“Вчителям хворіти не можна”: як нараховують лікарняні педагогам та чому виплати різняться

“Хворіти вчителям не можна, бо грошей, які виплатять за лікарняний, не вистачить навіть на ліки, не те що на прожиття”, – таке повідомлення ми отримали на пошту “Нової української школи” від однієї з учительок.

Редакція вирішила зʼясувати, що зараз відбувається з виплатами лікарняних вчителям, за якою формулою їх нараховують та чому сума може різнитися.

З цими питаннями ми звернулися до Міністерства соціальної політики України, як уповноваженого органу управління у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тож із цього матеріалу ви дізнаєтеся:

• як нараховують лікарняні виплати вчителям;
• від чого залежить розмір виплат;
• як розрахувати суму свого лікарняного;
• чи планують підвищувати розмір лікарняних.

ЯК НАРАХОВУЮТЬ ЛІКАРНЯНІ ВИПЛАТИ

Нормативка, яка регулює розрахунок лікарняних виплат, це:

• Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 1105 (далі – Закон);
• Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Так, згідно із Законом:

• усі особи (у тому числі й вчителі), які працюють на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільноправового договору чи на інших передбачених законом підставах, підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Також на рівні з представниками інших професій вони мають право на страхові виплати з настанням страхового випадку в період роботи (включно із часом випробування та днем звільнення).

Сама допомога з тимчасової непрацездатності надається лише застрахованим особам у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату зарплати.

Розмір допомоги залежить від страхового стажу працівників, який обчислюється в місяцях.

Страховий стаж – це період, упродовж якого особа підлягала страхуванню через тимчасову втрату працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, йдеться у відповіді редакції від Мінсоцполітики.

Тож лікарняні виплачують залежно від страхового стажу в таких розмірах:

Водночас, як додають у Мінсоцполітики, незалежно від страхового стажу допомогу в розмірі 100 % середньої заробітної плати виплачують:

• застрахованим особам, віднесеним до 1–3 категорій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• одному з батьків (або тим, хто їх замінює), які доглядають за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, деяким іншим категоріям осіб, визначених частиною першої статті 17 Закону.

У таких же розмірах залежно від страхового стажу оплачуються перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, коштом роботодавця. Починаючи із шостого дня, допомогу виплачує Пенсійний фонд України (ПФУ). Однак є лікарняні, які повністю (тобто вже з першого дня) оплачує ПФУ – це лікарняні по догляду за хворою дитиною віком до 14 років.

Застраховані особи, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менш як 6 місяців (це означає, що за рік була перерва в страховому стажі, наприклад, через відпустку без збереження заробітної плати, і в цей час не сплачувався ЄСВ), теж мають право на оплату днів тимчасової непрацездатності. У такому випадку розмір лікарняних виплат визначається, з огляду на нараховану заробітну плату, з якої сплачувалися страхові внески. Але ці виплати мають бути не більші за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Якщо людина працює на неповну ставку, то частина ставки та всі надбавки в розрахунковому періоді, на які нараховується єдиний внесок, враховуються під час обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, йдеться у відповіді міністерства.

Аби було більш зрозуміло, розглянемо на декількох прикладах, як відбувається нарахування лікарняних.

ЯК РОЗРАХУВАТИ СУМУ ЛІКАРНЯНИХ ВИПЛАТ

Щоб розрахувати суму лікарняних, потрібно пройти декілька основних етапів (далі пояснення від редакції “Нової української школи” на основі нормативно-правових актів):

1. Визначити розрахунковий період.

Це місяці, за які беруться доходи працівника для розрахунку лікарняних. Загальне правило: розрахунковим періодом є 12 місяців перед місяцем, коли працівник захворів.

Важливі нюанси:

• Якщо працівник працював понад рік: беруться останні 12 місяців перед хворобою.
• Якщо працівник працює менш як рік: розрахунок проводиться за календарні місяці трудових відносин.
• Якщо працівник працює менше одного місяця: враховуються фактично відпрацьовані дні (від дати початку договору до дня відкриття лікарняного).

2. Врахувати кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Розрахунковий період становить 365 днів або 366 днів (у високосний рік). Якщо період менший за 12 місяців, тривалість розраховується на основі фактично відпрацьованих місяців.

Винятки: з розрахунку виключають дні, коли людина не працювала з поважних причин, наприклад:

1. тимчасова непрацездатність;
2. відпустка без збереження заробітної плати;
3. відпустка по догляду за дитиною;
4. декретні відпустки;
5. призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією росії;
6. військова служба.

3. Обрати виплати.

Для розрахунку лікарняних сумуються всі виплати за розрахунковий період, на які нараховувався ЄСВ (єдиний соціальний внесок).

Не враховуються:

• попередні лікарняні;
• допомога по вагітності та пологах;
• виплати за періоди, які виключені з розрахунку (наприклад, перехідні відпускні);
• виплати, на які не нараховувався ЄСВ, наприклад, матеріальна допомога на розв’язання соціально-побутових питань.

4. Розрахувати середньоденну зарплату.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, застосовують таку формулу:

середньоденна зарплата = (виплати розрахункового періоду) ÷ (кількість календарних днів розрахункового періоду)

Якщо працівник захворів у свій перший робочий день, використовується інша формула:

середньоденна зарплата = (посадовий оклад) ÷ 30,44
(30,44 – це середньомісячна кількість днів)

5. Обмеження середньоденної зарплати.

Для лікарняних є два основних обмеження:

• якщо страховий стаж працівника за останні 12 місяців перед лікарняним менший ніж 6 місяців: середньоденна зарплата не може бути більшою за 262,81 грн (= 8 000 грн ÷ 30,44, де 8 000 грн – це мінімальна зарплата з 1 квітня 2024 року);
• максимальне обмеження для середньоденної зарплати – 3 942,18 грн (= 8 000 грн × 15 міс. ÷ 30,44).

6. Розрахувати загальну суму лікарняних за такою формулою:

лікарняні = середньоденна зарплата × кількість днів лікарняного × відсоток загального страхового стажу (наведений у таблиці вище).

Страховий стаж визначається за довідкою з ПФУ (ОК-5, ОК-7 або Додаток 9). Зазначимо, що довідки ОК-5 і ОК-7 не показують стаж на попередніх місцях роботи, а в Додатку 9 відображається весь стаж по всіх роботах.

Щоби ще краще зрозуміти цей механізм, наведемо декілька практичних прикладів:

1. Вчителя/ку взяли на роботу 15.09.2022. Його чи її заробітна плата за місяць – 12 000 грн (посадовий оклад + надбавки). Е-лікарняний відкрили на 10 календарних днів із 14.07.2024. Загальний страховий стаж – понад 8 років. Якою буде сума лікарняних виплат? Для цього визначаємо:

• розрахунковий період: липень 2023 – червень 2024 (12 місяців)
• кількість днів у періоді: 366 днів (лютий 2024 високосний)
• сума виплат за період: 12 000 грн × 12 міс = 144 000 грн
• середньоденна зарплата: 144 000 грн ÷ 366 = 393,44 грн
• зі страховим стажем понад 8 років лікарняний оплачують у розмірі 100 %
• кількість днів лікарняного: 10 днів

Сума лікарняних: 393,44 грн × 10 днів × 100 % = 3 934,40 грн

2. Для порівняння розглянемо й іншу ситуацію: вчителя/ку взяли на роботу 15.09.2022. Заробітна плата за місяць також 12 000 грн (посадовий оклад + надбавки). Е-лікарняний відкрили на 10 календарних днів із 14.07.2024. Але загальний страховий стаж – до 3 років. Поглянемо, як зміниться сума лікарняного за однакових умов, але різного страхового стажу:

• розрахунковий період: липень 2023 – червень 2024 (12 місяців)
• кількість днів у періоді: 366 днів (лютий 2024 високосний)
• сума виплат за період: 12 000 грн × 12 міс = 144 000 грн
• середньоденна зарплата: 144 000 грн ÷ 366 = 393,44 грн
• оплачуємо лікарняний у розмірі: 50 %
• кількість днів лікарняного: 10 днів

Сума лікарняних: 393,44 грн × 10 днів × 50 % = 1 967,20 грн

3. Розглянемо ще приклад, коли застосовується обмеження мінімальною заробітною платою. Нагадаємо, що його застосовують тоді, коли страховий стаж людини за останній рік становить менш як шість місяців. Тобто за цей час людина не сплачувала ЄСВ, а отже мала перерву в страховому стажі, як-от через відпустку без збереження зарплати.

Наприклад, працівника/цю взяли на роботу 15.03.2024. Заробітна плата за місяць – 12 000 грн (посадовий оклад + надбавки). Е-лікарняний відкрили на 10 календарних днів із 14.07.2024. Загальний страховий стаж понад 8 років, але за останні 12 місяців менший за 6 місяців (визначено за допомогою довідки ПФУ за формою ОК-5, ОК-7 або Додаток 9). Якою буде сума лікарняного:

• розрахунковий період: квітень 2024 – червень 2024
• кількість днів у періоді: 91 день
• сума виплат за період: 12 000 грн × 3 міс = 36 000 грн
• середньоденна зарплата: 36 000 грн ÷ 91 = 395,60 грн
• оплачуємо лікарняний у розмірі: 100 %, але застосовується обмеження мінімальною зарплатою, оскільки середньоденний заробіток із фактичної зарплати більший
• обмеження: 262,81 грн (8 000 грн ÷ 30,44), де 8 000 грн – це мінімальна зарплата
• порівнюємо показники: 262,81 грн < 395,60 грн

Сума лікарняних: 262,81 грн × 10 днів × 100 % = 2 628,10 грн

ЧИ ПЛАНУЮТЬ ЗМІНЮВАТИ МЕХАНІЗМ НАРАХУВАННЯ ЛІКАРНЯНИХ ВИПЛАТ В УКРАЇНІ

У відповідь на це питання в запиті редакції в Мінсоцполітики розповіли таке:

“Слід враховувати, що система загальнообов’язкового державного соціального страхування базується на принципах солідарності та субсидування, що передбачає надання страхових та пенсійних виплат, соціальних послуг, передбачених законодавством, за рахунок поточних надходжень від платників єдиного внеску, розмір якого на сьогодні становить 22 % нарахованої заробітної плати застрахованих осіб.

А страхова виплата для більшості застрахованих осіб (бо більшість із них має страховий стаж понад 8 років) уже становить 100 % середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески. До того ж допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованим особам як виплата, яка повністю або частково компенсує втрачену через непрацездатність заробітну плату, і не повинна її перевищувати”.

На противагу українській системі страхування в Мінсоцполітики також згадали про те, що в більшості європейських країн гарантується лише часткова компенсація втраченого заробітку в разі хвороби застрахованої особи або члена її сім’ї (від 50 до 80 %).

Більша (до 100 %) компенсація у європейських країнах передбачається в деяких випадках (наприклад, у разі нещасного випадку на виробництві, карантину, інфекційного захворювання чи необхідності термінового хірургічного втручання) і, як правило, окремим категоріям осіб (людям з інвалідністю, учасникам війни, донорам тощо).

Також у міністерстві нагадали, що в разі виникнення проблемних питань із виплатою лікарняних, варто спочатку звернутися до роботодавця за основним місцем роботи або до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації роботодавця. Також застрахована особа має право звернутися до Державної служби України з питань праці (Держпраці) за захистом своїх прав, зауважили в Мінсоцполітики.

А перевірити інформацію про свій електронний лікарняний можна в особистому кабінеті застрахованої особи на сайті Пенсійного фонду України.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Juan Moyano, Getty Images