Теми статті: вчителям, директорам, Психологічна допомога. ЕМДР
19 Травня 2022
22 232
0
1987 року психологиня Френсін Шапіро заснувала метод EMDR.
Є легенда, що вона, перебуваючи в пригніченому стані через свій діагноз, вийшла з онколікарні й пішла гуляти в парк. Там вона спостерігала за птахами, які сідали на озеро та злітали. З часом жінка помітила, що настрій покращується. Тоді вона почала досліджувати, чому так відбувається.
“Нова українська школа” поговорила з травматерапевткою, супервізоркою з методу EMDR, головою правління “Асоціації EMDR в Україні” та тренеркою з кризової психології Оксаною Наконечною про:
EMDR (Eye Movement Desensibilization and Reprocessing) – це десенсибілізація та репроцесуалізація (опрацювання травми) з допомогою руху очей.
“Людська психіка, як і все живе в природі, має механізм опрацювання інформації, зокрема, негативної. Здебільшого люди мають достатньо ресурсу, щоб упоратися з цим і опрацювати інформацію, отриману через негативний досвід. Утім, часом буває, що травматична інформація “застрягає” в пам’яті й людина потребує допомоги. Метод EMDR полягає саме в запуску механізму опрацювання негативної інформації”, – пояснює Оксана Наконечна.
Гіпотеза методу полягає в тому, що подвійний фокус уваги на травматичному досвіді та стимулах, що почергово активують ліву та праву півкулі мозку й орієнтують увагу людини на тому, що відбувається “тут і тепер”, – залучає механізм прискореного опрацювання інформації, сприяє інтеграції травматичних спогадів у експліцитну наративну пам’ять (усвідомлене згадування), а відповідно призводить до зменшення симптомів посттравматичного стресового розладу.
Тобто, коли людина одночасно концентрується на негативному матеріалі й під наглядом фахівця виконує практики, рухаючи очима, постукуючи чи виконуючи інші дії, це запускає механізм опрацювання інформації.
“Знаєте, що спільного між бігом, грою на барабанах і EMDR? Усе це – білатеральна стимуляція. Коли ми ходимо, то почергово стимулюємо ліву та праву півкулі. І що б ми ритмічно не робили лівою та правою частинами тіла, це синхронізує роботу півкуль і допомагає нам заспокоїтися та врівноважитися”, – говорить Оксана Наконечна.
За словами фахівчині, технічно метод працює дуже просто й часом люди думають: “Та як він має мені допомогти? Тут немає що робити, я також можу махати руками, стукати по колінах чи почергово торкатися до лівої чи правої долоні”. Утім, саме така стимуляція запускає важливі механізми пропрацьовування травми.
Наприклад, часто люди зауважують, що коли є якась проблема, а вони вирішують прогулятися, то після прогулянки стає легше, рішення з’являється або ситуація сприймається менш емоційно.
Також травматерапевтка пояснює, що EMDR базується на моделі адаптивного опрацювання інформації (АІР), яка стверджує, що більша частина психопатології зумовлена неадаптивним кодуванням та / або неповною обробкою травматичного чи несприятливого життєвого досвіду.
Наприклад, є жінка, у якої батько був алкоголіком і бив маму, а потім її зґвалтували та побили. Зрештою, вона зустрічає чоловіка – і в них аб’юзивні стосунки. У неї кодується інформація, що всі чоловіки небезпечні. Це – неадаптивне кодування. А адаптивне кодування – це розуміння, що лише деякі чоловіки небезпечні.
Ще один приклад: людина потрапила в ДТП – подія настільки сильно вразила її, що їй не вистачило ресурсу її опрацювати. Тоді вона може боятися сідати в автомобіль, може мати посттравматичну симптоматику, їй можуть снитися жахіття про ДТП. Це означає, що мозок намагається пропрацювати ситуацію, але щось йому заважає. Терапія EMDR дає змогу відновити нормальну обробку інформації.
Загалом це – інноваційне клінічне лікування з емпірично встановленою ефективністю, що успішно допомогло понад мільйону людей, які зазнали психологічних труднощів після травматичного досвіду. Ідеться про ДТП, домашнє насильство, тероризм, стихійні лиха тощо.
Нині є безліч досліджень цього методу, наукових публікацій, він рекомендований, зокрема ВООЗ як метод першого вибору роботи з травмою та посттравматичним стресовим розладом, затверджений фаховими протоколами США та Європи.
Це – картинка з поясненням, як працює EMDR.
Уявіть, що доросла людина періодично згадує, як на нього чи неї кричав батько, – і це в свідомості людини дуже яскраво відображається. За шкалою суб’єктивного стресового навантаження – це 8 із 10. Тобто, коли в дорослому людина згадує ситуацію з батьком, емоційний відгук і стресове навантаження досить високі. Так не має бути.
“Навіть якщо щодня не згадувати про болісну ситуацію, частина енергії людини витрачається на утримання цього спогаду або щось може стати тригером, що провокує цей спогад. Наприклад, подібна на батька людина може незумисно спровокувати неприємні відчуття. Людина не завжди може розуміти, чому погано почувається”, – розповідає фахівчиня.
Після опрацювання травматичного спогаду із допомогою методу EMDR людина зможе відсторонено дивитися на ситуацію, а не переживати її знову і знову. Пережита стресова ситуація стає просто спогадом, картинка не така яскрава, а рівень стресу зменшується до 0. Так, цей спогад уже не впливає на людину й вона не витрачає на нього сили й ресурс.
Коли терапевт і клієнт домовляються, що терапія EMDR підходить для індивідуального випадку, людина пройде через вісім її етапів. Увагу приділятимуть негативному образу, переконанням та відчуттям тіла, пов’язаним із цією подією. А згодом – позитивному переконанню, яке свідчить про розв’язання проблеми.
