Теми статті: вчителям, директорам, історія, освітнім управлінцям
15 Жовтня 2024
972
0
З відновленням незалежності України у 1991 році висвітлення Криму в шкільних програмах з історії України відбувалося в річищі радянсько-російських наративів. Справжня переоцінка історії півострова та ролі його корінних народів в процесі українського державотворення відбулася у 2014 році, після окупації півострова росією. Оновлені програми з історії України зʼявилися вже у 2015-му.
намагалися зʼясувати у новому матеріалі.
[Нагадуємо, що в проєкті аудіоуроків “Вчися вухами” є окремий курс “Історія Криму”. На початку жовтня 2024 року саме цей курс посів 3 місце в аудіопремії найкращих подкастерів України “Слушно” у номінації “Історичний подкаст”].
“Історія Криму має бути обов’язковим компонентом для вивчення у середній школі з декількох причин.
росія займалася глорифікацією [прославленням, возвеличенням чогось – ред.] і фальсифікацією своєї історії, формуючи власний наратив щодо історії поневолених нею народів.
Тож фальсифікація росією історії актуалізує гостру потребу у розвінчуванні міфів та поширенні правдивої інформації про історію і культуру корінних народів Криму.
Фундаментальні дослідження кримськотатарських дослідників, архівні матеріали, спогади свідків злочинів совєцької й російської влади у XX-XXI ст. потребують розголосу. А в умовах сучасної російської окупації Криму, доступ до матеріалів чи живих свідків історичних подій, які залишилися на півострові, ускладнений обставинами окупації. Окрім цього, хоч багато хто виїхав з Криму на підконтрольну територію України, але їхні рідні можуть досі перебувати в окупації та зазнавати утисків. Тому не кожен / не кожна готовий / готова публічно ділитися спогадами – власними чи родинними.
Упродовж совєцької окупації України, вивчення історії в школі зосереджувалося довкола історії росії, як прямого нащадка Російської імперії і як головної республіки в СРСР. Історія Криму і корінних народів півострова залишалася великою білою плямою. В 1990-х роках, після відновлення незалежності України, висвітлення історії кримськотатарського народу у підручниках історії України відбувалося в річищі радянсько-російських наративів через мізерні згадки про створення Кримського ханства, через опис взаємин кримських татар і козаків як ворожих, через поширення міфу про кримський півострів, як подарунок Хрущова Україні.
Переоцінка історії Криму і ролі його корінних народів в процесі українського державотворення відбулася аж у 2014 році, після окупації півострова росією. Тоді ж почалося поступове вписування історії Криму та його народів в шкільну програму з історії України.
Оновлена навчальна програма з історії України для 5–9-х класів зʼявилася вже у 2015 році. У її пояснювальній записці з-поміж іншого з’являється доповнення мети історичної освіти: “толерантність до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур”. А одним із принципів, на яких ґрунтується відбір програмного матеріалу, є полікультурний, який “акцентує на органічній єдності культури, мови, традицій і звичаїв, які забезпечують наступність і спадковість поколінь власного народу, а також на потребі шанобливого ставлення до культур і звичаїв інших народів”.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну спонукало Міністерство освіти і науки доопрацювати існуючі навчальні програми з історії України. Так, у серпні 2022 року було затверджено нову навчальну програму з історії України для 6–11-х класів. Програма містить низку нових тем, що формують повніше уявлення про політичну історію Криму. Наскрізно у програмі пропонують розглянути
Докладніше про доповнення програм “кримськими темами” ми окреслили у таблиці нижче.
Таб 1.docxРеалізація реформи НУШ сприяла появі низки модельних програм з історії України. Так, у 2023 році МОН затвердило 3 модельні програми з історії України та 2 програми з інтегрованого курсу “Історія: Україна і світ” для 7–9-х класів НУШ.
Сучасні шкільні програми з історії України є досить інклюзивними й містять важливі аспекти політичної, соціально-економічної та культурно-релігійної історії Криму і народів півострова. Втім, нині деякі питання історії кримськотатарського народу досі потребують перегляду та більш змістовного представлення. Так, українська політикиня кримськотатарського походження Ельміра Аблялімова зазначила, що, на її думку, надважливо додати до курсу історії України теми:
Аспекти, що їх виокремила пані Ельміра, є надважливими й актуальними для розуміння учнівством історії українських земель та її народів. Ці теми наразі є найменш висвітленими у шкільному курсі історії України.
Юлія Топольницька, спеціально для “Нової української школи”
Титульне зображення: ms.detector.media
Обговорення