Як організувати харчування семи шкіл на базі однієї: досвід громади на Львівщині

З 2020 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської в Україні впроваджується реформа харчування в закладах освіти. Особливість реформи – перехід до більш здорового раціону: зменшення споживання цукру, солі, хліба, жирів та субпродуктів.

Втім, досі в деяких громадах учні зовсім не мають можливості харчуватися в школі, не говорячи вже про впровадження оновленого меню. Донедавна така проблема існувала і в Стрілківській громаді, що на Львівщині. У частині закладів освіти ще з 90-х років було відсутнє харчування й лише 2 школи з 11 мали таку можливість. Наразі вже 8 місцевих шкіл годують дітей у закладах за новими нормами та меню.

У новому матеріалі читайте про таке:

• як громаді вдалося організувати харчування 7 шкіл на базі однієї;
• як оновлювали раціон та робили меню більш здоровим;
• що люблять їсти найбільше діти в Стрілківській громаді;
• з якими проблемами зустрілися під час реформування харчування.

ЯК ШКОЛА ПОЧАЛА НАДАВАТИ КЕЙТЕРИНГОВІ ПОСЛУГИ

Організувати харчування в малокомплектних школах – справа не з легких. Бізнесу, зокрема, постачальникам продуктів та/або послуг із харчування, працювати з такими закладами освіти нерентабельно. Наймати штат працівників їдальні (комірника, підсобних робітників, кухарів) теж невигідно. Тому в громаді почали шукати альтернативні рішення.

“Ми задумалися над тим, чи може заклад освіти надавати платні послуги з харчування іншим школам. Вивчили відповідне законодавство й з’ясували, що це можливо. Так з’явився задум організувати харчування деяких шкіл громади на базі Стрілківського ліцею, у якому навчається приблизно 200 учнів. Обговорили ідею з директором цього закладу освіти, Ярославом Цибом, і, власне, взялися до реалізації”, – розповідає Микола Дрозд, голова Стрілківської територіальної громади.

У 2017 році в ліцеї зробили капітальний ремонт харчоблока та знайшли кухаря. Для оновлення обладнання адміністрація залучала різних донорів. Так, за фінансування USAID придбали 2 холодильники, тарілки, чашки та каструлі. Ще один благодійний фонд надав нові тарілки, виделки та ложки, а українсько-швейцарський проєкт “Діємо для здоров’я” придбав пароконвектомат.

Тепер ліцей забезпечує харчуванням своїх учнів та надає іншим закладам освіти громади аутсорсингові та кейтерингові послуги.

Як працює аутсорсинг? Страви готують працівники приватного або комунального підприємства на харчоблоці ліцею. З цим підприємством укладається договір про постачання послуг, а харчоблок переходить до нього в оренду. З 1 вересня 2022 року ці працівники їдальні ліцею працюють віддалено і в інших закладах освіти на умовах строкового трудового договору. У такий спосіб зараз вони обслуговують 4 школи.

Як працює кейтеринг? Обіди готують безпосередньо на харчоблоці ліцею, а готові страви доставляють до закладів освіти в контейнерах. Таку послугу запустили в лютому 2022 року. Зараз нею користуються дві маленькі школи.

Загалом на території Стрілківської громади їдальня ліцею забезпечує харчуванням 7 закладів освіти. Лише одну школу обслуговує приватний підприємець. Ще в трьох харчування поки відсутнє.

За словами Миколи Дрозда, поява ще одного конкурентного закладу, який займається організацією харчування, стимулювала приватного підприємця прислухатися до вимог щодо впровадження більш здорового раціону.

“Коли в нас не було жодної альтернативи, підприємець міг відмовити в наданні своїх послуг або не хотів змінювати меню згідно з новими правилами. Зараз він відчув конкуренцію та почав покращувати якість”, – говорить голова громади.

ЯКА ВАРТІСТЬ ХАРЧУВАННЯ

Частина дітей Стрілківської громади харчується безплатно (за кошти місцевого бюджету). Це учні 1–4 класів, а також такі категорії учнів 5–11 класів:

• діти-сироти;
• позбавлені батьківського піклування;
• з особливими освітніми потребами;
• із сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та учасників бойових дій;
• внутрішньо переміщені особи;
• зі статусом дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
• діти із малозабезпечених сімей.

Решта дітей харчується за батьківський кошт. Вартість одноразового гарячого харчування (друга страва, компот та фрукти) – 40 гривень на день. Вчителі щоранку інформують працівників їдальні, скільки учнів буде харчуватися в той чи той день. Тому платити потрібно лише за ті дні, коли дитина відвідує заклад.

Кошти за харчування перераховуються до спеціального фонду Стрілківського ліцею. Використати їх планують для покращення матеріально-технічної бази їдальні та удосконалення раціону.

ЯК ОНОВИТИ РАЦІОН ТА ЗРОБИТИ ХАРЧУВАННЯ БІЛЬШ ЗДОРОВИМ

Важливо, аби їжа була смачною і відповідала нормам здорового харчування. Відповідають за це, як правило, медичні працівники шкіл та/або дієтсестра.

