Напишіть нам

Всі теми

Як завершили воєнний навчальний рік пілотні школи НУШ

Школи, розташовані у відносно безпечних регіонах України, майже не переривали навчання з початком повномасштабної війни. Це стосується й пілотних шкіл НУШ, вони й далі апробовували нові стандарт і програму.

За словами директорів двох шкіл західни областей, програму загалом виконано, проте, звісно, нові обставини привнесли додаткові труднощі й виклики і в новому навчальному році потрібно буде надолужити прогалини.

І хоча цьогоріч кошти субвенції НУШ спрямовані на оборону країни, школи сподіваються продовжити працювати за новою програмою й готуються до цього за будь-яких умов.

“Нова українська школа” поговорила про результати навчального року п’ятикласників із двома керівницями цих шкіл. Зупинилися на:

  • викликах в організації навчання;
  • роботі з дітьми тимчасово переміщених сімей;
  • оцінюванні досягнень;
  • основних труднощах у підтримуванні освітнього процесу за новою програмою в умовах війни;
  • планах на наступний навчальний рік для НУШ та пілотних, уже шостих класів.

Анна Мацевко, заступниця директора з навчальної роботи Чортківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7

На початку червня, одразу по закінченні навчального року, у школі проводилося засідання педради, на якій підбивалися підсумки пілотування п’ятих класів НУШ. У нас таких два. В одному з них навчаються 32 учні, у другому – 30. У зв’язку з початком війни до школи прибули 7 п’ятикласників з інших регіонів, на кінець року їх у школі залишилося четверо. Наразі вони планують лишатися з нами на наступний навчальний рік.

Школа, на щастя, розташована в більш-менш безпечному регіоні, тому заняття в нас тривали онлайн практично весь цей період. Педагоги впевнені, що заплановані програми повністю опановані.

Про залучення дітей до навчання

У нормативних документах щодо синхронного та асинхронного режиму навчання прописано, що у випадку, якщо в учнів немає доступу до потрібного технічного забезпечення, щоби відвідувати навчання онлайн, школа повинна забезпечити їм можливість навчання за підручниками – передавати завдання, зв’язуватися іншими доступними способами тощо.

Усі наші п’ятикласники перебувають у достатньо безпечних місцях, але є діти, сімʼї яких виїхали за кордон або переїхали з міста у віддалені селища. Класні керівники виходили на зв’язок з усіма учнями, за потреби зв’язували їх з учителями-предметниками, якщо дитина з різних причин не мала можливості доєднуватися до онлайн-уроків. Такі діти виконували завдання й висилали їх на перевірку.

У ситуації, що склалася, завдання педагогів – не тільки оцінювання результатів навчання, а забезпечення залученості всіх дітей до освітнього процесу. В нас є й такі учні, які були залучені до навчання за кордоном і тому не долучалися до уроків разом зі своїми однокласниками в Україні. У цьому випадку батьки брали довідки в тих школах, де навчались їхні діти, і відправляли копії нам.

Єдиної затвердженої форми довідки наразі немає, у ній могло бути як прописано теми, що вивчав учень у зарубіжній школі, так і сам факт його залученості до навчання. Так ми тримали в полі зору всіх дітей нашої школи.

Власне, такі ж довідки видавали й ми, коли учні, що тимчасово навчався в нашій школі, виїжджали назад до рідної домівки. Якщо період перебування в нас був тривалим, ми прописували перелік оцінок. Якщо ж навчання тривало недовго, то підтверджували факт залученості до навчання довідкою.

Про підручники та освітню субвенцію

Освітню субвенцію, яку ми отримали на пілотування п’ятих класів (приблизно по 170 тис. грн на клас), ще на початку навчального року частково витратили на придбання нових парт та стільців. Одне з приміщень обладнали сенсорною панеллю, що дало змогу уникнути витрат на ноутбуки, проєктори та іншу техніку. Для іншого класу придбали мультимедійну дошку, проєктор та ноутбук.

Деякі пілотні школи натомість витратили більшу частину субвенції на нові підручники. Але ми пішли іншим шляхом – телефонували та домовлялися з видавництвами, навчальну літературу яких обрали. І нам вдалося майже половину підручників отримати безплатно. А іншу половину частково оплатило місцеве управління освіти, а частково – за гроші з державної субвенції, які залишились із виділених.

