Зібрала і придумала ідеї, які точно знадобляться для роботи з емоціями, розвитку і просто розваги.
- “Камінь сім’ї” – на кожній із граней можна намалювати маму, тата, брата, сестру, бабусю-дідуся, собаку-кішку, серце. Можна такий “фотоальбом” брати із собою в дорогу (школу, садочок), крутити в руках і уявляти, що кожна з намальованих людей говорить слова підтримки; у разі тривоги, тримаючи камінь у руках, можна уявити, що “сім’я в моїх руках”. Під час діагностики можна питати, що б сказала про нас кожна намальована людина, або послухати розмову “внутрішніх фігур”, субособистостей.
- Скільки тут каменів? Висипати трохи дрібних каменів, запитати: “Як думаєш, скільки їх тут?”. Рахувати разом із дитиною. Хто найближче до правильної кількості, той виграв.
- Робити вежу з каменів.
- Коли хвилюєшся, рахувати камені. Насипати в мішечок дрібні камені. У разі хвилювання та тривоги їх можна розкладати в лінію (“впорядковувати”), рахувати, викладати на стіл, на кожен камінь вимовляючи слово (сила, радість, спокій).
- Камені дихання. Покласти в мішечок 20–40 маленьких каменів. У разі хвилювання брати з мішечка камінь і на видиху класти його на стіл (акцент на видиху активізує роботу парасимпатичної нервової системи).
- Святкування. Узяти дрібні кольорові камені. Увечері, згадуючи події дня, згадуючи будь-який свій мінімальний успіх – класти в банку або коробку.
- Камінь сили (мудрості, сміливості, побажань). Розмалювати камінь (можна всім класом, групою, сім’єю). І брати в руки, коли потрібен ресурс. Іноді допомагає дітям, яким складно відповідати біля дошки, яким складно заспокоїтися перед контрольними.
Можна ввести правило, щоби діти не говорили одночасно – той, хто хоче сказати, – бере камінчик (як мікрофон).
Зображення Світлани Ройз
- У разі тривоги і хвилювання, коли складно зосередитися – узяти гладкий камінь розміром трохи менше долоньки, зігріти в долонях, торкатися його поверхні. Узяти в ліву руку (беремо під контроль процеси правої півкулі).
- Копінг-камені. На невеликих камінцях намалювати стихії, покласти їх у мішечок. Щоби впоратися із сильною емоцією, узяти, не дивлячись, з мішечка камінь і зробити “дію стихії”: вода – випити води дрібними ковтками, вмитися; вогонь – зробити вправи (присідання, відтискання, пострибати); земля – походити босоніж, відчути опору, доторкнутися до стіни, закутатисяу в плед, хустку; дерево – потягнутися, зробити вправи на розтягування, доторкнутися до дерева; повітря – дихальні вправи з акцентом на видиху, подути на уявну пір’їнка, задути свічку.
- Малювати на каменях (фігурки, точками, мандали на камені), робити декупаж на каменях.
- Викладати з каменів мандали, мозаїки.
- Камені настрою – вибрати колір або розмалювати камінці. Радість, смуток, злість, образа, страх – уявити, що, торкаючись до каменя, погладжуючи його, ми “віддаємо” йому напруження, повертаючи собі стабільність.
- З великих гладких каменів зробити доріжку або килимок, щоби дитина могла ходити босоніж.
- Піднімати маленькі камінчики з підлоги пальцями ніг.
- Намалювати на маленьких каменях різні обличчя, на більших каменях – тіла (одяг), грати, підставляючи різні варіанти.
- Гладкий камінь потримати під гарячою водою – покласти на місце в тілі, де відчувається сильна емоція.
- Написати тонким маркером на камені лист (собі, дитині) – заховати в саду.
- Скрижаль – записати щось для себе дуже важливе (обіцянку, думка, девіз, набуття).
- Зробити малюнок на маленьких гладких каменях – немовлят, гномів, облич.
- Намалювати палицею на землі контур фігурки – запропонувати дитині викладати по контуру кольорові камінчики (ідею розповіла Анастасія Міронова).
Фото – домашні – крім фото з парасолькою від Анастасії Миронової. Каміння з мандалою, деревцем – Пінтерест.
Добрих веселих дорослішань!
Світлана Ройз, дитяча й сімейна психологиня
Джерело
Титульне фото: автор – styf, Depositphotos
Публікація підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.
Обговорення