У Стрілківській громаді в організації здорового харчування допомагала лікарка-педіатр, дієтсестра ліцею, Уляна Яричківська, яка пройшла навчання в межах українсько-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”. Уляна відвідала 4-денний тренінг для шкільних медсестер, де, з-поміж іншого, учасники вивчали ключові зміни реформи шкільного харчування та те, як популяризувати здорове харчування серед дітей, батьків і вчителів.

Уляна Яричківська на тренінгу

Завдяки отриманим знанням, Уляні вдалося розробити меню, яке відповідає новим нормам харчування та посісти третє місце в обласному конкурсі на краще шкільне меню.

“Оновлене меню є єдиним для всіх закладів, які обслуговує ліцей. Перш ніж його затвердити, директори обговорювали його склад із батьками. Усе ж вони краще знають, що їдять їхні діти. Деякі страви були для них незнайомими. Наприклад, вони запитували, що таке паелья та чахохбілі. Але загалом батьки дуже задоволені, що їхні діти мають можливість харчуватися здоровіше”, – розповідає Уляна Яричківська.

Основні особливості нового меню:

• менше солі та цукру,
• більше сезонних овочів та фруктів,
• багато натуральних приправ. Для дітей це незвичний смак і запах, тому працівники кухні починають із невеликої дози спецій. Потім, коли учні звикають до нового смаку, поступово збільшують їхню кількість.

Продукти ліцей купує в місцевих постачальників. Кожен товар супроводжується сертифікатом відповідності.

ЩО ЛЮБЛЯТЬ ЇСТИ ДІТИ

Щодо харчових уподобань школярів – діти добре їдять макарони та гречану кашу. До рису школярі не звикли, тому його вводять у меню потроху, поки що раз на місяць. Також їм подобається товченка – страва із суміші товченої квасолі та картоплі. Її збивають блендером до однорідної консистенції. Діти думають, що це картопляне пюре.

За словами Уляни Яричківської, зрозуміти, чи смакує дітям страва, можна за кількістю харчових відходів. Якщо їх багато, страву в меню замінюють на нову.

З нездоровими харчовими звичками учнів ще доведеться поборотися. Найбільша складність у тому, що діти звикли вживати багато солі та цукру. “Ми вирішили зменшувати кількість солі та цукру в стравах поступово. Наприклад, кожен місяць використовувати на 1 г цукру менше. Плануємо продовжувати так і надалі”, – ділиться своїм досвідом Уляна Яричківська.

Крім того, у громаді люблять картоплю і борошняні вироби. У ліцеї докладають усіх зусиль, аби зменшити кількість цих продуктів у харчуванні школярів – вводять у раціон нові страви, проводять просвітницьку роботу. Зокрема, на уроках основ здоров’я дітям розповідають про культуру харчування та правило тарілки здорового харчування.

ЯКІ ТРУДНОЩІ ВИНИКЛИ В ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ

Наразі понад 70 % учнів Стрілківської громади забезпечені харчуванням. Втім, за словами директора Стрілківського ліцею Ярослава Циба, без складнощів під час організації здорового харчування не обійшлося.

Відсутність цифрових навичок у працівників

Здебільшого у їдальні працюють люди старшого віку. У деяких із них виникають труднощі при користуванні комп’ютером. Однак, практично вся робота з документами нині автоматизована. Потрібно вміти вести електронну звітність, бухгалтерію та складський облік. Навіть шкільне меню варто робити в спеціальних комп’ютерних програмах. На жаль, не всі готові вчитися. Працівникам кухні необхідно постійно роз’яснювати, наскільки це важливо, та забезпечити їм відповідне навчання і підтримку, аби вони могли коректно та ефективно виконувати свої обов’язки.

Складнощі з доставленням їжі

Готові страви до закладів освіти розвозить один водій. Автомобіль під ці потреби виділила громада, оскільки ліцей не має власного транспорту. Але заклади освіти розташовані далеко один від одного. Є школи, які розташовуються в гірській місцевості. Тому бувають ситуації, зокрема, під час несприятливих погодних умов, коли водій самостійно не може впоратися з доставленням. У таких випадках, аби забезпечити вчасне доставлення їжі, доводиться наймати додатковий транспорт.

Опір змінам

На перших етапах організації здорового харчування було чимало спротиву. Деякі працівники негативно поставилися до необхідності кардинально змінити підхід до харчування учнів. Кухарі не хотіли змін, оскільки нові вимоги передбачали додаткові зусилля та більшу відповідальність від них водночас заробітна плата залишалася на тому ж рівні.

Одноманітне харчування

На думку директора ліцею, меню їхньої їдальні повинно задовольняти різні смакові вподобання учнів, у дітей має бути вибір. Але якщо приготовлену їжу не купують, є ризик зіпсувати продукти та зазнати збитків. Саме тому необхідно знайти баланс між різноманітністю меню та популярністю страв серед учнів.

Ірина Скорбун, координаторка освітнього компоненту українсько-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото: автор – Микола Токар