Не всі посібники встигли отримати – почалася війна. Проте в нас на той час уже були їхні електронні версії, за якими ми і продовжили навчання.

З друкованими посібниками для пілоту взагалі ситуація складалася не найкраще. Більшість посібників видавництва ділили на 3–4 частини, тобто що три місяці ми отримували наступну частину.

Але, наприклад, з підручником “Пізнаємо природу” одного харківського видавництва була інша історія: він був поділений на 8 частин, тобто щомісяця ми мали б працювати з новим виданням. Але поки воно отримувало гриф від міністерства та відправляло посібник нам, минало чи не пів місяця, як ми б уже мали за ним учитись. Наприклад, у грудні ми отримали його аж 15-го числа, коли вже йшли підсумкові уроки за результатами першого семестру. Тобто ми за ним попрацювати вже не встигли, хоч він і був оплачений.

З початком [повномасштабної] війни, звісно, підручники вже не надсилалися й діти навчалися виключно за електронними версіями.

Про проблеми навантаження учнів

У нас у школі дві іноземні мови, причому друга – польська. І з огляду на те, що чимало українців виїжджають саме в Польщу, це виявилося дуже корисним, тому батьки майбутніх п’ятикласників теж радо підтримують це починання.

Ми звертаємо пильну увагу й на навантаження учнів. Для 5 класу гранично допустиме навантаження на тиждень складає 28 годин плюс 3 години фізкультури. Тому ми розподілили години між предметами так, аби діти не мали по сім уроків на день. Тепер у шостому пілотному класі, якщо враховувати граничне навантаження, діти мали б по 7 уроків мінімум тричі на тиждень. Але ми маємо можливість коригувати кількість годин із кожної освітньої галузі, врахувавши мінімальну, рекомендовану або максимальну, щоби запобігти перевантаженню.

У дистанційному форматі ми працювали так, щоби діти 5–7 класів мали онлайн щоденно чотири, максимум п’ять уроків. Тому в розклад ставили основні. З інших предметів працювали в асинхронному режимі. Іноді розклад змінювався, якщо була потреба іншим учителям вийти на живе спілкування з класом.

Про оцінювання

На минулорічній серпневій педраді ми розглядали питання оцінювання результатів наших п’ятикласників, відповідно но нових вимог НУШ. Працювали над цим усім учительським колективом, який залучений до роботи з пілотними класами. В І семестрі в нашій школі було рівневе оцінювання, в ІІ семестрі – бальне. Оцінювання за ІІ семестр із предметів кожної освітньої галузі здійснювалося за загальною оцінкою результатів навчання (а їх три або чотири з кожного предмета) та тематичним оцінюванням, яке отримували учні протягом семестру.

Кожен учитель-предметник спостерігав за учнями, щоби семестрове оцінювання було об’єктивним та враховувало всі результати навчання. Наприклад, з математики потрібно було кожній дитині виставити оцінку за трьома результатами навчання:

  • чи опрацьовує проблемні ситуації та створює математичні моделі;
  • чи розв’язує математичні задачі;
  • чи критично оцінює результати розв’язання проблемних ситуацій.

Далі – вивести загальну оцінку. Аналогічно відбувалося оцінювання з кожного предмета.

Ярина Сухецька, директорка Золочівського ЗЗСО І-ІІ ступенів “Школа радості”

Тривожність та невизначеність, які маємо сьогодні скрізь, додали труднощів в організацію дистанційної роботи. Чимало діток у перші 3–5 днів війни залишили Україну. Вони були змушені бути зарахованими в навчальні заклади інших країн, тому змогли працювати виключно в класрумі в асинхронному режимі, бо під час онлайн-навчання перебували в школах інших країн. Проте класні керівники обов’язково виходили з ними на контакт у зручний час та підтримували зв’язок.

Кілька вчителів також виїхали за кордон, але продовжували викладати свої предмети дистанційно, підтримуючи контакт і з учнями, і з колегами.

