Складно працювати з текстами й розв’язувати рівняння: розбираємо результати моніторингу учнівства 6 та 8 класів

Другий етап моніторингу Державної служби якості освіти показав, що більшість шестикласників та восьмикласників мають середній рівень знань із математики й української мови. Такий загальний висновок був і у 2023 році, коли дослідження якості освіти в умовах воєнного стану проводили вперше.

Що нині, що торік однаковими виявилися й проблемні теми. З математики дітям важко даються рівняння і нерівності, вимірювання геометричних величин. А також завдання на міркування, вплетені в контексти життєвих ситуацій, скажімо, задачі про купівлю в магазині продуктів зі знижками.

З української мови в топі складних тем — фонетика, орфоепія, орфографія, морфологія та синтаксис. Учням важко далися завдання на роботу з текстом, встановлення відповідностей і навіть написання орфограм, як-от, апостроф чи м’який знак у незнайомих словах.

Чим може обернутися для учнів незнання тієї чи тієї теми з математики й української мови? Вочевидь, їм складно буде здобувати нові та поглиблювати вже здобуті знання, адже дослідження містило ключові теми зі шкільних програм.

Щоби правильно інтерпретувати результати згаданого дослідження, редакція звернулася за коментарями до Андрія Миляника, заступника директора Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, співавтора звіту за моніторингом ДСЯО, Василя Терещенка, заступника директорки Українського центру оцінювання якості освіти, співавтора згаданого звіту, та Олени Заплотинської, експертки ініціативи CLIR з проєкту SURGe.

Разом з експертами з’ясовували:

• що означає для освітньої системи те, що більшість учнів перебуває на середньому рівні знань;
• які наслідки для дітей матиме незнання найважливіших тем із математики й української мови;
• чому ті самі проблемні теми виринають у різних дослідженнях якості освіти учнів;
• які очевидні та неочевидні тенденції показали результати моніторингу, приміром, чи справді учні на дистанційці мають кращі результати ніж на очному навчанні.

ЩО ОЗНАЧАЄ СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВСТВА ЗА ШКАЛОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

За результатами другого етапу моніторингу, більшість учнів 6 і 8 класів мають середній рівень знань із математики та української мови:

• 57,8 % і 56,2 % відповідно з математики;
• 58,4 % і 61,5 % відповідно з української мови.

У дослідженні взяли участь учні з 225 шкіл. Вибірка формувалася так, щоб охопити всі 5 регіонів, виокремлені для моніторингу: Схід, Захід, Північ, Південь, Центр та місто Київ

Перш ніж аналізувати дані моніторингу, розберімося, за якою шкалою оцінювали учнівство.

У моніторинговому дослідженні використано чотирирівневу шкалу для визначення рівнів досягнень учасників моніторингу:

1. початковий;
2. середній;
3. достатній;
4. високий рівні.

Однак не варто ототожнювати ці рівні з рівнями досягнень, якими користуються освітяни в школах.

Результати тестування в межах рівнів розподілено так:

• до 15 % від максимально можливого бала за тест — це результат початкового рівня;
• 15-50% — середнього рівня;
• 50-85% — достатнього;
• понад 85% — високого.

Наприклад, за тест із математики для 6 класу можна було набрати максимально 26 балів.

• Учні, які набрали від 0 до 3 балів, мають початковий рівень;
• які набрали від 4 до 13 балів, тобто зробили до половини завдань, отримали середній рівень;
• від 14 до 22 балів — достатній;
• від 23 до 26 балів — високий.

Зауважмо, за оцінками експертів, усі тестові завдання для 6 та 8 класів з обох предметів були оптимальними та легкими.

Автори тестових завдань з обох предметів, серед яких експерти УЦОЯО та вчителі, розробляли їх на основі ретельного аналізу чинних програм та стандартів, адже:

• 6 класи навчаються за Державним стандартом базової середньої освіти 2020 року, за яким є сім модельних програм із математики та дві з української мови;
• 8 класи вчаться за Державним стандартом базової середньої освіти 2011 року та однією програмою що з математики, що з української мови.

