Як виросла цифрова компетентність вчителів та топ-5 digital навичок, без яких не обійтися сучасному педагогу

Якість дистанційної освіти безпосередньо залежить від того, як швидко вчителі освоюють нові платформи та застосовують на уроках сучасні цифрові технології. Але це не так просто: в усьому різноманітті запропонованих методик та інструментів вони мають обрати дійсно дієві та потенційно цікаві учням.

Тренерка проєкту “Школу вгору” за напрямом “Цифрові компетентності вчителів”, який організовує благодійний фонд “Восток SOS”, Маргарита Сорока поділилася з “Новою українською школою” своїми спостереженнями про те, як змінюються останнім часом цифрові потреби вчителів, та дала декілька порад, як обрати зараз найефективніші інструменти для дистанційки.

Фото: Маргарита Сорока

У новому матеріалі читайте про таке:

• як за останні три роки удосконалилися дистанційні уроки;
• які 5 цифрових навичок зараз must-have для всіх вчителів;
• які запити, повʼязані із цифровими інструментами, найчастіше отримують від вчителів;
• за якими критеріями обирати платформу для роботи на онлайн-уроці.

Далі – пряма мова.

ЯК ЗМІНИЛАСЯ ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ЗА ОСТАННІ ТРИ РОКИ

Про важливість цифрової компетентності вчителів ми, фактично, голосно заговорили у 2019 році, коли почалися перші ковідні карантини й вчителі мали оперативно шукати альтернативні інструменти для навчання.

Неможливо повноцінно використовувати цифрові технології, якщо технічний ресурс обмежений мобільним пристроєм, але є чимало прикладів фахових освітян, які тоді, на самому початку дистанційки, маючи лише мобільний телефон, примудрялися давати сучасні й цікаві уроки.

З іншого боку, сьогодні бачимо, що деякі педагоги, маючи широкий спектр технологічних можливостей, обладнання і, окрім цього, уже три роки досвіду дистанційного навчання, так і не змогли опанувати навіть базових навичок, окрім як надсилати в чат завдання чи робити фото сторінки підручника.

Сьогодні вчителям пропонують безліч курсів, тренінгів та різних навчальних програм із покращення, зокрема, цифрових компетентностей. Можливостей для самоосвіти також чимало. У цьому й перевага, і великий недолік, адже люди просто губляться в цьому розмаїтті.

Ми вважаємо, що насамперед цінність цифрових компетентностей – це вдале, ефективне впровадження, “імплантація” в навчання, у кожен урок. Успіх матиме той педагог, той онлайн-урок, де й діти, і вчитель на одному рівні володіють цифровими компетентностями. Тоді комунікація йде на рівних, і педагог може сконцентрувати увагу класу на темі уроку.

ЯКІ 5 ЦИФРОВИХ НАВИЧОК ЗАРАЗ MUST-HAVE ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Ключова навичка педагога, навіть без прив’язки до цифровізації, – це вміння застосовувати різні інструменти в навчанні. Ще одна надважлива навичка, без якої зараз нам ніяк, – убезпечення себе та своїх учнів.

Але якщо повернутися до цифрових навичок сучасного вчителя, то я би виділила такі:

1. Вміння грамотно вести аккаунт у соцмережах – і свій власний і, можливо, закладу освіти. Бачимо сьогодні як на таких сторінках з’являються звіти, що містять 100500 “важких” фотографій, які навіть переглянути складно, не кажучи про те, скільки часу займає їхнє завантаження на сторінку і як це гальмує її роботу. Натомість дуже просто зробити симпатичний колаж чи дві-три якісні світлини із підписами, щоби отримати ще кращий ефект.

Фото: тренінг проєкту “Школу вгору” в Житомирі

Якщо ви хочете, щоби всі учасники події мали доступ до всіх фотографій, то можна створити покликання на папку, згенерувати й поділитися QR-кодом, застосувати хештеги тощо.

Переконана, що соціальна мережа педагога, як один із головних інструментів його особистого бренду, має бути суперпрокачаною.

2. Вчитель повинен вміти записувати відеоуроки, причому у високій якості.

В Україні вже є чимало педагогів, які успішно ведуть власні Youtube-канали. Але в нас на курсах трапляються і завдання “із зірочкою”. Наприклад, кілька педагогів із Чернігівщини прийшли із запитом створювати відеоуроки із паралельним сурдоперекладом, бо вони працюють у спеціалізованому закладі для дітей з порушенням слуху. Разом із цими вчителями ми створили таке відео – довелося накласти фон, як у студії новин. І педагоги одразу показували результат роботи своїм учням, отримували їхні захоплені коментарі. І, до речі, це відео зняли на звичайний мобільний пристрій.

Фото: тренінг проєкту “Школу вгору” в Дніпропетровській області

3. Вміти демонструвати ці відеоуроки дітям.

Йдеться навіть не про те, що не всі педагоги знають, як завантажити відео, наприклад, на Youtube. А про те, що відеоурок або його частину можна імплементувати в навчальне заняття, показати його прямо в класі, залучити до обговорення.

4. Користуватися різними інструментами віртуальних дошок і платформ для зустрічей (типу Google Meet, ZOOM, онлайн дошки Jamboard, Classroom Screen, MIRO, IDroo тощо).

Як дати доступ до екрана дітям, щоби вони могли в режимі реального часу або асинхронно додавати коментарі до вашої презентації? Як їм скористатися електронним тренажером, який ви створили прямо в класі? Як дітям пройти розроблений вами квест, не переходячи за посиланням, а прямо в рамках активної презентації?

Ці вміння дають змогу мотивувати дітей до активної участі в уроці, бо весь клас спостерігає на великому екрані за успіхами проходження, наприклад, того ж квесту.

