Теми статті: вчителям, громадянська освіта, історія, матеріали для уроків
17 Квітня 2024
6 391
0
Євген Чикаленко – той, хто фінансував та популяризував українську літературу українською мовою тоді, коли це було небезпечно й незаконно. Він українець, землевласник, агроном-новатор, меценат-благодійник, українолюб і патріот, автор, видавець, громадівець, критик. Людина, яка жила українською ідеєю і була двигуном Українських визвольних змагань. І він заслуговує на те, щоб його голос почули й поважали сучасні українці й українки.
Постать Чикаленка можна й варто аналізувати з дітьми на уроках історії України та громадянської освіти.
На допомогу вчителям “Нова українська школа” розробила інтерактивний урок, який можна використовувати на заняттях під час вивчення 18 різних тем.
Зберігайте та діліться конспектом із колегами.
1. На уроках історії України в 9 класі під час розгляду тем:
2. На уроках історії України в 10 класі під час розгляду тем:
3. Інтегрований курс: історія і громадянська освіта у 5–6 класах НУШ (залежно від модельної програми) у темах:
4. На уроках громадянської освіти в 10 класі під час розгляду тем:
5. На інтегрованих уроках історії та української літератури під час розгляду творчості:
Що саме можна вивчати?
Важливо, щоб напередодні дослідження теми персоналії Євгена Чикаленка учитель/ка визначив/ла для себе цілі й завдання уроку. Для цього пропонуємо виконати саморефлексію.
Почати урок можна з нескладних мотиваційних завдань, які стануть зачіпкою для розгляду більш складних і багатошарових.
Завдання А. Розгляньте фото і спробуйте дати відповіді на питання:
Запишіть відповіді в мапу думок.
Далі запропонуйте виконати завдання на асоціацію. Для цього можна скористатися прикріпленим нижче файлом, або самостійно створити подібне завдання. Запропонуйте учням і ученицям намалювати подібну схему, чи роздрукувати її для кожної дитини. Цю схему учні й учениці заповнюватимуть упродовж уроку по ходу виконання інших завдань. У результаті вони матимуть цілісне уявлення про постать Євгена Чикаленка.
Завдання Б. Прочитайте перелік сфер життєдіяльності людини, висловіть припущення, чи може одна людина впливати на всі ці сфери. Як? На які зі сфер можете вплинути ви і як? На що міг впливати Євген Чикаленко? (Памʼятаймо, що учні та учениці вже бачили фото історичної постаті).
🖥 Завантажити схему можна тут.
Завдання В. Проаналізуйте уривок зі статті нижче.
Поверніться до Завдання Б. На які сфери життя впливав Чикаленко з огляду на виконане завдання. Свої міркування впишіть у лист-схему.
Аграрій-експериментатор
Дивні для посушливих країв аграрні експерименти проводив Євген Чикаленко – власник маєтку в Перешорах, тоді (Херсонська губернія). Був випадок, коли у велику посуху 1892 року скрізь на Херсонщині земля посохла й порепалась, а хліб і трави геть згинули. Тільки в Перешорах народ не бідкався. Адже на ланах Євген Харлампійович застосовував методу “чорного пару”, і земля зберегла вологу… з весни. Це справило величезне враження на селян. Розголос про диво розлетівся по всіх усюдах, збурив сусідні повіти й навіть губернії. Нагромаджений за п’ять років досвід аграрія в Херсонській губернії зокрема та для цілого півдня Росії взагалі – виявився безцінним. І вирішив тоді Євген Чикаленко: усе це слід не лише написати у формі бесіди із простим селянином, розповідаючи про ефективні методи агрономії, а й видати як практичні поради для сільського господарства. У Російській імперії продовжував діяти Емський указ, тож україномовну працю Чикаленка впродовж кількох років не хотіли друкувати, тоді як автор відмовлявся друкувати її російською мовою. Однак після двох років спостережень російські урядовці були вимушені визнати: “Завдяки дворічним спостереженням та дослідам про раціональне оброблення землі в посушливій місцевості, Є.Х.Чикаленко дійшов до переконання, що озимину треба сіяти по чорному чи ранньому зеленому парові, а ярину – по кукурудзяному чи, взагалі, по напівпарові. Заслуга Є.Х.Чикаленка полягає в тому, що він не тільки пропонує поліпшені методи обробки землі й подає їх до друку, а й на прикладі, зі знанням чорного пару й т.п. й т.д. – запровадив ці методи в сільськогосподарську культуру місцевих селян.” Так в Одесі в 1897 р., а пізніше – у Санкт-Петербурзі (1910–1912) загальним накладом півмільйона примірників були надруковані “Розмови про сільське хазяйство”, що стали популярною енциклопедією. Праця містила новаторські рекомендації з модернізації цілої галузі економіки, а саме: “Про засуху (чорний пар та плодозмін)”, “Сіяні трави, кукуруза та буряки”, “Виноград”, “Сад”, “Худоба: коні, скотина, свині та вівці”. у середовищі українських селян “Розмови про сільське хазяйство” стали другим за популярністю виданням – після “Кобзаря” Тараса Шевченка.
