Теми статті: вчителям, історія, література, матеріали для уроків, українська мова
2 Жовтня 2023
7 064
0
Найдорожчий український фільм, історична драма-екшн “Довбуш” декілька місяців поспіль залишається в топі обговорень як у соціальних мережах, так і серед професійних рецензентів та оглядачів. А нещодавно Міністерство освіти і науки пропонувало безплатний перегляд стрічки вчителям та учням Києва.
“Нова українська школа” не могла залишитися осторонь легендарного кіно, тому ми поспілкувалися з досвідченими українськими педагогами та створили інтегрований урок з української мови, історії та science за фільмом.
У новому матеріалі читайте:
В основі фільму – історія про українського месника-розбійника Олексу Довбуша.
Учителька історії, авторка аудіоуроків “Вчися вухами” Марія Воротило каже: “Довбуш – це чоловік, який, як ми знаємо, справді існував, але ще за життя його постать була майстерно оповита легендами та переказами. Напади гурту опришків на багатіїв справді були блискавичними та неочікуваними, через що народ щедро осипав героя різними чеснотами. Тому створити якісний фільм, маючи на руках десятки легенд, розібратися де вигадка, а де правда – завдання не з найлегших. Але режисер фільму, Олесь Санін, із цим упорався”.
Учні та учениці мають
Зміст навчально-пізнавальної діяльності на уроках має розкривати особливості перебування закарпатських русинів у загонах опришків.
Владислав Штегельський, учитель історії ліцею Educator, півфіналіст Global Teacher Prize Ukraine-2021 радить розширити теоретичний матеріал, запропонований у підручнику, використавши науково-популярні статті. Наприклад, матеріали від порталу “Локальна історія”:
За програмою, досліджуючи цю тему учні можуть:
Для поглибленого вивчення матеріалу учитель історії, автор подкастів “Вчися вухами” Євгеній Шелест пропонує також використовувати різні медіаджерела. Наприклад, прослухати подкаст, де розглядають історичні факти про Довбуша.
На основі подкасту учні можуть виконати завдання:
Для ознайомлення із задокументованим життям опришка Євгеній Шелест радить книгу Василя Грабовецького про Олексу Довбуша. Також можна використовувати матеріали статей:
Як працювати з медіаджерелами?
Також учні можуть створити власне інтерв’ю чи замітку про Олексу Довбуша, ознайомившись із вимогами до написання різних медіажанрів. Така форма роботи дає учням та ученицям розуміння, як створюються медіапродукти, адже кіно – це також медіапродукт.
Євгеній Шелест акцентує, що у фільмі багато художніх нововведень, порівнюючи з оригінальною історією Довбуша. Тому важливо дослідити саму природу кінострічки:
“Стрічку цікаво розглядати в контексті творення історичного міфу, який часом важливіший і корисніший для нації, аніж реальна історія. Бо ж реальна історія може розчарувати вас, якщо ви шукатимете там підтвердження своїх думок – національного спротиву, боротьби селян та романтичного духу в справжніх фактах може не бути. У фільмі це, до речі, чудово показано – як фольклоризується персонаж”, – зазначає учитель.
Доречним буде почати з учнями та ученицями дискусію чи дебати, в основі яких запропонувати проблемне питання:
“Яка грань між розбійниками й борцями за світле й добре, та коли вона стирається?”
Під час дискусії важливо посилатися на прочитані/прослухані/переглянуті медіаматеріали, а також історичну довідку про Олексу Довбуша.
Цікавим завданням також може бути порівняння Олекси Довбуша та Робіна Гуда. Учні можуть використати метод “Кола Вена”, де визначити спільні та відмінні риси, а також дослідити життєвий шлях кожного із героїв.
У цьому блоці також можна запропонувати учням та ученицям проблемне запитання
“Чи можна вважати Робіна Гуда та Олексу Довбуша жертвами соціальних обставин? Чим зумовлене їхнє рішення розпочати розбій?”
Також у роботі з фільмами за історичними мотивами важливим моментом має бути акцент на тому, що фільм – це художній витвір і що є різниця між документальним фільмом та історичною драмою.
Спробуйте перевірити з учнями та ученицями. Додайте більше жвавості урокам та влаштуйте квест “Пригоди Довбуша”. Однією зі станцій може бути гра на визначення фейків та правдивої інформації. Також це завдання можна створити у форматі інтерактивної гри з використанням різних платформ.
“Так, справді був Олекса та Іван Довбощуки. Іван перший почав опришкувати, Олекса підключився згодом” – зазначає учителька історії Марія Воротило.
Так, Довбуш активно нападав на заможних мешканців Карпат, але це були не лише поляки. Він нападав саме на заможних, більшість були, звичайно, поляками, але також були і євреї, і русини, і вірмени.
Так, між ними стався конфлікт, який у результаті переріс у бійку, через що Олекса був сильно поранений у ногу й до кінця свого життя потім шкутильгав. Кажуть також, що під час цієї бійки міг загинути ще один опришок, який поліз їх розтягувати в різні сторони.
“У фільмі події продемонстровані швидко й у глядача може скластися враження, що це історія 1–2 років, може, місяців. Насправді ми знаємо точно, що Олекса Довбуш активно опришкував цілих 7 років (1738–1745 рр.)”, – зазначає Марія Воротило.
“Більше ніж про життя Довбуша люди пліткували про його смерть”, – додає Марія. В офіційній версії йдеться, що його справді убив Стефан. Олекса стік кров’ю і на ранок його знайшли недалеко від садиби. Влада справді наказала розділити його тіло на 12 частин і розвісити вздовж головної дороги, аби люди бачили, що Олекса дійсно мертвий.
На основі правдивих фактів та фейків учні та учениці можуть створити власні альтернативні художні постери до фільму, використовуючи ключові яскраві фрази з фільму. До речі, також цікаво переглянути попередні екранізації історії про Довбуша 1960 року та 2018 року. За бажанням, учні можуть порівняти кіноверсії.
“Також можна створити квест-вирішення проблеми”, – додає учителька української мови та літератури ліцею “Educator” Оксана Крамарчук:
Важливе місце в створенні образу Довбуша та атмосфери регіону відіграло мовлення героїв, а також зображення різних традиційних звичаїв.
Ці уривки можна використовувати під час вивчення тематичного блоку з етнології чи мистецтвознавства.
Учні можуть
“Костюми у фільмі – ціле квітуче поле для дослідження національного вбрання”, – зазначає Анастасія Лиходій, культурологиня, проєктна менеджерка, авторка та методистка курсу “Мистецтво” Всеукраїнської школи онлайн.
Понад 1 000 автентичних образів та ескізів створила величезна команда костюмерів під керівництвом дизайнерок та художниць Гали Отенко й Марії Керо. Серед вбрань – точні відповідники одягу гуцулів, опришків, гайдуків XVIII століття, комплекти для армії польського гетьмана, польської шляхти й магнатерії, костюми для міщан і селян різних етнічних груп.
На основі фільму “Довбуш” можна зробити цілий урок (або і блок уроків) присвячений весільним українським традиціям. Буквально на початку фільму ми бачимо кадри з гуцульського весілля Олекси та Марічки, де присутні такі традиційні атрибути: весільний стрій, весільне деревце, яке несуть перед молодими, дружби, троїсті музики.
* До речі, цікавий факт, що на Гуцульщині молодих називають “князь і княгиня”.
Весілля було кульмінаційною подією всього життя людини в традиційному просторі й одним із найважливіших обрядів. У традиційний український весільний одяг молодих вшито безліч символіки, адже люди вірили, що це визначає долю майбутнього подружжя.
Після перегляду сучасної стрічки про Довбуша, можна запропонувати дітям переглянути документальний фільм “Весільний СПАДОК” про весільне вбрання Івано-Франківської області, Косівського району та порівняти із вбранням створеним для стрічки “Довбуш”.
“Музичні теми є наче ще однією характеристикою подій та персонажів”, – додає Анастасія Лиходій.
Авторами саундтреків до стрічки “Довбуш” стали композитори Алла Загайкевич та Олександр Чорний. Музику до стрічки “Довбуш” можна знайти на Apple Music, Deezer, Spotify, Amazon Music, Tidal, iTunes, YouTube та YouTube music.
Основним джерелом натхнення для Загайкевич та Чорного стала гуцульська народна музика різних жанрів. А свій фінальний результат творці визначили як “опришки-джаз” та “етноелектроніка”.
“Це дуже класна можливість зайти до дітей – через сучасне бачення народних мотивів і познайомити їх з арканом, традиційними народними інструментами, народними піснями”, – додає Анастасія Лиходій.
