Що з НУШ у великих містах: розповідь директорів, вчителів та батьків

Чи не всі вчителі, батьки та директори говорять про те, що на початку впровадження реформи НУШ було складно. Мовляв, реформа кардинально змінила підходи, форми, методи й організацію освітнього процесу.

“Її легко сприйняли вчителі, які завжди були новаторами. Для них реформа була відповіддю на прагнення, які вони ставили перед собою. Важче було вчителям, які мають великий педагогічний досвід і звикли до усталених моделей. Їм було складно змінити парадигму контролю, запровадити дитиноцентризм і позбутися бальної системи оцінювання. Але коли ми пройшли повний цикл реформи, то вже й не уявляємо, як може бути по-іншому, без НУШ”, – каже директорка Київської гімназії східних мов № 1 Оксана Проскура.

Однак суттєві проблеми та виклики в НУШ досі є. Йдеться про брак підручників та інших навчальних матеріалів, проблеми із фінансуванням і методичною базою.

Цим текстом ми розпочинаємо серію матеріалів, у якій розповімо про стан реформи НУШ в Україні.

У першому тексті серії читайте про проблеми реформи, а також успіхи та зміни учнів шкіл у великих містах. Своїми роздумами поділилися директори, вчителі та батьки шкіл у Києві, Львові, Харкові та Запоріжжі (про ситуацію в містечках та селах України ми розповімо в наступному тексті).

Далі – пряма мова.

КИЇВСЬКА ГІМНАЗІЯ СХІДНИХ МОВ № 1

Директорка школи Оксана Проскура:

Загалом із впровадженням реформи в початковій школі в нас не було великих проблем. Матеріально-технічне забезпечення надавали вчасно й у достатньому обсязі.

Натомість досі немає належного забезпечення друкованими підручниками для 5 класів. Окрім електронних підручників, ми користуємося власними розробками, щоби компенсувати нестачу друкованих матеріалів. Однак це – додатковий виклик для вчителів.

Звісно, є батьки, які не задоволені електронними підручниками, але здебільшого ставляться до цього із розумінням. Тут багато залежить від самого вчителя, його вміння самоорганізуватися та компенсувати проблеми.

Нових надходжень від держави для забезпечення матеріально-технічної бази 5 класів не було. Лише завдяки тому, що в гімназії випустили 4 четверті класи, а прийшло 3 перші класи, один кабінет для п’ятикласників був обладнаний усією технікою: ноутбуком, планшетом, інтерактивною дошкою, принтером. Для інших класів не надали необхідного обладнання. Зокрема, немає одномісних парт. Тому гімназія компенсує цю нестачу, користуючись технікою з інших класів.

На щастя, вчителі-предметники гімназії встигли пройти навчання з впровадження НУШ у 5 класах до повномасштабного вторгнення. Тому вони знають, чого вимагає реформа, й отримали певні методичні рекомендації.

Вчителька української мови та літератури в Київській гімназії східних мов № 1 Оксана Стаховська:

Найбільший виклик – підручники. Однак поступово вчителі та учні звикають до електронних версій. Звісно, хочеться взяти паперову книгу, потримати її в руках, погортати. Але ми живемо в складних умовах, тож маємо підлаштовуватися.

Я намагаюся слідкувати, щоб у класі хоча б на одну парту був гаджет із завантаженим підручником. Якщо, наприклад, у дитини немає інтернету, то я роздаю свій. Також використовую трансляцію підручника на проєкторі. Втім, процес навчання ускладнює відключення світла. У дітей розряджаються телефони й втрачається доступ до книги.

Коли недоступні ані офлайн, ані онлайн-навчання, вчителі попередньо розміщують матеріали до уроку на платформі Google Classroom. Йдеться про кейс (покрокове роз‘яснення завдань до уроку), відеоуроки або з ВШО, або роз’яснення до теми з YouTube, презентації та допоміжні матеріали.

Коли світла немає й онлайн-урок не відбувся, учні можуть самостійно опрацювати матеріал у зручний час. Наступний урок починається зі з‘ясування моментів, які були незрозумілими для дітей під час самостійної роботи.

Щодо проблем – мені не вистачає методичних рекомендацій про практичне застосування формувального оцінювання п’ятикласників. Я шукала інформацію самостійно, слухала вебінари про методику викладання, але поки так і не знайшла практичних порад щодо оцінювання відповідно до НУШ за кожним предметом. Хочеться отримати конкретні зразки.

Мама п’ятикласника Олена Степанюк:

Я не бачу проблем у тому, щоби користуватися електронними підручниками. Сучасні діти й так користуються гаджетами.

Ми, батьки, загалом розуміємо ситуацію. Якби не війна, то підручники були б надруковані, але зараз маємо підлаштовуватися під нові умови. Знаю, що деякі батьки видрукували електронні версії з основних предметів у друкарнях, бо їм так зручніше. Натомість мій син користується планшетом. Йому досить зручно, адже не потрібно носити важкий рюкзак

Щоправда, трохи важчим стає користування під час відключення світла. Гаджети розряджаються, пропадає Wi-Fi. Але ми стараємось заздалегідь зарядити павербанки й налаштувати мобільний інтернет.

Якщо сину не вдалося під’єднатися до дистанційного уроку (у гімназії змішане навчання), то він самостійно опрацьовує матеріал. Наші вчителі заздалегідь надсилають план уроку, де доступно розписано, що учні мають зробити, є покрокова інструкція, посилання на відео та інші роз’яснення. Тому, навчання триває. І навіть попри повітряні тривоги та блекаут, ми вистоїмо.

НУШ змінює дітей у кращий бік. Наприклад, мій син став набагато відкритішим, із задоволенням ходить до школи, не боїться ставити запитання і висловлювати свою думку. А вчителі враховують думки дітей і з повагою ставляться до них.

КЛАСИЧНА ГІМНАЗІЯ ПРИ ЛНУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА (ЛЬВІВ)

Директор Юрій Джала:

У гімназії навчаються учні з 5 до 11 класів, тому ми цьогоріч тільки почали впроваджувати реформу НУШ для п’ятикласників. Учителі готувалися до цього та чекали на зміни. Однак до повномасштабного вторгнення мало педагогів пройшли відповідне навчання. І це – чи не найбільш суттєва проблема.

Після 24 лютого наш заклад почав приймати внутрішньо переміщених осіб, а навчальний процес перевели на онлайн-формат. Ми мали подвійні виклики, тож до кінця минулого навчального року встигли лише визначити вчителів, які викладатимуть у 5 класах НУШ.

Учителі в приватному порядку зверталися до методичних установ, аби отримати хоч якісь матеріали. Також до гімназії запрошували колег, які брали участь у пілотній програмі НУШ у 5 класах минулого року. Вони надали нам перелік матеріалів, теоретичних підходів, з якими ознайомилися наші педагоги.

На жаль, мало вчителів-предметників встигли пройти підвищення педагогічної кваліфікації. Нам щось розказували про НУШ, але це були загальні підходи для того, щоби склалася принаймні якась картина про реформу.

Був тренінг, щоправда, для всіх вчителів одразу, а не за предметами. Тож учителі-предметники змушені були самостійно шукати інформацію на різних ресурсах щодо оцінювання, вибору програм тощо. Загалом учителям не вистачає конкретних практичних методичних матеріалів із кожного предмету.

Щодо оцінювання: на початку нового навчального року застосовували формувальне оцінювання в 5 класі та не ставили балів. Однак такі методи оцінювання не влаштовували батьків, а після місяця навчання вони почали вимагати повернути бальну систему оцінювання. Тож ми запровадили рівневе оцінювання. Зрештою, під кінець семестру все ж запровадимо бали. Батькам дуже важко перебудувати своє уявлення, бо саме бали були для них мотивацією для навчання у свій час.

Ще один виклик – підручники. Деякі вчителі як додаткову допомогу використовують старі підручники для 5 класу. Але там не збігаються програми та порядок викладення тем. Часом батьки скаржаться, що вчитель “скаче” підручником і дає вправи то всередині книжки, то наприкінці. Вчителі обирають теми, які відповідають новим модельним програмам, а вони розміщені не за порядком.

До того ж цьогоріч у закладі не обладнали освітній простір для 5 класу, якого вимагає реформа. Нам не надали одномісних парт, принтера, ноутбуків тощо. Усі ноутбуки, які ми зараз маємо, заклад отримав ще на початку пандемії, але не в межах НУШ, а для підготовки до дистанційних занять. Тому вчителі користуються тим, що є, позичають техніку в інших кабінетах.

Загалом найбільший виклик такий: для впровадження НУШ потрібне достатнє фінансування, зокрема, на методичні матеріали, навчання вчителів та освітній простір.

Попри виклики та негаразди, за змістовим наповненням реформа – корисна. Вона дійсно змінює підходи щодо викладання, робить дітей індивідами, навчає цінувати особисту думку, залишає місце для творчості тощо. Я сподіваюся, що ми подолаємо фінансові труднощі та реформа запрацює на повну.

Учителька української мови та літератури гімназії Марія Глібкович:

Спочатку мені було важко розібратися із великою кількістю рекомендацій та документів, особливо щодо оцінювання.

Нам лише нещодавно почали розповідати, як оцінювати п’ятикласників. До цього були якісь курси, але нам їх читали вчителі початкових класів. А базова та початкова школи – це різні речі. До того ж я викладаю в старших класах, треба бігти на інші уроки, тому я не можу приділяти весь час лише 5 класу й щоразу оцінювати кожного учня відразу за кількома параметрами.

Є ще один виклик – версії підручників у мене та в учнів відрізняються через оновлення. Я завантажила підручник перед початком навчального року, а хтось з учнів зробив це пізніше. І виявилося, що пізніше його оновили. Втім, батьки вже видрукували старіші версії своїм коштом. Тепер підручник не збігається на чотири сторінки, а різниця між вправами взагалі зросла до 10 вправ. Тож коли я надсилаю домашнє завдання, відкриваю два підручники з різними версіями на різних гаджетах. Тоді пишу одразу два домашні завдання з різною нумерацією. Учні часто плутаються із цим.

Батько п’ятикласниці Валентин Будянський:

Загалом у НУШ подобається те, що з’явилися завдання, які пристосовані до реалій сьогоднішнього життя. Наприклад, на математиці розв’язують задачі, як правильно порахувати свій заробіток. З “Вступу до історії України та громадянської освіти” діти отримують багато інформації про рідний край (район та область), а також виконують різні креативні завдання.

Дітей вчать не просто прочитати матеріал у книжці, а знайти інформацію самостійно (в інтернеті, провести власне опитування або дослідження тощо). Потім вони вчаться презентувати свої проєкти перед класом, відповідати на запитання. Дітям стало справді цікаво вчитися.

Однак, крім позитивних змін, є і негативні. Наприклад, я не до кінця розумію систему оцінювання. Замість балів нам пропонують рівневе оцінювання (достатній, середній, високий). Якщо моїй дитині поставили високий бал, то це означає 10, 11 чи 12? Не вистачає конкретики.

Також є труднощі з використанням електронних підручників. У нашій гімназії – змішане навчання, тому якусь частину часу учні вчаться онлайн. Для дитини дуже важко на одному гаджеті тримати відкритими одразу кілька вкладок (Zoom, підручник, посилання на інші ресурси тощо) і постійно їх перемикати. А коли вимикають світло, інтернет стає повільнішим, вкладки можуть не відкриватися взагалі. Дитині 5 класу складно відновити це без допомоги батьків.

Тому тут треба або мати ще один гаджет, щоб дивитися в підручник, або видрукувати його, що ми й зробили. Друк комплекту книжок з основних предметів нам обійшовся в 1 300 грн.

Мама п’ятикласника Катерина Вереха:

Друк усіх підручників на 5 клас у видавництві обійшовся мені орієнтовно в 1 500 гривень. Я видрукувала підручник, бо проти того, щоби дитина стільки часу проводила за гаджетом. Багато батьків зробили так само.

Але ми розуміємо, у яких умовах живемо, тож маємо під них підлаштовуватися. Радіємо тому, що є принаймні електронні підручники в безплатному доступі. А вже кожен сам вирішує, як ними користуватися.

ШКОЛА № 5 МІСТА КИЄВА

Директорка школи Світлана Олексюк:

Загалом проблема впровадження реформи НУШ не у її змістовому та ціннісному наповненні, а саме в практичному впровадженні.

Торік наша школа брала участь у пілотуванні реформи НУШ у 5 класах. І перша проблема, з якою зіштовхнулися вчителі, – брак готових навчальних матеріалів. Часом їхні електронні версії нам надсилали частинами на електронну пошту, бо не встигали із виготовленням друкованих підручників. А часом ми залишалися без нічого.

Тоді вчителі мали створити власний контент. На щастя, ми пройшли цей етап. Наші вчителі навчилися самостійно створювати розробки, отримали більше свободи для втілення ідей. Тому школа змогла більш впевнено розпочати цей новий навчальний рік, уже в умовах війни.

1 вересня 2022 року стартувало масове впровадження реформи НУШ для 5 класів. Однак і тут однією з найголовніших проблем впровадження стала нестача друкованих підручників.

До того ж багато вчителів не встигли пройти навчання щодо впровадження реформи. А вони мали б вивчати усю палітру модельних навчальних програм, які МОН опублікувало на своєму сайті у 2021 році. Це мало б відбутися навіть для того, щоби прочитати, порівняти, презентувати педагогічній раді кожного навчального закладу ці програми в новому 2022–2023 навчальному році.

На щастя, у нашій школі це не стало великою проблемою. Адже заклад брав участь у пілотуванні реформи. З 2021 року вчителі займалися вибором програм, підручників для 5 класу та мали пілотні матеріали з усіх предметів.

Окрім цього, для нашої школи авторський колектив встиг підготувати друкований підручник “Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти”. Його ми обрали для пілотного класу минулого року й цьогоріч і далі використовуємо.

З інших предметів діти навчаються за електронними підручниками. Я чи не вперше бачу таку велику палітру електронних підручників і програм. Але ж версія PDF не є справжнім електронним підручником. У такому вигляді він не є інтерактивним, його не можна інтегрувати у викладання під час онлайн-формату. Це, звісно, вихід із ситуації, але не досконалий. З часом усі електронні підручники та навчальні матеріали мають досконало розглянути експертні комісії та змінити їхній вигляд.

Нині батьки п’ятикласників шукають різні виходи із цієї ситуації. Наприклад, дехто видруковує певні сторінки електронних підручників. Насамперед це стосується української та англійської мов, де дітям потрібно виконати практичні завдання.

Водночас підручниками старого видання вчителі майже не можуть користуватися. Адже програми в нових підручниках для 5 класу не збігаються зі старими: послідовність матеріалу різна, інша методика викладання, по-іншому розташовані практичні завдання.

Ще один виклик – багато дітей довгий час навчались онлайн і не могли сповна користуватися перевагами НУШ. Тоді як частина дітей евакуювалася в інші області України чи за її межі й не мала змоги відвідувати уроки у своїй школі. Після повернення кожен учень показує різні результати в навчанні. Тож з 1 вересня ми зі вчителями повторюємо пройдений матеріал із дітьми. Це допомагає зрозуміти, де діти щось недовчили, що погано зрозуміли й що треба ще раз пояснити.

А от із технічним забезпеченням у школі проблем немає. Адже за п’ять років пілотування НУШ заклад накопичив достатньо матеріально-технічного забезпечення. Наш освітній простір дуже практичний для запровадження діяльнісного навчання, де навчають і класи, і стіни, і посібники. До того ж ми націлювали його на універсальне використання. Тобто освітнім простором можуть користуватися не лише класи НУШ (початкова школа та 5 клас), а і старшокласники.

ХАРКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 58

Заступниця директора з навчально-виховної роботи та вчителька початкових класів Оксана Плаксіна:

У школі навчається понад 1 000 учнів, приблизно 500 з них – у НУШ.

Уся початкова школа добре забезпечена компонентами НУШ: ноутбуки, принтери, ламінатори, плакати, ігри, Lego, каримати, бокси для речей, мікроскопи тощо. Ми все зберігаємо й доглядаємо за речами, тому “новий набір” НУШ може використовувати їх. Підручники для початкової школи в нас також завжди були вчасно.

Звісно, цього року ми зіштовхнулися з новими викликами. Перед тим, як брати перший клас, я не уявляла, як почну навчання одразу онлайн за принципами НУШ. Мені допоміг колектив. У нас у школі це працює так: якщо хтось із вчителів знайшов щось цікаве, ми збираємося офлайн чи онлайн і обговорюємо.

Ми привчилися проводити онлайн усі ігрові моменти, які передбачає НУШ. Наприклад, ранкове коло. У нас немає такого, що треба наполягати на тому, щоби проводити його. Усі й так розуміють, що це важливо для емоційного стану дітей. Такі методики НУШ допомагають під час війни розкрити дітей і емоційно зарадити. Багатьом дітям нині не вистачає спілкування. З парною і груповою роботою онлайн у перших класах поки що складно.

Проблема, звісно, зараз із підручниками для 5 класу. У паперовому варіанті підручників немає. Усе є в електронному варіанті, але видрукувати всі підручники для кожного предмета, звісно, дуже дорого.

Щодо методичної бази – я проводжу методичні об’єднання, і моя робота якраз розбиратися в базі. Звісно, незручно те, що щороку методичні рекомендації змінюються (наприклад, то одні свідоцтва досягнень, то інші). Втім, усе це важко, тому що це нове. З кожним роком приходить краще розуміння, що та як робити. Адже методисти також досліджують і розуміють виклики НУШ і більш докладно й на прикладах усе описують.

Чому вчителі кажуть, що важко розібратися? Адже раніше, коли не було НУШ, усе було чітко, мовляв, “робіть так і так”. А тепер дуже багато залишається на розсуд учителя, який може обрати методику, календарне планування, щоденник спостережень тощо. Варто сприймати ці рекомендації, як альтернативу.

Коли вчителі переходили до формувального оцінювання, було також важко. Адже вони звикли ставити бали, а тут треба було розробити критерії, щоденники спостерігача, багато пояснювати усно, залишати коментарі про рівень тощо. Вчитель виконує багато завдань, які залишаються “за кадром”.

Щоби НУШ продовжувалася, дуже хочу, щоб вчителі середньої та старшої школи сприйняли ці зміни з хорошого боку, підхопили й продовжили те, що ми, вчителі початкової школи, почали.

Учителька 4 класу Анастасія Бережна:

Мій клас потрапив у незвичний навчальний період: у першому класі в нас було дистанційне навчання через карантин, у другому та третьому класах ми навчалися з перервами очно, а в четвертому – онлайн-навчання через повномасштабне вторгнення росії. Тому найголовніший виклик – наявність технічних можливостей у дітей та вчителів, як-от світло та інтернет.

Загалом дитиноцентризм і взаємозв’язок між школою, батьками та дитиною, який прописаний у принципах НУШ, нині став ще активнішим. Адже дистанційка, особливо в початковій школі, падає на відповідальні плечі батьків. І як би вчитель не хотів викласти свій матеріал, якщо не буде підтримки батьків, втратиться вся сутність НУШ у цих умовах.

Загалом у нас усі уроки відбуваються за принципами НУШ. Проводимо й ранкове коло. Нині там йдеться ще і про те, чи є світло, як виходите на зв’язок, чи вже повернулися додому. Також бувають тематичні обговорення, наприклад, на День ЗСУ ми зустрілися на 15 хвилин, аби обговорити його важливість. Звісно, складніше організувати колективну, індивідуальну чи роботу в групах. Але ми викручуємося, креативимо.

Також важче втілювати ігрові форми, які передбачає НУШ, в онлайн-форматі. Але я знаходжу цікаві сайти, на яких можна виконувати ігрові завдання і часто надсилаю їх дітям. Наприклад, на предмет “Я досліджую світ” надсилаю сайт із фрагментом карти, де треба розставити все відповідно до умовних позначок. Діти таке дуже люблять.

Єдина проблема – більшість таких додатків і сайтів платні, а безплатні функції дуже обмежені. Тож було б класно, якби МОН розробило або забезпечило перелік цікавих програм для онлайн-навчання в НУШ. Мені постійно бракує засобів.

До того ж для ще більш досконалого викладання НУШ бракує методичної бази. МОН викладає рекомендації, але незрозуміло, чи потрібно дотримуватися тих правил, чи варто створювати власні; чи не йтимуть власні всупереч із рекомендаціями тощо. Якби до того ж таки оцінювання були чіткіші вимоги, звичайно, було б простіше.

З підручниками в нас немає і не було проблем. Була проблема, коли діти роз’їхалися. Треба було зібрати підручники з попереднього класу в бібліотеку й роздати нові. Але ми однаково передавали їх одне одному з різних міст. Кому зручніше – може користуватися електронними версіями. Але в початковій школі батьки здебільшого шукали змогу, щоби забрати паперові.

Усі вчителі, які працюють із НУШ у нашій школі, пройшли курси для вчителів із принципів викладання НУШ. Також були додаткові курси про ігрову діяльність. До слова, усі наші класи забезпечені наборами LEGO. У мене для всіх дітей є 6 цеглинок та інші набори для діяльнісного підходу та ігор. Коли вийшли нові рекомендації щодо оцінювання, ми пройшли курси щодо формувального оцінювання. Ці курси організовує Інститут післядипломної освіти під контролем місцевих управлінь освіти.

Формувальне оцінювання ми впровадили цілком, коли діти пішли в третій клас. Але з 1–2 класу ми поступово впроваджували засади. Складнощі для вчителя полягають у тому, що щороку виходять нові рекомендації, немає чіткості. Наприклад, раніше вчителі не мали прописувати рівні дітей за виконання робіт у журналі. Згідно з новими рекомендаціями, ми маємо записувати це в журнал.

З колегами ми дійшли висновку, що це дуже суперечливий документ. Розписувати кожну роботу за кожним критерієм займатиме багато часу й навантаження на вчителя суттєво збільшується. А якщо оцінювати лише за одним критерієм, то ми зводимо нанівець формувальне оцінювання.

Загалом моє ставлення до формувального оцінювання – позитивне. Бо вчитель вказує дитині на її помилку в роботі й разом із дитиною робить висновки, що треба зробити, аби не допустити її знову. Раніше нікого не цікавило, чому дитина заробила 9 балів і які помилки вона зробила, головне – оцінка.

З батьками в нас усе гаразд – ми про все домовляємося. Якщо дитина не встигає виконати якесь завдання, я розумію, у кожного темп виконання різний, ми домовляємося, а потім робимо доопрацювання. Також на початку року ми спілкуємося з батьками, щоби нагадати правила та рутини, а ще влаштовуємо спілкування, якщо запроваджуємо якісь зміни, згідно з новими рекомендаціями. Я пояснюю, як це виглядає на практиці, як пояснювати дітям ті ж таки рівні, а не оцінки, для чого це потрібно. Без спілкування в навчанні нічого не вдасться.

Мама четвертокласника Тетяна Бабіна:

Спочатку, коли НУШ упроваджували, було трішки страшно, бо це щось нове та незрозуміле. Однак згодом стало ясно, чому це важливо.

У НУШ використовується багато ігор, особливо в першому класі. Мій син любить ранкове коло, бо учні можуть ділитися враженнями, спілкуватися. Також син любить роботу з LEGO. Важливо, що з’явилося більше практичних завдань, які потрібні для життя, а не лише для навчання. Наприклад, нещодавно для “Я досліджую світ” ми робили барометр, годівнички тощо.

Підручники нас також задовольняють – у них більше ілюстрацій, цікавіші тексти, більше інтерактивних форм роботи, завдань для роботи в парі та групі. Добре, що нашій учительці вдається зберігати засади НУШ у дистанційному форматі. Мій син із задоволенням прокидається вранці й чекає на уроки.

Класно, що не було й немає оцінок. Хоча, звісно, спочатку було трохи незвично. Я гадаю, що в першому класі вони взагалі були непотрібні, вони травмували дитину. А зараз наших четвертокласників оцінюють за рівнями.

ЗАПОРІЗЬКА ГІМНАЗІЯ № 25

Директорка Марина Луценко:

У гімназії вчиться приблизно 550 учнів, а в НУШ – орієнтовно 350 учнів, 12 класів. Коли ми починали впроваджувати НУШ, нам не було складно. Команда учителів дружна і творча, вони потребували цих змін, як і діти. До того ж ми зрозуміли, що багато з методик НУШ використовували в навчанні давно.

Звісно, вчителям треба було трішки переналаштуватися, адже концепція відрізняється. Наприклад, педагоги багато років оцінювали учнів за бальною системою, а тут треба зрозуміти концепт формувального оцінювання. Але все це ми пройшли, система НУШ у нашому закладі працює злагоджено.

Оскільки Запоріжжя – недалеко від лінії фронту, з 1 вересня учні гімназії на дистанційному навчанні. За відгуками вчителів, нічого не заважає працювати з принципами та засадами НУШ онлайн. Єдина проблема – відключення світла, але так живе вся країна. За субвенцією НУШ, усіх учителів забезпечили ноутбуками, тож це допомагає їм і тепер.

Щороку на розвиток НУШ ми отримуємо кошти. Нам вдалося зробити ремонт кабінетів, отримати парти, стільці, стелажі, роздаткові матеріали, ігри, посібники, LEGO тощо. Поступово щороку ми покращували матеріально-технічну базу. А тепер забезпечені всі класи НУШ.

До того ж наша школа активно займається фандрейзингом – ми подаємо грантові заявки. Наприклад, у міському громадському бюджеті ми беремо участь упродовж 5 років. Завдяки цьому облаштували середовище на вулиці, навколо школи (безпечні тротуари), за грантовою програмою міста виграли тренажери й облаштували спортивний майданчик, в інших проєктах виграли проєктори.

Окрім цього, 1–4 класи на 100 % забезпечені підручниками. Я викладаю предмет “Здоров’я, добробут, безпека”, ми могли вибрати підручник серед тих, які створили творчі групи. І я ним дуже задоволена! Підручник став кращим. Він справді орієнтується на сучасних дітей, які добре знайомі із цифровими технологіями, є багато QR-кодів, цікавих інтерактивних завдань. І це – лише один приклад.

Для 5 класу підручники є тільки в електронному варіанті, але нас це поки влаштовує, адже ми вчимося дистанційно.

А от оцінювання в НУШ, як на мене, треба доопрацювати. Наприклад, діти написали контрольну з математики із цікавими завданнями практичного спрямування. Але в контрольній 6 завдань, а в кожному з них запитання на різні компетенції. Вчителю треба креслити табличку по кожній компетенцій, множити на кількість завдань і описувати рівень кожного учня. Щоби оцінити рівень кожної компетенції в кожної дитини, витрачається дуже багато часу.

Щодо підготовки вчителів – у Запоріжжі добре працює інститут післядипломної освіти для вчителів. Вони якісно спрацювали ще на етапі підготовки до НУШ, коли ми лише набирали перші класи. Тож усі вчителі гімназії пройшли курси підготовки для роботи за програмою НУШ.

Курси були не на базі інституту, а в різних школах. Ми мали можливість почути про досвід вчителів і директорів у пілоті НУШ, а також послухати тренерів. Окрім цього, були управлінські курси, окремо – для вчителів початкової школи, окремо – для вчителів-предметників.

