Три креативні способи інтеграції онлайн-сервісів в урок

Намалювати 3D-модель піраміди, розробити ментальну карту про Універсали Центральної Ради чи створити Фейсбук-сторінку літературного героя – ці та інші варіанти застосування онлайн-сервісів допомагають подати навчальний матеріал у цікавому форматі, а також формують в учнів критичне мислення. Розповідаємо про кілька ідей, як онлайн-інструменти можна змістовно вплести в уроки з різних предметів.

У жовтні-листопаді 2018 року тривав конкурс серед учителів на найкраще застосування онлайн-інструментів, організований Українським інститутом медіа та комунікації. У ньому взяли участь 165 вчителів із 70 міст та сіл України. Учасники наводили приклади інтеграції зі свого досвіду та описували навчальні ситуації, в яких вони використовують онлайн-сервіси. Як виявилось, найпопулярнішими ресурсами серед педагогів, які взяли участь у конкурсі, є:

• LearningApps – сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи;
• Сервіси Google: карти, презентації, Google Sites, додаток Google Arts & Culture тощо;
• інтерактивні дошки Padlet, Linoit;
• Kahoot – сервіс для створення інтерактивних навчальних вправ;
• Генератори QR-кодів (Plickers, qrcoder.ru);
• Wordart, Wordle – сервіси для створення хмаринок слів;
• Geogebra – для викладання математики;
• YouTube – для перегляду роликів за темою уроку та завантаження створених учнями робіт.

Рідше траплялись такі інструменти як Canva (для візуалізацій), Timeline, ThingLink (дозволяють додавати на фото текст та інтерактивні мітки), Ourboox (електронна книжка), Icograms 3D Map Designer, додаток доповненої реальності Futurio, Mindmeister для створення ментальних карт, PhET для інтерактивних симуляцій, Glogster для інтерактивних презентацій, а також ресурси з медіаграмотності МедіаДрайвер та гра Медіаграмотна місія.

Журі обрало п’ять найкращих робіт (список переможців тут), віддаючи перевагу тим варіантам, де запропонована вдала інтеграція у зміст навчального матеріалу та розвиток критичного сприйняття інформації. Ці учасники одержать призи та сертифікати, а в школу вчительки-переможниці завітала експертка з нових медіа Марія Жданова з майстер-класом для учнів (вона створила із ними онлайн-проект).

Пропонуємо кілька прикладів завдань від переможців конкурсу.

Історія України

Наталя Понежа з міста Першотравенськ, яка посіла перше місце, переконана: уроки історії мають широке поле для застосування онлайн-інструментів. Сервіси допомагають працювати із різними історичними джерелами (зокрема й медіатекстами), вчитися візуалізовувати інформацію, створювати медіапродукти та формувати власний погляд на неоднозначні сторінки української і всесвітньої історії.

У 10 класі пані Наталя організувала для учнів квест “Невідоме про відомих”. Команди учнів працювали з ім’ям одного з видатних діячів українського національно-визвольного руху. Як результат роботи вони повинні були створити картинку-мотиватор (через спеціальний сервіс), онлайн-карту з мітками за допомогою Google-maps, коротку замітку в газету (наприклад, в уявні більшовицьку та польську), скласти запитання для інтерв’ю та добірку зображень для кліпу з відомої пісні (яка б асоціювалась із цим діячем).

Вчителька робила заготовки до окремих завдань, використовуючи можливості спільної роботи у хмарних сервісах Google, або давала учням необхідні посилання чи готові завдання (наприклад QR-коди, які треба було відсканувати). Повністю всі завдання квесту та деякі роботи учнів можна побачити тут.

Під час вивчення іншої теми – “Універсали Центральної Ради” – учні за допомогою Mindmeister складали ментальні карти про причини, зміст та наслідки універсалів. Результат роботи є тут. Також вони складали сенкани до поняття “І або ІІ Универсал” та розміщували свої варіанти на онлайн-дошці за цим посиланням.

Або ж, застосовуючи зворотний пошук зображень Google, визначали, хто зайвий у портретній галереї діячів Української революції (пропонується 6 портретів, треба віднайти зайву людину). Повний конспект уроку про Універсали є тут.

Зарубіжна література

“Останнім часом на уроках зарубіжної літератури я стала використовувати такий вид роботи, як створення Фейсбук-сторінки письменника чи літературного героя, – розповідає Інна Сорока з Сум, яка посіла четверте місце. – Опрацювавши вдома біографію письменника, на уроці діти заповнюють уявну сторінку, акцентуючи увагу на тому, що цікавило письменника, з ким він дружив, чим захоплювався, що було найбільшою перемогою чи поразкою у житті. Моя мета - щоб учні зрозуміли, що письменник - насамперед людина”.

Заповнюючи сторінку, каже пані Інна, діти висловлюють власне ставлення до письменника, знаходять цікаву інформацію, сперечаються, приходять до спільного висновку. Також створюють такі сторінки для характеристики образів твору: потрібно не тільки розповісти про героя, а висловити особисте ставлення до нього, проаналізувати вчинки персонажа.

Онлайн-дошку Linoit вчителька використовує для організації спільної роботи, генерування ідей та обміну інформацією. Наприклад, на уроці позакласного читання в 9 класі за “Джейн Ейр” Шарлоти Бронте учні об’єдналися в групи, кожна отримала завдання: використовуючи стікери на онлайн-дошці, відповісти “Що я зрозумів, прочитавши твір” і “Читаючи твір, я відчуваю…”. Потім, перейшовши за посиланням на гугл-презентацію, діти створювали слайд спільної презентації, попередньо опрацювавши матеріал за змістом роману.

Під час вивчення творчості китайського поета Ду Фу пані Сорока запропонувала учням ознайомитись із біографією письменникам з електронної книжки, яку підготувала учениця в сервісі Ourboox.

Інна Сорока також заохочує дітей створювати плейкасти, мультимедійні листівки та презентації у сервісі Prezi - для висловлення вражень від прочитаного твору.

Геометрія

Світлана Попель із села Вишнівчик Тернопільської області, яка посіла третє місце в конкурсі, зазначає: “Онлайн-інструменти роблять урок цікавим, видовищним, є багато можливостей сприяти активному засвоєнню знань, легко впроваджувати рольові ігри та елементи геймифікації, комфортні умови для групового та індивідуального навчання”. Вона навела приклад розробки уроку на тему “Піраміда”.

Урок відбувався як веб-квест, створений на сайті Google. Учні протягом всього часу працювали онлайн, об’єднавшись у групи. Для своєї віртуальної подорожі вони отримали карту, за допомогою якої відвідали чотири “печери”:

• теоретичну, де мали змогу вивчати новий матеріал в ігровій ситуації, створеній за допомогою LearningApps.org;
• електронну бібліотеку – для пошуку потрібних знань (тут також розміщена інформація з кібербезпеки);
• експериментальну, де за допомогою вчительської інструкції навчилися створювати 3D- модель п-кутної піраміди d сервісі GeoGebra;
• практичну – тут групи розв’язували задачі за допомогою онлайн-калькуляторів і отримані відповіді заносили до гугл-форми.

Під час подорожі групи виконували інтерактивні вправи, створені в LearningApps.org, після правильного розгадування пазлу вони могли побачити відеоролик про сакральне значення пірамід. Результатом навчання була заповнена скріншотами виконаних вправ онлайн-стіна Padlet, спільна гугл-презентація знайомства команд, а також таблиця з результатами виконаних задач.

Світлана Попель розповіла про ще один приклад застосування інформаційних технологій – під час тріарного інтегрованого онлайн-уроку.

Тріарний урок – побудований на основі міжпредметних зв’язків із метою інтеграції знань із кількох навчальних предметів; проводять спільно три вчителі за умови спільного використання ІКТ.

Учитель історії запропонував обрати тему “Історія олімпійських ігор”. Учитель математики визначився з дотичною темою – “Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”. А учитель англійської мови повідомила, що учні обговорюватимуть запропоновані теми англійською мовою. Отже, тема тріарного уроку – “Історія виникнення олімпійських ігор. Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”.

Математична частина уроку відбувалась в онлайн-трансляції з Вишнівчицької школи. Спершу учні отримали шаблони із критеріями для самооцінювання. Потім відбулася інтелектуальна розминка за допомогою гугл-презентації, після чого учні в парах розв’язували інтерактивний пазл — у відеокліпі Піфагор продиктував учням задачу, яку вони мали розв’язати.

Відтак учні об’єдналися в п’ять груп, кожна з яких узяла участь у “математичному п’ятиборстві”, розв’язуючи задачі з “олімпійським” змістом. У кожної групи була своя задача. Після розв’язання задач групи звітували про результати своєї роботи і занесли їх у спільну таблицю Google.

Завершивши оцінювання математичної частини уроку, учні “опинилися” у Відкритій школі ІКТ на платформі Moodle з усіма завантаженими файлами, що використовувалися під час уроку, для проходження підсумкового спільного “Олімпійського” тестового завдання. Повністю схема уроку тут.

Конкурс “Ефективне застосування онлайн-інструментів на уроці” відбувся за підтримки WEASA 2018 Small Grants Program, що імплементується Коледжем Європи у Натоліні в рамках проекту WEASA

Марина Дорош, Роман Шутов, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – alebloshka, Depositphotos