Ідеї:
Або ж можна попрацювати з 3D архівами Музею Івана Гончара:
Чи переглянути повну версію документального фільму “Весільний СПАДОК” та реалізувати такі ідеї:
Один із найефектніших образів у фільмі – весільне вбрання Марічки з намистами вагою понад п’ять кілограмів: венеційки, справжні давні коралі, баламути, монети, зґарди з мосяжними, срібними та мідними елементами й трохи з мушель, які дуже цінувалися в ті часи.
Також можна запропонувати дітям провести дослідження, чому весільна корона із пір’я, яка так вразила більшість глядачів, не є традиційним гуцульським весільним атрибутом.
Більше про костюми у фільмі можна прочитати тут:
Для дослідження елементів одягу можна також використовувати відео:
До речі, до 10 жовтня в Києві діє інтерактивна виставка, де представлені костюми з фільму. Щоб зацікавити учнів/учениць, окрім звичайної екскурсії (або ж замість неї, якщо ви не в Києві), можна дати дітям завдання створити власний огляд для соціальних мереж.
Наприклад для TikTok:
Джерело: TikTok _.kristinadoroshenko._
Джерело: TikTok dorechi.media
І ще один формат, який можна реалізувати з учнями/ученицями – це проєктна робота. У кожної групи буде своя частина гардероба, яку вони мають дослідити, тобто знайти у фільмі відповідні елементи одягу чи аксесуари:
Для цього також додатково можна використати онлайн колекції Музею Івана Гончара.
“За допомогою ШІ можна згенерувати варіації світлин головних героїв, наліпки чи меми з учнями, використовуючи цитати з фільму чи утворивши власні за допомогою діалектів (із цим впоратися допоможе Paint by Text). Так школярі навчаться користуватися сучасними технологіями, писати промпти, розвивати навичку написання текстів”, – зазначає вчителька української мови та літератури Оксана Крамарчук.
Діалекти
“Окрім неймовірних костюмів та докладного змалювання одягу й побуту українців того часу, автори стрічки цікаво відтворили мову героїв”, – зазначає Тетяна Ключник, учителька української мови та літератури Київського ліцею “Крила”, співавторка читацького щоденника “Ч(ц)итати вголос”, і пропонує наступні завдання за фільмом.
“Запропонуйте учням обрати 3 слова-діалекти під час перегляду фільму, а потім, використовуючи вибрані слова, на уроці можна показати, як користуватися СУМ і дати завдання знайти тлумачення “своїх” слів”, – додає Оксана Крамарчук.
Ознайомтеся з діалектизмами та виконайте завдання. Чому подані слова і словосполучення відрізняються від літературних варіантів?
Поясніть значення діалектних слів і словосполучень. | Проаналізуйте особливості вимови та наголошування поданих діалектизмів. |
---|---|
|
|
Адаптував мову опришків Василь Карп’юк – автор трьох книг про опришка, одна з яких “Довбуш. Гідність або забуття”. Так, у фільмі звучить не автентичний діалект Гуцульщини, а його редагована версія для широкого загалу.
Роботу з лексикою можна продовжити, прослухавши
Міфологія
“У фільмі згадуються різні легенди та міфи, вірування та звичаї українців”- додає Тетяна Ключник. Тому вчителька радить дослідити з учнями та ученицями міфологеми та символи, що відображені у фільмі.
Вправа:
З’ясуйте значення слова міфологема, символ.
“Кіно завжди працює та грається з образами, особливо візуальними. У них зашиті ідеї, символи, цінності”, – додає Анастасія Лиходій.
Питання для дослідження: завдяки яким художнім засобам режисеру вдається передати символи: свободи, волі, гір, землі, вірності, любові.
“Розповідаючи про символи, звичаї та традиції, доречно ознайомити учнів зі сторінкою блогерки, популяризаторки традиції та мистецтва Krapka.Krapka”, – додає Оксана Крамарчук.
Також можна зіставити, кому належать цитати та які характеристики персонажів, чи які ідеї вони передають:
Або це завдання можна розвернути навпаки й попросити учнів/учениць самим занотувати ті цитати, які їм запам’яталися чи вразили під час перегляду фільму. А потім проаналізувати разом.
Важливим напрямом на уроках української мови та літератури є робота з текстами та розвиток читацької грамотності. Ви можете скласти власну добірку відгуків чи рецензій на фільм та проаналізувати її з учнями та ученицями.
Варіанти завдань для аналітичного читання:
Варіанти текстів:
Варіанти завдань із мовного блоку:
Пам’ятайте, що медіатексти є чудовими матеріалами для використання на уроках української мови, а з української літератури можна обрати класичні тексти: “Довбуш’Гната Хоткевича чи повість “Олекса Довбуш’Григорія Смольського. У цих творах описані не лише пригоди опришка, але й особливості життя гуцулів в українських горах.
“У фільмі потужно розкритий символ землі як сили. Ця лінія землі, прив’язки до гір, до батьківщини, до тієї життєдайної сили є лейтмотивом протягом усієї стрічки”, – зазначає Анастасія Лиходій.
Саме цю красу та силу Карпат показано вже в перших хвилинах стрічки. Тому матеріал фільму можна також використовувати і як основу для завдань із курсу предметів Science.
Наприклад, на уроках географії:
А в темі “Ботаніка” з курсу “Біологія” для 6 класу учні можуть дослідити рослинність Карпат. Наприклад, знайти інформацію про нові види рослин, які з’явилися на теренах Карпат за останні три століття: “Головні персонажі часто використовують особливості флори місцевості, проте за останні три століття зона змінилася, з’явилися “рослини – прибульці”, що не характерні для цього регіону, тобто якби поруч зі смереками були зарослі борщівника Сосновського, персонажам довелося б ой як не солодко”, – розповідає Олена Сироїд, учителька біології ВШО, асистентка кафедри промислової біотехнології та біофармації ФБТ КПІ.
Оберіть вправи для різновікових груп, наприклад, у курсі “Біологія” в 9 класі дослідіть разом з учнями генетику.
Уважно розглянь персонажів Олексу та Івана Довбушів. Зверніть увагу на їхній колір волосся та очей. Вкажіть ймовірні генотипи братів та потенційно можливі генотипи їхніх батьків.
“А в 11 класі вивчаються класичні біотехнології – у стрічці цей процес чудово продемонстрований для глядачів”, – зазначає вчителька.
Одним із незмінних атрибутів побуту звичайних персонажів є процес сироваріння. Запропонуйте учням дослідити технологію отримання сирів у нашій культурі та порівняти її з іншими “високогірними сортами” – швейцарським, адигейським, сулугуні тощо. За результатами дослідження можна створити табличку або ментальну мапу.
Марина Галат, учителька хімії, ПЗО “Liberty school”, кандидатка хімічних наук, пропонує дослідити момент використання вибухівки у фільмі.
“Близько Х століття в Китаї з’явився перший порох – порошкоподібна вибухова суміш, що складається з різних компонентів, основними з яких є сірка, калійна селітра та вугілля. Під час горіння чорного або димного пороху відбувається така реакція:
Спочатку китайці – відомі як любителі шуму і світлових шоу – використовували порох для петард і феєрверків. Але порох слугував не лише для розваг людей.
Винайдення пороху спричинило революцію у веденні війн та збройних сутичок”, – зазначає вчителька.
Ймовірно, що вперше в бойовій сутичці порох використали монголи проти угорських військ у 1241 році. На території України вогнепальну зброю застосували вперше 1399 року в битві на Ворсклі.
Наступну еру у вибухових речовинах розпочало відкриття нітрогліцерину в 1846 році. Речовина виявилася сильною вибухівкою, але дуже небезпечною у використанні. Для його виробництва було збудовано декілька заводів.
Марина Галат пропонує для учнів та учениць завдання-дослідження: “Спираючись на історію вибухових речовин, проведіть історичне дослідження і дайте відповідь на запитання: яким видом вибухових речовин міг користуватися Довбуш під час своїх нападів? Відповідь аргументуйте”.
Олена Сироїд також звернула увагу на моменти з боями між опришками та поляками. “Персонажі фільму вже використовують вогнепальну зброю – звичайну за будовою, запалювальною сумішшю та матеріалом куль”, – каже вчителька.
Разом з учнями 7 класу дослідіть це питання та опишіть метали, які раніше використовувалися для куль та визначте, завдяки яким властивостям це було можливо.
Теми для етнографічного дослідження:
Теми для дослідження science:
Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”
Титульне фото: ГО “Смарт освіта“
Обговорення