Також тестові завдання проходили зовнішню експертизу. Якщо порівнювати завдання 2023 та 2024 років, то вони були різні, але ідентичні за структурою, темами, формою та часом, необхідним для їхнього виконання.

ЯК ПОЗНАЧИТЬСЯ НА УЧНЯХ НЕЗНАННЯ КЛЮЧОВИХ ТЕМ ІЗ МАТЕМАТИКИ

Які теми та завдання були для учнів найскладнішими?

Тестові завдання з математики створювали на основі тих тем, які є важливими для учнівства, можуть повторюватися від класу до класу й без яких складно розібратися з новими темами.

Наприклад, у початковій школі учні знайомилися з дробами, тому в 6 класі виконували дії з дробами, а у 8 – вивчали раціональні дроби та дії з ними. Якщо в 6 класі учнівство не навчилося множити/ділити дроби, то навряд чи зможе успішно виконувати дії з раціональними дробами у 8-му.

Для шестикласників тестові здавання були розподілені за такими змістовими лініями:

• числа і вирази;
• рівняння й нерівності;
• геометрія і вимірювання геометричних величин;
• дані й статистика.

Учні 8 класів розв’язували тестові завдання майже з тих самих тем, тільки замість даних і статистики мали завдання про функції.

Найлегшими для шестикласників виявилися:

• завдання на читання стовпцевої діаграми — його виконали 74 % учасників (дані й статистика);
• завдання про перетворення дробів — його виконали 64 % учасників (числа і вирази).

Найскладнішими для учнів 6 класів були:

• завдання на визначення площі квадрата в задачі з певною життєвою ситуацією — її виконали 18 % учасників (геометрія і вимірювання геометричних величин);
• завдання, у якому необхідно було скласти та розв’язати рівняння для вирішення певної життєвої ситуації, пов’язаної з купівлями та знижками — його правильно виконали 24 % учасників тестування (рівняння і нерівності).

Учні 8 класів легко впоралися із завданнями:

• на обчислення значення виразу з коренем — його виконав 71 % учасників (числа і вирази);
• на розв’язання неповного квадратного рівняння — його виконали 60 % учасників (рівняння і нерівності);
• на читання графіка функції — його виконали 66 % учасників;
• на розпізнавання геометричної фігури — із цим впоралися 92 % учасників.

Утім, завдання із цих же тем, щоправда, вищого рівня складності, виявилися для учасників заскладними:

• задачу реального змісту щодо продуктивності праці виконали 23 % учасників (рівняння і нерівності);

• завдання на перетворення виразу та обчислення його значення виконали 38 % учасників (числа і вирази);
• завдання на визначення значення змінної з формули з використанням даних із графіка функції виконали 35 % учасників;
• завдання на обчислення площі трапеції з використанням властивостей геометричних фігур виконали 26 % учасників.

Про що свідчать результати моніторингу з математики?

“На ці проблемні теми нам вказували й інші дослідження, наприклад, PISA, а також результати ЗНО, а нині НМТ. Результати моніторингу ДСЯО теж були для нас прогнозовані, — коментує Андрій Миляник. — Наш колектив авторів насправді спеціально зробив завдання не складні, щоб виміряти навчальні втрати. А для того, щоб вимірювати навчальні втрати, не треба завдань високого рівня, для цього достатньо легких та оптимальних завдань. Виявилося, що ті завдання, які експерти вважають не складними, для учасників є саме такими”.

Щодо змісту, то геометрія завжди була для учнівства складнішою ніж алгебра. Хоча обидва предмети так чи та між собою пов’язані:

• учні не зможуть розв’язувати геометричні задачі, не маючи навичок роботи з числами, виразами й рівняннями;
• або виконувати завдання з теми “Функції”, маючи слабкі знання з теми “Рівняння”.

“Власне, дані й статистика, де є діаграми та наочне подання даних, або комбінаторика, теорії ймовірностей у старшій школі — це дещо окремі теми, їхня частка невелика і їх можна вивчити з нуля, — каже Андрій Миляник.

— Якщо ж це, наприклад, тема дробів, яка з’являється ще в початковій школі, то не розібравшись із нею на початку, це тягтиметься далі — у функціях, геометрії та рівняннях. У цьому особливість математики”.

