Напишіть нам

Всі теми

Як навчати доброчесності в початковій школі. Докладно про розробки уроків від ГО “Смарт освіта”

Чесність, порядність, відповідальність, гідність, служіння – як про це говорити з дітьми початкової школи? Головне правило – бути чесними й показувати свій приклад. А на допомогу ГО “Смарт освіта” за підтримки ChildFund Deutschland створила навчальний курс “Уроки доброчесності” для 3–4 класів. Матеріали до нього безплатно доступні за цим посиланням.

Це – 10 тем, кожна з яких містить покрокові розробки занять: запитання й ситуації для обговорення, ігри, ретельно дібрані тексти і відео.

Головний меседж курсу, за словами розробниць, – що треба дотримуватися правил, навіть коли тебе ніхто не бачить. До речі, саме таке коротке визначення доброчесності дає Організація економічного співробітництва та розвитку.

“Нова українська школа” розповідає, навіщо потрібні уроки доброчесності, з чого складається комплект матеріалів і як ними користуватися.

НАВІЩО В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ПОТРІБНЕ КУРС ПРО ДОБРОЧЕСНІСТЬ

До роботи над змістом курсу долучилися: вчителі початкових класів, адміністрацій шкіл, автори підручників і психологи. А саме:

  • Інна Большакова, методистка НВК “Новопечерська школа”, авторка підручників НУШ;
  • Наталія Єфремова, заступния директора Київської школи №5;
  • Юлія Журлакова, головна редакторка всеукраїнських науково-методичних журналів “Дошкільне виховання” та “Палітра педагога”;
  • Ольга Мірошникова, учителька початкових класів школи №294 Києва;
  • Світлана Олексюк, директорка Київської школи №5;
  • Ганна Остапенко, учителька початкових класів, авторка підручників НУШ;
  • Світлана Ройз, сімейна й дитяча психологиня.

Апробація курсу вже розпочалася в 9 пілотних школах різних регіонів країни. 24 вчителя пройшли навчання й ще навесні почали проводити уроки доброчесності в 3–4 класах НУШ.

До апробації можуть долучитися й інші школи, залишивши заявку. ГО “Смарт освіта” збирає запит та намагатиметься забезпечити охочі школи друкованими матеріалами.

У цьому курсі немає нічого, що б не сприйняли вчителі, каже Світлана Олексюк.

Вона розповідає, що під час розроблення авторки враховували всі деталі, проговорювали їх з учителями, просили ділитися ідеями й баченням. Тож логічно, що вчителі школи взяли участь в апробації курсу.

“У нас вийшла колективна робота. Вчителі пробували фрагменти уроків у 3 і 4 класі. Усі були в захваті й казали, що цього не вистачає, адже в 4-х класах НУШ діти помітно інші – вони вміють гуртуватися в команди, проявляти ініціативу”.

Ці уроки дадуть можливість наблизити дітей до життя, каже Ольга Мірошнікова.

“Зараз такі тенденції, що ми дуже оберігаємо дітей і на виході маємо підлітків, які погано орієнтуються в тому, що відбувається навколо”.

Натомість, у курсі для обговорення запропоновано ситуації, подібні до яких діти бачать чи не щодня: учні допомагають хворій однокласниці наздогнати матеріал, але одна дитина пішла гуляти замість цього; усі діти хочуть грати у футбол, а одна дитина – в іншу гру; працівниця служби доставки запізнюється й постає перед вибором, чи перебігти дорогу на червоне; тощо.

Також Ольга додає, що в початковій школі вчитель має високий авторитет для дітей. Ця довіра вимагає високого рівня відповідальності – як ти мислиш, що говориш, як дієш.

“У посібнику для вчителя детально прописаний кожний крок учителя. І після кожного кроку є слова: “Зверніть увагу, щоб”. Це для того, аби діти тримали правильний вектор. Деталізація потрібна як дорожня карта, орієнтир, фокус, якого треба триматися”.

Світаланиа Олексюк додає, що практики доброчесності мають бути стрижневою ідеєю навчання з початкової школи.

“Ми створювали курс не просто як інструмент запобігання корупції. Тут ідеться більше про цінності”.

І ціннісний підхід передбачає готовність учителя розділяти базові речі – повагу, рівність, толерантність, чесність, справедливість, лідерство, відповідальність.

“Тому в курсі з’явилися уроки про рівність, цінність кожної людини, патріотизм. Це не просто антиплагіатна компанія, яка проголошує “Не списуй”. У курсі є навіть ігри, які провокують дитину, багато практичних ситуацій, дотичних до повсякденного життя”.

Ганна Остапенко каже, що спочатку хвилювалася, чи не буде надто болісним для дітей бачити невідповідність між тим, чого вчить курс із доброчесності, і тим, що є в житті.

“Чи не виховаємо ми так званих “павликів морозових?”. Та згодом я відчула, що, працюючи над цим курсом, змінилася сама – я стала більш доброчесною. Ми змінюємось і змінюємо оточення”.

“Ми впевнені, що з перших уроків важливо підтримати пізнавальний інтерес та зацікавити учнів, формувати готовність зробити вибір на користь доброчесної поведінки, – додає Світлана Олексюк. – На завершення курсу учень обиратиме доброчесну поведінку в різних життєвих ситуаціях, в оцінюванні і плануванні своєї поведінки спиратиметься на знання, здобуті під час опанування курсу”.

З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ КОМПЛЕКТ МАТЕРІАЛІВ

У комплекті навчальних матеріалів містяться:

  • Путівник для вчителя (з покроковим проведенням уроку й методчними підказками)
  • Путівник для учня у двох частинах (робочий зошит, у якому можна писати, малювати, роботи поробки)
  • Рамковий документ (з методичними рекомендаціями, як викладати курс та інтегрувати його в наявний навчальний процес; з поясненням, що таке доброчесність від EdCamp Ukraine; статтею про вікову психологію від сімейної й дитячої психологині Світлани Ройз; поясненням українського контексту доброчесності від соціологині й дослідниці цінностей Вікторії Бриндзи).

Курс складається з 10-ти тем:

  1. Навіщо потрібні правила?
  2. Не будь байдужим!
  3. Що означає бути відповідальним?
  4. Я хочу жити в справедливому суспільстві
  5. Суперечка інтересів
  6. Я обираю чесність!
  7. Я маю гідність!
  8. Що отримуєш, віддаючи?
  9. Де є доброчесність, корупції немає
  10. Доброчесність – мій вибір!

Кожну тему пропонується розглянути впродовж 1 або 2 академічних годин. Теми, які опрацьовуються впродовж 2 академічних годин, представлено у двох модулях.

Розробниці радять дотримуватися послідовності тем, адже тема доброчесності складається з багатьох компонентів. Тож починати варто з найпростіших прикладів – навіщо потрібні правила, не будь байдужим, проявляй відповідальність, будь чесним і справедливим. Згодом із дітьми можна говорити на серйозніші теми – що таке гідність або служіння.

Також для закріплення курсу є квест – “Мандрівка містом доброчесності”.

Досліджувати теми учням допомагає персонаж Інт’ОК, що супроводжує майже кожну сторінку Путівника для учня.

Скажімо доброчесності “ТАК!””, – проголошує він.

“Нам потрібен був символ, який дітям легко вимовити, а вчителям – застосовувати в різних формах”, – каже Світлана Олексюк.

Інт” – скорочення від англійського слова “integrity”, яке українською перекладається як “доброчесність”.

ОК” – англійське слово, що в українському перекладі звучить як “гаразд” або “згода”.

“Інт’ОК не є особою, навколо якого крутяться сюжети. Ситуації стосуються дітей. Ми не хотіли, щоби з’явилися казкові персонажі, які щось вирішують за дітей, бо все – у наших руках, – каже Ганна Остапенко. – Це більше елемент дизайну, який робить коментарі, але нічого за дітей не робить” .

ПУТІВНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Підготовка до уроків у вчителів забирає багато часу, а ці навчальні матеріали – максимально помічні для вчителів, пояснює Світлана Олексюк. Путівник для вчителя містить усі необхідні матеріали для проведення кожного уроку, додаткові матеріали та синхронізується з Путівником учня.

“Маючи повний комплект класних матеріалів, учитель має вивчити, пропустити через себе, зрозуміти, чому там зроблені саме такі акценти, і лише тоді запроваджувати”.

Путівник має такі структуру:

  • Обов’язкові результати навчання (вони узгоджуються зі Стандартом початкової освіти)
  • Цілі та очікувані результати
  • Методичний коментар
  • Словник ключових понять
  • Кейс матеріалів уроку

На сторінках Путівника ретельно прописані конкретні очікувані результати вивчення кожної теми за такими освітніми галузями: мовно-літературна, природнича; технологічна; інформатична; соціальна, громадянська, мистецька.

Акценти роботи вчителя на Уроках доброчесності винесені в розділ “Методичний коментар до теми”.

“Ми радимо, як правильно розподілити час та як пояснити дітям складні поняття. Ми підготували цілісний комплект до кожного уроку, методичний портфель, куди склали всю інформацію для реалізації мети уроків”, – пояснює Світлана.

У Путівнику є вся інформація для підготовки якісного уроку: план, літературні твори, документи, відео- й фотоматеріали, схеми, ілюстрації, комікси, запитання для обговорення, вправи та завдання, ситуації із життя та емоційні зачіпки до старту кожної теми.

Посібник дає не лише опис та сценарій вправ, але й допоміжний текст для вчителя, який може використовуватися без змін для пояснення теми. Причому для всх вправи та пояснень розрахований таймінг, щоб учитель міг розрахувати план уроку й виділити достатньо часу на опрацювання вправ.

У фінальній частині кожного уроку – самооцінювання, яке учні проводять без нагляду вчителя й діляться результатами виключно на бажання.

У своєму посібнику вчитель також бачить сторінки Путівника для учнів, що допомагає контролювати та спрямовувати роботу школярів. За потреби вчитель може скористатися додатковими матеріалами, відповідно до навчальних потреб та зацікавлень учнів і учениць.

Аби вчителю було ще легше працювати, на сторінці курсу є відеоматеріали з поясненнями від співавторів .

ПУТІВНИК ДЛЯ УЧНЯ

“Ми намагалися зробити так, щоби курс був максимально наближений до життя, проробляли дитячі ситуації – те, що дійсно трапляється у їхньому житті. Щоби це була жива розмова. Ми не оцінюємо дітей, не питаємо: “Ти чесний, чи ні?”. Ми наводимо приклади, а потім пропонуємо діяти в тій чи іншій ситуації, і дитина робить свій вибір”, – каже Ольга Мірошникова.

Практичні завдання дають зрозуміти дітям, що вони теж можуть творити зміни, але там немає повчань.

“Ми не маємо права докоряти дітям, якщо вони вибирають недоброчесні варіанти, бо вони можуть бути більш зручними для них і прийнятними. Але якщо ми проговоримо, які можуть бути інші варіанти, то вони будуть принаймні про них знати”, – каже Ганна Остапенко.

Кожен урок у зошиті починається з переліку запитань та завдань, які буде виконувати дитина впродовж вивчення теми. Далі пропонуються активності на кшталт настільних ігор, кросвордів, тематичних малюнків, дискусійних запитань. У деяких уроках дитина зможе відсканувати телефоном спеціальний QR-код, щоби передивитися тематичні мультиплікацію та документальні відео.

На деякі запитання учень може відповідати прямо в зошиті – заповнювати таблички, малювати та креслити. Зошит також містить заготовки для поробок, що учні виготовляють наприкінці вивчення теми. Роблячи поробку, кажуть співавторки, дитина закріплює тему і “привласнює” собі цінності, що розглядала на уроках. Готові вироби учні можуть зберігати в спеціальному “Конверті цінностей”, інструкція до якого є на перших сторінках.

Також наприкінці кожного модуля є табличка самооцінювання. Наприклад, “Я дослухаюся до думок інших” і пропонуються варінти: завжди, часто, інколи, ніколи.

“Це діалог самого із собою, щоби замислитися. Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Це сформує в дітей вміння замислюватися й аналізувати свою поведінку та її наслідки”, – каже Ганна.

У кінці посібника є два додатки. Перший – із додатковими ситуативними завданнями та тестами на засвоєння матеріалу до кожної теми. У другому подаються інструкції та заготовки для поробок.

РАМКОВИЙ ДОКУМЕНТ

“Ми прагнули, щоб у дітей формувалися власні переконання й цінності, і щоби вони відповідали глобальним цілям і цінностям”, – каже Ольга Мірошникова.

Рамковий документ має такі частини:

Методичні рекомендації, як навчати доброчесності

Зокрема, розкрито, як інтегрувати ці уроки в наявний освітній процес – як окремий курс чи частину іншого, як цей курс узгоджується з обов’язковими результатами навчання, визначеними стандартом.

Розробники рекомендують інтегрувати заняття з доброчесності в програму предметів: “Українська мова”, “Читання”, “Я досліджую світ”, “Мистецтво” тощо. Учитель може запланувати 1–2 уроки щотижня чи щомісяця протягом семестру чи всього навчального року за умови систематичного проведення (адже курс вибудований логічно та послідовно). Матеріали можуть бути також частиною позакласної роботи.

Курс складається як з уроків, що можна провести за 1 академічну годину, так і з модулів на 2 академічні години. У другому випадку рекомендується не робити великих перерв між вивченням частин одного модуля, аби не втратити увагу учнів.

Більше про організацію навчання дивіться в рамковому документі.

Стаття про поняття доброчесності

Доброчесність розглядається через призму міжнародного досвіду, закріпленого документами та практиками. Також відзначається надзвичайна важливість морально-етичного виховання молоді задля формування здорового суспільства. Цю частину підготувала команда ГО “Едкемп Україна”.

Стаття про психологію навчання доброчесності

Це стаття психологині Світлани Ройз про вікові особливості учнів, які педагог має брати до уваги, пояснюючи теми доброчесності та корупції.

У статті є чіткі рекомендації, як навчати дітей 3–4 класів доброчесності з огляду на те, що в цьому віці ще складно сприймати абстрактні поняття.

“Дитині марно говорити: “Так не роби, так не правильно”. Важливо закріплювати той варіант дій, який буде спиратися на цінності. Так дитина на власному досвіді (не на рівні розмов) зможе відчути – це призводить до того, що я почуваюся добре (краще, правильно)”, – наголошується в посібнику.

Стаття про цінності українського суспільства

Соціологиня Вікторія Бриндза пояснює, що таке цінності виживання, з якими живуть українці, і як діють практики доброчесності в такому суспільстві. Окрім того, вона описує приклади, як доброчесність можна впроваджувати в школі маленькими кроками й чому відкритість школи та педагогіка партнерства сприятимуть цьому.

“Важливо, щоб ідеї курсу були правильно донесені, – каже Ольга Мірошнікова. – Учитель має відповідально поставитись до рамкового документу, посібника для вчителя та відеоінструкцій, щоби не було того, що вчитель власні переконання транслює дітям. Коли вчитель занурюється в питання доброчесності, а головне – приймає собі ці ідеї та переконання, він може й самостійно добирати матеріал”.

Розробниці курсу кажуть про його важливість для виховання покоління, яке турбуватиметься не тільки про особисто, а і про спільне. І стартувати варто саме з початкових класів. Ктім, Світлана Олексюк додає:

“Я вже бачу необхідність збільшити кількість цих уроків і провести курс і для 5-го та 6-го класів НУШ”.

Ольга Головіна, Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Проєкт “Навчання суспільної доброчесності в українській початковій освіті як довготривалий та ефективний інструмент подолати “побутову корупцію” реалізується у партнерстві з німецькою організацією ChildFund Deutschland (“Дитячий Фонд Німеччини”) за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ)

Більше про проєкт читайте за цим посиланням.

Фото: ГО “Смарт освіта”

Матеріали за темою

Обговорення