Типовий сеанс триває 60–90 хвилин. Терапію EMDR можна використовувати в межах стандартної розмовної терапії як допоміжну або як самостійне лікування.
Етапи такі:
1. Терапевт спілкується з людиною, визначає симптоматику, збирає анамнез, складає карту травм. Оксана Наконечна пояснює, що це може бути тривалий процес.
2. Підготовка. Фахівець готує людину до терапії, багато уваги та часу приділяється стабілізації. Це можна порівняти з підготовкою до операції.
3. Оцінка конкретного спогаду.
4. Десенсибілізація, так званий процес знеболення.
5. Інсталяція позитивної думки.
6. Сканування тіла – чи в тілі не залишилося неприємних відчуттів.
7. Перевірка, чи все спрацювало, терапевт запитує в людини, чи в неї змінилося ставлення до ситуації.
8. Закриття, переоцінка.
Терапія EMDR допомагає дітям і дорослим будь-якого віку. Терапевти використовують її для розв’язання таких проблем:
Протипоказання стосуються лише стану людини – якщо він нестабільний, наприклад, людина перебуває в гострому психотичному стані, то застосовувати EMDR не можна. Людина має бути стабільна, щоб опрацьовувати травму. Єдиний випадок, коли метод можна застосовувати в гострому стані, – коли потрібно допомогти людині одразу після серйозної стресової ситуації. Наприклад, якщо людина щойно пережила обстріли – це не психічний, а гострий психологічний стан, з яким спрацює метод EMDR.
“Загалом усі наші проблеми мають в основі якесь травмування. Якщо йдеться про травмування в ранньому дитинстві, яке людина не пам’ятає, то працювати з ним найскладніше.
Поясню це на метафорі: дерево виросло, у нього вдарила блискавка, і відламалася гілка. Це одноразова травма: кора затягнеться, почнуть рости гілочки й дерево відновиться. Якщо в дерево багато разів вдарила блискавка – стовбур є, але рослина покалічена, їй важче відновитися. Якщо говорити про травматизацію в ранньому дитинстві – це наче пагін дерева ріс, на нього поклали камінь, а він з-під того каменю росте покручено”, – каже фахівчиня.
Також техніка може допомогти вибудувати позитивні спогади, досвід, думки та почуття. Травматерапевтка пояснює, що ми звикли називати це ресурсом і використовуємо уявні або реальні ресурси для культивування в собі почуття спокою, рівноваги, захищеності та мудрості.
Як частина перероблення негативного досвіду вирішальне значення має культивування позитивного, іноді протилежного тому, що трапилося в переживанні травми.
Травматерапевтка пояснює, що зараз метод EMDR актуальний і на часі, тому що в людей багато стресу, а відповідно – травмування. Психіка може не завжди справлятися з викликами, а EMDR призначений саме для того, щоби людина заспокоїлася, рівень стресу знизився – і вона мала змогу ухвалювати рішення, була свідомою. Також дослідження показують, що раннє втручання зменшує ризик розвитку ПТСР.
Тому ГО “Смарт освіта” й Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні оголосили набір учительок на першу частину безоплатної навчальної програми з удосконалення навичок психологічної самодопомоги.
Перший етап навчання розпочнеться 23 травня (відбуватиметься в травні—червні), що передбачатиме:
Навчання та групи опрацювання особистого досвіду проводитимуть сертифіковані спеціалістки в галузі травмотерапії Тетяна Тимошенко та Ольга Уралова.
За результатами навчання учасниці отримають сертифікати від “Асоціації EMDR в Україні” і ГО “Ссмарт освіта” (12 академічних годин, 0,4 кредиту ЄКТС). Сертифікати видаються учасницям, які відвідали 5 сесій (тренінг навичок і групи індивідуального опрацювання), а також пройшли підсумкове опитування. Сесії будуть проводитися в робочі дні, на одному з тижнів з 23 травня до 24 червня.
“Аби терапія була успішною, людина, яка працюватиме в групі, має бути готовою до співпраці. Не варто приходити з думкою: “Мені зле, зробіть щось зі мною”. Це – спільна робота терапевта та клієнта, треба докладати певних зусиль. Результат полягатиме в тому, що травматичні спогади з минулого не впливатимуть на людину в теперішньому часі, а ще людина зможе передавати свої знання далі”, – говорить Оксана Наконечна.
Загалом в умовах війни це дуже важливо, адже один із базових принципів першої психологічної допомоги – психоедукація. Себто, пояснення й донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров’я, психологічні негаразди та їхні наслідки для особистості.
“Тому ми зараз відгукуємося на пропозиції та самі влаштовує якомога більше лекцій, семінарів, тренінгів. Усе – щоби люди знали, що з ними відбувається. Коли ти поінформований – ти озброєний. Коли людина знає, що з нею відбувається, вона має вибір, що з цим робити. Знання допомагають зменшити тривогу, також люди мають уміти допомогти собі через техніки стабілізації, тому що від них, зокрема, залежать інші люди”.
За результатами тренінгів в учасників насамперед будуть знання, що відбувається з ними та їхніми учнями, як допомогти собі та іншим. Адже освіта – це сфера, через яку можна швидко донести важливу інформацію до багатьох людей: через учителів до дітей і їхніх батьків.
“Окрім того, вчителі працюють із дітьми, які є вразливою верствою, вони потребують захисту. Саме тому особливо важливо, щоб учителі та батьки, які з ними контактують, розуміли всі процеси”, – завершує Оксана Наконечна.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Maridav, Depositphotos
Проєкт здійснюється в межах проєкту “Трамплін до рівності”, який реалізує Громадська організація EdCamp та Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA) за фінансової підтримки Швеції та за сприяння Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Обговорення