А ще, акцентує експерт, учнівство не вміє вдумливо читати (часто вчителі кажуть учням, що ті не вміють читати задачі, через що помиляються у їхніх розв’язках — це якраз про вдумливе читання). Наприклад, у задачі про куплений зі знижками товар у магазині учасники тестування не дочитали до кінця, що йогурт не треба враховувати в знижку. Тому написали неправильно рівняння, відповідно — неправильно виконали завдання.

“Якщо дитина вдумливо читає, тоді й працює з розумінням, дочитує задачу до кінця й усвідомлює, що від неї хочуть, — додає пан Андрій. — А доки будуть проблеми з математикою і читанням, з іншими предметами нічого в кращу сторону не зміниться”.

За словами Андрія Миляника, на результати однозначно вплинула тривала дистанційка, яка для деяких учнів триває з часів пандемії, а також навчання в умовах війни, коли уроки перериваються через тривоги, а діти через стрес не можуть зосереджуватися на навчанні. Ще один чинник — це слабка мотивація до навчання.

💡Який рецепт дає Андрій Миляник:

• на початку навчального року вчителі можуть проводити діагностичні тестування на платформі “Всеукраїнська школа онлайн” (ці поради стануть в пригоді й вчителям з української мови та інших предметів);
• опрацювати слабкі місця учнівства;
• ще раз пройти тест, щоби переконатися, що діти розібралися з проблемними темами;
• за бажання учні можуть самостійно проходити діагностичне тестування на ВШО та бачити у своїх персональних кабінетах підказки, які теми треба опрацювати та які навчальні ресурси з цим допоможуть.

Батьки теж можуть стати прикладом для дітей у розвитку читацьких навичок, бодай тим, що братимуть книгу до рук замість ґаджетів.

“Якщо нічого не змінювати в системі навчання, на Україну чекає не дуже радісне майбутнє: знижуватиметься продуктивність праці та доходи держави. Тобто знання учнів та забезпеченість держави взаємопов’язані між собою, цей вплив навіть вимірюють міжнародні організації.

Що робити? Треба виховувати в дітей любов до читання із задоволенням. До речі, дослідження ДСЯО показує, що ті, хто мають позитивне ставлення до математики, демонструють кращий результат. Але питання мотивації — складне, для цього треба змінювати підходи до написання підручників та програм. Бо насправді ми маємо хороших вчителів, які можуть це все зробити. Єдине — треба дати їм інструмент і навчити їх ним користуватися”, — підсумовує Андрій Миляник.

ЯКИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ПРАВИЛАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ВМІННЯМ ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКИ

Які завдання виконували учні та які з них спричиняли найбільше труднощів?

З української мови шестикласники виконували завдання за такими змістовими лініями:

• розвиток мовлення;
• лексикологія, фразеологія;
• будова слова, словотвір;
• синтаксис, пунктуація;
• орфографія;
• морфологія;
• фонетика, орфоепія.

[За даними звіту, тест з української мови для 6 класів мав три субтести: “Текст. Мовні одиниці в тексті”, який містив 20 тестових завдань, що в той чи той спосіб стосувалися медіатексту обсягом 900 слів; субтест “Лексична, орфографічна та граматична вправність мовлення” містив 18 завдань; субтест “Морфологічна вправність мовлення” мав 17 завдань. Усього в тесті було 55 завдань].

Найлегшими для учнівства 6 класів виявилися:

• завдання на ненаголошені “е”, “и” (орфоепія);
• завдання на знання лексики та словотвірних зв’язків (лексикологія);
• завдання на правопис слів, зокрема, займенників разом, окремо та з дефісом (морфологія).

Складними для шестикласників виявилися завдання з мовних тем:

• велика літера й лапки у власних назвах — з ними впоралися 19 % учасників (лексикологія, фразеологія);
• тема, головна думка тексту — з цим впоралися 19 % учасників (розвиток мовлення);
• словники — з ними вміють працювати 21 % учасників (лексикологія, фразеологія);
• співвідношення звуків і букв — з такими завданнями впоралися 25 % учасників (фонетика, орфоепія);
• складне речення — з цим впоралися 30 % учасників (синтаксис, пунктуація);
• ступені порівняння прикметників — такі завдання успішно виконали 34 % учасників (морфологія).

