Як зацікавити дітей писати: поради вчительки і письменниці Олесі Мамчич

“Настала осінь, і птахи відлетіли у вирій”, “настала весна, і почали розпускатися бруньки” та інші сезонні варіанти вже стали золотим стандартом учнівського твору, від яких робиться нудно. Як навчити дітей писати креативно і не з-під палки – розповіла для проєкту “Дружня школа” письменниця і вчителька альтернативної школи “БеркоШко” Олеся Мамчич.

1. Листи від привида. Зробіть скриньку і напишіть лист учням від імені привида. Краї листа можна обпалити, щоб він був схожим на стародавній рукопис. Непомітно вкиньте до скриньки. Нехай учні прочитають лист (можете зробити кожному копії) і вкинуть свої відповіді до скриньки. Приклад листа від учителя-привида: “Привіт, третьокласники! Я – привид. Знаю, що у вас нарешті випав сніг. У нас, привидів, немає до нього чутливості, зате ми дуже любимо їсти табуретки! А що любите їсти ви?”. Виходячи з відповідей, учитель може тримати сюжетну лінію. За словами Олесі, така гра мотивує дітей писати. У неї переписка з класом тривала рік.
2. Придумати закінчення. Дайте учням уривок тексту з улюбленої книги. Нехай придумають до нього закінчення.
3. Дописати середину. Зверху на аркуші А4 розмістіть уривок з однієї книжки. Знизу – з іншої. Важливо, щоб це були книжки зі схожими сюжетами і подобалися дітям. Нехай допишуть середину так, щоб вийшла цілісна історія.
4. Пропущені слова. Учитель пише (або бере готовий текст) історію на цікаву для дітей тему. Ділить її на стільки частин, скільки дітей у класі. Усі частини нумерує. У тексті можна пропускати різні частини мови. Якщо це прикметники – речення може виглядати так: “(Який?) робот зустрів (якого?) песика”. Діти доповнюють уривки словами, які їм подобаються, учитель збирає аркуші і читає цілу історію. Олеся каже, що зазвичай виходить смішно.
5. Замінити в уривку всі прикметники. Візьміть текст, продублюйте його на сторінці тричі. Попросіть дітей замінити прикметники так, щоб у першому варіанті текст вийшов смішний, в другому – страшний, а в третьому – сумний.
6. Писати під музику. Увімкніть три різні за стилем/настроєм мелодії. Нехай діти напишуть, а потім зачитають асоціації, які виникли у них під час звучання.
7. Описати день від чийогось імені. Якщо на уроці ви читали текст про собаку, то як домашнє завдання можна дати написати текст про один день очима собаки (дитини/бабусі/друзів чи навіть собаки, про яку учень/учениця мріє).
8. Індивідуальний підхід до завдання. Якщо знаєте, чим цікавляться учні, то футболісту можна дати описати вдалий і невдалий матчі. Тому, хто захоплений комп’ютерними іграми, – яку б гру він/вона вигадав/-ла. Тому, хто любить серіали, – серію з улюбленими героями.
9. Вільний креатив. Дайте дітям аркуш із довільними зображеннями різних персонажів. Нехай вони зроблять підписи, щоб із цього вийшов комікс.
10. Генерувати списки. Якби дитина прийшла на обід у чарівне кафе, які б страви там подали? Що їй би з цього сподобалося?
11. Описати емоції. Дайте класу посміятися (або уявити щось страшне і злякатися) і описати свої тілесні відчуття. За спостереженнями Олесі, діти погано описують емоційний і тілесний досвіди. Тому їм варто звернути увагу: чи пітніли руки, тремтіли коліна, чи під час сміху дитина трималася за живіт.
12. Редагувати. Дайте дітям текст на три абзаци і попросіть викинути все зайве, щоб зміст зберігся.
13. Замаскуватися під письменника. Роздайте уривок тексту автора. Попросіть дітей дописати початок або кінцівку в тому ж стилі. Нехай діти прочитають, а інші вгадають, де межа між тим, що написав письменник, і тим, що дитина додумала.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – deagreez1, Depositphotos