Там майже все про освіту в регіонах: що таке дашборд з освітніми індикаторами та як ним користуватися

Переглянути освітню картину в регіонах та в Україні загалом, дізнатися про ключові характеристики місцевої шкільної мережі чи бюджетну ситуацію в тій чи тій громаді, проаналізувати наповнюваність класів – усе це (і більше) можна зробити на дашборді з освітніми індикаторами.

Інформаційна панель, яку розробили МОН у співпраці зі шведсько-українським проєктом “Підтримка децентралізації в Україні”, стане в пригоді управлінцям, учителям, батькам, учням та всім, кому цікаво дослідити освітню сферу України за різними показниками та, наприклад, порівняти дані за областями чи громадами.

У цій статті читайте про те:

• що таке освітні індикатори та про досвід їх використання за кордоном;
• для чого потрібен дашборд, у чому його унікальність та користь;
• як ним користуватися.

ПРО ОСВІТНІ ІНДИКАТОРИ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

Ян Герчинський, старший консультант шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні”, розповідає, що останні 20 років використання освітніх індикаторів стало загальною практикою в різних країнах і в процесах міжнародних співпраць.

“Індикатор – це спрощена синтетична інформація про освітню систему. Вона завжди має номерний характер – це числа та відсотки. І завжди отримується шляхом ділення однієї статистичної величини на іншу. Це дуже важлива інформація про те, як працюють освітні системи на місцевому, обласному та державному рівнях. Наприклад, два найпростіші важливі індикатори – це

• наповнюваність класів,
• поточні видатки на одного учня”, – пояснює Ян Герчинський під час презентації освітнього дашборду.

Він називає як мінімум три джерела порівнювальних індикаторів на міжнародному рівні:

1. Education at a Glance, опубліковані OECD в Парижі;
2. європейське статистичне агентство Eurostat, яке щороку публікує ключові дані з використанням багатьох індикаторів;
3. міжнародні індикатори якості, які готує міжнародні програми й дослідження PISA, TIMMS, PEARLS та інші.

Різні країни також готують власні індикатори. Гарний приклад, за словами Яна, – це шведська система для місцевого самоврядування kolada.se, яка має значний компонент освітніх індикаторів. І те, що Україна готує власну систему індикаторів, свідчить про рух у європейському напрямку.

“Аби звузити частину освітньої системи, яка обраховується, до індикаторів застосовують фільтри. Це може бути, наприклад, вибір комунальних або приватних, загальноосвітніх або спеціальних шкіл, початкової, базової чи старшої школи.

Другий крок обрахунків – це агрегація. Так, найнижчим рівнем агрегації є громада. Потім ми можемо говорити про області й типи громад. Можна ділити громади за іншими індикаторами: кількістю населення чи фінансуванням. Найвищий рівень агрегації – національний – це Україна”, – розповідає Ян.

Головні виклики для розрахунку індикаторів в Україні:

• повномасштабна війна, зокрема, масова міграція учнів, вчителів і кількість зруйнованих шкіл;
• доступні не всі дані, які цікавлять, – є слабкі місця, коли йдеться, наприклад, про вчителів, адже персональну інформацію про них почали збирати лише два роки тому;
• потенційно нові дані та індикатори будуть потрібні під час реконструкцій зруйнованих та пошкоджених закладів освіти.

Водночас індикатори будуть корисні, коли:

1. Значення кожного індикатора буде зрозумілим для всіх користувачів.

“Для цього потрібні хороші “методички” – опис цих індикаторів із прикладами, як їх використовувати. Ми плануємо співпрацю з Олегом Фасолею і МОН, щоби підготувати влучні інструкції та матеріали”, – каже Герчинський.

2. Охоплюватимуть усі або майже всі освітні функції громад. Поки що вони не охоплюють достатньою мірою дошкільну освіту, школи-інтернати та інші різновиди.

3. Будуть стабільно вирахувані та представлені впродовж декількох років.