5. Правильно використовувати лінки й, головне, навчити цього своїх учнів.

Круто, коли вчителі вміють робити скрін екрана, посилання на потрібні статті чи навчальний матеріал, презентації з різними мітками, вміють генерувати QR-коди тощо. Це дуже прикладні й необхідні зараз речі.

ЯКІ ЩЕ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЦІКАВЛЯТЬ СУЧАСНИХ ВЧИТЕЛІВ

Насамперед це робота з електронними журналами та щоденниками. Ми рекомендуємо обирати ті, з якими вже ефективно працюють інші заклади освіти (наприклад, платформа NZ.UA, e-school).

Другий запит за кількістю звернень – це запис і монтаж якісного відео за допомогою мобільного пристрою. Педагогам тут краще використовувати безплатні програми. Бо, чесно кажучи, платні інструменти найчастіше призначені для використання “просунутими” користувачами, тому знайомство із ними з нуля забере чимало часу.

Найбільш ефективним для використання в освітніх задачах, може бути, наприклад, Canva, що надає безплатний преміумдоступ для педагогів. Тут є непогані можливості для обробки відео, накладання різних анімаційних ефектів тощо. Фактично за 3–4 кроки можна створити якісне відео, навіть зі спецефектами.

Фото: тренінг проєкту “Школу вгору” в Дніпропетровській області

Ще один запит – цифрові ресурси на допомогу дітям з особливими освітніми потребами. А це –

• і оригінальні шедеври з піску, які можна створити у додатку Thisissand,
• і конструктор онлайн-книг WriteReader. Ця “жива” бібліотека дає змогу викладачу створити власну “поличку” з онлайн-книгами, потрібними для роботи. А це – 60 видань із безплатної версії програми, доступ до яких матимуть і вчителі, й учні.

Фото: тренінг проєкту “Школу вгору” в Дніпропетровській області

А ще клас може працювати над створенням такої спільної книги-проєкту чи окрема дитина зробить собі інтерактивний підручник, зошит чи навіть набір навчальних книжок, домашніх завдань тощо.

Під час створення інтерактивних книг є, наприклад, можливість для дітей із порушенням зору проговорювати, що зображено на малюнку; вони можуть “прослухати” ілюстрації, фото. На сторінках цих книг є розмальовки, що “оживають” – доповнена реальність.

До того ж, педагоги можуть використовувати сервіс studio.d-id.com для створення “живих” фотографій. Людина на фото проговорюватиме будь-який заданий текст обраний голосом. Так вчителі можуть робити пояснення чи інструкції до завдань або записувати цілі фрагменти уроків.

Вчителям корисно вміти користуватися і шрифтами Брайля, а також спеціалізованими шрифтами для навчання дітей із мовними порушеннями. Про ці шрифти мало хто знає, але навіть у звичайний документ Word можна додати аж чотири такі, що дають змогу працювати з дітьми з дислексією та дисграфією (Arial, Comic Sans, Century Gothic), вони є психологічно комфортними для таких учнів і дають змогу їм навчитися концентруватися на тексті.

Ми вчимо педагогів створювати та використовувати в роботі онлайн-сервіс Mentimeter для створення миттєвих опитувань, інтерактивних презентацій, моделюємо хмари слів, робимо голосування.

Дуже поширеним є запит на створення онлайн-дошок. Наприклад, мало хто знає, що для цього існує функціональний інструмент, вбудований прямо в браузер Google Chrome – онлайн-дошка Classroom Screen. Цю дошку розробив голландський вчитель, який хотів обʼєднати різні інструменти для навчання в одному продукті. Там можна змінити фон, додати миттєве опитування, можна малювати, розв’язувати завдання, там є сигнальні картки, і діти можуть на певному етапі поставити вчителю запитання, тобто мати живий діалог, оскільки вона працює в реальному часі.

Вчителі цікавляться і тим, як проводити власні вебінари. Тому багато уваги приділяємо створенню та підтримці власного Youtube-каналу, проведенню прямих етерів, показуємо будь-які технічні особливості, які можна використати на уроці під час дистанційної роботи з учнями.

Зважаючи на це, я би порадила топ-5 ресурсів для освітян, які зроблять урок інтерактивним, яскравим та цікавим:

1. Canva;

2. Mentimeter;

3. WriteReader;

4. Flippity;

5. Thinglink.

ЯК ВИБРАТИ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ УРОКУ

Щоби вибрати інструментарій для цікавого уроку, варто звернути увагу на такі основні характеристики:

1. Він має бути максимально гнучким для використання в різних навчальних ситуаціях – як у класній кімнаті, за допомогою, наприклад, інтерактивної дошки або мультиборда, або просто проєктуючи на великий екран, так і під час онлайн-навчання.

2. Цей інструмент має бути адаптивним, тобто таким, щоби вчитель не витрачав багато часу на створення навчального продукту.

3. Його функціонал має бути максимально простим і зручним, щоби його легко було імплементувати в навчальний процес.

4. Безплатний для дітей. Якщо для викладача він платний, то щоби він мав можливість доєднати клас до свого акаунту. Такі можливості, наприклад, є в Canva, WriteReader, деяких інструментах для створення доповненої реальності, наприклад, Quiver Education, де діти можуть мати права керування, надавати зворотний зв’язок.

5. Можливість працювати з матеріалами в офлайн-режимі (наприклад, за умови відсутності світла / інтернету). Нині часто виникає проблема зникнення зв’язку й у закладах освіти, й у власних помешканнях, і тоді роботу доводиться переносити, якщо немає відповідного супроводу вашого інструментарію.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Усі фото: проєкт “Школу вгору”