[Адаптований уривок зі статті: Євген Чикаленко. Дон Кіхот із Перешор – ред.].
Завдання Г. Обʼєднайте учнів та учениць у групи й запропонуйте їм переглянути відео про Євгена Чекаленка.
Після перегляду запропонуйте дітям придумати по 5 запитань до сюжету відео (відповіді на власні питання треба знати обовʼязково).
Поставте питання в класі, продовжуйте заповнювати схему Завдання Б.
🔔 Пропозиція вчительки
Після перегляду відео можна пограти в гру “Вірю-Не вірю”, пропонує учителька історії, громадянської освіти та правознавства Олена Колос-Магіліна. Після кожного питання варто дати коментар-пояснення. У такий спосіб учні й учениці можуть краще запам’ятати матеріал, а також оцінити вклад діяча в історію.
Після виконання цього завдання варто знову додати нову інформацію про Чикаленка в схему Завдання Б.
“Вірю-Не вірю”. Євген Чикаленко
1. Він автор вислову “Легко любити Україну до глибини душі. А ви спробуйте любити її до глибини кишені!”
(Правда) Євген Чикаленко був щедрим меценатом української культури та преси. У ті часи любити Україну проактивно й не потрапити на каторгу було завданням не з простих. Попри фінансові можливості, достатні для більш ніж заможного життя, Чикаленко просував українську національну ідею та фінансував українських авторів і видання. А цей вислів, який згодом став крилатим, Євген Чикаленко вжив стосовно українського мецената-цукрозаводчика Василя Симеренка.
2. Фінансував єдині українські газети “Громадська думка” та “Рада”.
(Правда) Є.Чикаленко багато зусиль доклав до створення української газети “Громадська думка” (1906) та “Рада” (1906 – 1914). Завдяки йому існували періодичні видання “Селянин”, “Літературно-науковий вісник”, “Нова громада”. Газеті “Рада” Чикаленко присвятив вісім років життя, попри її неприбутковість.
3. Заснував власний фонд допомоги українським науковцям.
(Неправда) Меценат заснував фонд допомоги українським письменникам. У такий спосіб Чикаленко неодноразово фінансував твори Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Дмитра Яворницького, Володимира Винниченка, Степана Васильченка й навіть видав знаменитий словник української мови Бориса Грінченка.
4. Входив до редакційного комітету часопису “Кіевская Старина”.
(Правда) Євген Чикаленко дійсно входив до редакційного комітету часопису “Киевская Старина”, а також очолював белетристичний відділ і перетворив його на український. Він вирізнявся чіткою національною позицією: шукав авторів-українців, які б піднімали пласти національної історії, культури, побуту, публікував відомі українські твори, допомагав новим авторам. До співпраці з “Киевской Стариной” Чикаленко запрошує молоду генерацію українських письменників: Бориса Грінченка, Івана Липу, Сергія Єфремова, Михайла Коцюбинського.
5. Офіційно виступив проти Емського указу 1876 року.
(Правда) Чикаленко був делегований редакцією “Киевская Старина” до участі в роботі першого Всеросійського з’їзду журналістів, що проходив у Петербурзі 5–8 квітня 1905 року. Українська делегація в складі Олександра Русова, Петра Стебницького, Олександра Лотоцького, Євгена Чикаленка підготувала й подала президії зʼїзду резолюцію з протестом проти Емського указу 1876 року, який накладав жорсткі й безпрецедентні заборони на українське друковане слово.
6. Є автором проєкту пам’ятника Тарасу Шевченку в Каневі.
(Неправда) Євген Чикаленко був активним членом “Об’єднаного комітету зі спорудження пам’ятника Тарасу Шевченкові” в Києві, заснованого в 1908 році: брав участь у засіданнях комітету, в обговоренні всіх конкурсних проєктів, які подавалися митцями, вів епістолярну комунікацію та широку інформаційну кампанію на шпальтах “Ради”, присвячену майбутньому памʼятнику.
7. Чикаленко працював над створенням різних словників.
(Правда) Чикаленко створив та видав у Чехії “Російсько-український сільськогосподарський словник” (1927) та “Лісотехнічний словник” (1928). Перший містив 10 000 слів, а другий – приблизно 5 000. Також він працював над технічним німецьким словником у 14 томах (шістьма мовами), підбираючи до нього українську номенклатуру.
8. Був ініціатором скликання Української Центральної Ради.
(Правда) Ініціатором скликання УЦР як представницького органу став саме Євген Чикаленко. Він був біля витоків української революції поряд із Михайлом Грушевським, Дмитром Антоновичем та іншими.
9. Заснував премію за найкраще написану історію України.
(Правда) Після смерті доньки кошти, які були відкладені для посагу [майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж – ред.], Євген Чикаленко передав на особливу ініціативу. 1 000 карбованців він віддав редакції видання “Кіевська Старина” на створення майбутньої премії за найкраще написану історію України.
🖥 Електронна версія гри “Вірю-Не вірю. Євген Чикаленко” за посиланням на платформі classtime.com (авторизуватися можна через електронну пошту).
А ше вчителька Олена Колос-Магіліна додає, що для вміння висловлювати власну думку учням 10 класу на уроці історії України можна запропонувати попрацювати із цитатами. Тут важлива підтримка вчителя з української мови, аби відповідь учня була логічною та структурованою.
Приклад завдання.
Попрацюйте із цитатами. Дайте власну оцінку судженням Євгена Чикаленка у вигляді розгорнутої відповіді.
1. Я давно (між своїми) кажу, що я не вірю в будущність нашої нації, нації рабів. Народ із такою благодатною почвою і кліматом, без натуральних границь, мусить загинути од натиску сусідів. У нього не виробилось самодіяльности, сили противустати ворогам. У самі найкритичніщі моменти в історії він починав внутрішню боротьбу, власне, боротьбу особисту, за булаву; се нація не здатна до творчества, се нація, у которої анархизм доведений до абсурда – до абсолютизма. “L’Ukraine c’est moi” — сесе девіз багатьох українських діячів в історії й тепер. У нас перше всього на думці Я, а громадські інтереси тільки декорація! Але в житті я держусь правила: А ти, Марку, грай!
Будем грать, скільки стане сили, а після нас нехай грають инчі, але пісня наша все буде та сама” (з листа до Андрія Ніковського, 18 вересня 1908 року).
2. Якщо обставини складуться так, що українці попадуть у становище німецьких рабів, то вони в боротьбі з німцями переймуть у них і орудіє боротьби т. є. культуру, як перейняли її ести, латиші в Росії та чехи в Австрії, тоді українці навчаться ненавидіти своїх гнобителів і згодом визволяться від них. А коли українці знов попадуть у становище “братів” до великоросів, то народ український надовго зостанеться темним, несвідомим своєї національності, з прикметами парія, тобто п’яниці, злодія та матерщинника, якому далеко й у соціальному, і в національному відношенні до німецького раба-естонця, латиша, не кажучи вже про чеха” (зі щоденника за 3 серпня 1918 року).
4. Очевидно, народ наш ще не доріс до своєї державности; ще треба довго працювати, поки він освідомиться і стане з етнографічної маси нацією. Ще треба, щоб і москалі, і поляки залили йому багато гарячого сала за шкуру, щоб він згадував добром свій уряд, якого він не хотів підтримувати. Кожний народ, кажуть, має таку долю, якої він заслужив. Очевидно, народ наш, дякуючи своєму географічному положенню та своїй багатій землі, довго ще буде вабити ненаситних сусідів, і вони будуть його розшарпувати на шматки” (зі щоденника за 26 січня 1920 року).
Завдання Д. У продовження дослідження життя Євгена Чикаленка як учням і ученицям 5–6 класів, так і 9–10 класів можна запропонувати виконати завдання-кросворд “Що я знаю про Євгена Чикаленка?”.
