Як українським учням за кордоном вчити українську мову, літературу та історію України

“У польській школі предметів українознавчого компонента не вивчають. Тому діти вчаться паралельно ще й в українській школі на сімейній формі. Це дуже важко”.

“У німецькій школі не вивчають української мови. Як правило вчать німецьку, англійську, а іноді навіть російську”.

“У нашому місті, що у Великій Британії, українська громада організовує суботню школу, де діти вчать українську мову та народознавство”.

Такі відгуки можна почути від батьків, діти яких навчаються в школах за кордоном.

Українські діти в місцевих школах за кордоном не вчать української мови, літератури чи історії. Тому батьки змушені самостійно шукати можливості, аби діти були в контексті предметів українознавчого компонента.

“Нова українська школа” поспілкувалася з батьками, діти яких навчаються за кордоном, та директорами певних шкіл і з’ясувала таке:

• якою є ситуація із вивченням предметів українознавчого компонента в деяких школах Польщі, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії;
• як працює Міжнародна українська школа в Литві;
• як українські діти навчаються в українському кластері в Грузії;
• як потрапити на безплатні заняття до проєкту “Залишаємося з Україною”;
• що радить МОН.

ПОЛЬЩА: “ЗАПИТ НА ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОМПОНЕНТУ ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ”

Оксана Колесник, директорка Варшавської української школи, розповіла, що на сьогодні предмети українознавчого компонента не включені до польських освітніх програм. Відповідно, у польських школах вони не вивчаються. Деякі директори шкіл за власної ініціативи вводять факультативно вивчення української мови. Але це, швидше виняток, ніж закономірність.

“Звісно, що запит на вивчення українознавчого компонента дуже великий. Адже це б дало можливість українським дітям, що навчаються в польських школах, після повернення в Україну одразу влитися в освітній процес без пробілів у знаннях.

Але це питання має вирішувати наше профільне міністерство та Кабмін, оскільки це передбачає додаткові видатки для бюджету Польщі. Проте, за умови підписання міжурядових угод це б мало велике значення, оскільки в Польщі перебуває не тільки багато дітей з України, але й учителів, які б могли працевлаштуватися в польські школи”, – зазначила Оксана Колесник.

Також вона розповіла, що в Польщі є приватні ініціативи, які створюють заклади освіти, що працюють за українськими програмами безплатно. Такою є і Варшавська українська школа. Раніше “Нова українська школа” розповідала про цей заклад освіти, який відкрили за 24 дні для дітей, які евакуювалися після початку повномасштабного російського вторгнення. Школа навчає учнів за типовими програмами, затвердженими МОН. Єдине, що додали – польську мову та історію Польщі.

Загалом у Варшаві працюють чотири українські школи, але всі вони отримують значно більше заявок від учнів, ніж можуть прийняти дітей. Тому батьки, які хочуть, щоби їхні діти навчалися очно, обирають польські школи.

Андрій Андрущенко, батько двох дочок, розповів, що його діти відвідують звичайну польську школу у Варшаві (2 та 6 клас) та паралельно вчаться на сімейній формі навчання в Україні.

“У цій польській школі не вивчають предметів українознавчого компонента. Натомість активно вчать польську, англійську й німецьку. Також до класу прикріплена особа, яка в разі необхідності допомагає українським дітям із перекладом. Ще після уроків 2–3 рази на тиждень проводять додаткові безплатні заняття з польської мови для іноземців. На мою думку, освіта в Польщі спрямована на швидке інтегрування дітей із різних регіонів у польське середовище”, – поділився своїми міркуваннями Андрій.

Саме тому його діти паралельно навчаються ще і в українській школі. За словами батька, українські вчителі проводять додаткові заняття для дітей, що перебувають за кордоном. Також, коли є час, діти приєднуються до онлайн-уроків з основним класом.

НІМЕЧЧИНА: У ДЕЯКИХ ШКОЛАХ ДІТИ ВЧАТЬ РОСІЙСЬКУ

Лілія Старченко, мати 11-річного школяра, розповіла, що він навчається в 6 класі німецької школи, у місті Ноймаркт (Баварія).

