Варіант “наповнення” старшої профільної школи: презентація фрагментів навчальних програм і планів на прикладі Житомирського ліцею

Минулого тижня презентували результати роботи над концепцією, стратегією та курикулумом старшої профільної школи на прикладі Житомирського ліцею природничо-математичного спрямування.

Над цим проєктом працює міжнародний благодійний фонд “savED” спільно з міжнародною благодійною організацією Finn Church Aid та Житомирською міською радою.

Раніше “Нова українська школа” вже розповідала передісторію, місію та ідею проєкту. У новому матеріалі читайте докладніше про освітні моделі й навчальні плани, за якими будуть вчити старшокласників у пілотному проєкті старшої профільної школи. Посібник із фрагментами програм можна переглянути за посиланням.

А в нашому тексті читайте про таке:

• як виглядає структура курсів для учнів 10–12 класів у ліцеї;
• на яких напрямах зосереджуватимуть навчання;
• які курси в напрямах будуть обов’язковими для всіх, а які – ні;
• як виглядають навчальні плани з української мови, літератури, природничих дисциплін, математики, історії й добробуту.

КОНЦЕПЦІЯ МАЙБУТНЬОГО ЛІЦЕЮ У ЖИТОМИРІ

У Житомирі за підтримки уряду Португалії планують створити бординговий ліцей природничо-математичного спрямування, де вчитимуться лише 10–12 класи. Очікують, що заклад стане одним із тих, які пілотуватимуть реформу старшої профільної школи.

Загалом до навчання і викладання хочуть залучати учнів та вчителів не лише із Житомирської області, а з усієї України. Планують, що в закладі вчитиметься 800 учнів (для тих, хто не з міста, пропонуватимуть гуртожиток), а викладатиме – 100 вчителів (яким теж планують надавати помешкання).

Напрацювання команди можуть перейняти освітяни з будь-якого куточка країни й імплементувати ідеї у своїх закладах освіти.

Для цього 6 грудня 2023 року команда частково презентувала курикулум навчальних програм (повна версія з’явиться в доступі лише після отримання грифу МОН).

“Курикулум – це мікс державного стандарту і навчальних програм, який також містить ціннісні орієнтири, засадничі принципи, цілі, зміст, навчальний план, систему оцінювання тощо. Тобто це цілісний документ, яким і користуються освітні управлінці, автори методичних матеріалів і підручників та вчителі у своїй щоденній роботі. Курикулум, як і українські модельні й навчальні програми, містить перелік тем і очікувані результати”, – пояснила Оленка Северенчук, директорка благодійного фонду “savED” і стратегічна кураторка проєкту з розробки курикулуму.

У майбутньому ліцеї учні зможуть навчатися на одному із чотирьох основних профільних напрямів:

1. вільні науки (Liberal Arts) – учні матимуть інтегрований курс із природничих наук і водночас можливість глибше досліджувати мовно-літературний, історично-культурний і філософський компоненти;
2. медицина й біотехнології, екологія – учні ознайомляться із сучасними дослідженнями й підходами в медицині та біотехнологіях. На цьому напрямі поглиблено вивчатимуть анатомію, фізіологію людини, біохімію, молекулярну біологію, генетику;
3. інформаційні технології (ІТ) – поглиблено вивчатимуться математика, англійська, також учні знайомитимуться з основними мовами програмування і кібербезпекою;
4. інженерія, конструювання, матеріалознавство – учні продовжуватимуть поглиблювати математичні компетентності та компетентності з природничих наук і техніки, занурюючись в інженерію, конструювання, технологічні процеси сучасної хімії матеріалів тощо.

Сама ж програма побудована так, що, обираючи один із 4-х напрямів навчання, учні можуть заглиблюватися у сфери своїх зацікавлень. Крім обов’язкових освітніх компонентів для всіх учнів та в межах кожного напряму в ліцеї пропонують палітру курсів за вибором.

Крім цього, застосовують:

• модульний принцип навчання (наприклад, вивчення освітнього компонента “Захист України” впродовж виїзних кількаденних навчальних модулів, а не погодинно);
• профорієнтаційну програму й систему розвитку м’яких навичок;
• менторський супровід;
• волонтерство (80 обов’язкових годин на рік);
• стажування в локальних компаніях;
• партнерство та учнівські обміни зі школами й науковими інституціями світу.

Усі курси поділили на такі освітні компоненти:

Тут і далі фото із презентації курикулуму ліцею

Наприклад, у І семестрі 10 класу всі учні матимуть обов’язковий набір курсів, серед яких:

• українська мова;
• літератури (інтегрований курс);
• інтегрований курс “Історія: Україна і світ”;
• англійська мова;
• фізкультура;
• добробут і здоров’я.

Також в цьому семеметрі учні вивчатимуть і розінтегровані курси з хімії, біології, фізики, алгебри, геометрії тощо. Мета – щоб була можливість перевідкрити для себе предмети, адже до ліцею вступатимуть учні з різних шкіл і з різною базою.

Крім цього, з ІІ семестру у межах кожного обраного напряму також є обов’язкові курси. Наприклад, у “Вільних науках” вивчатимуть полегшену математику, інтегрований природничий курс, філософію, політологію та соціологію. Також у межах напряму є курси за вибором, як-от мова реклами й журналістика.

Окремо є і курси поза напрямом, які учні можуть обирати за власним бажанням. Таких курсів у курикулумі приблизно 200. Однак, як наголосила Оленка Северенчук, перелік додаткових курсів залежатиме від можливостей шкіл та їхніх педагогів. Тому кожен заклад може напрацьовувати свій перелік курсів за вибором, зважаючи на сильні сторони своїх вчителів.

Докладніше із системою визначення обов’язкових та додаткових курсів, залежно від того, який напрям обирають учні, дивіться нижче (розробники описали орієнтовні профайли учнів ліцею відповідно до їхніх напрямів):

Також команда наголосила, що в межах напрямів якісь з обов’язкових курсів будуть полегшеними, а якісь – поглибленими. Наприклад, у напрямі “Медицина, біотехнології, екологія” математика буде полегшеною, натомість поглиблено вивчатимуться біологія, фізика та хімія.

Як виглядає розподіл годин:

У всіх класах протягом трьох років навчання передбачена однакова кількість годин на тиждень із таких предметів:

• українська мова – по 3 години;
• англійська мова – по 5 годин;
• “Історія: Україна і світ” (інтегрований курс) – по 3 години;
• “Літератури” (українська та зарубіжна) – по 2 години.

Також у табличці бачимо курси, де в певні роки навпроти предмету стоїть нуль годин. Це не означає, що учні не зможуть вивчати ці курси. Їх можна буде опанувати в межах вибору додаткових курсів.

Як зазначила Оленка Северенчук, найбільше навантаження матимуть учні 10 класу в першому семестрі, у якому передбачено 34 години обовʼязкових предметів. Також є можливість обрати курс/-и за вибором у межах 2-х годин (разом 36). Таке навантаження автори пояснюють тим, що саме в першому семестрі учні й учениці матимуть можливість знову “перевідкрити” для себе всі дисципліни, можливо, полюбити те, що раніше здавалося нецікавим, а також надолужити відповідні прогалини.

Тож перший семестр буде перехідним. Там передбачено повторення всього базового рівня відповідних дисциплін із середньої школи. Протягом усього 10 класу учні ще можуть змінити напрям, однак в 11 та 12 класах це можливо лише як виняток.

З кожним семестром навантаження зменшуватиметься. Так, в 11 класі навантаження без вибіркових предметів становитиме 18 годин, а у 12 класі – 14 (водночас окремо рахують години з курсів на вибір).

Загалом (із предметами за вибором) уже у 12 класі мінімальне навантаження становитиме 25 годин, а максимальне – 36. Тобто учні зможуть або зупинитися на 25 годинах, або добрати ще додаткові курси зі списку на вибір, пояснила Оленка Северенчук.

Як виглядатиме розподіл годин тижневого навантаження в межах одного напряму? Наприклад, у напрямі “Інформаційні технології” розподіл обов’язкових курсів виглядатиме так:

ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВИВЧАТИ В ОКРЕМИХ НАПРЯМКАХ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЧАСТИНИ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Отже, загалом в ліцеї є чотири напрями – це освітні траєкторії, за якими рухаються учні. Однак лідери також презентували і напрямки, які максимально відповідають галузям, прописаним у Держстандарті. Тобто є напрямок “Українська мова та літератури”, а в його межах є предмети, інтегровані курси і курси за вибором, як от курс “Рок і література”, “Наукове письмо” тощо. А тепер по черзі.

Напрямок “Добробут людини”

Напрямок “Добробут людини” – це здоровʼязбережувальна галузь за Держстандартом. У межах цього напрямку є курси з профорієнтації, лідерства, фінансової грамотності, сексуальної освіти тощо.

Цей напрямок орієнтований на два роки – 10 та 11 класи (12 клас у межах годин за вибором). Він побудований за модульним принципом та містить такі блоки:

• кар’єрне орієнтування;
• м’які навички;
• лідерство;
• сексуальна освіта;
• фінансова грамотність.

Перелік є орієнтовним і може доповнюватися залежно від потреб учнів.

Модулі та їхнє наповнення заклад може змінювати залежно від запитів учнів, додала лідерка модуля Ірина Плешакова.

Наприклад, під час вивчення кар’єрного орієнтування підлітки звертатимуть увагу не лише на професійні можливості, а й на дослідження самих себе, своїх сильних сторін, хобі тощо.

Серед видів навчальної діяльності в курсі з кар’єрного орієнтування:

• презентації та лекції (лише 10 %);
• тестування, анкетування;
• проєктна діяльність, групові та рольові ігри;
• тренінги та майстерки;
• обговорення, дебати;
• стажування, екскурсії;
• зустрічі з успішними випускниками, представниками бізнесів, професій, кластерів.

Напрямок “Українська мова та Літератури (українська та зарубіжна)”

Лідерка напрямку Анастасія Онатій розповіла, що цей напрямок має однаковий вигляд для всіх профілів.

У викладанні української мови вчителі відходитимуть від граматикоцентричності й надаватимуть перевагу комунікативному підходу та текстоцентричності.

“Підмети й присудки, звісно, залишаються, але вони не в центрі навчання. Вони є допоміжним матеріалом, аби учні могли виконувати різні комунікативні завдання, як-от вести діалог, презентувати свої проєкти з гарним лексичним запасом, підбирати слогани тощо”, – пояснила Анастасія.

Базовий курс української мови вивчатимуть усі учні з 10 до 12 класу. Мові виділяється 3 години на тиждень.

Як виглядає тема одного з уроків української мови:

Тема містить:

• комунікативну лінію;
• мовну лінію, де вивчають граматичні поняття;
• види діяльності, як-от відеоогляд книжки, аналіз монологічних текстів;
• ресурси для уроків, які вчителі можуть використовувати під час обговорення теми.

Наприкінці учням пропонують виконати один із проєктів на вибір:

• створення інструкції мандрівнику чи мандрівниці на іншу планету (тут учні можуть потренувати наказовий спосіб дієслова);
• запис стримінгового відео;
• лінгвістичний огляд фільму (“Інтерстеллар”, “Прибуття”).

Також у 12 класі значна увага приділяється вивченню текстів:

• тексти, щоб описувати (учні концентруються на вмінні писати та презентувати власні текстові продукти);
• тексти, щоб впливати (вчаться писати промови, журналістські тексти);
• тексти для самовираження (практика творчого письма).

В інтегрованому курсі української та зарубіжної літератур автори відмовилися від хронологічності викладу матеріалу, натомість акцентували на проблемно-орієнтованому підході до вивчення літератури.

“Ми відходимо від вивчення історії літератури, натомість більше розглядаємо, які проблеми порушені в текстах, якими є персонажі, чому вони роблять саме такі вчинки, що ними керує тощо”, – додала експертка.

Загалом, що українська мова, що курс літератур складаються з 5 модулів на рік (1 модуль = 6 тижнів + 1 тиждень на презентацію проєкту).

Базовий курс літератур також вивчатиметься з 10 до 12 класу, два рази на тиждень. Передбачена інтеграція української (70 %), зарубіжної літератур (30 %), медіатекстів, фільмів.

Викладання складається з 5 тематичних кластерів:

• дослідження та прийняття себе й інших;
• людина і влада, лідерство;
• національна саморефлексія;
• співжиття людей у соціумі й системі;
• мистецтво поетичне (вивчення поезії).

Кожен модуль із літератури має декілька ліній, які вчителі можуть обрати на свій розсуд:

Також учні можуть обрати інші додаткові курси, зокрема, пропонують критичний аналіз тексту. Він орієнтований на 32 години в 10 класі й навчає учнів критичного оцінювання текстів на фейки, пропаганду, клікбейт тощо.

Природничі науки

“Ми маємо змінити ставлення до природничої освіти, адже сьогодні наука стала способом життя. Водночас під час вивчення природничих дисциплін не достатньо вміти лише читати наукові тексти, їх потрібно критично оцінювати, вміти пояснити науковою мовою”, – зазначила Інна Дьоміна, лідерка напрямку.

