ШІ, психологічна стійкість, освітні втрати та відбудова: коротко про те, що розповідали на міні EdCamp’ax у Дніпрі, Бобрику та Сем’янівці

Нині триває “хвиля” регіональних (не)конференцій EdCamp Ukraine. Це такі події, коли освітяни й освітянки з’їжджаються й у великі міста, і в маленькі села, аби обговорити проблеми, які виникають у шкільній освіті, та обмінятися досвідом ефективних рішень.

Окрім цього, такі зустрічі – це можливість для вчительства побути в спільноті активних колег та підвищити кваліфікацію. Участь у (не) конференції безплатна. А слідкувати за наступними анонсами регіональних подій можна тут.

Навесні цього року магістральні міні-EdCampʼи відбулися в центральному та східному регіонах України: у Дніпрі, селах Бобрик (Київщина) та Сем’янівка (Полтавщина). У цьому матеріалі коротко розповімо, про що саме там говорили освітяни, а також поділимося корисними практиками, які вчителі та вчительки використовують у своїй роботі та можуть радити колегам.

Отже, з нового матеріалу ви дізнаєтеся:

• що таке 6 ключів самодопомоги та як їх використовувати;
• які практики із соціально-емоційного навчання найбільше подобаються дітям;
• які шляхи надолуження освітніх втрат використовують вчителі-учасники;
• топсервісів на основі ШІ, які покращать будь-який урок.

ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЯК ЧАСТИНА ВІДБУДОВИ

Кожна регіональна (не)конференція EdCamp має свою індивідуальну тему. Втім, цьогоріч є п’ять глобальних тем, з якими можуть працювати учасники й учасниці заходів:

1. відбудова,
2. безбар’єрність,
3. інклюзивність,
4. соціально-емоційне та етичне навчання (СЕЕН),
5. дошкілля.

Так, на (не)конференціях у Дніпрі, Бобрику та Сем’янівці говорили якраз про відбудову, а також про психологічну стійкість та подолання освітніх втрат у контексті тієї ж відбудови.

На спільному малюнку освітяни на події в Дніпрі поділилися, звідки вони приїхали, вказавши своє рідне місто чи заклад освіти

За словами заступника міністра освіти і науки України Андрія Сташківа, за понад два роки повномасштабної війни росіяни пошкодили кожну сьому українську школу. Втім, заклади освіти поступово відбудовують. Так, у Київській, Чернігівській та Харківській областях уже вдалося відновити 12 шкіл. Та відбудова стосується не лише приміщень, а і психологічного стану й рівня знань школярів і школярок.

На трьох (не)конференціях EdCamp Ukraine освітяни й освітянки з різних регіонів України ділилися досвідом про те, як їм вдається підтримувати психологічну рівновагу під час роботи в емоційно складних умовах.

“Якщо ми пам’ятаємо, заради чого працюємо і виховуємо наших дітей, тоді стійкість приходить сама. Ми стаємо морально сильнішими, витривалішими й готовими до викликів. Тому для мене стійкість саме в цьому – у розумінні сенсів та сповідуванні цінностей, у готовності дбати одне про одного і йти до спільної мети”, – розповідає координаторка (не)конференції в Дніпрі Наталія Власова.

“Для того, аби врятуватися, кисневу маску потрібно одягнути спершу на себе, а потім – на дітей. Це основне правило не лише літаку“, – додає вчителька Людмила Хорькова на одній із (не)конференцій. Тому вчительству важливо знати практики для відновлення свого ресурсу й самодопомоги.

(Не)конференція в Дніпрі. Під час повітряної тривоги учасники продовжили роботу в укритті

Незмінна частина всіх регіональних (не)конференцій – спеціальна сесія від EdCamp Ukraine, де активні представниці й представники едкемпівської спільноти, яких ще називають “Особливим десантом”, діляться оригінальними й дієвими вправами та взаємодіями, а всі учасниці й учасники долучаються до напрацювань рішень.

Лейтмотив спецсесії цього року – плекати стійкість в освітян і освітянок через три дії: самодопомогу, співпереживання собі й іншим, створення спільноти довіри й підтримки.

Ці практики соціально-емоційного та етичного навчання, які впроваджує вчительство, – вдала спроба допомогти собі та своїм близьким. Важливість програми соціально-емоційного та етичного навчання доводить дослідження, яке провели за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Згідно з результатами, в усіх цільових груп зросло відчуття стресу або сильної знервованості із 71 до 77%.

У Дніпрі представниці “Особливого десанту” EdCamp Ukraine Людмила Хорькова та Ганна Кузь провели спеціальну сесію про психологічну стійкість вчительства “Повірмо, підтримуймо, перемагаймо: як створити спільноту, що є стійкою”. Вони поділилися з учасниками й учасницями 6 ключами самодопомоги, які розробила професорка Лорі Сантос.

Людмила Хорькова та Ганна Кузь

🗝 Перше питання до аудиторії – “Коли ви востаннє проявили до когось доброту?” Учасники спеціальної сесії пригадували такі моменти, розповідали про них, а далі вчилися “смакувати” їх, як смакують каву, квіти або тишу. Тож смакування – перший ключ.

🗝 Другий ключ – щоденник вдячності. У будь-якому блокноті або зошиті двічі на день потрібно писати, за що й кому ви вдячні сьогодні. Зранку це підійме настрій та зробить день радіснішим.

🗝 Візит або лист вдячності. Це третій ключ самодопомоги.

🗝 Четвертий ключ – спонтанні прояви доброти.

🗝 П’ятий – нові соціальні зв’язки. Спробуйте поспілкуватися з незнайомцем чи незнайомкою в кав’ярні або ж у громадському транспорті. Щодня спілкуйтеся з новими людьми. Налагодження нових соціальних зв’язків позитивно вплине на ваше ментальне здоров’я.

🗝 Останній ключ – піклування про себе. Якщо ваш внутрішній ресурс буде вичерпано, ви не зможете бути корисним для інших.

А ще пані Людмила та пані Ганна поділилися низкою практик, які освітяни й освітянки можуть використовувати під час роботи з учнівством. Далі – про деякі з них.

Вітальні рутини

• Пропозиція. Запропонуйте учням на вибір яблуко або піцу. Розділіть дітей на дві групи, залежно від їхнього вибору.
• Аргументація. Попросіть дітей пояснити, чому вони обрали саме цю їжу, а не іншу.
• Попросіть дитину переконати іншу перейти в інший “табір вподобань”.

Ця невелика практика навчить дітей формувати чіткі пояснення, наводити аргументи та змінювати переконання.

“Позитивне око”

Попередньо підготуйте коробку з іменами учнів та учениць і запропонуйте дітям витягнути звідти по одному імені однокласника чи однокласниці. Протягом дня дитина повинна спостерігати за однокласником або однокласницею, чиє ім’я витягнула з коробки, та занотовувати позитивні моменти, які помітила. Це може бути й поведінка, і взаємодія з іншими, і зовнішній вигляд. Також ви можете запропонувати для прикладу вже готові нотатки, які дитина зможе використати.

Магія мастермайнду

Мастермайнд – це група для взаємовдосконалення, учасники якої можуть ділитися проблемами й думками. Відповідно, це про групову та командну роботу.

• У селі Бобрик освітяни й освітянки в групі обирали по професійній та особистій цілі.
• Спершу учасник або учасниця протягом 3 хвилин озвучує свою професійну ціль та план на тиждень, а потім – ціль особисту. Інші члени й членкині групи уважно слухають і, за потреби, нотують.

Алгоритм роботи в мастермайнд-групах такий:

1. учасники й учасниці групи дають поради для досягнення бажаних професійних цілей протягом 3 хвилин;
2. ви складаєте план та ділитеся ним з іншими;
3. група переходить до питань інших учасників і учасниць;
4. проблеми, які не встигли обговорити, переносять на наступний раз.

“Часом проста розмова з колегою з мастермайнд-групи може допомогти відкрити очі на виклики”, – каже експертка Тетяна Ухіна, яка проводила сесію з майстермайнду в Бобрику. Вона переконана, що досвід роботи групи мастермайнду можна практикувати й в учнівському середовищі. Проте варто привчитися працювати в умовах чіткого таймінгу, адже це найбільший виклик. Втім, участь у групі має бути добровільною – якщо хтось з учасників чи учасниць не хоче продовжувати роботу, то просто виходить із неї.