4. Будуть базуватися на коректних даних. Використання індикаторів може полегшити знайти помилки різного типу в даних, які вводили школи або які були отримані від міністерства фінансів.

5. Будуть публічними та доступними для всіх. У Польщі, наприклад, дискусії про якість і стан місцевої системи освіти – це найважливіша тема під час місцевих виборів. Відкриті коректні індикатори можуть допомогти в цій сфері.

6. Змінюватимуться разом із новими потребами громад і міністерства.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ДАШБОРДОМ

Ігор Островський, консультант шведсько-українського проєкту, пояснює як користуватись дашбодом, а також зазначає, що всі дані, які використовуються для розрахунку освітніх індикаторів, є статистичними даними МОН із бази даних AIKOM та Міністерства фінансів, з баз даних казначейства та сайту Open Budget.

Отже, як користуватися дашбордом?

Дашборд пропонує два погляди на українську освіту:

• Регіональний погляд демонструється на слайді “Національна перспектива”;
• Місцева ситуація громад демонструється на слайдах “Освітній профіль”, “Бюджетний профіль” та “Місцева перспектива”.

Скріншот сторінки дашборду “Національна перспектива”

Розберемо кожну із цих сторінок по черзі.

• “Національна перспектива”

На сторінці “Національна перспектива” є п’ять груп індикаторів:

1. будівлі закладів загальної середньої освіти,
2. мережа,
3. педперсонал,
4. учні,
5. фінанси.

Спершу варто обрати потрібну групу індикаторів, а потім – сам індикатор. Наприклад, обираємо групу “Мережа” – індикатор “Середня наповнюваність шкіл за всіма типами”.

Огляд за громадами можна звузити ще більше, обравши адміністративні типи громад – лише міські або селищні громади, – а також обрати потрібний рік для відображення даних.

Так, зверху відображене значення індикатора в середньому. Тобто середня наповнюваність шкіл у країні складає 227,4 учня у 2023–2024-му навчальному році. - 0,8 % – це зміна, порівнюючи з попереднім роком. Цифра посередині – це мінімальне значення середньої наповнюваності – 43,5 учня. Мінімальне значення знизилося на 14,1 %. Тоді як максимальне значення – 1 884 учня – зросло на 3,4 %.

Скриншот дашборду сторінки “Національна перспектива” групи індикаторів “Будівлі ЗЗСО” індикатора “Частка шкіл із кухнею\їдальнею”

Також на дашборді є географічний розподіл значень індикаторів у вигляді карти. А ще там можна відстежити зміну значення того чи того індикатора за попередній рік. Ці дані демонструватимуться у відсотках.

Ще одна цікава метрика представлена на скриншоті нижче – там ми бачимо гістограму розподілу громад за значеннями обраного індикатора. Так, за індикатором “Частка учнів у 1–4 класах” бачимо, що найчастіше в областях зустрічається показник менше 35 % учнів у початковій школі від загальної кількості.

А праворуч відображена таблиця, у якій видно кількість громад і середні значення за областями. До того ж праворуч знизу є таблиця, у якій наведено значення для громад окремо.

Скриншот дашборду сторінки “Національна перспектива” індикатора “Частка учнів у 1–4 класах”

Скриншот дашборду сторінки “Національна перспектива” індикатора “Середня наповнюваність шкіл (всі типи)”

Праворуч ми бачимо 1 415 громад в Україні, для яких визначений цей індикатор у розрізі всіх областей. Тут ми також можемо побачити кількість громад та середні значення, а також зміну до попереднього року. Усі три слайди можна використати для огляду окремих громад.

Для кращого огляду місцевої ситуації в дашборді представлені наступні три розділи:

• освітній профіль,
• бюджетний профіль,
• місцева перспектива.

Два профілі демонструють освітню та бюджетну інформацію, а місцева перспектива – дані громади в порівнянні до таких самих громад.

• “Освітній профіль”

Наприклад, на сторінці “Освітній профіль” обираємо Баришівську громаду Київської області та “2023–2024 навчальний рік”. Так, зверху бачимо кількість учнів за ступенями та зміну до попереднього року.

