Теми статті: батькам, вчителям, директорам, освітній простір, учням
25 Вересня 2021
4 377
0
Від ідеї до комерційно успішного стартапу. Цей шлях допоможуть пройти в першому в Україні державному бізнес-інкубаторі повного циклу Ukrainian Future.
Тут є можливості, аби просувати свій інноваційний проєкт на початках – менторство, міжнародні партнери, сучасна лабораторія з обладнанням, бібліотека матеріалів.
“Наша мета – поряд із навчальними можливостями стимулювати запуск компаній”, – каже керівник Ukrainian Future, бізнес-інкубатору МАН, Віталій Лісовий.
У цій статті читайте про:
У бізнес-інкубаторі МАН можна отримати весь спектр послуг для започаткування та ведення інноваційного бізнесу. Це освітньо-консалтинговий центр, бібліотека матеріалів, лабораторія прототипування, коворкінг-простір, де підприємці й винахідники можуть працювати над створенням макетів і робочих моделей своїх проєктів.
Усе обладнання, яке є в лабораторії бізнес-інкубатора, доступе учасникам усіх програм (про них – у наступному розділі). Це 3D-принтинг, лазерна вирізка, гравіювання, паяння мікросхем – окремі простори, де можна моделювати, паяти і збирати.
Об’ємні моделі можна робити з дерева, тонких металів (латунь, мідь, алюміній, бронза) на фрезерних станках.
“Наступного року плануємо відкрити масштабну бібліотеку матеріалів із фізичними зразками, – ділиться Віталій Лісовий. – Можна буде користуватися 10 000 зразків найновітніших матеріалів в онлайн-бібліотеці, а фізично будуть доступні 500 зразків. Зокрема, сертифікованих cradle to cradle – це матеріали, які є екологічно чистими й не шкодять довкіллю або є результатами повторної переробки. Але доступ до неї є вже, ми можемо надавати консультації, підбирати матеріали”.
“У нас немає вікових обмежень, але зазвичай до нас потрапляють школярі віком від 14 років”, –каже Віталій Лісовий. Головне, каже, – аби були чітка і зрозуміла ідея та бажання й висока мотивація її втілювати. І, звісно, бажання навчатись.
Галузеві пріоритети інкубатору такі: авіа- та машинобудування, матеріалознавство та нанотехнології, робототехніка, біотехнології, інформаційно-телекомунікаційні системи та технології, у тому числі кібербезпека, електроніка та приладобудування, зелені технології.
Для школярів старших класів, студентів вишів, випускників шкіл і МАН точками входу до бізнес-інкубатору є кілька програм:
Практико-орієнтованість і підприємливість – обов’язкові критерії добору тренерів. Адже вони мають допомагати учасникам програми визначитися з майбутніми напрямами професійної діяльності та оцінити їхній підприємницький хист, “прокачати” їхні іде\ через призму ринку та потенційних клієнтів, покращити їхні лідерські якості та навички командної роботи, підготуватися до презентації ідеї.
Учасники цієї програми вивчають основи маркетингу, фінансового планування, бюджетування, визначення ринку, фандрейзингу та його різновидів; дізнаються, хто такий бізнес-ангел, що таке гранти.
“Ми залучаємо фахівців із дизайн-мислення, лідерських навичок, операційного менеджменту – людей, які працюють із бізнесом безпосередньо, зокрема міжнародних партнерів із Польщі, США, Фінляндії”, – зазначає Віталій Лісовий.
Після програми учасники проходять Crash Test – тобто ідею тестують на відповідність потребам ринку.
Якщо проєкт пройшов успішне випробування, учасники зможуть презентувати його на міжнародних конкурсах молодіжних стартапів та / або одержати грант на послуги бізнес-інкубатора Ukrainian Future. Тобто можливість користуватися коворкінгом, лабораторією, офісним простором, а також отримати консультації щодо бізнесу, просування і фандрейзингу.
Програма триває 2,5 тижні у форматі онлайн-сесій тричі на тиждень. У листопаді 2021 року буде новий набір, з умовами можна ознайомитися на сайті інкубатора.
“Ця програма допомагає ознайомитись із середовищем інноваційного підприємництва, зрозуміти, наскільки ідея, з якою прийшов учень, життєздатна й потрібна ринку, чи вона розв’язує проблему споживача, чи чітко визначений споживач цього продукту, тобто цільова аудиторія.
Ми починаємо працювати над тестуванням ідеї, запрошуємо менторів, підприємців, які допомагають визначитись – можливо, щось змінити чи додати”, – пояснює Віталій Лісовий.
Ця програма призначена для молодих винахідників, які прагнуть перевести свою ідею в бізнес-площину, і триває місяць. За цей час учасники отримують можливості розробити стартову бізнес-модель проєкту, створити матеріальний прототип винаходу, отримати навички з лідерства, комунікації, ведення переговорів із партнерами та замовниками, підготувати Pitch Deck (коротка презентація, з якої зрозуміла суть проєкту і його бізнес-склдник) та пройти Crash Test проєкту з експертним журі.
“Ця програма підходить для школярів і студентів, які вже мають команду, розуміють ринок, мають бажання й мотивацію розвивати свій стартап. Участь у програмі допомагає пройти всі блоки lean-канви (адаптована для стартапу бізнес-модель, яка перебуває на ранньому етапі розвитку й передбачає позбавлення зайвих ланок, оптимізацію процесу, – ред.), працювати над розробленням бізнес-моделі”, – каже Віталій Лісовий.
Для цього потрібно мати бажання створити хороший MVP (minimum viable product / мінімально життєздатний продукт), команду, готовність презентувати свій продукт, мати напрацювання бізнес-моделі, пройти програми UF Startup School Beginner і UF Startup Intensive, продовжити співпрацю. З резидентами укладають договір на певний період.
“У цій програмі ми вже застосовуємо більш суворі критерії добору, оскільки розуміємо, що інвестуємо в людину. Тому нам потрібно бачити, наскільки вона готова працювати, нести відповідальність, чи достатньо вмотивована.
Ми розробляємо дорожню карту на весь період – розклад консультацій, зустрічей з інвесторами. До договору додаємо чіткий план робіт. Це довготривала робота з ментором, який надає всебічну підтримку.
Резидент отримує доступ до партнерської мережі, місце в коворкінгу, до лабораторії прототипування, бібліотеки матеріалів. Спільно ми визначаємо, які кошти можуть бути залучені на цьому етапі”, – розповідає Віталій Лісовий.
З жовтня резиденти матимуть змогу повноцінно працювати в стінах бізнес-інкубатору.
Учасники всіх програм можуть брати участь у всіх тренінгах та хакатонах, які відбуваються й бізнес-інкубаторі.
Над створенням концепції бізнес-інкубатору при МАН засновники почали працювати з 2018 року.
“Спочатку самостійно досліджував досвід інших країн, які давно мають розвинуту стартап-еко-систему й мережу академічних інкубаторів. Це США, Німеччина, Китай, Фінляндія, Естонія“, – ділиться Віталій Лісовий.
Завдяки тісній співпраці з фінськими колегами з університету Hagehelle вдалося виробити концепцію, яка залишається без змін до сьогодні.
“Спочатку вивчали їхній досвід, їздили, ознайомлювались, як побудована система STEM-освіти, побачили, що підприємництво – обов’язковий предмет у школах. Студенти, які навчаються в університеті Hagehelle, незалежно від спеціальності, проходять навчання в стартап-школі й отримують кредити.
Ми запросили фінських колег для вивчення наших реалій. Вони розробили рекомендації й потім спільно ми напрацювали концепцію нашої роботи. Ми не хотіли брати чужу модель”, – згадує Віталій Лісовий.
За основу вирішили взяти класичну модель бізнес-інкубатора, яка передбачає діяльність при академічній установі. Бізнес-інкубатор є структурним підрозділом МАН.
“Наша мета – допомогти трансформувати ідеї в бізнес або результати наукових досліджень у бізнес-проєкт. Ми працюємо над комерціалізацією технологій і результатів досліджень та займаємося популяризацією підприємництва серед молоді“, – додає Віталій Лісовий.
Ukrainian Future бізнес-інкубатор – не єдина організація в Україні, яка підтримує стартапи. Відмінність у тому, що це державний бізнес-інкубатор при академічній установі. Крім того, партнерська мережа й офіційна співпраця з інвесторами дають змогу працювати на довгострокову перспективу.
“Інвестори звертають увагу на команду, чи перспективний проєкт, на людські якості – наполегливість, працелюбство. Кожна людина талановита по-своєму. Важливо вміти розгледіти й розвинути талант чи здібності, мотивувати та дати можливість реалізуватися”, – каже Віталій Лісовий.
Підприємництво, за словами керівника інкубатора, передбачає відповідальність, уміння бачити можливість, використовувати її, комунікувати з людьми, об’єднувати навколо своєї ідеї й цінностей, працелюбність, креативність та цінності.
Досягнення бізнес-інкубатора – це насамперед люди, яким вдалося реалізувати свою ідею, розвинути й масштабувати її до успішного проєкту, каже Віталій.
“Ми можемо говорити про залучення нашими випускниками програм і резидентами інвестицій на суму приблизно 10–15 мільйонів доларів“.
До прикладу, у скарбничці досягнень Назара Поночевного, студента першого курсу Київської політехніки, – міжнародні конкурси, олімпіади і стартап Harmix – інтелектуальний сервіс автоматичного підбору музики до вашого відео.
“Це приклад, коли з наукової роботи в МАН він зрозумів, що це може бути стартап. Назару лише 18 років”.
Михайло Мамчур почав співпрацювати з МАН в 11 класі, зараз навчається у Львові. Він – засновник стартапу Aid – додатку, що дає можливість користуватися складними алгоритмами штучного інтелекту без попереднього знання того, як вони працюють.
Сергій Лисін, переможець Міжнародної виставки винаходів та технологій ITEX 2020, Inventions Geneva Evaluation Days 2021, створив додаток на базі штучного інтелекту, що допомагає контролювати харчування, вміст калорій.
“Наша мета – дати такі сервіси й намагатися дати такі якісні послуги, що не буде сенсу шукати їх деінде. Ми надаємо безповоротні кредити нашим стартапам до 10 тисяч доларів на послуги ІТ-інфраструктури, – наголошує Віталій Лісовий і додає, що нині в бізнес-інкубаторі 20 резидентів, 3000 учасників навчальних програм і хакатонів. – Ми допомогли отримати приблизно 20 патентів нашим резидентам і учасникам програм”.
До дорадчої ради бізнес-інкубатору запросили підприємців, які долучаються як тренери, члени журі, експерти.
“Для них це соціальна відповідальність. Вони це роблять на добровільних засадах, намагаються бути корисними”.
Однак, велика частина фінансування надходить від держави.
“Ми є інструментом державної підтримки в розвитку талановитої молоді і створення умов для запуску інноваційних проєктів. Хоча ми вчимося заробляти”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Фото: МАН
Обговорення