У частині шкіл України не вистачає психологів: які причини та що із цим можна зробити

Запит на отримання психологічної допомоги під час повномасштабної війни помітно підвищився, зокрема й у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Та не всі школи можуть отримати кваліфіковану психологічну допомогу в необхідних обсягах.

Серед причин – низька фінансова мотивація психологів працювати в закладах освіти. Адже чим менше в школі дітей, тим менша ставка, а відповідно й зарплата.

У цьому матеріалі “Нова українська школа” спробувала розібратися, що із системою оплати праці психологів у закладах освіти, та через які ще причини їх може не вистачати.

З цієї статті ви дізнаєтеся:

• в яких регіонах найбільше бракує психологічної допомоги в школах;
• як шкільним психологам нараховують зарплату та чому цей механізм потребує змін;
• які ще є проблеми в роботі психологів у закладах освіти та як їх можна розвʼязати;
• як школам надавати психологічну підтримку, якщо психолога немає (альтернативні рішення).

ЧОМУ ШКІЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВ НЕ ВИСТАЧАЄ ТА ЩО З ЇХНІМ ФІНАНСУВАННЯМ

Як йдеться в результатах дослідження “”Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке провела ГО “Смарт освіта”, найбільшу нестачу психологічної підтримки для роботи з учнями відчувають учителі/ки, які викладають у сільських і селищних школах, а також у східному макрорегіоні.

Так, не отримують у школах психологічної допомоги в необхідній кількості:

• у селах і селищах – 22 % опитаних;
• в інших населених пунктах (для порівняння) – 12 %.

Мають запит на забезпечення достатньою кількістю шкільних психологів:

• східні області – 52 %;
• інші макрорегіони (для порівняння) – 21 %.

Нестачу психологічної підтримки респонденти пов’язували:

• з браком шкільного психолога в школі (19 % респондентів);
• з тим, що кваліфікації шкільного психолога не вистачало для розв’язання їхніх проблем (ще 19 %).

Міністерство освіти і науки України у відповідь на запит редакції розповіло, що нестача практичних психологів у закладах загальної середньої освіти виникає через низькі кадровий потенціал та фінансову мотивацію фахівців.

Річ у тому, що кількість ставок психолога в закладі освіти залежить від кількості учнів. Зауважимо, що ставка за 40 годин на тиждень – приблизно 8 000 грн (відповідно до постанови КМУ № 1298).

Виходить, якщо, наприклад, певна кількість учнів виїхала за кордон і почала навчатися в місцевих школах, або ж виїхала в інші регіони України й навчається там, ставки психологів у попередніх школах зменшилися. Тож фахівці змушені шукати інші джерела заробітку.

Як повідомили в МОН, нормативи чисельності введення посад практичних психологів і соціальних педагогів (затверджені в Типових штатних нормативах дошкільних навчальних закладів та Типових штатних нормативах закладів загальної середньої освіти) ускладнюють якісне виконання всього обсягу роботи.

“Міністерство на державному рівні прагне внести зміни до нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів. Тобто створити можливість збільшення штатної чисельності для фінансової мотивації психологів та забезпечення ментального здоровʼя учасників освітнього процесу”, – йдеться у відповіді пресслужби МОН.

Пропоновані міністерством зміни передбачали таке збільшення ставок:

• для практичного психолога в школах сіл і селищ – 0.5 штатної одиниці при кількості до 100 учнів включно й 1 штатна одиниця – при кількості 101–300 учнів. На кожні наступні 200 учнів додатково вводиться 0.5 штатної одиниці, але не більше 2;
• для психологів у школах міст планували 0.5 штатної одиниці при кількості до 200 учнів, 1 – при кількості до 201–500 учнів. На кожні наступні 300 учнів додатково вводиться 0.5 штатної одиниці, але не більше 2.

“За ініціативи МОН до Міністерства фінансів тричі були направлені відповідні проєкти нормативно-правових актів, але, на жаль, наразі були відхилені через нестачу державного бюджету на ці видатки. Тому на цей час штатні нормативи залишаються затверджені наказом МОН № 1205″, – пояснили в міністерстві.

Скриншот із наказу МОН

Тож розподіл ставок психологів і соціальних педагогів у школах виглядає так:

Якщо коротко, то при кількості, наприклад, 150 учнів, ваш практичний психолог у школі отримує 4 000 грн за 0,5 ставки.

“Ми усвідомлюємо важливість роботи фахівців психологічної служби, зокрема, у закладах освіти, особливо в умовах тривалого повномасштабного вторгнення. Наша мета – підтримувати цю сферу та навіть попри обмеженість державного фінансового ресурсу, залучати інші способи фінансування та налагоджувати співпрацю з партнерами”, – додали в пресслужбі міністерства.