Також є гістограми, які демонструють склад територіальної громади, розподіл вчителів за кваліфікаційними категоріями, віковими групами, за статтю та частку вчителів-пенсіонерів.

Скриншот дашборду сторінки “Освітній профіль” індикатора “Баришівська селищна територіальна громада Київської області”

Також на скриншоті вище є таблиця, що демонструє мережу шкіл обраної громади. Вона цікава тим, що може продемонструвати зміни в мережі шкіл у порівнянні з іншими роками. Так, ми бачимо, що в цій громаді у 2023–2024 навчальному році працює 16 шкіл, з яких 4 звичайні, 5 опорних та 7 філій. Середня наповнюваність шкіл становить 193,7 учня.

Минулого навчального року ситуація зі школами була аналогічною. А ось наповнюваність була вищою – 199 учнів. Два роки тому (у 2021-2022 навчальному році) звичайних шкіл було 11, а опорних – 2. Так можна відстежувати зміни в розрізі років.

• “Бюджетний профіль”

“Бюджетний профіль” демонструє бюджетні характеристики та бюджетну ситуацію обраної громади. Для зручності використання зроблено так, що обрана громада завжди відображається автоматично на трьох слайдах, де йдеться про місцеву ситуацію. Якщо на освітньому профілі обрати Баришівську громаду, на бюджетному профілі також бачитимемо дані про неї.

Скриншот дашборду сторінки “Бюджетний профіль” індикатора “Баришівська селищна територіальна громада Київської області”

На цій вкладці відображене

• ПДФО на одного жителя в обраній громаді,
• доходи загального фонду без трансфертів,
• доходи загального фонду без трансфертів на одного жителя,
• індекс податкоспроможності, а також зміни цих показників до попереднього року. Водночас індекс податкоспроможності не рахується для Києва.

А ще бачимо загальну структуру доходів територіальної громади та загальну структуру видатків громади, показники освітньої субвенції за наявними бюджетними роками та зміну цих показників за бюджетними роками.

Знизу є гістограма, яка демонструє надходження, витрати та утворення залишків освітньої субвенції. На цій гістограмі можна відстежити залишки щомісячно. Якщо навести курсор, ми бачимо, коли вони з’явилися і які саме вони зараз.

Скриншот дашборду сторінки “Бюджетний профіль” індикатора “Баришівська селищна територіальна громада Київської області” – “Показники освітньої субвенції”

Праворуч демонструється, що станом на певну дату загальні доходи й видатки із субвенції дорівнюють стільки-то, а залишки – стільки-то. Якщо навести на них курсор, то з’явиться ще три цікавих показники.

Скриншот дашборду сторінки “Бюджетний профіль” індикатора “Баришівська селищна територіальна громада Київської області” – “Показники освітньої субвенції”, спливаюче вікно показників

Ця гістограма буде оновлюватися щомісячно, як тільки будуть надходити дані з Мінфіну до МОН.

• “Місцева перспектива”

На сторінці “Місцева перспектива” мережу шкіл обраної громади представлено в розрізі порівняльних груп, тобто груп схожих громад. Для аналізу використовується п’ять груп порівняння.

• Перша група – це всі громади України.
• Друга – це громади тієї самої області, з якої та, яку ми обрали.
• Третя – це такий самий тип громад, як громада, яку ми обрали. Тобто, якщо це Баришівська селищна громада, то її порівнюють з усіма селищними громадами України.
• Наступні групи – це громади, схожі за кількістю населення, і громади за подібними доходами.

Щоб визначити дві останні групи, використали такий показник зі статистики, як дециль. Це одна десята від усієї кількості (в нашому випадку – громад).

Тобто, якщо є приблизно 1 400 громад, то ми ділимо їх на 10 приблизно рівних груп за значеннями. Отже, для визначення, у який дециль потрапила громада, треба розділити всі громади на 10 рівних груп за кількістю населення.

Скриншот дашборду сторінки “Місцева перспектива” індикатора “Баришівська селищна територіальна громада Київської області”

Ця громада потрапила в 9 дециль – ідеться про майже найбільші громади за кількістю населення. Так само і з доходами. Якщо це 9 дециль, то це свідчить про те, що ця громада потрапила в групу громад, у яких майже найбільший дохід. Це дає змогу порівнювати обрану громаду з подібними їй.

На гістограмі нижче оранжева лінія показує, де знаходиться громада, а стовпчики – це п’ять порівняльних груп. Під гістограмою – мінімальне, середнє та максимальне значення для кожної групи порівняння.

Скриншот дашборду сторінки “Місцева перспектива” індикатора “Баришівська селищна територіальна громада Київської області” – “Середня наповнюваність шкіл”

Так, середня наповнюваність шкіл для цієї громади – 193,7. У країні в середньому – 227,4; на Київщині, до якої належить і ця громада, – 408,7; а в селищних громадах усієї країни – 204,4. Тоді як у таких самих за населенням громадах – 258, а в таких самих за доходами – 233,1. Тобто за цифрами ми бачимо, що ця громада знаходиться близько до середніх показників. Втім, оранжева лінія на гістограмі демонструє, що порівнюючи з найвищими показниками, показники цієї громади доволі низькі.

Крім цього, є гістограма, яка демонструє зміну обраного індикатора за роками. На скріншоті нижче бачимо, що з 2021 до 2022 року наповненість зросла. Як ми пам’ятаємо з освітнього профілю, це могло відбутися через те, що в громаді створили більше опорних шкіл. А ось у 2022–2023 й 2023-2024 навчальному році наповнюваність зменшилася. Можемо припустити, що це повʼязано з повномасштабним російським вторгненням.

Скриншот дашборду сторінки “Місцева перспектива” індикатора “Баришівська селищна територіальна громада Київської області” – “Зміна індикатора за роками” та “Середні значення для груп порівняння”

Знизу скриншоту є таблиця, яка демонструє середнє значення обраного індикатора для груп порівняння. А праворуч – таблиця, яка демонструє середнє значення за областями.

Якщо ви помітили помилку й дані не збігаються, їх можна виправити лише в самій базі даних АІКОМ, а не через лист до МОН або Інституту освітньої аналітики. Школи мають самотужки виправити свої дані. За винятком тих випадків, коли дані оновлюються в інформаційній панелі.

“Насамкінець хочу додати, що відкриті дані потрібні не лише для аналізу або досліджень, вони треба ще для того, аби покращувати якість самих даних. Маємо надію, що коли громади побачать дашборд і якщо знайдуть суттєві помилки, усе ж виправлять їх. А потім вони оновляться на дашборді”, – каже Ігор.

Фахівці наголошують, що продовжують працювати над дашбордом. Наразі вже зʼявилися нові індикати й дані про освітню субвенцію. Також з оновлень – кнопка під вибором мов про статус оновлень. Так, на освітньому дашборді зараз ми маємо послідовні дані за 4 роки, чого немає ніде в подібних розрізі й об’ємі.

На сторінці дашборду також є короткі відео, які докладно описують кожну із наявних сторінок. Користувачі можуть ознайомитися з аспектами користування і зрозуміти, що побачать на графічних зображеннях.

А ще можна доєднатися до групи для обговорення дашборду, залишити побажання до розробників. Фахівці обіцяють, що представники технічної команди сконтактують і нададуть відповідь щодо користування або врахування побажань для покращення.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН ДАШБОРД

Андрій Сташків, заступник міністра освіти й науки України, каже, що запит на створення дашборду виник дуже давно й періодично надходив від територіальних громад, органів місцевого самоврядування та органів влади. Адже майже 13 тисяч шкіл – це найбільша мережа державних установ в Україні. Усім потрібні зібрані в одному місці відкриті дані й можливість їх проаналізувати.

“Чому міністерство підтримувало цей проєкт? Передусім для того, щоби ті, хто ухвалюють рішення, мали дані для ухвалення таких рішень. Дашборд у вигляді візуалізації, по-перше, дасть змогу набагато простіше сприймати освітні цифри, а по-друге, мати доступ до них абсолютно всім, тому що користуватися ним може будь-хто”, – каже Сташків.

Чим, за словами Андрія Сташківа, дашборд з освітніми індикаторами корисний для різних стейкхолдерів:

• директори шкіл можуть бачити дані про мережу закладів середньої освіти їхньої громади й порівнювати показники з аналогічними;
• представники територіальних громад бачать мережу своїх шкіл, як вони фінансуються, як їхня територіальна громада виглядає порівнюючи з іншими громадами, ухвалювати рішення на підставі цих даних;
• представники освіти на рівні областей бачать свою мережу й легко аналізуватимуть її (раніше це було дуже складно, адже в областях у середньому 600 закладів середньої освіти); аналізуватимуть проблемні місця, пов’язані, наприклад, з фінансуванням або наповнюваністю учнів;
• МОН має змогу проводити глибинний аналіз щодо всіх показників і прослідковувати динаміку.

“Відкриті дані – це інструмент громадянського суспільства, а не лише засіб для людей, які ухвалюють управлінські рішення. Тому я сподіваюся, що ми зможемо поширити інформацію про дашборд достатньо, щоб ним користувалися не лише люди, чиї прямі обов’язки аналізувати дані, а й ті, для кого це може бути цікаво. Усе – щоб зробити висновки, написати аналітичну статтю або запитати в тих людей, які ухвалюють управлінські рішення, а чому ці рішення досі не ухвалені”, – каже Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти й науки України.

Олег Фасоля, консультант шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні”, доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка і вчитель хімії Полонського ліцею № 2 Хмельницької області, також акцентує на важливості створення такого інформаційного продукту.

“Він насправді дуже важливий, бо ми, як ніхто, безпосередньо працюючи в територіальних громадах, стикаємося з низкою проблем. Перша проблема, яку ми намагаємося вирішити, – це допомогти громадам у формуванні ефективних освітніх мереж. На превеликий жаль, багато де ми спостерігаємо поверхневий підхід до освітніх мереж як одноразовий крок для розв’язання проблем, з якими стикаються громади. Насправді ж має бути комплексна робота, яка складається з багатьох етапів”, – говорить Олег Фасоля.

Зокрема, найважливіший із цих етапів, за словами Олега Фасолі, – це збір та аналіз даних. Водночас не всі володіють методикою збору таких даних, а тим більше методикою їх аналізування. Тому на місцях виникає супротив щодо формування ефективних освітніх мереж, який виливається в несприйняття громадою кроків, які змушена робити місцева та регіональна влада.

“Тоді як дашборд дає можливість стейкхолдерам зекономити свій час і скористатися якісним ресурсом, у якому вже є зібрані дані, які стосуються чисельності учнівських контингентів, мережі закладів, стану фінансування в порівнянні з попередніми роками. І, що дуже важливо, – побачити себе в категорії інших територій, подібних до них за кількістю населення, площею і мережею закладів освіти. А ще – побачити, на якому шляху перебуває та чи та громада”, – пояснює Олег Фасоля.

Окрім усього, Фасоля наголошує, що зазвичай такі непопулярні рішення, як-от реформування мережі, часто не знаходять підтримки серед депутатського корпусу і громадськості. Це часто відбувається через те, що вони неправильно представлені.

Тож цінність дашборду також у тому, що тут є якісно зібрані, проаналізовані й візуалізовані дані в зрозумілому форматі.

До того ж Олег Фасоля рекомендує використовувати дашборд у процесі підготовки фахівців зі спеціальностей “Управління освіти” й “Управління закладами освіти”. Заклади вищої освіти України – ще одні потенційні користувачі цього інструменту.

Марія Булейко (Марковська)

Титульне фото: “НУШ”

Матеріал підготовлений у рамках шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні“ (SALAR International), що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. Більше цікавих кейсів та практик можна знайти в Базі даних кращих практик з управління освітою в громадах.