Завдання-кросворд можна ускладнити додатковими питаннями:
Можна організувати змагання між декількома командами в класі на швидкість виконання. Також завдання можна використовувати як домашню чи самостійну роботу.
🖥 Завантажити кросворд можна тут.
Євген Чикаленко уславився також як активний громадський діяч, беручи активну участь у різних заходах, які гуртували українську інтелігенцію. Одним із таких, за словами самого Євгена Чикаленка, було відкриття памʼятника Івану Котляревському в Полтаві. Чикаленко лишив згадки про цю подорож у власних Спогадах.
Завдання Е. Запропонуйте учням і ученицям виконати факт-чекінг, опрацювавши інформацію з першої шпальти газети “РАДА” Євгена Чикаленка (нижче).
[Очевидно, що в 1903 році, коли Чикаленко їздив до Полтави, газета “РАДА” ще не існувала, так само як і не існувало фото авторства С. Єфремова “Розмова Лесі Українки й Міхновського” – його створив штучний інтелект. Іван Франко не брав участі в подорожі, це видно зі змісту газети (що є правдивим)].
🖥 Завантажити шпальту газети можна тут.
🔔 Пропозиція вчительки
Учителька історії й правознавства житомирського ліцею № 21 Леся Кухарська пропонує креативно підійти до питання дослідження життя Євгена Чикаленка через онлайн-вправи для будь-якого етапу уроку:
Також Леся Кухарська пропонує низку цікавих прийомів, які можна використовувати залежно від віку й рівня підготовки учнів та учениць.
Уявіть, що ви опинилися в ХІХ столітті й зустрілися із Чикаленком. Про що ви б його запитали? Сформулюйте 5 запитань до Чикаленка.
Євген Чикаленко народився в…. році в родині секретаря Ананьївського повітового суду. Навчався на……… факультеті Харківського університету. Став членом української організації…. Незабаром за приналежність до цього гуртка Є. Чикаленка… і виключили з…. У своєму родовому маєтку у………. займався…. справами. Проживав у Одесі та…. Організовував друк українських щоденних газет…… та…………. У 1917 році ініціював скликання……. Після окупації України більшовиками. Вимушено……. до……… Помер в 1929 році в…… У 1998 році Ліга українських меценатів заснувала премію імені Євгена Чикаленка, яку присуджують за…. діяльність.
Чи погоджуєтеся ви з висловом Чикаленка “Україну любити треба не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені”? Відповідь аргументуйте.
Завдання Є. Після опрацювання матеріалів і виконання завдань можна ознайомити учнів зі схемою-асоціацією Завдання Б і поміркувати, чому імʼя Євгена Чикаленка впродовж довгого часу замовчувалося, чому у ворожій російській вікіпедії він фігурує як націоналіст і чому про нього варто говорити на уроках у школі.
🖥 Завантажити заповнену форму можна тут.
Завдання Ж. Запропонуйте учням і ученицям виконати в класі чи самостійно вдома завдання на саморефлексію.
🖥 Завантажити форму “Чому важливо знати про Євгена Чикаленка” можна тут.
Поставте собі питання:
Завдання З. Запропонуйте учням заповнити таблицю самооцінювання.
ТАК | НІ | Складно сказати | |
---|---|---|---|
Я знаю хто такий Євген Чикаленко й чим він уславився | |||
Я вмію встановлювати відповідність між історичним джерелом, постаттю й епохою | |||
Я можу пояснити в яких умовах доводилося жити й творити представникам і представницям української інтелігенції наприкінці 19 – на початку 20 ст. | |||
Я розумію для чого потрібно займатися благодійністю | |||
Я розумію важливий внесок, який зробив Євген Чикаленко для розвитку української культури, освіти, економіки, суспільства й розбудови української нації | |||
Я розумію чому варто говорити про внесок Євгена Чикаленка в історію України |
🖥 Завантажити форму самооцінювання можна тут.
Можна запропонувати учням і ученицям 10 класу дослідити питання:
Для того, щоб виконати це завдання, запропонуйте дітям прослухати декілька аудіоуроків з історії України проєкту “Вчися вухами” від ГО “Смарт освіта”:
Юлія Топольницька, методистка ГО “Смарт освіта”
Титульне фото: ГО “Смарт освіта”
Обговорення