ЯКІ ЩЕ Є ПРОБЛЕМИ У РОБОТІ ШКІЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВ В УКРАЇНІ

Під час круглого столу “Роль шкільної психологічної служби в промоції психічного здоров’я” від ГО “Я І МОЯ ШКОЛА” та міжнародної неурядової гуманітарної організації “IsraAID” учасники виділили – крім фінансування та “кадрового голоду” – ще декілька кластерів таких проблем у роботі шкільних психологів:

• навчання психологів та підвищення кваліфікації. Відсутність спеціалізації та недостатня мотивація до професійного зростання можуть призвести до розчарування та зниження якості послуг;
• труднощі у взаємодії з дорослими. Спостерігається емоційне виснаження батьків і складність спілкування в межах трикутника “психолог-батьки-дитина” через брак часу, нерозуміння ролі психологів та того, як вони можуть допомогти тощо;
• нерегулярні заняття з психологом можуть обмежувати доступ учнів до підтримки та консультацій;
• стигматизація: недооцінювання ролі психологів і некоректне розуміння його значущості можуть призвести до його неприйняття в шкільному середовищі.

Наголосимо, що цей огляд не претендує на вичерпний опис усіх проблем, але пропонує зосередитися на основних групах викликів, які потребують уваги та вирішення.

Аби ефективно впоратися із цими викликами, варто розробити комплексні стратегії. Наприклад, під час круглого столу фахівці запропонували:

• для фінансування варто переглянути системи нарахування зарплат, залучати кошти донорів. Також психологи можуть паралельно розвивати приватну практику, яка стане джерелом додаткового доходу та розвитку нових навичок (без перетворення учнів на клієнтів поза школою, авжеж);
• для навчання психологів – регулярно підвищувати кваліфікацію, розвивати мережі взаємопідтримки, заохочувати до проходження та/або організації інтервізій, адже завдяки командному обговоренню та обміну досвідом психологи можуть визначити й розв’язати проблемні ситуації тощо;
• для подолання кадрового голоду також важливо співпрацювати між шкільними колективами, пропонувати довгострокові контракти із чітко визначеними обов’язками та можливостями кар’єрного зростання в межах ЗЗСО. Також важливо забезпечити психологів соціальним пакетом, необхідними ресурсами та створити атмосферу взаємопідтримки й менторства в закладі освіти;
• для дестигматизації варто формувати професійний імідж фаху, упровадити систему ліцензування або сертифікації психологів, аби гарантувати їхню компетентність, увести додаткові штатні одиниці психологів у ЗЗСО, надати їм можливість отримувати регулярну супервізію, деталізувати або оновити посадові інструкції для психологів та надати їм необхідну підтримку з боку адміністрації закладу освіти;
• для включеності дорослих може допомогти просвітницька діяльність, як-от вебінари, тренінги щодо спектра послуг і можливостей психологічної служби, розвиток груп підтримки та активна співпраця.

“Спільна та злагоджена робота психологів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, й адміністрації ЗЗСО є запорукою створення сприятливого середовища для навчання та розвитку всіх дітей”, – йдеться в комюніке вищезгаданого обговорення.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ШКОЛИ ПСИХОЛОГІЧНОЮ ПІДТРИМКОЮ, ЯКЩО ПСИХОЛОГІВ НЕ ВИСТАЧАЄ

Аби хоч якось компенсувати нестачу психологів, медичним працівникам закладів освіти дали змогу частково надавати психологічну підтримку та допомогу.

Для цього встановили такий механізм: відповідно до постанови № 67, на період воєнного стану медичні працівники закладів освіти можуть пройти навчання та надавати психологічну підтримку для здобувачів освіти. За таких умов для них встановлюється доплата в розмірі 20 % посадового окладу, розповіли в пресслужбі МОН.

Також міністерство пропонує низку інших додаткових ініціатив, на які не передбачено додаткового фінансування.

• Відповідно до Закону України “Про внесення змін до статті 51 Закону України “Про повну загальну середню освіту” для педагогічних працівників в обов’язковому щорічному підвищенні кваліфікації (через перерозподіл кількості годин) виділили не менше 10 % загальної кількості годин на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу;
• за ініціативи першої леді України Олени Зеленської в межах Національної програми з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки фахівці ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти” розробили курс для освітян із підвищення кваліфікації “Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій”. Зареєструватися на проходження курсу можна за посиланням;
• у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я співробітники “Інституту модернізації змісту освіти” розробили очно-дистанційний спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) “Важливі навички в періоди стресу” на основі методики Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зареєструватися на проходження курсу можна тут.

Нагадаємо, що ГО “Смарт освіта” створила та проводить тренінговий курс “Психосоціальна підтримка для освітян“, де, навчатися можуть не лише вчителі, а і шкільні психологи. Докладніше про курс ми нещодавно писали тут.

Також “Смарт освіта” створила безплатну психологічну платформу-каталог Resilience.help з навчально-методичними ресурсами, інструментами, статтями з психологічної підтримки для освітян, батьків та шкільних психологів. На платформі розміщена й інформація про різні тренінги для освітян та шкільних психологів від “Смарт освіти”. Радимо стежити за оновленнями на сайті.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – SHVETS production