Шкарлет каже, що є гроші на дистанційку. Розбираємось, чи це так

Т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет заявив, що регіони мають достатньо залишків освітньої субвенції, які можуть використати на організацію дистанційного навчання у школах.

Це він сказав в ефірі Україна 24 у відповідь на запитання співзасновниці ГО “Смарт освіта” Іванни Коберник.

“Зараз я не бачу ні заяв, ні реальних дій уряду, щоб на організацію дистанційного навчання були виділені окремі державні кошти. Дистанційне навчання, безумовно, потребує додаткового державного фінансування. Це стосується і забезпечення вчителів ґаджетами та шкіл інтернетом, це стосується і оплати праці педагогічних працівників. […]

Власне, в мене є головне запитання до пана Шкарлета – чому ви, як, хоча і тимчасовий, але очільник міністерства, не порушуєте питання ні перед урядом, ні перед Міністерством фінансів щодо виділення окремої цільової субвенції на організацію дистанційного навчання в українських школах?“, – запитала Коберник.

“Мабуть, пані Іванна краще знає – порушую чи не порушую я ці питання, – відповів очільник МОН. – На сьогодні є залишки освітньої субвенції, які міністерство перерахувало в повному обсязі на місцеві бюджети стосовно заробітної плати. На 01.07 було недовикористання 7,7 мільярда цих коштів. Я абсолютно впевнений, що місцеві органи й засновники можуть перерозподілити ці кошти“.

Водночас, на сайті МОН є інформація, що станом на 1 січня залишків субвенції було 3,356 мільярда гривень. Згідно з постановою Кабміну №6 від 14 січня 2015 року, залишків освітньої субвенції на середину календарного року (бюджетного періоду) бути не може, адже з неї оплачують зарплати педпрацівникам протягом усього бюджетного року. Тобто, сумарно на рахунках місцевих бюджетів не може бути більше 3,356 мільярда гривень залишків освітньої субвенції.

Також Шкарлет зазначив, що міністерство попросило в уряду виділити із спеціального фонду на боротьбу з епідемією COVID-19 кошти на доплати молодим учителям (ідеться про одноразову виплату, яку молоді вчителі мали отримати наприкінці року, але ці гроші Рада передала спецфонду – ред.), протипожежні заходи у профтехах і вишах, а також на наукові дослідження в університетах.

Ми звернулися до МОН із запитанням, чи не просили вони в уряду гроші зі спецфонду на дистанційну освіту, яка є наслідком епідемії коронавірусу. В міністерстві відповіли, що просили 22 липня з фонду 2 мільярди гривень лише на вищеназвані Шкарлетом речі. Проте досі не отримали відповіді уряду. Детально з відповіддю міністерства можна ознайомитись у цьому документі.

Коментар від редакції

Хочемо зазначати, що 7,7 мільярда недовикористаних коштів освітньої субвенції станом на 1 липня на раханках місцевих органів – це неможливо (ми також звернулись до МОН за роз’ясненням, звідки взялося стільки залишків – там пообіцяли оприлюднити відповідь на своєму сайті сьогодні, 13 серпня). Станом на 1 січня 2020 року залишків було 3,355 мільярда гривень (інформація зі сайту МОН). Дані щодо залишків субвенції за 2020 рік можуть бути тільки на початку 2021 року, адже кошти субвенції стають залишками, тільки якщо їх не використали до 31 грудня.

Щоби зрозуміти це, дивимось постанову Кабміну №6 від 14 січня 2015 року. У ній зазначено, що освітня субвенція використовується на зарплати педагогічних працівників. І лише залишки на кінець бюджетного періоду можна використати на покращення матеріального стану школи. Щоби дозволити місцевим бюджетам використати зарплатні кошти на щось інше раніше строку – потрібна постанова уряду. Такої постанови немає (чи принаймні вона з якихось причин досі не оприлюднена – щодо (не)існування такого рішення ми також звернулись до міністерства).

Але якщо постанова таки є, то крок сумнівний – оскільки держава має платити зарплати педпрацівникам, а субвенція, за словами колишньої очільниці МОН Ганни Новосад (яка була міністеркою в момент ухвалення бюджету-2020) – порахована фактично без запасу, тобто там навряд чи будуть залишки (про це вона написала в коментарях під постом на fb-сторінці Іванни Коберник).

Водночас, три мільярди можна було би використати на налагодження дистанційного навчання й підготовку шкіл до карантинних обмежень. Але з цим усе не так просто. По-перше, дані про цю суму – на початок року. Ймовірно, деякі місцеві органи влади вже витратили принаймні частину грошей. Тож невідомо, скільки фактично лишилося грошей.

По-друге, в переліку, на що можна використати ці кошти, не зазначено прямо про дистанційне навчання й карантин (для цього треба постанова уряду, яка внесе зміни в чинний порядок надання субвенції). Серед корисного для дистанційного навчання там є проведення інтернету в закладах освіти, закупівля електронних підручників і мультимедійного обладнання. Проте також там є ремонт туалетів, забезпечення пожежної безпеки й закупівля автобусів. Не можна бути впевненими, що місцева влада вирішить використати кошти саме на подолання ситуації з коронавірусом. Якщо МОН хотіло допомогти школам, то доцільно було б організувати цільову субвенцію на це.

По-третє, три мільярди – це загальний зріз всіх місцевих бюджетів. Цілком імовірно, що якісь із них не мають залишків або мають незначні кошти. Ми знову повертаємося до того, що доцільно було б організувати окремий фонд на допомогу школам у зв’язку з карантином зі справедливим розподілом коштів між усіма місцевими бюджетами.

Щодо запиту МОН коштів з коронавірусного фонду, на який з освіти і науки забрали близько 5 мільярдів гривень

Ми підтримуємо важливість заохочення молодих учителів, покращення пожежної безпеки й розвиток науки. Та, водночас, у нас спричиняє подив факт, що МОН не просило гроші з цього фонду на забезпечення шкіл усім необхідним, щоби зустріти новий пандемійний навчальний рік підготовленими. Нагадуємо, що близько 5 мільярдів гривень фонду для боротьби з коронавірусом – забрали в освіти. Натомість, гроші з нього спрямували не тільки медикам, а й на ремонт доріг і доплати поліції. Освіта ж не отримала нічого.

Вважаємо, що підготовка до нового навчального року – головний виклик на сьогодні й, на жаль, міністерство не доклало зусиль, щоби отримати гроші з коронавірусного фонду на його подолання (принаймні офіційних звернень про це МОН не робило що й підтвердило сайту НУШ). Хоча карантинні обмеження й дистанційне навчання в школах – прямі наслідки хвороби.

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – leeser, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber