Як у Фінляндії пішли до шкіл після карантину

Після карантину фінські школярі 14 травня повернулися за парти. Усього на два тижні. Далі – літні канікули. Уряд визнає, що картина успішності восени може бути різною. До того ж, не виключають другу хвилю пандемії коронавірусу. Тому вже зараз говорять про можливе поєднання дистанційного навчання та обмеженого відвідування школи.

Як фінські школи виходили з карантину, дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

ІНСТРУКЦІЯ

Напередодні відкриття шкіл Міністерство освіти Фінляндії опублікувало загальні рекомендації для дошкільних і шкільних закладів:

• Уникайте присутності сторонніх людей у школах і садочках та поряд із ними, окрім дітей та працівників.
• Моніторинг чисельності груп та чисельності персоналу діє відповідно до законодавства про дошкільну та базову освіту (у середньому, у класах 20–25 учнів, – ред.).
• Працівники дошкільних закладів повинні працювати з однією групою дітей і не переходити з одного підрозділу в інший.
• Немає жодних інструкцій щодо безпечної відстані між людьми в закладах дошкільної, початкової та середньої освіти. Класні кімнати та інші простори мають бути обладнані так, щоби було більше місця між кожною особою. Групи не потрібно розділяти.
• Працівники повинні уникати зборів. Учителі мають проводити свої засідання віддалено.
• Школи повинні облаштовувати свої аудиторії та приміщення так, щоби в тому ж просторі було менше учнів, ніж зазвичай (усі вирішували по-різному: є класи, є open space, є невеликі, є більші; хтось саджав дітей у фоє, хтось – у коридорі, хтось займав спортзал, – ред.).
• У початкових школах класи не змінюють приміщення впродовж дня. У середній школі та на факультативних заняттях класні кімнати можна змінювати, якщо викладання неможливо організувати в інший спосіб.
• Шкільне харчування має проводитись індивідуально з класом чи групою учнів; потрібно виключити спільні приймання їжі в обідній залі. Обідню кімнату можна використовувати за порядком.
• Групи ризику. У випадку, якщо дитина чи член сім’ї має поганий стан здоров’я, потребує регулярного приймання медикаментів, сімейний лікар оцінює, чи може дитина повернутися до навчання. Для тих, хто працюють у школах та садочках, запобіжні заходи й оцінювання ризиків проводить роботодавець.
• Будуть видані окремі інструкції щодо організації вступних іспитів до університету.

Окремі інструкції стосуються гігієни та прибирання приміщень і містять такі правила:

• діти повинні мити руки після прибуття до школи;
• до та після відвідування туалетів;
• до та після кожного приймання їжі;
• після ігрового часу;
• після кашлю, чхання та дотику до спільних предметів та перед виходом додому.

Класи треба регулярно дезінфікувати та провітрювати, а двері залишати відчиненими, щоб уникнути дотиків учнів. Маски одягати не рекомендують.

Кожна школа застосовувала інструкції за власними потребами, зважаючи на можливості й реалії.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ

Анні Лоукоміетс, яка викладає в 4 класі, каже, що дирекція школи перед навчанням уточнила всі інструкції з учителями.

“Деякі інструкції все ще не дуже реалістичні. Здебільшого, вони стосуються дотримання дистанції між дітьми. Я розмістила частину парт у фоє перед своїм класом (тому інструкції давала окремо двом групам дітей, – ред.)“, – каже вона.

Навчання в школі організоване так, щоби діти більше часу проводили надворі.

Директор фінсько-французької гімназії Карі Ківінен розповідає, що навчання відбувалося у дві зміни: зранку й по обіді. Про успішний досвід цієї школи в запровадженні медіаграмотності “Нова українська школа” писала цього року.

Кілька місяців тому в навчальному закладі сталася пожежа, було пошкоджено 40 класів. Тож навчалися переважно в тимчасовому приміщенні. Ось, що робили в школі:

• запровадили гнучкий початок уроків зранку, щоби було менше контактів одне з одним, – від 8.00 для наймолодших, до 9.30 для старшокласників;
• щоби зменшити ризики контактів, у середній і старшій школах один учитель був закріплений за одним класом упродовж дня (наприклад, у понеділок – математика, у вівторок – фінська мова, у середу – англійська);
• перерви організовували теж у різний час, щоби школярі менше пересікалися одне з одним.

Ліля Коотінен навчається в 10 класі в одній із Гельсінських шкіл. Розповідає, що її клас, у якому 25 учнів, починає навчання о 9.00 і навчається в спортзалі. Саме там була можливість розмістити парти з дотриманням безпечної дистанції. У кожному приміщенні, де немає умивальника, мають бути дезінфікувальні засоби.

“Нам заборонено торкатися жодних дверей чи комп’ютерів (для уроків інформатики діти приносили свої ґаджети, – ред.)“, – каже дівчина.

У школі Лілі за класами впродовж дня теж закріплюють одного вчителя. Але, крім свого предмету, він повинен забезпечити школярів завданням з інших предметів і простежити за їхнім виконанням. Завдання заздалегідь готують інші вчителі.

“Ми більше виходимо надвір, діти багато часу проводять, граючись”. Фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos

Санні Лойнен – 10 років. Її батько Сіттен розповідає, що донька дуже хотіла до школи, бо скучила за друзями. Навчання для її класу починалося об 11.00. Санні найбільше були до вподоби перерви. Напередодні весь клас з учителем обговорював, у які ігри вони б хотіли пограти.

“Ми грали в “заморозки”, коли треба було завмерти в певній позі, зображаючи того чи іншого казкового героя, доганялки, але домовлялися не торкатися одне одного”, – каже учениця.

У 5 класі Реетти Неемі 25 дітей. Вона розповідає, що встежити за дітьми, щоби вони не обіймалися, не торкалися, не наближалися одне до одного під час перерв неможливо. Бійок між дітьми, каже, теж не уникнути.

Проводити уроки фізкультури та музики теж важко, оскільки спортивні зали зазвичай зайняті старшокласниками. Та й музичні інструменти чи спортивні знаряддя, якими користуються зазвичай усі, тепер не вистачає.

Спортивні секції почали працювати, але кількість дітей у них не повинна перевищувати 10 осіб.

Ноора Рейнікайнен – вчителька молодших класів у школі, де навчаються багато дітей різних національностей. У її класі 21 учень.

“Ми більше виходимо надвір, діти багато часу проводять, граючись. Поряд зі школою є ліс, і тому діти люблять, коли я пропоную провести урок на свіжому повітрі”.

У перші дні навчання Ноора провела тестування з більшості предметів, щоби побачити рівень дітей.

“Поки ми вчилися дистанційно, я регулярно перевіряла, як діти засвоїли матеріал, що спричиняє труднощі, кому потрібні детальніші пояснення. Тому для мене і для моїх учнів отримані вже в школі результати тестів не стали великим сюрпризом. Я добре знаю рівень знань кожного”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – gpointstudio, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber