Як цікаво провести урок про антикорупцію

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією. Ми знайшли активності, які можна провести з дітьми на уроці. Вони можуть стати в пригоді як для заняття про аникорупцію, так і в інші дні. (Активності представлені в посібнику “Набір інструментів для роботи з молоддю 1.0).

Добірку відео до уроку про антикорупцію дивіться за цим посиланням.

Антикорупційна мафія

Гра розвиває навички роботи в команді, уміння аргументувати позицію, критично мислити та приймати рішення.

Учасники/-ці на власному досвіді усвідомлять:

• важливість того, що бюджетні кошти розподіляються прозоро: якщо податки не розграбували корупціонери/-ки, то місто отримує нові дороги, садочки, парки чи інші блага;
• важливість участі кожного/-ї мешканця/-ки в житті міста, бо пасивні жителі/-ки втрачають можливість впливати на вирішення міських проблем;
• важливість співпраці та вдалої стратегії, адже, об’єднавшись, можна нейтралізувати навіть мафію та олігархат, що розкрадає бюджетні кошти.

Компетності:

Учасники/-ці отримують основні знання щодо принципів функціонування бюджету міста, роботи правоохоронних органів, судової системи, органів місцевого самоврядування та діяльності громадських активістів/-ок.

Вік: від 14 років.

Кількість учасників/-ць: від 9 до 15 (оптимально – 12 осіб).

Що потрібно:

1. Набори для гри в антикорупційну “Мафію” (для отримання комплектів пишіть сюди);
2. Сценарій для ведучої/-го;
3. Пов’язки на очі (за бажанням);
4. Заохочувальні призи для найкращих гравців/инь або ж для команд-переможців (у разі турніру);
5. Дипломи про участь для всіх учасників/-ць або команд-учасниць (у разі турніру).

Правила гри

Гра складається з двох частин – дня і ночі. Усі учасники/-ці – жителі/-ки міста N – діляться на порядних громадян/-ок і корупціонерів/-ок.

Головна мета: для жителів/-ок міста – виявити й кинути за ґрати корупціонерів/-ок; для корупціонерів/-ок – украсти весь бюджет міста або змусити жителів/-ок кинути до в’язниці один одного за підозрою в корупції.

Удень корупціонери/-ки намагаються нічим не відрізнятися від громадян/-ок, ґрунтовно аргументують та переконують, що є затятими борцями з корупцією, котрі прагнуть зберегти бюджет міста та кинути за грати “справжніх корупціонерів/-ок”.

Щоночі місто втрачає стільки одиниць бюджету, скільки корупціонерів/-ок завелося в громаді. Зранку порядні громадяни/-ки збираються на нараду, де дізнаються про сумну подію й намагаються виявити гравців-корупціонерів/-ок, щоб потім кинути їх за ґрати.

Обговорення закінчується голосуванням. Учасниця/-к, що набрала/-в найбільшу кількість голосів, визнається винним/-ою у корупційних діях, сідає за ґрати й вибуває з гри. Порядним громадянам/-кам важливо не помилитися й визнати винним під час голосування саме злочинницю/-нця, інакше місто дуже швидко програє.

Гра закінчується перемогою порядних громадян/-ок (якщо їм вдалося кинути за ґрати всіх корупціонерів/-ок, і бюджет більше не розкрадається) або перемогою корупціонерів/-ок (якщо гравців-громадян стає менше, ніж гравців-корупціонерів або якщо розкрадений увесь бюджет).

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Оптимальний розподіл ролей: Олігарх/-иня та двоє Корупціонерів/-ок, три представники/-ці міської влади (Мер/-ка, Суддя та Детектив/-ка), Активіст/-ка та п’ятеро Порядних громадян/-ок.

Ролі:

Корупціонери/-ки. Уночі дерибанять бюджет, а вдень на зборах намагаються вивести з гри громадян/-ок, звинувачуючи їх у зв’язках з корупціонер(к)ами.

Олігарх/-иня. Очолює корупціонерів/-ок та має екстраможливості. Уночі шукає Детективку/-а, отримуючи від ведучої/-го за допомогою умовних знаків достовірну інформацію , хто з гравців/-инь є Детективкою/-м.

Порядні громадяни/-ки. Через логічні висновки та інтуїцію борються проти корупціонерів/-ок і намагаються кинути їх за ґрати.

Активіст/-ка. Вишукує корупціонерів/-ок. Може передати вночі через ведучу/-ого скаргу до Детективки/-а НАБУ на когось із гравців/-инь, таким чином рекомендуючи Детективці/-у перевірити тих чи інших гравців/-инь.

Детектив/-ка. Прокидається вночі й отримує від ведучої/-го інформацію щодо осіб, яких радить перевірити Активіст/-ка. Детектив/-ка вирішує, перевіряти чи рекомендованих Активісткою/-ом гравців/-инь, чи когось на власний розсуд. За допомогою умовних знаків ведуча/-ий надає достовірну інформацію, чи належать до корупціонерів/-ок перевірені гравці/-ині.

Мер/-ка. Може перевірити залишки бюджетних коштів через портал Е-Data. Не більше ніж два рази за гру може спитати вночі у ведучої/-го, скільки карток бюджету лишилося на казначейських рахунках міста.

Суддя. Прокидається вночі та за допомогою умовних знаків називає ведучій/-ому номер гравчині/-ця, котрі будуть позбавлені права голосу на наступному денному колі. Це означає, що гравчиня/-ець пропускає загальне обговорення та не має права голосувати за ув’язнення гравців/инь. Якщо таких гравців/-инь висунули на голосування, вони можуть виступити із захистом своєї персони, але голосувати все одно не можуть.

Ведуча/-ий. Має бути неупередженими/-ою та не підтримувати жодну команду. У нього/неї є чіткий алгоритм проведення кожної ночі, який не можна порушувати.

Більше про те, як проводити гру, читайте в посібнику “Набір інструментів для роботи з молоддю 1.0 (сторінки 8-17).

Антикорупційні сценарії

Щоб виховати в дітей нетолерантність до корупції, можна запропонувати їм антикорупційні сценарії. Задається уявна життєва ситуація, в якій потрібно визначити, як вчинити правильно – наприклад, взяти хабар чи ні.

Учасники/-ці зможуть:

• опанувати альтернативні підходи до життєвих ситуацій, де обставини ухвалення рішень можуть бути неоднозначними та містити корупційні ризики;
• покращити своє розуміння доброчесних та недоброчесних рішень;
• розвинути навички критичного мислення;
• переосмислити своє ставлення до корупції у повсякденному житті;
• навчитися обґрунтовувати свою думку/рішення;
• дізнатися, як правильно діяти за різних проявах корупції;
• навчитися виявляти приховану корупцію.

Можна влаштувати змагання та визначити найдоброчеснішу команду.

Застереження: Учасники/-ці можуть шукати найдоброчесніші відповіді, щоб перемогти. Такі відповіді можуть відрізнятися від реальних дій у відповідних життєвих ситуаціях.

Вік учасників/-ць: від 15 років.

Поліціянтка

Поліціянтка зупиняє автомобіль, який, виїжджаючи з автостоянки, пошкодив бокове дзеркало патрульної машини. Водій/-ка лише нещодавно отримав/-ла водійські права. І от халепа: за словами поліціянтки, виїжджаючи, він/вона зачепив/-ла і зламав/-ла бокове дзеркало її патрульної машини.

Звуку удару не було чути і неможливо стверджувати, чи це зробив/-ла водій/-ка своїми маневрами, чи воно вже було поламане. Але ж поліціянтка каже, що саме так і було, а причин не вірити їй немає. Зрештою, за її словами, це не така вже й велика проблема. Щоб не ускладнювати водію/-ці-новачку життя, вона не буде оформлювати протокол. Однак полагодити дзеркало коштуватиме 3500 гривень.

Якщо водій/-ка відшкодує пошкодження на місці, поліціянти сплатять за ремонт самостійно, і всі будуть задоволені. Начальство не буде їх лаяти за пошкодження машини, а водій/-ка не витратить час на оформлення протоколу і сплату штрафу. За словами поліціянтки, виграють усі, адже однаково доведеться заплатити 3500 грн за ремонт машини та окремо штраф за порушення правил дорожнього руху, тільки через набагато складнішу процедуру, а автомобіль вони будуть змушені забрати на штрафмайданчик. У цій ситуації ви – пасажир/-ка в автомобілі.

Що ви порадите водію/-ці автомобіля?

1. Заплатити, але непомітно зафіксувати цей факт на камеру власного телефону, щоб у майбутньому надати це відео правоохоронним органам.
2. Віддати гроші поліцейським і поїхати – всім буде краще. Насправді поліціянтка – чесна людина, ви, ймовірно, таки зачепили її машину, і вона дійсно хоче зробити якнайкраще для всіх.
3. Поторгуватися з поліціянткою, адже ви точно знаєте, що такий ремонт коштує не більше ніж 1500 гривень, тому навіть якщо додавати поліціянтам “за клопіт”, то загалом не більше ніж 2000 гривень. А якщо не вийде домовитися, запропонувати поліціянтці дотримуватися встановленої законом процедури фіксації події.
4. Зателефонувати на номер гарячої лінії органів поліції, повідомити про факт вимагання неправомірної вигоди і необхідність прибуття іншого патруля й утриматися від будь-яких незаконних дій. За можливості фіксувати все, що відбувається, на камеру мобільного телефону.

Студент/-ка (№1)

Ви – студент/-ка і навчаєтесь на факультеті соціології одного із ЗВО. Настав час екзаменаційної сесії. Ви склали два іспити з профільних предметів і не склали іспит з логіки. Таких, як ви, ще двоє.

Ви вивчали цей предмет погано і трохи побоюєтеся знову отримати низьку оцінку або взагалі не скласти його. Втім, ви дізналися від своїх одногрупників/-ць, що викладач/-ка запропонував/-ла вирішити питання з іспитом, якщо ви втрьох подякуєте йому/їй на суму 300 доларів, тобто по сто доларів з кожного/-ї. Тоді у вас усе буде добре, і всі складуть іспит із нормальними оцінками. Один/-на із ваших колег/-жанок категорично відмовився/-лась платити викладачу/-ці і сказав/-ла, що складатиме іспит самостійно.

Який варіант дій ви оберете?

1. Ви погодитеся на таку пропозицію і доплатите за свого/-ю (по)друга/-у, який/-а відмовився/-лась. Адже краще не мати проблем із викладачем/-кою та не гнівити долю.
2. Ви вчинете за прикладом свого/-єї колеги/-жанки, який/-а відмовився/-лась платити, та спробуєте краще підготуватися.
3. Ви спробуєте вмовити всіх не платити, а якщо не вийде, то заплатите, але тільки за себе.
4. Ви спробуєте переконати всіх звернутися до правоохоронних органів і за незгоди інших зробите це самостійно.

Студент/-ка (№2)

Студент першого курсу університету Анатолій звернувся до державної медичної установи зі скаргою на подразнення шкіри. Лікар/-ка оглянув/-ла Анатолія і призначив/-ла курс лікування, повідомивши йому, що рецепт на ліки Анатолій зможе отримати після сплати благодійного внеску в касі лікарні.

Яким чином слід діяти Анатолію?

1. Сплатити благодійний внесок. Оскільки оплата проводиться через касу, це не корупція, а офіційний шлях дофінансування медичних послуг, адже держава не виділяє коштів на медицину. Лікар/-ка просто робить свою роботу і дбає про те, щоб за рахунок благодійної допомоги лікарня хоч якось зводила кінці з кінцями.
2. Оплатити благодійний внесок, отримати необхідні документи від лікаря/-ки (рецепт і довідку для університету). Після завершення візиту до лікаря/-ки повідомити про випадок вимагання коштів місцевому управлінню охорони здоров’я та поліції.
3. Відмовитися робити внесок, зауваживши лікарю/-ці, що в Україні медицина безкоштовна, а благодійні внески – це добровільна, а не примусова форма допомоги, й вимагання таких внесків всупереч волі пацієнта/-ки – незаконне. Звернутися до органів поліції, повідомивши про факт незаконних дій.
4. Відмовитися від оплати благодійного внеску, поскаржившись, що у студентства немає грошей і стипендії не вистачає ні на що.

Лікар/-ка

Ви – лікар/-ка-новачок і лише нещодавно влаштувалися на роботу в державну поліклініку. Вас викликає до себе головний/-а лікар/-ка, щоб пояснити, як тут усе працює. Він/вона розказує вам, що оскільки зарплати в лікарні в усіх мізерні, а державного забезпечення не вистачає на все необхідне, треба шукати виходи з ситуації, які б задовольняли усіх.

Він/вона пропонує вам такий вихід: за попереднім записом (за талончиками) ви безкоштовно приймаєте по десять пацієнтів/-ок на день; крім того, звісно, ви як сумлінний/-а лікар/-ка зобов’язані безкоштовно прийняти пацієнтів/-ок із раптовим загостренням хвороби, що загрожує їхньому життю.

Решту пацієнтів/-ок, які хочуть пройти поза талонною чергою, а також будь-яких інших пацієнтів/-ок, ви можете приймати за гроші, що дасть вам можливість отримувати більш-менш пристойну зарплатню.

Водночас, ви повинні щомісяця здавати головному/-ій лікарю/-ці 5000 гривень, аби він/-вона міг/могла забезпечити пристойну зарплатню обслуговувальму персоналу: медсестрам, бухгалтерам/-кам тощо.

Досвідчені лікарі/-ки, які працюють у поліклініці, підтвердили вам у розмовах, що все саме так відбувається і з ними. Вони вважають головного/-у лікаря/-ку чесною та порядною людиною, яка правильно й ефективно організовує роботу в лікарні. Обслуговувальний персонал теж більш-менш задоволений.

Ви також розумієте, що головний/-а лікар/-ка, звісно ж, не забуває і про себе: невелика частка надходжень від кожного/-ї лікаря/-ки залишається в нього/неї (адже він/вона завантажений/-а організаційною роботою і майже не приймає пацієнтів). Крім того, аптекою, якій поліклініка за символічною ціною здає в оренду приміщення на першому поверсі, володіє дружина/чоловік головного/-ї лікаря/-ки; кавові автомати у вестибюлі та автомати з видачі одноразових бахіл (у поліклініці має бути чисто і вахтер/-ка не пускає пацієнтів/-ок у поліклініку без захисних бахіл) належать його/її дочці. Ви не впевнені, чи треба сприйняти ці правила життя, і питаєте поради в колеги/-жанки з цієї поліклініки. Він/вона каже, що все нормально і так працюють усі.

Ваші дії?

1. Ви молодий/-а лікар/-ка, вам треба здобувати досвід і вчитися життю. Ви погоджуєтеся, що оскільки держава погано фінансує медицину, треба якось крутитися, а те, як все організовано у поліклініці, працює дуже непогано. Задоволені і пацієнти/-ки, і обслуговувальний персонал, і лікарі/-ки. Ви набираєтеся досвіду, здобуваєте постійну клієнтуру, стаєте хорошим/-ою спеціалістом/-кою з іменем і добре заробляєте.
2. Ви розумієте, що те, як організована робота в поліклініці, є порушенням закону, проте у вас недостатньо фактів, а тому ви залишаєтеся працювати, щоб їх зібрати і звернутися до правоохоронних органів.
3. Ви вирішуєте написати скаргу на головну/-ого лікарку/-я одразу після розмови, вважаючи її/його корупціонеркою/-ом, адже сам факт такої розмови є підставою для звернення до правоохоронних органів із відповідним повідомленням.
4. Ви розумієте, що ситуація дещо принизлива, але нічого не можете вдіяти. Доводиться прийняти правила гри й чекати – можливо, щось зміниться; а якщо ні, то після звільнення з поліклініки ви обов’язково напишете скаргу до правоохоронних органів.

Медицина

Відома фармацевтична компанія замовила проведення експертизи нового препарату проти туберкульозу незалежній експертній установі, яка вивчатиме його властивості та побічні ефекти.

За результатами попередніх тестувань, виявлено високу ефективність препарату за основними показаннями, однак є підозри, що він викликає значне підвищення кров’яного тиску в 10% пацієнтів/-ок.

Від думки та офіційної позиції експерта/-ки установи багато що залежить. Якщо його/її висновок підтвердить безпечність використання препарату, фармацевтична компанія заробить мільйони гривень.

Тривалість процедури тестувань становить 10 місяців, проте експерт/-ка неофіційно звернувся/-лась до представника/-ці компанії, запропонувавши свої послуги за окрему платню. Він/вона впевнений/-а, що препарат дуже ефективний, і щоб не гаяти часу, він/-вона може пропустити ліки з позитивним висновком набагато раніше, адже висновки щодо побічних ефектів лише попередні та швидше за все не підтвердяться.

До того ж підвищення тиску було виявлено лише у 10% пацієнтів/-ок, зате 90% можуть отримати допомогу набагато раніше. Це всім буде вигідно, а компанія не гаятиме часу і набагато раніше почне отримувати свої прибутки.

Що робити представнику фармацевтичної компанії?

1. Погодитися на пропозицію експерта/-ки, бо сума, яку він/вона просить, – невелика, а здоров’я 90% пацієнтів/-ок є важливішим, ніж можливі побічні ефекти у 10%. Експерт/-ка є професіоналом/-кою і ніколи не помиляв(ла)ся, а отже, не слід хвилюватися і через тих 10% пацієнтів/-ок.
2. Відмовитися від пропозиції та пояснити, що компанія має своє ім’я, і для неї важливі життя навіть 10% пацієнтів/-ок. Тому слід дотримуватися повної процедури тестувань. У випадку повторної пропозиції від експерта/-ки звернутися до органів поліції із повідомленням про вимагання неправомірної вигоди.
3. Погодитися на пропозицію експерта/-ки, проте запропонувати укласти окремий офіційний договір про надання консультаційних послуг, що допоможе йому/їй попрацювати понаднормово і завершити підготовку остаточного висновку раніше.
4. Відмовитися від пропозиції та звернутися до органів поліції з повідомленням про вимагання неправомірної вигоди. Людина та її життя є найвищою цінністю, а тому будь-який, навіть мінімальний, ризик побічних ефектів не може ігноруватися та ставити під загрозу здоров’я пацієнтів/-ок.

Більше антикорупційних сценаріїв дивіться у посібнику “Набір інструментів для роботи з молоддю 1.0 (сторінки 23-31).

Титульне фото: автор – CandyBoxImages, Depositphotos