Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Як винахід школярів може допомогти розвʼязати проблему з браком води в громаді (фото)

У місті Покров Дніпропетровської області, яке знаходиться за 35 кілометрів від Каховського водосховища, через підрив окупантами ГЕС місяць не було води. Вцілому через руйнування гідроелектростанції без питної води залишилися приблизно 700 тисяч людей – як на окупованих, так і на підконтрольних Україні територіях.

Учні Ліцею № 2 Покровської міської ради, учасники освітньої програми для старшокласників “План. Дій“, вирішили прийти на допомогу громаді. Вони розробили та запропонували дієвий прилад для збору й очищення дощової води.

“Нова українська школа” поспілкувалася зі школярами та керівницею команди, вчителькою Оксаною Матюшенко й дізналася про таке:

  • звідки зʼявилася ідея проєкту;
  • як працює “дощолов”;
  • як учні хочуть удосконалити проєкт;
  • у чому їм допомагає “План. Дій”.

“МИ НЕ МАЛИ ЧИМ ПОМИТИ РУКИ АБО ВИПРАТИ БІЛИЗНУ”: ЧОМУ ВИРІШИЛИ СТВОРИТИ ПРИСТРІЙ

Підрив російськими військами Каховської ГЕС спричинив екологічну катастрофу через зниження рівня води у водосховищі. Окрім цього, руйнація ГЕС вплинула на доступ до базових, життєво необхідних потреб населення насамперед – до чистої питної води.

Втім, проблеми з водою в регіоні почалися ще до підриву. Восени 2022 року під час обстрілів окупанти пошкодили запірні шандори електростанції, через що рівень води впав на понад пів метра. Потім окупанти вдалися до нової тактики – скидання води. Але після підриву ситуація стала критичною.

Деякий час у нас не лише питної, а й навіть технічної не було. Ми не мали чим помити руки або випрати білизну, – розповідає Єлизавета Засядьвовк, одна із розробниць проєкту. – Звичайно, у місто завозили цистерни з питною водою, щоби хоч якось підтримати мешканців та забезпечити їхні елементарні потреби. Але це ж ціле місто, і воно таке не одне, тому проблему треба було вирішувати більш глобально. Так і народилася ідея нашого проєкту“.

Учнівська команда із семи активістів разом зі своїми педагогами розробили та запропонували громадськості пристрій для збору та очищення дощової води.

Уявіть, щохвилини у вигляді дощу на Землю проливається майже мільярд тонн води! Ця інформація не давала нам спокою. Не знаємо, чи це так збіглося абощо, але якраз майже одразу після підриву дамби в нашому регіоні почалися зливи“, – каже Ліза.

Тоді багато мешканців Покрова використали це на свою користь та почали збирати дощову воду в будь-які наявні вдома місткості. Ось тоді в команди проєкту й народився концепт пристрою і ціль – збирати одночасно більше води.

Складна життєва ситуація стала для дітей хорошою практикою. Вони виявили: підставити одну велику бочку під дах простіше й ефективніше, ніж заставляти двір або балкон купою банок, відер тощо. На практиці вони з’ясували, що збільшити кількість рідини можна за допомогою прямого збору“, – додає Оксана Матюшенко, вчителька та ідейна натхненниця проєкту.

ДОКЛАДНІШЕ ПРО “ДОЩОЛОВ” MADE IN ПОКРОВ

Пристрій, який розробили учні, нагадує собою перевернуту парасолю – вони назвали її RainSaucer [ред. – дослівно “дощове блюдечко”]. В основі конструкції розміщуватимуться бочки будь-якого розміру, куди стікатиме вода з основи – “парасольки”. Планується, що вона буде знімною, аби тент можна було чистити від бруду та залишків пилу. Зверху конструкція прикрита сіткою, яка затримує сміття, що може потрапити у воду з повітря. Прототип пристрою вже створено, а проведені випробування свідчать про його неабиякі перспективи.

На цьому юні винахідники не зупиняються: наступним їхнім кроком буде удосконалення приладу додаванням спеціального фільтра, аби вода, яка потрапляє в збірники, була вже готовою для використання в побуті, у тому числі й для споживання.

Воду, яку ми збираємо за допомогою пристрою, ми вже використовуємо для технічних потреб. Наприклад, прати нею можна, а от пити – поки що ні. Тому вважаємо, що нашу роботу не закінчено“, – кажуть діти.

Учні подали заявку на участь у програмі “План. Дій” від Інженерного тижня і стали одними з п’яти переможців. У програмі беруть участь школярі 8–11 класів та вчителі, які прагнуть долучитися до відбудови України. Організатори допомагають підліткам та молоді реалізовувати їхнє бажання – бути залученими до відбудови країни у (по)воєнний час, тому дають їм для цього всі необхідні навички та знання. “Така профорієнтація точно на часі. І що важливо – кожен отриманий фах змінотворчий”, – кажуть організатори.

Отже, три дні команда з Покрова провела в Києві у Hacklab – Kyiv Hackerspace, де їм допомогли вдосконалити їхній винахід. Разом із менторами учні пропрацювали конструкцію та можливості фільтрування води.

Зараз ми плануємо активно просувати свій проєкт у нашій громаді, – розповідає інша школярка Ліана Кухаренко. – Перевага конструкції в тому, що її можна встановлювати будь-де, збирати дощову воду й роздавати її мешканцям.

Нам дуже допомагає місцева адміністрація, яка вже запропонувала кілька локацій для встановлення “дощолова”. Гроші збираємо за допомогою меценатів та небайдужих громадян. Усіх нас підтримують батьки, бо бачать, яку корисну справу ми робимо“.

До речі, нещодавно команда створила профайл проєкту на платформі “Спільнокошт”. Тепер усі охочі можуть фінансово підтримати школярів, аби “дощоловів” уже з можливістю отримувати питну воду ставало більше.

Нині учні готуються до запуску масштабної рекламної кампанії в соцмережах.

Сьогодні всі сидять у соцмережах та месенджерах. Це доступно й дуже популярно, – пояснює вибір Ліана. – Тому ми й подумали, що саме тут можемо просувати свою ідею.

Рекламуємо наш пристрій і на сайті закладу освіти. Зараз домовляємося про те, щоби інформація з’явилася і на міському вебресурсі, сайтах міського голови та управління освіти. Поки що всі йшли нам назустріч. Сподіваємося, ця тенденція збережеться”.

Вчителька Оксана додає, “наші підлітки активні, вмотивовані. Вони готові гори звернути заради змін на краще”. Ну а перша конструкція вже встановлена та працює на території Покровського ліцею № 2.

Фото та відео нижче: Оксана Матюшенко

Над проєктом працює команда в складі:

  • Ліани Кухаренко,
  • Марії Грушецької,
  • Олени Калюки,
  • Єлизавети Засядьвовк,
  • Катерини Мошко,
  • Андрія Дощенка,
  • Андрія Кравчука,
  • Артема Павлова,
  • Олексія Мельника,
  • Ярослава Слізь,
  • Лариси Мякотіної (вчителька),
  • Оксани Матюшенко (вчителька).

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Усі фото: автор – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

Матеріали за темою

Обговорення