Наведене завдання про творення слів виявилося для шестикласників складним (його виконали 32 % учасників)

Попри те, що деякі теми шестикласники вивчали ще з початкової школи, це не допомогло їм успішно виконати завдання. Наприклад, із завданнями про вживання апострофа та м’якого знака впоралися 48 % та 38 % відповідно. А завдання про звертання, з яким знайомляться ще в 1–4-х класах, а потім у 5–6-х, успішно виконали 57 % шестикласників.

Для восьмикласників завдання базувалися на дещо інших змістових лініях:

• морфологія;
• морфологія, орфографія;
• морфологія, орфографія, синтаксис;
• пунктуація;
• синтаксис.

[У звіті йдеться, що для моніторингу розробили тест, який складався з трьох субтестів: “Морфологічна вправність мовлення”, “Граматика: дієслово, прислівник, службові частини мови” та “Граматика: синтаксис простого речення”. Усього восьмикласники мали виконати 76 тестових завдань].

Восьмикласники легко виконували завдання, у яких треба вибрати одну правильну відповідь або заповнити пропуски. Наприклад:

• розпізнати неправильні морфологічні форми, що стосуються загальновживаної лексики з-поміж слів, як-от, хочуть/хотять/ хочють;
• розпізнати правильні дієслівні форми дійсного або умовного способу, як-от, проводять/проводють/проводжуть;
• обрати серед запропонованих варіантів частотні прислівники;
• обрати з випадного списку нормативні варіанти прийменників чи сполучників, наприклад, дякуючи цьому/завдячуючи цьому/завдяки цьому/із-за цього.

Для учнів 8 класів складними виявилися завдання:

• на синтаксис простого речення, хоча це основна тематика саме 8 класу;
• на розрізнення дієслівних форм і частин мови, зокрема, службових (морфологія);
• на утворення нормативних форм наказового способу дієслів 1 особи множини (морфологія);
• на написання слів разом, окремо або з дефісом (морфологія);
• на розрізнення односкладних речень, типів присудків, другорядних членів речення, зокрема, відокремлених (синтаксис, пунктуація);
• на вживання розділових знаків в ускладнених простих реченнях (синтаксис, пунктуація).

З цим завданням для 8 класу впоралося 24 % учасників

Про що свідчать результати моніторингу з української мови?

Василь Терещенко виокремлює декілька ключових проблем, які виявив моніторинг.

1. Учні не вміють працювати з текстами.

Так, учням 6 класу складно прочитати текст та виконати завдання, які стосувалися його змісту та вжитих у ньому мовних одиниць.

Приклад завдання, яке треба було виконати на основі прочитаного тексту. З ним впоралося 19 % учасників

Як коментує Василь Терещенко, у цьому завданні треба було застосувати диференційний принцип правопису щодо вживання великої букви. Він передбачає, що написання великої чи малої букви визначається за контекстом. Учасники тестування мали прочитати текст, а далі зіставити, йдеться про назву вулиці, свята тощо. Ці назви зустрічалися в тексті, але учні не змогли просканувати текст, вихопити потрібну мовну одиницю та зіставити її із завданням.

Також моніторинг показав, що учням складно працювати з частинами тексту та шукати в них головну думку, хоча такі завдання з’являються ще в початковій школі. Типові завдання до текстів що на уроках мови, що літератури передбачають “знайти тему”, “визначити ідею” та “дати характеристику героям”. Щоправда, такі завдання стосуються всього прочитаного тексту. Якщо ж діти мають попрацювати з його фрагментами, тоді в них виникають труднощі.

2. Знання правил не означає, що учні вміють їх застосувати на практиці.

У завданні на вживання апострофа або спрощення шестикласники показали, що правила знають, принаймні на прикладах типових слів, з якими часто мали справу. Та в завданнях, де треба застосувати ті ж правила (про вживання апострофа і спрощення) у неологізмах, показали нижчу успішність.

“Як тільки учні мають актуалізувати якусь теорію, щоб виконати завдання, їхня успішність одразу знижується, — каже Василь Терещенко. — Щойно з’являється певне ускладнення чи в граматичній формі, чи в орфографічній, коли треба пригадати норму, відкинути щось і рухатися далі, учням це складно.

Наша мовна освіта заточена на те, що ми вчимо правила, але це завершується нічим, тому що тих правил учні так і не пам’ятають. Частину слів вони пишуть за звичкою, бо знають, як пишуться відомі їм слова. А нові слова частина учнів не змогла правильно написати, бо не може реалізувати знання на практиці”.

3. Учні не вміють працювати зі словниками.

“Діти знайомляться зі словниками в початковій школі – тлумачними, орфоепічними тощо, – але це явище не повторюване. Тобто немає такого, що вчителька пропонує щоуроку дітям користуватися словниками, щоб виконати якесь завдання. Це спорадична діяльність, яка, як показав моніторинг, теж немає ніякого ефекту на учнів”, — додає Василь Терещенко.

З цим завданням впоралося 21 % шестикласників

4. Учні не вміють знаходити відповідності між буквами й звуками.

Попри те, що звичне завдання початкової школи — зробити звуко-буквений аналіз слів, до 6 класу ці знання не закріплюються. Так, лише чверть учасників тестування змогла встановити відповідності між звуковим і буквеним рядом.

“Такі результати свідчать, що під час переходу учнів із початкової школи в 5 клас так і не відбувається поглиблення і закріплення уявлень про фонетичну і графічну систему мови, тож щойно учні починають вивчати в 6 класі системний курс морфології, знання й навички попереднього етапу навчання здебільшого вивітрюються. І це надзвичайно прикро, адже для глибшого розуміння словозміни аж ніяк не завадили б знання з фонетики”, — йдеться у звіті ДСЯО (докладніше з усіма проблемними місцями з української мови можна ознайомитися у звіті. Насправді цих слабких мікротем дуже багато в кожному з розділів мови, які вивчають школярі).

Як розповідає Василь Терещенко, незнання однієї теми тягне за собою незнання іншої.

• Наприклад, учні не навчилися визначати в 6 класі головні та другорядні члени, тоді у 8-му їм буде важко в темі синтаксису та пунктуації.

Нерозрізнення службових частин мови теж створює проблеми в синтаксисі (8 клас), коли треба розрізняти складносурядні та складнопідрядні речення й розставляти розділові знаки.

Незрозумілі в 6 класі моменти в темах морфології залишаються незрозумілими в 8 класі. Наприклад, проблемною для учнів є тема про форму наказового способу дієслова в першій (берімо) та другій (беріте) особах множини.

“Ця проблема часто виростає з того, що вчителі на уроках кажуть “давайте щось зробимо” замість “зробімо”. Відповідно, в учнівства немає моделі, як ця форма будується, вона для них чужорідна, бо вони її чують тільки тоді, коли вчать відповідну тему, — додає Василь Терещенко.

Також ми помітили, що з простими реченнями на один рядок діти ще можуть дати раду, а якщо та ж синтаксична форма розростається, доповнюється додатковими елементами, учні не здатні побачити, що це те саме просте речення тільки з дієприкметниковим зворотом тощо. Торік у тестових завданнях були коротші речення, цього року — довші, але з тими ж синтаксичними формами, і через це миттєво зросла складність завдання в очах учнівства. А це свідчить про відсутність системного бачення мовних явищ”.

За словами Василя Терещенка, вчительство часто не показує учнівству зв’язків між різними мовними одиницями, наприклад, що просте речення, ускладнене чимось, може легко трансформуватися в складне безсполучникове. Якщо не показувати таких зв’язків, учні не бачать практичної цінності вивчення синтаксису.

А далі виникає ще одна проблема — діти не можуть написати власні висловлювання, тобто не вміють перетворити свою думку в речення.

“Ми ж вчимо мову не для того, що бути філологами, а щоб нею майстерно користуватися і бути грамотними. Наприклад, зараз набирає популярності есе як не шаблонний текст, а виразно суб’єктивізований, наповнений емоціями. А емоція — це завжди своєрідний синтаксис, який своєю чергою означає вільне володіння стандартним синтаксисом. Відсутність цих навичок перетворюється в неспроможність викласти в читабельний текст свою думку, можливо, цікаву і глибоку”, — каже Василь Терещенко.