ПРИЧИНИ ТА СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Пригадуєте, коли ми вперше заговорили про “освітні втрати”? Коли термін увійшов у активний вжиток? Під час пандемії COVID-19. Тоді все навчання вимушено перейшло на дистанційку. Природно, що вчительству потрібен був час, аби перелаштувати свою роботу. Через цей перехід, відсутність живого контакту з учнівством, брак технічних засобів та навичок роботи з електронними платформами, знизився рівень знань.

А за два роки почалася повномасштабна війна в Україні. Утримувати рівень знань учнівства стало складніше через низку обставин: загрози обстрілу, відсутність електроенергії та неможливість під’єднатися до уроку. Попри це освітяни й освітянки намагаються знайти шляхи вирішення викликів і розкласти одну велику проблему на дрібніші, аби розвʼязувати їх поетапно.

Освітянка Поліна Василега виокремила чинники, які вплинули на втрати в українській освіті:

• пандемія;
• війна та окупація;
• (як наслідок) повітряні тривоги;
• руйнування закладів освіти;
• виїзд за кордон;
• переїзди в межах України;
• перебування в укриттях;
• відключення електроенергії;
• перебої з інтернетом;
• відсутність очного навчання;
• психоемоційний стан дитини.

На сесії “Тьюторські інструменти та подолання освітніх втрат” пані Поліна розповіла про стратегію з надолуження освітніх втрат від Офісу освітнього омбудсмена України. У ній, зокрема, рекомендують

• організовувати індивідуальні або групові консультації,
• компенсувальні та коригувальні уроки,
• продовжувати навчання під час канікул,
• створювати інтеграційні класи,
• проводити репетиторство в малих групах,
• розробляти власні навчальні програми з урахуванням виявлених освітніх втрат.

А ще можна створювати карту опорних знань із кожного навчального предмета, наприклад, карту опорних знань з української мови.

Водночас для надолуження освітніх втрат є й альтернативні програми від громадських організацій.

• Наприклад, у травні EdCamp Ukraine спільно з партнерами презентували платформу “ПОВІР”, яка вже допомагає учням і ученицям надолужити освітні прогалини, спричинені повномасштабною війною. Зараз у школярів і школярок є можливість “підтягнути” математику, українську та англійську мови. Платформа гейміфікована – під час навчання діти можуть встановлювати рекорди, долати виклики та отримувати за це відзнаки. Школярі й школярки отримують так звану “швидку навчальну допомогу” відповідно до потреб. За успішне виконання завдань діти заробляють віркоїни, які потім можна обміняти на брендовані подарунки або задонатити тим, хто потребує підтримки під час війни. Пілотування програми триватиме до кінця цього року та охопить 2 000 учнів і учениць 7, 9 та 11 класів. Згодом проєкт планують масштабувати.
• А для учнів 7–10–х класів триває реєстрація в проєкті “Тепер я знаю” від ГО “Смарт освіта”. Тут діти, які не мали змоги повноцінно опанувати дисципліни в школі й мають труднощі з розумінням базової програми, мають змогу впродовж 5 тижнів вивчати українську мову та математику. Проєкт покликаний не лише допомогти учням заповнити прогалини у вивченні цих предметів, а і продемонструвати дітям їхній особистий прогрес і сформувати їхню власну історію успіху. У межах навчання школярі та школярки пройдуть вхідне тестування, яке дасть змогу вчителям оцінити освітні втрати учнів та розподілити їх у групи за рівнями знань. Далі, на основі рамок компетентностей і результатів тестувань, педагоги зможуть зрозуміти, на що саме варто звернути увагу та як цього можна навчити.

Зареєструватися учням/ученицям, які завершили навчання в 7–10–х класах можна за посиланням. Реєстрація для учнів 4–6–х класів наразі завершена.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: ДОБІРКА ПЕРЕВІРЕНИХ БЕЗПЛАТНИХ СЕРВІСІВ ДЛЯ ВАШИХ УРОКІВ

Ще одна регіональна (не)конференція відбулася в Сем’янівському навчально-виховному комплексі, що на Полтавщині. Цього разу – в онлайн-форматі. Там, зокрема, говорили про розвиток штучного інтелекту та його інтеграцію в українську освіту.

Зараз ШІ використовують у різних сферах – від фармацевтики до написання книг, які згодом, до речі, отримують премії на букіністичних конкурсах. [Так, наприкінці минулого року китайськомовний роман “Земля машинних спогадів” здобув премію на конкурсі науково-популярної та наукової фантастики в китайській провінції Цзянсу. Премію отримав професор Пекінського університету Цінхуа Шень Ян. Автор створив твір за допомогою ШІ протягом трьох годин].

Штучний інтелект може допомогти вчителю створювати індивідуальні навчальні програми для дітей, де буде враховано потреби та здібності кожного учня й учениці. Це корисно, адже допоможе дітям засвоювати інформацію у своєму темпі, а відтак навчатися більш залучено й ефективно.

На (не)конференції в Семʼянівці освітяни поділилися добіркою кращих перевірених сервісів, які вони використовують на уроках з учнями.

Tiny Tap

Цей застосунок допомагає дітям, батькам і вчительству створювати інтерактивні ігри. Він уже містить понад 250 тисяч створених освітянами й освітянками ігор, які можна використовувати в роботі.

Спершу варто вказати тему вашого уроку і для якого він класу, а штучний інтелект сам підбере всю необхідну інформацію, навіть дизайн слайдів для уроку. За потреби вчитель чи вчителька може відредагувати інтерактивний конспект.

На початку уроку ШІ пропонує прості питання, які одразу можуть включити увагу учнів і учениць, наприклад: “Морква корисна?”. Дітям пропонують дві відповіді: “так” або “ні”. Залежно від вибору дитини, штучний інтелект запропонує додаткову інформацію. Якщо учень чи учениця обере негативний варіант відповіді, система видасть просте пояснення, чому відповідь не є коректною.

Розмальовки Color Pop

Застосунок Color Pop генерує кольорові та чорно-білі розмальовки різного рівня складності, які використовують у роботі для полегшення сприйняття інформації дітьми. Їх можна завантажити у PDF-форматі.

“Часто ми шукаємо візуалізацію, скажімо, для уроків біології. Нам потрібна будова певної рослини або певного органа. Складно знайти розмальовку на подібну тему, тож ми можемо створити її самостійно”, – розповідає експертка напряму “Цифрові компетентності вчителів” Маргарита Сорока.

Увівши потрібний запит, застосунок може згенерувати будь-що: чи власну класну кімнату, чи школу, чи містечко. Втім, він ще не адаптований для україномовної аудиторії, тому текст запиту потрібно писати англійською.

Пані Маргарита Сорока пропонує ще низку сервісів на основі штучного інтелекту, які можна використовувати під час роботи з дітьми:

• Designify. Застосунок можна використовувати для обробки різних портретів або героїв. Реєстрація на сервісі не потрібна.
• PatternedAI. Цей сервіс створює різні фони для зображень та самі зображення. Програма частково безплатна, без додаткової оплати можна згенерувати 25 фонів.
• Lexica. Цей сервіс допомагає шукати схожі зображення. Якщо вам сподобалося якесь зображення або для роботи потрібно знайти декілька подібних, то Lexica це зробить.
• Scribble Diffusion. Цей сервіс генерує зображення з уже намальованого вами або дитиною. Спершу вводите опис того, що плануєте зобразити, далі малюєте необхідну картинку й сервіс її покращує.

“Разом із вашими дітьми вчитиметься і штучний інтелект. Ми для нього такі ж вчителі й вчительки, як і він для нас”, – додає Маргарита Сорока.

Мати довірливі взаємини з учнями й ученицями – основа відбудови української освіти. Налагоджувати стосунки можна за допомогою психологічних практик, цікавих уроків та розмов із дітьми.

Поки будівельники ремонтують та зводять школи, освітянство працює над відбудовою знань та покращенням соціально-емоційного стану майбутніх поколінь.

Дар’я Нематіан золбін, спеціально для “Нової української школи”

Усі зображення в тексті: EdCamp Ukraine

Регіональні (не)конференції міні-EdCamp за програмою “EdCamp in a Box 8.0. Повірмо. Перемагаймо. Підтримуймо” відбуваються за сприяння широкого партнерського кола. Державне партнерство: Міністерство освіти і науки України, Державна служба якості освіти, Український інститут розвитку освіти, Служба освітнього омбудсмена. Міжнародна підтримка: програма сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні.