку в жовтні оголосили, що до кінця 2024 року учнів і учениць 1–4-х класів забезпечать безплатним харчуванням. А вже в листопаді з’явилась інформація, що з 2025 року харчування в школах стане безплатним для всіх школярів та школярок.

Я вважаю, що наразі ця ініціатива дійсно важлива. Проте є певні перестороги щодо якості харчування та сталості цієї радикальної реформи. Тож будемо стежити за цим наступного року.

2. Створення Служби освітньої безпеки в школах.

Нагадаю, ця ініціатива, зокрема, передбачає появу офіцерів безпеки в кожній школі, щоб життю та здоров’ю учнів нічого не загрожувало під час навчання. Хоча ця новація спричинила чимало різних суперечок, зокрема, і в нашій групі “Батьки SOS”.

Насправді ця ініціатива потрібна, просто її реалізація трохи занепокоює. Тому що перша спроба, коли намагалися впровадити експеримент “Шкільний офіцер поліції” (тоді їх ще називали “ШОПерами”), була у 2016 році (перша хвиля), і її не можна назвати вдалою. Оскільки на одного офіцера поліції припадало 22 школи (у Києві, зокрема). Тепер же до цього питання підійшли по-іншому, тож кожна школа має отримати окремого офіцера безпеки. І хоча наразі проєкт ще на стадії пілотування, я сподіваюся, що вона приживеться, і наші учні перебуватимуть у кращій безпековій ситуації. Це має бути не новий каральний орган, а допомога школі.

Якщо ж ми зустрічатимемо негативні кейси, то важливо, щоб МВС і МОН вчасно реагували на це, засуджували й викорінювали. Поруч із нашими дітьми та освітянами мають бути найкращі професіонали. Лише так офіцер поліції стане дійсно неоціненним помічником і для школи, і для дітей, і для батьків.

3. Вихід в офлайн-навчання.

Взагалі найбільшим досягненням цього року я вважаю те, що наші діти далі навчаються попри війну. А в багатьох закладах — навіть очно. І цього року кількість дітей, яка вийшла з дистанційки, помітно збільшилася. Це відчувається, навіть у мікрорайоні Києва, у якому я живу. Якщо в перший рік повномасштабного вторгнення росії до школи ходило приблизно 500–600 дітей, у 2023-му їх уже було 800–900, а тепер — 1 400 навчається наживо.

Звісно, за цим словосполученням маємо й питання організації укриттів, і блекаутів, і безпекового середовища — це комплекс питань, які треба розв’язувати. Поступово це все вирішується, і ми вчимося офлайн. Там, де дозволяє безпекова ситуація, наші діти мають змогу наживо спілкуватися з однолітками, вчителями, бути у своєму середовищі попри те, що кожного дня спускаються в бомбосховище. Тому все ж таки, маючи надію на перемогу, вірячи в нашу країну, ми вчимося. І це найголовніша перемога цього року”.

• Надія Лещик, освітня омбудсменка:

Авторка фото — Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

“Українська освіта вистояла.

Найважливішою освітньою подією 2024 року для мене є те, що Україна та українська освіта мужньо вистояли. Дякую захисникам та захисницям за те, що більшість дітей та працівників закладів освіти нашої країни навчаються за українською системою освіти, читають книги та підручники українською, здобувають освіту в стінах закладів, де й далі майорять або знову майорять блакитно-жовті прапори.

Дякую нашим освітянам за те, що вони далі працюють, забезпечують фізичну безпеку наших дітей, дбають про психологічний стан тих, кого навчають, і тих, з ким працюють, забезпечують харчування в закладах освіти, навчають у найскладніших умовах під час війни – під обстрілами, в укриттях, з відключенням світла.

Для мене це найважливіша подія. Тому що освіта формує теперішніх та майбутніх громадян, які в безперервному процесі формують націю та Україну. Без громадян існування незалежної, вільної, свідомої, розумної нації та країни неможливі, як і неможливі розвиток та існування української освіти.

Поки є Україна — є українська освіта. Поки є українська освіта — є Україна. Це нерозривний ланцюжок”.

Інна Лиховид, Ірина Троян, Сергій Горбачов, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