“Як тільки ми приїхали в Німеччину (у березні), Андрій спочатку був у класі лише з українськими дітьми. Тоді вони посилено вивчали німецьку мову. Уже з вересня він навчається разом із німецькими дітьми. Українську мову, літературу чи історію не викладали ні там, ні там”, – розповіла жінка.

Лілія також зауважила, що багато батьків бояться, що після повернення в Україну їхнім дітям не зарахують результати навчання в іноземній школі. Тому діти змушені тягнути навчання одразу у двох школах.

“Наш українських класний керівник за власної ініціативи проводить онлайн-консультації з української мови для дітей, які перебувають за кордоном. З решти предметів просто надсилають завдання і син виконує їх у вільний від німецької школи час. Але це все дуже важко”, – розповіла жінка.

Інша мама, Світлана, мешкає разом із сином у Саксонії-Ангальт. Там школяр відвідує третій клас у німецькій початковій школі.

“У деяких початкових школах (Grundschule) для 1–4 класів дирекція зробила окремо Willkommensklasse (вітальні класи) для українців. Там викладають українські вчителі. Мій син у третьому класі завдяки їм вивчає українську мову, читання, математику та ЯДС. Але це все дуже залежить від школи й дирекції”, – поділилася мама третьокласника.

Ще одна мама шестикласниці, яка проживає в Саксонії (анонімно), розповіла, що в одній із місцевих шкіл українським дітям викладають також і російську.

“У нашій школі немає предметів українознавчого компонента. Моя дочка вчиться зараз лише в українському класі, але вивчають там німецьку, математику та російську мову, яку викладає німецька вчителька. Тому ми паралельно вчимось в українській школі онлайн. Але дитина не все встигає, бо з української школи надсилають багато матеріалу на самостійне опрацювання”, – поділилася жінка.

ШВЕЙЦАРІЯ: “СУБОТНІ ШКОЛИ ДОПОМАГАЮТЬ ТРИМАТИ ЗВʼЯЗОК З УКРАЇНОЮ”

Ірина Петрів разом із сином та донькою перебувають у Швейцарії. Вона розповіла, що її діти навчаються одразу в трьох школах.

“Зараз син відвідує 5 клас місцевої школи та навчається за стандартною програмою, у якій передбачено вивчення 12 предметів, з них три мови – німецька, англійська та французька. Заняття з німецької вчитель проводить для нього окремо, а всі решту предметів він вивчає разом з іншими дітьми. Предметів українознавчого компонента, звісно, немає. У дочки така ж історія, тільки в 7 класі.

Тому ми вирішили продовжити навчання в українській школі онлайн, а також відвідуємо місцеву українську суботню школу “Мрія” в Цюриху. Усе для того, щоб діти могли перебувати в українському середовищі й не забувати мови та наших традицій“, – розповіла Ірина.

За її словами, у місцевій суботній школі українські вчителі викладають дітям українську мову, літературу, історію та народознавство. Намагаються дотримуватися програм української школи, замовили з України всі підручники, розвивають шкільну бібліотеку, щоб діти мали можливість читати українською мовою. Також “Мрія” створила тут ціле українське ком’юніті: є український хор, який виступає у свята, у школі проводять тематичні майстер-класи та навчають українських традицій через вишивку, в’язання. “Мрія” організовує цікаві пізнавальні екскурсії для українських дітей і в такий спосіб дає їм час побути разом з українськими однолітками.

“Насправді нам дуже бракує такого українського середовища. Через щільний графік у місцевих школах не всі діти встигають читати українські книжки, дивитись українською мовою мультики чи фільми. Тому будь-які ініціативи, які дають можливість зустрітися і поспілкуватися з українцями, повчитися і провести час разом, дізнатися щось нове з історії та культури нашого народу, ми радо підтримуємо і відвідуємо. Вони дуже допомагають дітям тримати зв’язок з Україною попри відстань“, – розповіла Ірина Петрів.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: “ДІТИ ТЯГНУТЬ ДВІ ШКОЛИ”

Юлія Янчар разом із дочкою Євою навесні евакуювалися до Західного Сассексу. Єву влаштували до приватної школи. За словами Юлії, на той час її дочка ще не ходила до української школи, але у Великій Британії навчання розпочинається із 4 років і триває до повноліття.

“Тоді Єва закінчила літній семестр 1 класу і школа запропонувала їй грант на навчання у 2 класі. Школа повністю англомовна, а моя дитина єдина українка там. Але Єві допомогло те, що вона ще до евакуації вільно розмовляла англійською.

Звісно, що в цій школі немає уроків української мови, літератури чи історії.

Тому зараз мій обов’язок, як і багатьох українських мам за кордоном, робити все, щоб дитина не забувала української мови. Ми контактуємо з друзями-українцями, я розповідаю Єві про події в Україні.

Також нам дуже допомогло те, що в київському садочку, який відвідувала Єва, вчителька вже в 5 років навчила дітей читати та писати українською”, – поділилась Юлія Янчар.

Вона також додала, що британці дуже підтримують українців. Наприклад, у школі її дочки вчителі провели бесіду з дітьми та батьками про те, які теми варто чи не варто порушувати при дитині з України.

Ще одна мама Лілія Козловська розповіла, що зараз її 12-річна дочка навчається в місцевій англійській школі в 6 класі, а в українській школі на сімейній формі навчання – у 8 класі.

“В англійській школі немає предметів українською мовою. Ніхто з викладачів не знає української, але й діти, і педагоги часто питають, як буде те чи інше слово українською, у такий спосіб показуючи свою цікавість до України. Також ми ще навчаємося в українській школі на сімейній формі навчання, але поєднувати реально важко. Тим паче, що в нас різниця в класах”, – поділилася Лілія Козловська й додала: Хочу звернутися до нашого Міністерства освіти й науки, бо немає ніякого послаблення цим дітям, вони насправді “тягнуть” дві школи. І якщо в початкових класах це ще реально, то в середній і старшій школі дуже важко”.

Також Лілія розповіла, що в Нотінгемі, де вони живуть із дочкою, досить активною є українська громада, яка на базі культурного центру відкрила суботню школу для українських школярів. Там вони вивчають українську мову, літературу та народознавство.

“Саме ця школа є головним осередок спілкування для наших дітей, бо тут і концерти, і хор, і драматична студія. Вони багато виступають на рівні міста, розповідають про українську культуру, привертають увагу суспільства”, – наголосила Лілія.

ГРУЗІЯ: У ДЕЯКИХ ШКОЛАХ ВІДКРИЛИ УКРАЇНСЬКІ КЛАСТЕРИ

Аліна Яковенко розповіла, що в деяких школах Грузії відкрили українські кластери, де дітей навчають за українською програмою.

Дитина жінки зараз відвідує 2 клас і там навчається за програмою Нової української школи.

“Перший такий кластер відкрився на початку весни в Тбілісі. Згодом дві сестри (Олена Ніколенко та Євгенія Блескун із Києва) вирішили створити таку школу в Батумі. Для цього місцева влада надала приміщення однієї з грузинських державних шкіл. Навчання організували у дві зміни: у першій половині дня вчаться місцеві діти за грузинською програмою, а в другій – українці, за українською програмою.

Насправді я дуже вдячна Грузії за таку можливість. Вони відчинили двері своїх шкіл для наших дітей, зробили там ремонт, надали дітям комп’ютери та всю необхідну канцелярію і водночас запровадили можливість вчити українські предмети рідною мовою”, – розповіла Аліна.

Загалом її дитина вчить українську мову, математику, ЯДС, читання, фізкультуру, мистецтво. Крім цього, у школі викладають англійську та грузинську мови.

Блескун Євгенія, ініціаторка відкриття українського сектору в школі, розповіла, що їх підтримали міністр освіти Грузії та Аджарії, а також Тимчасово повірений у справах України в Грузії.

“Нам надали можливість розташуватися на території державної школи № 20 міста Батумі. Ще на кінець квітня ми мали лише 6 вчителів та 4 початкових класи. Зараз в українському секторі навчається 743 дитини від 1 до 11 класу, а викладають їм 39 українських вчителів!

Весь навчальний план розроблений згідно з рекомендаціями МОН України. Однак, попри те, що в державній школі Грузії нам надали унікальну можливість навчатися українською мовою за нашою програмою та підручниками, документи видаються грузинською мовою”, – поділилась Євгенія.

МУШ: “ДІТИ НЕ ВІДІРВАНІ ВІД УКРАЇНСЬКОГО КОНТЕКСТУ”

Син Людмили Кутвіцької відвідує 8 клас у “Міжнародній українській школі”, у Вільнюсі. Навчання в закладі відбувається українською мовою, а по закінченню школи учні можуть отримати свідоцтво про повну середню освіту державного українського зразка.

“Я хотіла, щоб мій син продовжував навчатись українською мовою за нашою освітньою програмою. Тому ухвалила рішення з вересня віддати його до цієї школи. Загалом навчання відбувається у дві зміни, бо в закладі навчається приблизно 700 дітей із різних регіонів України”, – розповіла Людмила.

Предмети в школі всі схожі з українськими, щоправда, немає друкованих підручників, тому користуються електронними. Також у школі викладають литовську мову два рази на тиждень.

“У школі популяризують українські традиції, проводять заходи до українських пам’ятних дат. Наприклад, вшановували пам’ять жертв Голодоморів, проводили День козацтва тощо. Тобто діти не відірвані від українського контексту, їм щоразу нагадують про історію України, наші звичаї та культуру й мені це подобається”, – поділилася Людмила Кутвіцька.

БЕЗПЛАТНІ ОНЛАЙН-ЗАНЯТТЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЄКТІ “ЗАЛИШАЄМОСЬ З УКРАЇНОЮ”

У рамках проєкту “Залишаємось з Україною” від ГО “Смарт освіта” учні 5–11 класів, які перебувають за кордоном, можуть долучитися до онлайн-занять з українськими педагогами. Там вони вивчають українську мову, літературу та історію.

“Загалом за час роботи проєкту було створено понад 70 груп, а до навчання долучилися понад 800 дітей. Ми сподіваємося, що завдяки нашим онлайн-урокам українські діти не будуть відірвані від української системи освіти, а після нашої перемоги їм буде легше повернутися до навчання вдома”, – розповіла менеджерка проєкту Ірина Петрів.

Заняття відбуваються у двох форматах:

• У будні дні (є групи в пн, ср, пт або у вт, чт, пт – о 19:00). Кожного дня заняття тривають годину з окремого предмета;
• у суботу (заняття тривають три години, з 10:00 по 13:45, де вивчають одразу три предмети).

“Щоби потрапити на заняття одному із батьків потрібно зареєструватися за посиланням. Потім наш координатор підбере для дитини зручний розклад та групу за віком. У кожної з груп також є свій чат в Telegram, де можуть спілкуватися батьки, учні та вчителі, надсилати туди важливі повідомлення та матеріали”, – розповіла менеджерка.

ЩО РЕКОМЕНДУЄ МОН

У Міністерстві освіти й науки України задля збереження зв’язку з українською системою освіти учням за кордоном пропонують такі варіанти:

• продовження дистанційного навчання в українській школі;
• якщо зв’язок з українським закладом освіти втрачено, то батьки можуть сконтактувати з органом управління у сфері освіти своєї громади, міста або області в Україні та отримати інформацію про школу, що організовує екстернатну чи дистанційну форму навчання, та звернутися в будь-який зручний спосіб до цього закладу для зарахування / переведення дитини;
• використовувати електронні освітні ресурси з України, зокрема Всеукраїнську школу онлайн;
• звернутися до Міжнародної української школи (МУШ) як безпосередньо, так і через одну з організацій, з якими МУШ співпрацює за кордоном. Навчання проводитиметься безплатно за державними стандартами та освітніми програмами України.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – halfpoint, Depositphotos