Як підготувати школу до евакуації дітей

За словами дитячої та сімейної психологині Світлани Ройз, складання плану дій на випадок надзвичайних ситуацій робить стрес дитини “експертним”, виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Пояснюючи, ми протиставляємо тривозі продуктивні дії.

Саме для того, аби спрямувати тривогу в продуктивне русло й надати відчуття контролю над своїм життям, з дітьми так важливо відпрацювати дії на випадок російського вторгення, про яке багато тижнів не вщухають розмови. Для цього та ще й тому, що ґрунтовна підготовка школи може врятувати життя.

Ця підготовка полягає не тільки в тому, аби відпрацювати евакуацію з приміщення, а й мати чітко розподілені ролі й план дій (і головне - бути певними, що всі працівники його знають), перевірити системи життєзабезпечення на випадок, якщо доведеться довго перебувати в будівлі, просвітництво щодо правил виживання в різних сиутаціях і прозора комунікація з батьками.

Під час підготовки цієї статті “Нова українська школа” виявила, що деякі директори навчальних закладів через те, що не вірять у можливість нападу Росії, ігнорують необхідність позапланово відпрацювати потрібні дії й психологічно підтримувати учнів.

Проте нам вдалося відшукати керівника Вінницькього ліцею № 20 Олега Слушного, який погодився розповісти про свій досвід і поділитися корисними лайфхаками..

Ілюстрація з сайту eo.gov.ua

ПІДГОТОВКА ТА ТРЕНУВАННЯ

– Соцмережами ширяться дописи одних батьків про те, як окремі школи вправно готуються до можливого нападу Росії, й збурені коментарі інших про відсутність повідомлень чи рекомендацій від адміністрації школи, яку відвідують їхні діти. Чи відпрацьовували у вашому ліцеї правила безпеки під час обстрілів, чи знають діти, як дістатися до укриття в разі необхідності?

“По-перше, хочу сказати, що ми проводимо такі тренування не лише через потенційну небезпеку початку повномасштабної війни. Традиційно в нашому закладі відбуваються навчання і відпрацювання дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій: замінування будівлі, пожежа, землетрус, хімічна атака, терористичний акт та обстріл. Усі ці ситуації послідовно вивчаються, щоби діти та працівники знали, чим вони відрізняються і який алгоритм дій у разі настання кожної з них. Планово навчання відбуваються двічі на рік: у вересні до Дня здоров’я і в квітні до Всесвітнього дня охорони праці”.

Директор розповідає, що під час Дня цивільного захисту обов’язково проводять навчально-тренувальну евакуацію, а ще ліцей відвідують спеціально запрошені представники різноманітних служб. Поліцейські, лікарі та пожежники допомагають підвищити кваліфікацію працівників, а для дітей проводять лекції та тренінги.

– Розкажіть більше, які це тренінги і як вони відбуваються?

“Перед навчально-тренувальною евакуацією учні проходять теоретичну підготовку: шкільна медсестра, лікарі Центру первинної медико-санітарної допомоги надають теоретичні знання з профілактики захворювань та надання допомоги потерпілим. Активно допомагає Товариство Червоного Хреста, приїжджаючи з муляжами і відпрацьовуючи практичні навички з надання першої домедичної допомоги. Наприкінці відбувається лекція, яку проводить класний керівник саме про порядок дій під час надзвичайної ситуації”.

За словами директора, ліцей має договір про співпрацю з місцевою пожежною частиною. Пожежники приїжджають до школи в повному спорядженні, проводять оглядово-екскурсійну бесіду для дітей молодших класів, а для учнів середньої та старшої – конкретні відпрацювання. На стадіоні під їхнім контролем розводиться багаття, а потім пожежники навчають, як правильно гасити полум’я.

Крім того, до Дня шкільного самоврядування, що щорічно відбувається в грудні, ліцей залучає батьків презентувати свої професії; найчастіше запрошують саме працівників поліції, лікарів та пожежників, які спрямовують урок на питання колективної безпеки.

Олег Слушний говорить також, що коли наприкінці навчального року відбувається перевірка та перезарядка вогнегасників, то в разі виявлення балонів, термін придатності яких спливає, педагоги самі звільняють їх від порошкоподібної суміші. Це дає вчителям змогу навчитися правильно тримати вогнегасник, зрозуміти, яке зусилля треба докласти, аби висмикнути чеку та натиснути важіль, відчути силу віддачі.

– Чи вважаєте ви, що проведення навчально-тренувальної евакуації двічі на рік достатньо, аби діти й учителі не панікували в разі реальної загрози?

“Через те, що у всіх школах України почастішали випадки фейкових замінувань, уже в 2022 році нам двічі довелося евакуйовуватися за межі будівлі. 20 січня ми отримали повідомлення від департаменту освіти про замінування всіх навчальних закладів і мали практику виведення зі школи майже 900 дітей. Наступного разу це сталося 11 лютого, коли в другу зміну навчалися 287 учнів, яких ми теж успішно евакуювали. Звісно, я вважаю, що тренувальні евакуації варто проводити частіше, щоби на практиці застосувати те, чого ми навчилися, вибравши правильний алгоритм дій, що допоможе уникнути наслідків і зберегти життя та здоров’я кожного учасника освітнього процесу”.

Директор говорить, що позапланові практичні відпрацювання під час навчально-тренувальної евакуації варто проводити на великій перерві або на останньому уроці, аби мінімізувати відрив від освітнього процесу.

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ І ПОРЯДОК ДІЙ

– Що для вас найважливіше, як керівника навчального закладу, під час планування і проведення навчальних тренувань? І чи маєте ви конкретні поради для своїх колег?

“Головна порада – не зосереджувати всі обов’язки з організації колективної безпеки в руках однієї особи. Це гіркий досвід директорів багатьох закладів загальної середньої освіти в усій Україні, – коли немає відповідної кількості ставок, або вся відповідальність лежить на одному заступнику. Тоді у випадку надзвичайної ситуації цій людині необхідно охопити завелику кількість завдань”.

Ставши директором, Олег Слушний розподілив обов’язки та сфери відповідальності: за цивільний захист відповідає один заступник, за охорону праці – другий, за безпеку життєдіяльності – третій, а за пожежну безпеку – четвертий.

Ще один лайфхак – надрукувати списки евакуації на кольоровому папері й розподілити в папки за змінами:

“У нашому ліцеї навчаються 49 класів, працюють дві зміни. Тому, щоби швидко зорієнтуватися, які класи де перебувають у кожну конкретну хвилину, ми розробили цю систему. За перевірку й актуальність списків відповідає секретар. У червоній папці зберігаються списки евакуації учнів 1–2 класів, які навчаються в першу зміну. В жовтій – 3–4 класи (вони навчаються в другу зміну). Зелена папка містить списки учнів 7–11 класів, які розпочинають навчання в першу зміну, але ще не покидають школу тоді, коли розпочинається друга. В блакитній папці – списки 5–6 класів, що навчаються в другу зміну.

Олег перерахував послідовність дій у разі необхідності евакуювати дітей та персонал із будівлі школи:

1. Заступник, який відповідає за цивільний захист, натискає тривожну кнопку й у всьому ліцею звучить відповідний сигнал. Після цього він бере необхідні папки зі списками класів, покидає приміщення і готує місце, куди будуть евакуйовуватися працівники на учні.

2. Технічні працівники, почувши сигнал тривоги, відчиняють ті виходи, за які вони відповідають (всього їх п’ять).Педагоги говорять дітям залишити всі речі на своїх місцях, а в холодну пору року – захопити верхній одяг та взуття й вишикуватися для організованого виходу. Перевіривши, чи нікого не залишилося в класі та обов’язково взявши журнал, учитель виводить дітей на вулицю, де їх зустрічають відповідальні заступники. Тут вони звіряють кількість дітей зі списками евакуації та класним журналом, де відмічено відсутніх, та запитують про необхідність надання комусь допомоги.

3. Завдання заступників з охорони праці та безпеки життєдіяльності – проконтролювати, щоб усі працівники закладу також були евакуйовані, після чого запитати про їхній стан.

4. Директор покидає приміщення школи останнім, коли там уже нікого не залишилося. Заступники рапортують йому кожен про свою сферу.

Нюанси:

• Якщо клас розділено на підгрупи (як на англійській мові), то вчитель, у якого немає класного журналу, бере нотатник, де відмічено присутніх на уроці учнів.
• Усі матеріальні цінності залишаються під наглядом системи внутрішнього відеоспостереження.
• У кожному класі передбачено наявність ковдри, щоб учителі-предметники не бігли за своїм верхнім одягом до вчительської.

У випадку, коли евакуюватися потрібно не за межі будівлі, а в укриття (про це сповістить інший сигнал), то порядок дій майже такий самий, за винятком, що дітей переводять до підвального приміщення.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ УМОВ ТА ЗВ’ЯЗОК З БАТЬКАМИ

– Чи можете розповісти детальніше про укриття, забезпечення водою та їжею?

“На випадок воєнних дій ми підготували найпростіше укриття в підвальному приміщенні (на жаль, у нас немає бомбосховища), де немає будматеріалів чи будь-яких речей, що можуть загородити прохід. Учнів молодшої школи переводять до приміщення стрілецького тиру, яке розташоване в підвалі й здатне вмістити меншу кількість людей. Учні середньої й старшої шкіл займають просторіше підвальне приміщення, що під їдальнею”.

За словами Олега Слушного, підвальні приміщення в належному стані підтримують працівники закладу, двічі на рік їх обстежує шкільна комісія.

Продукти тривалого зберігання школа не закуповує через відсутність таких вимог та фінансування.

Щодо забезпечення питною водою, то, як розповів Олег, у вінницькій територіальній громаді діє програма, за якою кожен навчальний заклад обладнаний девʼятиступеневою системою очистки води. Зазвичай вона використовується для приготування їжі в шкільній їдальні та доступна в питних фонтанчиках (через карантинні вимоги вони зараз обмежені у використанні). Але якщо працівники ліцею та учні переховуватимуться в підвалі, то на цей випадок передбачено можливість набирати воду, не виходячи наверх. Резервуар на 120 літрів регулярно наповнюється та очищується. За необхідності й попередньо оцінивши обстановку, можна також спустити з класів наявні кулери з водою.

— Ви згадували про різні сигнали сповіщення. Як у вас це влаштовано?

“У 2020 році ми реалізували спільний проєкт дітей та педколективу, залучивши альтернативні джерела фінансування, і поставили в школі радіовузол, який виконує три функції: музичні дзвінки, шкільне радіо та систему оповіщення. Саме ця система має вбудовану програмну функцію: коли натискається тривожна кнопка, у всьому закладу вмикається сигнал “Увага всім!” з повідомленням про те, що сталася надзвичайна ситуація і які дії необхідно виконати”.

За словами директора, в ліцеї також залишився справний електричний дзвінок (школу збудовано 1982 року), тож за необхідності можна використати і його: довгий дзвінок, тривалістю 60 секунд, 10 секунд тиші і знову 60-секундний дзвінок – це сигнал для всіх про те, що треба терміново залишити приміщення і відійти на безпечну відстань.

Третій дієвий сигнал: на кожному з трьох поверхів у дві зміни чергують відповідальні особи, які сповіщають учителів, заходячи в класи. Чергові мають “дублерів” на випадок відсутності на робочому місці.

– А як ви сповіщатимете батьків? І як діятимете за відсутності телефонного зв’язку та недоступності інтернету?

“Ліцей є досить інфрмаційно відкритим: у нас є сайт, ми ведемо сторінки в інстаграм та фейсбук, є також телеграм-канал і вайбер-чат, до якого доєдналися всі батьки, незалежно від того, в яких класах навчаються їхні діти. Сайт, сторінки в соцмережах та месенджери ведуть різні люди, й у випадку надзвичайної ситуації інформація про це з’явиться на кожному каналі. Текст повідомлення для одночасного сповіщення у нас заготовлений і збережений як шаблон, щоби довелося лише скопіювати його, а не писати в стресовій ситуації”.

Що ж стосується питання, де батьки зможуть знайти дітей за відсутності зв’язку, директор говорить, що в будь-якому разі – це територія або приміщення школи.

Завдяки тому, що будівлю школи використовують для державних та місцевих виборів, у ліцеї на обліку та зберіганні є радіоприймачі, ліхтарі й аптечки. У разі надзвичайної ситуації усім цим теж можна користуватися.

Олег Слушний підкреслює важливість психологічної складової в будь-якій надзвичайній ситуації. Психологічна служба, до якої входить соціальний педагог та психолог ліцею, розробила короткі пам’ятки для зняття стресу та рекомендації про те, як розмовляти з дітьми про війну й інші надзвичайні ситуації. Використовуючи ці рекомендації, вчителі початкової школи проводили бесіду зі своїми учнями, а для 5-11 класів, які навчалися дистанційно, такі консультації проводились онлайн.

Дивіться також ресурсний календар-порадник від Світлани Ройз

ІНШІ КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ

Прикладів якісної підготовки державних шкіл до надзвичайних ситуацій могло би бути більше. Батьки не тільки між собою обурюються недостатньою кількістю навчально-тренувальних евакуацій у школах, а й звертаються через це до Освітнього омбудсмена. В результаті, на сайті служби з’явилися докладні інструкції та порядок дій учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій. Їх можна прочитати тут.

Крім того, КМДА на офіційному сайті опублікувала інструкції, що робити після сигналу системи оповіщення та як евакуюватися школам:

Читайте також:

• Що робити школам в разі бойових дій
• Аби бути в безпеці. Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій, не лякаючи
• Як розповідати учням про війну на сході України. Досвід вчителів та коментар психологині

Вікторія Макарова, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ambrozinio, Depositphotos