У НУШ нам бракує вільного часу. Війна це підтвердила, додалося багато викликів:

• треба більше часу на підготовку до онлайн-уроків, аби все було різноманітно та цікаво;
• учителі продовжують проходити різні курси, щоби опановувати цифрові технології та викладати уроки якісно;
• багато часу витрачається на перевірку робіт, спілкування з дітьми, щоби дотримуватися принципів НУШ;
• всі вчителі ще й волонтерять – наприклад, на території шкіл Запоріжжя створені інформаційні центри, там ми допомагаємо людям, які приїхали в наше місто, чи, за потреби, місцевому населенню.

Попри все, реформа НУШ дуже потрібна школам і дітям насамперед. Нове покоління дітей зовсім не таке, як діти 10 чи 15 років тому. За старими підручниками та програмами їм було б нудно навчатися. Закінчувати реформу НУШ на тому, до чого ми вже дійшли, однозначно не можна.

Учителька української мови в 5 класі Олександра Біла:

Ми були дуже добре підготовлені до НУШ, мали багато вебінарів, Запорізький інститут підвищення кваліфікації проводив різні навчальні заходи. Усе починалося добре.

Вчителів 5 класів НУШ, як і мене, насамперед турбує методичне забезпечення. У мене склалося враження, що ми залишилися кинуті напризволяще. Є дуже багато запитань, до яких немає конкретних відповідей, тим паче зафіксованих нормативно, щоби ми мали змогу опиратися на якісь конкретні рекомендації чи документи.

Наприклад, у методичній базі мало б бути добре розкрите питання критеріїв оцінювання. Нині критерії – надто загальні. Кожен учитель як хоче, так і робить. Як на мене, це неправильно. Адже до певних видів робіт, як-от аудіювання, переказ, діалог у всіх учителів мають бути однакові критерії.

Нині ми завершуємо семестр і я стикнулася ще з однією проблемою щодо оцінювання результатів навчання. Це – нововведення для середньої школи НУШ. До такого оцінювання немає критеріїв узагалі. Деякі результати навчання дублюють ті види робіт, які ми проводимо та оцінюємо. Виходить, начебто подвійне оцінювання. А навіщо?

Щодо підручників: те, що вони електронні, – це не проблема. Натомість проблема в тому, що вони недопрацьовані. Наприклад, буває водяний знак розташований так, що затуляє сторінку. Ми ж робимо сканкопію або дитина заходить сама за посиланням. Як читати такий текст? Доводиться шукати підручники без цього логотипу. Але ж це порушення авторського права.

До того ж остання частина в підручнику з української мови художньо не оформлена. Це – наче чорновий варіант. Є редакторські вставки, як от слово “плашка”. Якість сторінок – також подекуди погана.

Мама третьокласниці Світлана Левицька:

Загалом НУШ – трохи не така, як ми звикли. У першому класі донька не вчила табличку множення, а в третьому – дроби.

У нас є всі підручники, усі нові й гарні – із цим проблем немає. У межах програми НУШ стало значно більше цікавих практичних завдань, які знадобляться в житті. Також дуже багато творчих завдань. Наприклад, ми знімаємо для вчителя відео переказів і казки в ролях. Діти вчаться висловлювати свою думку, а не читають і заучують. Ми проводимо багато дослідів і спостережень, наприклад, вирощуємо цибулю.

До оцінювання в НУШ також інший підхід – і до нього треба звикнути насамперед батькам. Мені спочатку було незрозуміло: моя донька відмінниця чи ні. Допомагало те, що вчителька писала коментарі до оцінок, часом дуже розлогі. Я навіть не знаю, скільки треба виділити часу, щоби написати коментар кожному учневі. Нині вже є рівні, батькам так легше. Однак мою доньку все влаштовує, бо вона не знала іншого. Вона знає, що в неї високий рівень і їй байдуже – це 10, 11 чи 12.

Ірина Троян, Марія Марковська (Булейко), “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos