Теми статті: батькам, відновлення, директорам, освітній простір, освітнім управлінцям, російська агресія
15 Травня 2024
2 457
0
Через російські обстріли чимало українських шкіл та садочків пошкоджено чи зруйновано повністю. Деяким із них вистачить косметичного ремонту, інші ж потребують капітальної відбудови.
На все це потрібні кошти. І дуже важливо, аби вони були прозоро розподілені, дійшли до своїх “адресатів” та працювали на якісне відновлення. Моніторити рух коштів на відбудову та ремонти шкіл і садочків допомагають публічні закупівлі. Так, завдяки певним сервісам можна відстежувати фінансування, план та орієнтовну тривалість проєкту, документи, хід будівництва тощо.
У цьому матеріалі “Нова українська школа” розповість, як батькам, вчителям, директорам та іншим небайдужим громадянам відстежувати та контролювати процес відбудови закладів освіти за допомогою порталу DOZORRO, аналітичного модуля BI Prozorro та платформи DREAM.
З цієї статті ви дізнаєтеся:
За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, станом на 1 квітня 2024 року, унаслідок повномасштабного вторгнення пошкоджено чи зруйновано понад 3 800 закладів освіти:
За інформацією обласних та Київської міської військових адміністрацій, на квітень 2024 року відновлено:
Фінансують відновлення закладів як із державного й місцевого бюджетів, так і за кошти інших джерел, повідомили в міністерстві.
Для того, аби контролювати будівництво та ремонт у закладі освіти, батьки, вчителі, директори та інші небайдужі громадяни можуть скористатися одразу декількома ресурсами:
Розгляньмо докладніше особливості користування кожним із сервісів.
Насамперед варто підготуватися і зібрати мінімальну інформацію, яка допоможе вам відфільтрувати потрібні тендери серед десятків тисяч інших, розповідає Катерина Русіна, комунікаційниця проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine.
Так, для пошуку ремонтів та будівництв головними є назва та адреса школи чи садочка. У замовленнях таких робіт їх зазвичай вписують прямо в назву закупівлі. Однак під час пошуку краще не додавати слова “вулиця”, “проспект” та подібні, бо замовники можуть по-різному їх скорочувати, каже Катерина.
“За приклад візьмемо гімназію № 172 у Києві. Спочатку знаходимо, що вона розташована на вулиці Ружинській 30/32 у Шевченківському районі міста. Тож найімовірніше замовником буде управління освіти Шевченківської РДА, код ЄДРПОУ – 37470086″, – пояснює вона.
Тож додатково під час пошуку можна використати:
Якщо ви точно знаєте, хто проводить закупівлю – сам заклад освіти, районне управління, міський департамент – потрібно загуглити код ЄДРПОУ цієї установи.
У випадку аналізу закупівель на ремонт закладу це може допомогти, якщо в назві закупівлі не вказали адресу. Водночас якщо ви вирішите перевірити інші закупівлі, наприклад, меблів, продуктів або послуг охорони – без коду ЄДРПОУ не обійтися. У назвах таких закупівель вкрай рідко вказують школу чи її адресу. Якщо ж закладів освіти в громаді декілька, то найімовірніше їх вкажуть навіть не на самій сторінці закупівлі, а в тендерній документації, додає Катерина Русіна.
Це державний класифікатор для того, що купують на Prozorro. У випадку ремонтів та будівництв можуть траплятися такі:
Ці ідентифікатори також можна використати під час пошуку.
Отже, для пошуку на DOZORRO потрібно:
2. далі вписати в пошуковий рядок адресу школи або її повну назву. Спробуйте різні варіації: вказати лише вулицю (Ружинська), вулицю і дім (Ружинська, 30/32), назву закладу в різних відмінках (гімназія № 172 або гімназії № 172);
3. якщо ви знаєте, хто може організовувати закупівлю, спробуйте додати ЄДРПОУ таких установ у фільтр “Замовник”;
4. додатково можна поставити фільтри на код CPV. Або спробувати лише за CPV та замовником – без назви школи. Якщо знаєте період, за який шукаєте закупівлі, додайте і його.
У прикладі, який вище наводила Катерина Русіна, вистачило лише адреси та області:
5. А далі вже можна передивлятися список закупівель. Натисніть на ті, які вас цікавлять, аби дізнатися більше про документи, вимоги, оскарження, перебіг аукціону та решту деталей.
Якщо ви хочете досліджувати закупівлі більш комплексно – у пригоді стане аналітичний модуль BI Prozorro. Тут багато таблиць та графіків, фільтрів, тож такий пошук займе більше часу. Також сюди ви можете прийти, якщо не вдалося знайти потрібні закупівлі на DOZORRO – через те, що в модулі більше фільтрів, тут можна докладніше прописати відбір та вивантажити дані в одну таблицю, додає Катерина.
1. За її словами, у випадку користування аналітичним модулем спочатку потрібно обрати додаток “12. Етап закупівель (2023–2024)”, а далі – “Тендери/Лоти”. Якщо хочете знайти старіші закупівлі, ніж за останні два роки, використайте аналогічний лист у додатку за всі роки. Він такий самий, просто містить більше даних, і через це довше завантажується;
2. далі у фільтр “Лот” впишіть адресу або номер школи в зірочках – вони дадуть змогу врахувати те, що до або після цього слова можуть бути й інші, а слово може стояти в різних відмінках. Наприклад, *Ружинська*.
Пробіл замініть на знак запитання – ? (*Ружинська,?30*). Інколи варто зачекати 5–10 секунд, щоб модуль пошукав потрібну фразу, і вже тоді підтвердити відбір. У фільтрі Організатор можна додати коди ЄДРПОУ потенційних замовників;
3. під блакитним словом “Лот” у таблиці містяться посилання на закупівлі. Щоб зберегти собі таблицю, клікніть на неї правою кнопкою миші та виберіть “Завантажити як”.
4. А ще праворуч згори ви побачите декілька кнопок, які дають вам базові інструкції про основи роботи в BI Prozorro.
У тендерах варто звертати увагу на:
Більше про те, як працюють публічні закупівлі, які є процедури та правила, читайте за посиланням.
Якщо ви не знайшли потрібну закупівлю на Prozorro, можливо, її ще просто не оголосили. Тоді Катерина Русіна радить звернутися із запитом до школи, управління освіти або міськради/сільради. Його можна сформувати, наприклад, на порталі “Доступ до правди”. Якщо ж у вас виникне підозра, що в закупівлі є порушення, звертайтеся до DOZORRO.
Розібратися у фінансуванні закладу освіти допоможе посібник “Як перевірити закупівлі вашої школи”.
Державна цифрова екосистема управління відновленням (DREAM) веде користувача єдиним цифровим маршрутом проєктів відновлення – від ініціації проєкту, створення проєктно-кошторисної документації до залучення фінансування, проведення закупівель, виконання будівельних робіт, моніторингу, аудиту тощо, розповідає “Новій українській школі” Віктор Нестуля, керівник Проєктного офісу DREAM.
За його словами, ініціатори проєктів (міські та селищні ради, обласні адміністрації, центральні органи виконавчої влади тощо) додають свої проєкти в систему добровільно, у межах пілотного проєкту. Станом на квітень 2024 року, у DREAM заведено понад 1 149 проєктів у сфері освіти. З них 570 проєктів – на стадії виконання.
“DREAM відображає інформацію, внесену ініціаторами проєктів, і першочергово відновлення є заслугою самої громади. Платформа DREAM в цьому випадку є помічником у забезпеченні прозорості, підзвітності, публічному просуванні проєктів та сприяє залученню фінансування”, – каже Віктор Нестуля.
Водночас система залучає не тільки державні кошти. Туди вже заведені проєкти, які фінансуються Світовим банком, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), USAID, урядами Литви, Естонії, Великої Британії тощо.
За словами Віктора Нестулі, ініціатором проєкту в DREAM може бути:
“Наприклад, ініціатором проєкту відновлення може бути МОН, обласна адміністрація, міська або селищна рада, а також управління освіти та освітні заклади. Проєкти щодо закладів освіти можуть подавати самі заклади освіти, відповідні управління, міські ради тощо. Це залежить від структури управління в кожному окремому випадку – громаді, регіоні тощо”, – зауважує Віктор.
Наприклад, щоб управління освіти міської ради могло додати власний проєкт, в DREAM має бути зареєстрована міська рада. А для того, щоб власний проєкт могло додати управління освіти обласної адміністрації – у цифровій екосистемі DREAM має бути зареєстрована обласна адміністрація, акцентує керівник Проєктного офісу.
“Якщо ж проєкт подає сам заклад освіти, то спочатку в системі реєструється міськрада чи обласна адміністрація як орган управління, додає до системи представника управління освіти, далі представника/представницю освітнього закладу, а той/та своєю чергою “заводить” у систему проєкт”, – додає Віктор Нестуля.
Крім цього, екосистема DREAM пропонує низку інструментів для моніторингу проєктів відновлення, розповідає керівник.
1. Публічний портал DREAM – там доступні деталі всіх проєктів, які додані до екосистеми:
2. Кожен охочий може переглянути банк проєктів:
Проєкти можна відсортувати за географією, сектором, наявністю фінансування тощо, а також переглянути дані з кожного проєкту на його власній сторінці, натиснувши на відповідне посилання в банку проєктів. Наприклад, дізнатися про фінансування, статус, орієнтовну тривалість, документи, план проєкту тощо для укриття одного із закладів освіти:
3. Завдяки інтеграції з Prozorro, прямо в картці проєкту ви також можете переглянути інформацію про закупівлі, якщо вони вже оголошені, динаміку оплат по тендерах тощо:
4. Інтерфейс API (Application Programming Interface) – сервіс для професійних аналітиків, за допомогою якого можна отримувати дані з DREAM і використовувати їх для створення аналітичних матеріалів:
5. Відкритий модуль аналітики – тут у зручнішому форматі теж можна переглянути статистику екосистеми DREAM, де дані з проєктів зібрано у вигляді зручних мап, таблиць та графіків. Кожен може зробити власну добірку проєктів – за джерелами фінансування, регіоном, громадою, сектором, а також переглянути деталі щодо ініціатора, виконавця проєкту тощо:
“Усі бачать усе” – це принцип DREAM щодо проєктів відновлення і модернізації. Після затвердження обов’язкового використання екосистеми, дані щодо всіх проєктів відновлення в країні стануть публічно доступні, каже Віктор Нестуля. Більше про платформу можна дізнатися тут.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Фото Олега Гриба, itvua.tv
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
Обговорення