Вправи: дрібна та артикуляційна моторика в розвитку дітей з ООП. Частина 2

Як розвиток дрібної моторики пов’язаний із роботою мозку й навпаки? Які вправи треба виконувати, щоби задіяти обидві частини мозку? Про це під час трансляції “Нової української школи” розповіла логопединя, спеціальна психологиня й арттерапевтка Зоряна Ленів.

Публікуємо конспект другої частини трансляції. Перша частина доступна тут.

АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ

Ці вправи ви не часто зможете застосувати під час уроку – цим займається логопед. Але про них мають знати всі. Такі вправи бувають двох типів: конкретно для підготовки певних звуків та ігрові. Також вони поділяються на статичні та динамічні. Статичні передбачають утримання артикуляційної пози, що подекуди складно. Вправи бувають окремо для губ, для язика, для щічок і для щелепи.

Насамперед дітей добре ознайомити з їхніми органами артикуляції: пояснити, що в ротику живе язичок, показати його.

1. Вивчити будову язичка

Аби це зробити, дитина мусить мати відчуття положення язика щодо інших органів. Багато дітей з ООП не мають чітких кінестетичних відчуттів. Або відчувають, а переключення руху немає. Це явище називається кінестетичною диспраксією. Удома можна дати для активізації кінчика язика облизувати тарілку чи горнятко з йогурту. У школі можна виконувати артикуляційну гімнастику й поєднувати її з віршами:

Казка про “Веселого язичка”:

2. Статичні вправи для губ:

• Складати губи, ніби в поцілунок, у трубочку, усміхатися.
• Вправа “Жабенята”:

3. Щоби гарно вдавалися звуки “с”, “з”, “ц”, треба промовляти їх з усмішкою. “Ш”, “ж”, “щ” – з губами, складеними в трубочку.

Вправа “Слоник”:

4. Динамічна вправа на переключення

5. Статичні вправи для язика:

Під час таких вправ щелепа має бути нерухомою – рухається тільки язик.

ВПРАВИ ДЛЯ ЩЕЛЕПИ

1. “Ковшик” – треба уявити, що нижньою щелепою ми набираємо щось, ніби ковшиком.

2. Вправа для шиплячих звуків “Чашечка” – треба висунути язик із рота й загнути краї язика доверху, ніби в чашку. Можна рахувати, скільки дитина так триматиме язик. Водночас, дитина має дивитися в дзеркало, аби контролювати правильність виконання.

3. Аби вчити дитину говорити звуки “р” і “л”, ми маємо вчити її піднімати язик догори. Наприклад, за допомогою вправ “Літачок”, “Барабанчик”, “Голуб”, “Хованки”:

Ці вправи корисні за умови, що порушення нескладні. Якщо вони складні, то лікування має бути тривалим і з психолого-педагогічним підходом.

4. Вправа з помічницею “Розмовлялочкою”

5. Вправа на поєднання дрібної моторики й артикуляції:

Так ми автоматизуємо “з” і диференціюємо “с”, імітуємо щось і руками, і губами, показуємо емоції, кінестетичні відчуття нижньої щелепи.

6. Діти, яким важко демонструвати емоції, можна показувати смайлики з різними емоціями, називати їх.

7. Вправа на напруження-розслаблення рук:

8. Вправа “Чапля” для координації рухів і автоматизації звуку “ч”

9. Вправа на автоматизацію звуку “р”

Треба також не забувати пропонувати дитині вправи та ігри відповідно до вікових можливостей, потреб, вподобань, задатків, вмінь, можливостей, ієрархії розвитку мисленнєвих процесів. Адже ручний праксис розвивається разом із мисленням.

Ієрархія розвитку така: спочатку дитина бере в руку предмет – це ручний праксис; потім – маніпулює ним, це –маніпулятивне мислення; потім – конструює, це – конструктивне мислення; потім – створює наочні образи, це – наочне та наочно-образне мислення; далі – озвучує, це – словесне та словесно-логічне мислення; потім – абстрагує, уявляє, показує, імітує, це –абстрактне мислення як вища форма мисленнєвої діяльності.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

– З чого починати логопеду та психологу в корекційній роботі з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення?

Насамперед, треба зрозуміти, що спричинило тяжке порушення мовлення і які в дитини мовленнєві порушення. Бувають порушення, які торкаються тільки моторної сфери, а є структурно-семантичні порушення, як-от алалія, афазія, які значно складніші, зачіпають усю мовленнєву систему й діяльність дитини.

Так, починати треба зі спостереження за дитиною, з її обстеження. Якщо дитина прийшла з ІРЦ, то вже має висновок, ви мусите його почитати, опрацювати і спільно з психологом будувати корекційну роботу.

Також починати треба зі знайомства з артикуляційним апаратом, з розвитку артикуляційної моторики, паралельно розвивати дрібну моторику й фонематичний слух, сприймання, аналіз, синтез, уявлення (це треба для підкріплення мовлення слухом), паралельно готувати руку до письма, формувати уявлення про звук та букву, розвивати словник дитини, словотвір, будувати прості речення, потім – складні, працювати над подоланнями граматизмів, розвивати зв’язне мовлення, привертати увагу до мовлення інших, вчити спілкуватися, комунікувати (спочатку – невербально, потім – вербально), розвивати всі психічні процеси (увагу, мислення, пам’ять, уяву, етапи мислення).

Логопед має працювати над постановкою й автоматизацією звуків, починаючи, власне, зі звуків, потім – створювати з ними склади, потім – слова, потім – віршики, скоромовки. Це – система.

Корекційно-розвиткові заняття мають бути, залежно від тяжкості порушень, 2–3 рази на тиждень. І на засіданні команди психолого-педагогічного супроводу розповідайте, що ви робите, ставте перед ними завдання, що вони мають на своїх уроках і в позаурочний час закріплювати і як це робити. Усе треба прописувати в ІПР, щоденнику спостережень, плані корекціно-розвиткової роботи, документі засідання команди супроводу.

– Як працювати з немовленнєвими дітьми?

Шукати причину, чому дитина немовленнєва, і працювати з причиною. Хоча з цим працюють нейропсихологи й нейрологопеди. Вони запукають мовлення через рух, звукоритміку, звуконаслідування, викликання прохання.

Основне – багато говорити з дитиною з підкресленою правильною артикуляцією й супроводжувати мовленням усю діяльність дитини, особливо в грі (що ти робиш, що ти складаєш, якого це кольору), навіть якщо дитина не відповідає і ви думаєте, що дитина вас не розуміє. Фактично, спочатку логопед говорить сам із собою, але це дає результати. Зрештою, імпульси головного мозку мають запустити нейронні зв’язки.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – adriaticphoto, Depositphotos