Її команда розробила 16 програм із природничих наук для 10–12 класів, серед яких і вибіркові курси.

Зокрема, в I семестрі 10 класу викладатимуть базовий курс для систематизації знань, профільні курси почнуться з II семестру.

Чим унікальні програми з природничих напрямків:

• диференційоване оцінювання: теоретична частина (50 %) та практична частина (50 %);
• учні розроблятимуть проєкти: І семестр – вузька спеціалізація за 1 предметом, II семестр – проєкт глибокої міжпредметної інтеграції в межах напряму й не тільки;
• введення обов’язкових есе, аби учні вчилися формулювати власну думку науковою мовою з вивченої теми;
• можливість вивчати основні поглиблені курси не за класами, а в міру вивчення тем (кожен клас має власний темп).

Серед курсів на вибір: генетика людини, нейробіологія, еволюція, наноматеріали та нанотехніка, медична біотехнологія, хімія в щоденному житті, хімія води, відновлювальна енергетика, фізико-хімічні методи досліджень, елементи механіки суцільних середовищ, основи хіманалізу речовин для інженерів тощо.

Математика та інформаційні технології

Як розповів лідер напрямку Ігор Клочко, під час розробки програм із математики велику увагу приділяли саме прикладному аспекту вивчення цієї дисципліни. Співвідношення теорії та практичних задач – 30 до 70.

На чому ще базується програма:

• акцент на проєктній діяльності – створення і презентація проєктів наприкінці кожної теми у сферах своїх інтересів. Наприклад, хтось цікавиться футболом і на уроках вивчається тема “Математична статистика”. У цьому випадку учні можуть зробити аналіз, вибірку статистичних даних ігор улюбленої команди, обробити їх та створити математичну модель;
• створення математичних моделей прикладних задач та їхнє розв’язування;
• принцип системності й послідовності: на різних етапах вивчення тем учням пропонується повторення матеріалу (на початку семестру та наприкінці). Увесь II семестр 12 класу буде присвячений повторенню вивченого для підготовки до ЗНО/НМТ;
• інтеграція інформаційних технологій в інші предмети;
• приклади застосування математики в різних галузях людської діяльності.

Наприклад, в I семестрі 10 класу всі учні на всіх напрямах повторюватимуть шкільну програму базової школи з алгебри й геометрії. Інформаційні технології вивчатимуться на всіх напрямах упродовж усього 10 класу. Але це не вивчення Word чи Exel, а побудова алгоритмів, структурування баз даних тощо.

Упродовж навчання учні зможуть обирати такі додаткові курси з математики та інформаційних технологій:

• комбінаторний аналіз;
• математична логіка;
• теорія чисел та графів;
• промислова математика;
• математика та мистецтво;
• лінійна алгебра;
• операційна система LINUX;
• професія FrontEnd розробник;
• бази даних та веб додатки;
• професія Data Scientist;
• програмування для інженерів тощо.

Напрямок “Історія та суспільство”

Вчителям радять перейти від хронологічного до тематичного підходу вивчення історії.

Як розповіла лідерка напрямку Антоніна Макаревич, спільними для всіх напрямів є такі інтегровані курси:

• “Історія: Україна і світ” (10–12 класи);
• “Громадянська освіта” (11–12 класи).

З історії учням пропонують упродовж трьох років вивчати шість тем, які з кожним роком поглиблюватимуться. Приклад теми “Людина й суспільство”:

Серед курсів на вибір як у межах напряму, так і поза ним:

• історія пропаганди;
• правознавство для життя;
• історія науки й техніки;
• репресована наука;
• медіаграмотність колись і сьогодні;
• як користуватися своєю владою;
• виклики війни та громадянське суспільство;
• народні традиції в сучасній культурі;
• популяризація історії: як створювати історичний контент тощо.

На презентації показали лише перший рівень напрацювань щодо курикулуму для старшої профільної школи. Далі команда планує:

• розробити систему оцінювання та зворотного зв’язку;
• проводити обговорення за галузями з учителями-предметниками й коригувати програми;
• отримати гриф для програм;
• розробити методичні матеріали й підручники;
• проводити навчання вчителів;
• комунікувати реформу старшої профільної школи (так, у команді планують поїздки до закладів освіти для ознайомлення вчителів із програмами та можливостями старшої профільної школи);
• предметне пілотування окремих програм курикулуму з вересня 2024-го року.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Фото: Фейсбук “savED”. Фото з презентації надала Оленка Северенчук