Напишіть нам
Для всіх
Для всіхБатькамВчителямДиректорамУчням
Для всіх
Для всіхБатькамВчителямДиректорамУчням

Всі проєкти

Всі теми

Учнівське самоврядування. Як учні на Луганщині впливають на життя школи

“Школа без насилля”, “Медіація. Вирішуємо конфлікти мирним шляхом”, “Інструменти розбудови доброчинного освітнього середовища з USAID_ВзаємоДія”, “Відповідальність учня – шлях до успіху на швейцарський лад”. Це – кілька тем, на які говорили вчителі під час (не)конференції EdCamp у Сєвєродонецьку.

Велика частина події була присвячена створенню комфортного середовища у школі та вихованню відповідальності – у закладі освіти та житті загалом. Головна редакторка “Нової української школи” побувала на сесії про учнівське самоврядування. Як думка дітей може бути важливою – читайте далі.

У Підгорівській школі Луганської області вже кілька років діє учнівське самоврядування. Є президент, парламент і міністри, яких обирають на відкритому голосуванні учні 5-11 класів.

Є міністерства освіти (питання навчання), юстиції (права дітей, булінг, толерантність у колективі), культури (гуртки та інша позакласна діяльність), спорту та екології (спортивний та екологічний клуби) і міністерство дитячої організації (співпраця з батьками). По міністру з кожного напряму є в кожному класі.

“НУШ і новий закон “Про повну загальну середню освіту” кажуть дати більше повноважень учнівському самоврядуванню. Кожного року ми думаємо, що не буде в нас таких дітей, які майже такі, як учительський колектив, а вони з’являються і з’являються”, – каже заступниця директора Ольга Токар.

2017 року учнівське самоврядування заснувало шкільну платформу “Думки вголос”. Це – майданчик, на якому кожен учень може вільно висловитись. На ньому обговорюють наболілі для них питання та вирішують шкільні проблеми.

“Спочатку все обговорювали на засіданнях парламенту школи, а потім вийшли в об’ємніший простір – почали запрошувати учнів 9-11 класів, – розповідає президент школи Дмитро Касим. – Згодом почали запрошувати і учнів 8 класів – нехай навчаються.

Що наштовхнуло нас на такий вид роботи? Ми зацікавилися різними ток-шоу, дебатами, які є на телебаченні. Тож вирішили створити свою шкільну платформу. Коли ми навчаємося у школі, у нас немає досвіду роботи з публікою, а наша шкільна платформа навчає спілкування”.

Фото: сайт Підгорівської школи

Тему для обговорення обирають учні – через анкетування або передаючи через міністрів у своєму класі.

“Учні стали активнішими, розвинули навички роботи в команді, отримали практику роботи на публіку. Навіть якщо ухвалене рішення їх не задовольняє, вони однаково задумуються над поставленим запитанням”, – каже Дмитро.

“Ми впевнені, що такі види діяльності допоможуть сформувати нову генерацію українців, яка буде дієвою, толерантною і відповідальною. Найголовніше – за наше майбутнє і за майбутнє всієї держави”, – додає інший учень, Михайло Войтенко, який веде шкільну платформу.

Фото: сайт Підгорівської школи

Він пропонує учасникам EdCamp спробувати себе в ролі учнів на обговоренні. Тема – “Чи вважаєте ви вирішальною роль батьків у виборі майбутньої професії?”.

“Ні. Я вважаю, що більшість батьків реалізовують себе у своїх дітях, – каже одна з учениць, активістка шкільного самоврядування школи №12 Сєвєродонецька, де відбувається (не)конференція. – Батьки завжди хочуть найкращого для дитини, але вона може просто не поділяти цих поглядів. Батьки та діти мають завжди комунікувати одне з одним, прислухатись, але вибір за дитиною. Бо вона вже доросла”.

“Проте якщо дитина не знає, куди хоче піти, – додає дівчина, – а батьки не беруть участі у виборі – кажуть, що вона вже доросла і самостійна, – то дитині може не вистачати напрямку. Я не кажу, що вони мають сказати: “Іди в юракадемію” абощо. Але мають порадити”.

Протягом півгодини учасники обмінюються думками, вислуховують одне одного, не перериваючи. Так у Підгорівській школі обговорюють не тільки “філософські” питання, а й вирішують проблеми або які зміни запровадити.

Фото: сайт Підгорівської школи

Дмитро Касим каже, що на шкільній платформі вирішили запровадити радіостудію – адміністрація підтримала ідею. Вчителі ж нагадують, що так вирішили, що у школі не буде форми, а лише діловий стиль.

“Я пишаюся, що кабінет директора завжди відкритий, – наостанок додає Ольга Токар. – Якщо є якась проблема або запитання, ми сідаємо і обговорюємо”.

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Фото: автор – manfredsteger, Pixabay

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації “ЕдКемп Україна” і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення