Теми статті: батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта, змішане навчання
13 Квітня 2021
17 658
0
“Ми стали мобільними – і це заслуга цього навчального року. Це – позитив, який можна винести з пандемії й локдауну. Аби організувати дистанційне навчання, треба просто мати бажання. Однак бажання керівника недостатньо. Має бути робота команди – як мінімум, 3–4 однодумці”, – каже директор Навчально-виховного комплексу №141 “ОРТ” Юрій Кіньков.
“Нова українська школа” поговорила з ним про те, як організовано дистанційне навчання в його школі, як і навіщо використовують методи контролю й чому зручно працювати за методикою перевернутого класу.
Нині в Києві і старша, і початкова школи навчаються дистанційно. У школі є спеціальний розклад на випадок, коли діти навчаються дистанційно.
Механізм такий: початкова школа зазвичай навчається з 9:20 ранку, а 5–11 класи – з 10-ї. Це пов’язано з тим, що коли всі діти навчалися в школі, директору треба було розвести потоки.
Як усе працює:
“Це має в якийсь спосіб контролюватися. Ми перевіряємо не вчителів, а навпаки – намагаємося захистити всіх учасників освітнього процесу”, – говорить Юрій Кіньков.
“Так, я можу перевірити обсяг завдань, матеріалу, що пропонують дітям на уроці, які зворотний зв’язок, обсяг контрольних робіт і як їх перевіряють”.
“Ми надсилаємо назад учням виправлені роботи з оцінкою – і діти бачать, за що отримують бал. Проблема з тим, що діти не розуміють, за що отримують оцінку, виникла ще рік тому. Бо бал за розв’язання тестів – не завжди об’єктивний. Тому, якщо в шкіл є можливість працювати з донорами чи грантами, чому би ні”, – говорить Юрій Кіньков.
“Ми намагаємося зменшити обсяг домашніх завдань, бо діти весь день працюють за комп’ютерами і втомлюються. У мене в класі інша ситуація, бо, хочеш–не хочеш, усі складають ЗНО з математики. Утім, з інших предметів рекомендуємо давати завдання для самоконтролю в невеликому обсязі і влаштовувати їх, використовуючи асинхронні уроки, якщо вони є”.
Інформацію компонує з різних джерел, бо якістю підручників не задоволений і давно не використовує їх на уроках. Учні повинні щось прочитати і, якщо можуть, розібратися.
Тоді на уроці оголошує тему й починає з обговорення, що діти зрозуміли, а що – ні. Так дізнається, що найперше треба пояснити. Окрім того, якщо учням щось незрозуміло, вони можуть напередодні пошукати в Google відповідь. В ідеальному варіанті, діти знають, про що йтиметься на уроці, і готуються до цього. Так, у середньому 70% класу зазвичай ознайомлюються з темою, яку вивчатимуть.
Для того, щоби пояснювати матеріал на уроці, Юрій користується фліпчарт-дошкою, яку, каже, чудово видно у вебкамері.
“Я сам не очікував, що це так класно піде. Далі – ми розбираємо приклади. Якщо в мене часу обмаль, то я заздалегідь виставляю на екрані розв’язані завдання. Звісно, я роблю акценти на тому, де можуть виникнути питання. Після уроку я надсилаю ці матеріали в Google-класі”, – пояснює Юрій Кіньков.
“Якщо на офлайн-уроках учителі можуть виділити 10–15 хвилин для розв’язування завдань, а потім їх розбирати, то тут я даю це на асинхронну частину або як завдання для самопідготовки. Наступний урок починаю з того, що ми це розбираємо. Знову ж таки, усе залежить від матеріалу. 30 хвилин у Zoom і концентрація уваги змушують переглядати стандартні підходи до проведення уроків”.
“Я роблю 6–8 варіантів для контрольних робіт. В учнів є граничні терміни. Не може бути так, що вчитель задає завдання сьогодні й каже, щоби його виконали до 16-ї години. Як учень це зробить? У дітей є інші уроки. Або завдання треба робити під час асинхронного уроку, або треба здати до початку наступного уроку з цього предмету”, – говорить Кіньков.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos
Обговорення