💡Як і в математиці, в українській мові учні не можуть ефективно засвоювати нові теми, маючи прогалини чи нерозуміння з певних мікротем. Василь Терещенко радить вчительству вписати ці проблемні теми в календарно-тематичне планування (за можливості, адже кожна школа нині працює в різних безпекових умовах, які позначаються на розкладі та темпі навчання). Включення проблемних тем у календарний план дасть змогу рухатися за програмою, але додавати в урок ті завдання, які допоможуть учням ще раз розібратися з вживанням великої букви чи головними й другорядними членами простого речення.

ЯКІ ОЧЕВИДНІ ТА ПРИХОВАНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИЯВИВ МОНІТОРИНГ

Крім виконання тестів, учасники моніторингу заповнювали анкети про деякі демографічні, соціально-економічні, методичні та ситуативні чинники. Це дало змогу аналітикам простежити, як вплинув контекст, у якому перебувало учнівство, на їхню успішність.

Зупинімося на декількох тенденціях, виявлених на основі анкетування учасників.

• Школи Сходу та Києва мають кращі результати з математики порівнюючи з іншими регіонами.

В обидва роки моніторингу учасники зі шкіл східних областей та Києва показали кращі результати тестування, ніж учасники з інших регіонів, зокрема, з математики. Ці регіони мають найбільшу кількість учасників, які впоралися на високому рівні.

Якщо в Києві більшість шкіл працює очно, місто має відносно спокійнішу безпекову ситуацію, порівнюючи зі школами Сходу (фактично прифронтовому регіоні), завдяки чому вдалося отримати майже ідентичні результати?

“Традиційно учні з міських шкіл східного макрорегіону показували вищі результати, — пояснює Олена Заплотинська. — Та якщо порівняти результати Сходу 2023 та 2024 років, зокрема, кількість учасників на високому рівні, то зростання майже зупинилося (наприклад, з математики таких учнів 6 класу торік було 9,9 %, цього року — 9,7 %, відповідно).

Між дослідженнями минув лише рік, цього замало, щоб говорити про тенденцію. Більш ґрунтовно аналізувати ці цифри зможемо після моніторингу 2025 року, коли матимемо дані за три роки. Але йдеться про ті школи, які працюють виключно онлайн. В наступному році в моніторингу будуть брати учні, які практично не мали досвіду очного навчання, тому за нашою гіпотезою ми можемо побачити зниження рівня якраз через вплив тривалого дистанційного навчання”.

• На Півдні зросла кількість учнів із високим рівнем досягнень.

Торік учасники з Півдня мали чи не найслабші результати моніторингу. Утім, цього року регіон показав позитивну динаміку. Наприклад, у 2023 році тести з української мови на високому рівні виконали 2,5 % восьмикласників, а цьогоріч — 10,57 %.

За словами Олени Заплотинської, на цьогорічні результати могла вплинути безпекова ситуація в регіоні (це гіпотеза експертів, які аналізували дані дослідження). Тестування проводили в травні, коли вводилися відключення електроенергії, а росія здійснювала ракетні обстріли. Цілком можливо, що у день проведення моніторингу кращі умови для тестування – стабільний інтернет – міг бути в учнів, що навчаються у містах).

Тобто з більшою імовірністю тестування змогли завершити учні міських шкіл Півдня. А традиційно учні з міст показують кращі результати, ніж із сільської місцевості.

Утім, покращення результатів на Сході та Півдні дехто інтерпретує як те, що дистанційне навчання має кращий вплив. Або ж учні, які виконували тест онлайн, могли списувати, тому й показали кращі результати.

Однак про списування точно не йдеться, адже під час тестування працювали спостерігачі, а учні, які виконували тест онлайн, приєднувались до онлайн середовища класу, працювали з увімкненими камерами. За роботою учнів і дотриманням усіх процедур тестування інструкторами слідкували спостерігачі. Також в учасників був обмежений час на виконання завдань, через це в них не було можливості шукати додаткові джерела інформації чи консультуватися з кимось.

“З іншого боку, діти які тривалий час навчаються онлайн, працюють із багатьма цифровими платформами. Вони почуваються природно в цифровому середовищі. Таким учням було легше освоїтися на платформі “Всеукраїнська школа онлайн”, де проводилося тестування. До того ж в анкетах ми помітили, що ті учні, які пишуть, що вони більш впевнені IT-користувачі, показують кращі результати, — розповідає Олена Заплотинська.

Але насправді дистанційне навчання не дає кращих результатів. Оскільки прогрес учнів на Сході зупинився, це означає, що запас знань, який мали діти, вичерпується. На онлайні діти не набувають навичок, необхідних для успішного навчання. Адже йдеться не лише про вивчення формул із математики, а про самоорганізацію, самодисципліну, бажання виконувати вправи, комунікацію між дітьми та вчителями. Тому дані моніторингу треба оцінювати комплексно. Бо Захід, Центр і Північ, де очного формату більше, мають зростання кількості учнів на достатньому рівні. Тобто офлайн-формат дає необхідний старт для покращення успішності учнівства”.

На діаграмах можна простежити, як зростає частка учнів на достатньому рівні в регіонах, які працюють очно. Наприклад, з української мови результати покращилися в учнів / учениць 6 класів на Заході та в Центрі країни (частка учнів із достатнім рівнем зросла на 14,6 % та 10,3 % відповідно)

• Учнівство з міських шкіл показує вищу успішність ніж їхні ровесники із сільської місцевості.

Це традиційний розрив між успішністю учнів із міст та сіл. За словами Олени Заплотинської, з української мови в учнів із сіл є певна тенденція до покращення результатів, а з математики навпаки — до зниження.

“Вочевидь, йдеться про якість викладання цих предметів, яка пов’язана з наявністю вчителів. Бо зі спілкування з громадами знаю, що в сільській місцевості не вистачає вчителів математики, фізики та англійської мови, — додає пані Олена. — Це все так чи так впливає на успішність учнів. Бо навіть якщо порівняти успішність дітей із міст, які вчаться дистанційно, та дітей із сіл, які навчаються очно, то однаково кращі результати мають міські учні”.

• Вплив мотивації на результати.

Як показав моніторинг, що краща в учнів зацікавленість предметом, тобто внутрішня мотивація до навчання, то кращі результати вони мали на тестуванні.

Наприклад, в анкеті учасники мали відповісти на питання про те, наскільки їм зрозуміло, що пояснює вчитель/-ка на уроці математики чи української мови. Учні, які ствердно відповідали на такі питання, показали кращі результати. Ті, хто обирав відповіді про нелюбов до предмета та його нерозуміння, мали нижчі результати.

“Також моніторинг показав, що кращі результати з математики мають ті шестикласники, у кого є підтримка батьків, а не тоді, коли дитина працює з репетитором чи додатково зі своїм вчителем/вчителькою.

Наша гіпотеза полягає в тому, що в 6 класі до репетиторів звертаються рідко, хіба що тоді, коли учні мають труднощі з навчанням. Кращі результати у дітей, де і батьки мотивовані й культивують мотивацію дітей навчатися. Чим вища мотивація дитини – тим кращі її результати”, — додає Олена Заплотинська.

💡Отже, результати другого моніторингу ДСЯО ще раз показали, що у вивченні української мови та математики є низка проблемних тем, які тягнуться з року в рік.

Здебільшого учні 6 та 8 класів мають середній рівень знань, а це сигнал, що підходи до навчання варто переглядати. Можливо, відкласти деякі теми на пізніший час або збільшити кількість годин на вивчення проблемних тем.

Власне, дослідження не дає ніяких рекомендацій, як реагувати школам на його результати. Та й не може бути одного універсального рецепта для понад 12 тисяч шкіл України. Вочевидь, найкращі варіанти виходу із ситуації можуть шукати вчителі з огляду на успішність своїх учнів та з огляду на ті тенденції, які показав моніторинг.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ

Ілюстрації в тексті: ДСЯО