Цей формат навчання дещо відрізнявся від того дистанційного, до якого ми звикли під час пандемії, – потрібно було записувати відеоуроки з поясненнями вчителів і надсилати їх у класрум. Це додало трошки роботи педагогам. Але такі короткі відеопояснення учням виявилися дуже корисними.

Про складнощі організації освітнього процесу

Щодо виконання навчальних планів, то тут були труднощі. Значні втрати були в мовно-літературному блоці, зокрема розвиткові зв’язного мовлення. “Постраждав” і блок технологій – там, де потрібно показувати, як і що робити, і дистанційно це давалося дуже складно. Але, за суттю, навчальний план і програму виконано.

Не всі діти, на жаль, зважаючи на обставини, змогли успішно виконати діагностичні роботи, тому оцінювали багатьох дітей без цих виконаних робіт. Батьки мали інформацію щодо виставлення семестрових оцінок за ІІ семестр на підставі оцінок за І семестр та оцінок, які отримані до 24 лютого.

Звичного моніторингу цьогоріч ми не проводили, тож детальної загальної картини не маємо. Проте плануємо повернутися до цього питання, коли матимемо змогу навчатися офлайн. Окрім діагностики, будемо допомагати учням в опануванні знань, формуванні компетентностей, компенсуватимемо все, що було втрачено чи недоотримано через ситуацію, що триває нині.

Певні питання, якими ми опікувалися до початку війни, наприклад, затримка з постачанням підручників чи техніки, тепер відійшли на другий план. Ми тішимося тим, що є, і шукаємо інші шляхи подання освітніх матеріалів.

Про планування наступного навчального року

У нас невелика школа. Тому практично всі педагоги, які працювали з пілотним п’ятим класом, наступного навчального року підхоплюють нових п’ятикласників. Доєднуються буквально троє вчителів, які ще не мали досвіду роботи з НУШ. Але всі вони були активними співучасниками наших педагогічних зустрічей з обговорення пілоту впродовж року, навчалися так роботи в новому форматі.

Трошки буде змінена програма навчання в 5 класі – виправлятимемо недоліки, що ми побачили на прикладі пілотного класу. Так, наприклад, вирішено кількість уроків математики збільшити до 5 годин (цього року їх було 4). Так само буде збільшено кількість годин для пілотного 6 класу. Бо цей рік показав, що чотирьох годин замало для ефективного опрацювання всіх тем.

Хотіли зробити інтегрований курс мовно-літературного блоку, але побачили, що це наразі заскладно і для вчителя, і для дітей, бо тоді вони мали б спільно працювати з одним учителем до 7,5 годин на тиждень. Тому поки лишили так, як і в пілотуванні: українська мова та інтегрований курс української та зарубіжної літератур.

Крім інтегрованого курсу літератур, залишили інтегровані курси “Вступ до історії України та громадянської освіти”, “Мистецтво”, “Здоров’я, безпека та добробут”, “Пізнаємо природу”.

З додаткових годин маємо міжгалузевий інтегрований курс “Драматургія й театр”, бо помітили значний вплив на розвиток у дітей навичок виступу на загал, розвиток мовлення, пам’яті, самопрезентації тощо. Тішимося, адже в дистанційному форматі діти знімали ролики, навіть змогли розіграти та поставити казку-виставу. Також запровадили й залишимо наступного року хореографію як предмет. Це різнить нашу школу від інших.

У цьому пілоті нам надзвичайно бракувало зустрічей фахівців із фахівцями, обміну думками та досвідом. На початку також потребували укладених зразків діагностувальних робіт. Було складно здійснювати оцінювання по-новому. Але ми робили це всі разом, збиралися педагогічним колективом, обговорювати всі питання – й ухвалювали рішення.

Дуже жалкували, що ухвалили рішення про бальне оцінювання вже з листопада 5 класу, а не з другого семестру (замість рівневого, – ред.), як радило МОН. Це рішення увалювали вчителі разом із батьками. І за нинішніх умов його виконання стало надто складним. Думаю, цього року педрада вирішить повернутися до рівневого оцінювання в І семестрі.

За рекомендаціями аудиторів, після закінчення основного навчання, оскільки ми перебуваємо в регіоні, де не ведуться активні бойові дії, для 5 класу був організований тиждень онлайн-практики – віртуальні екскурсії, творчі завдання. Якщо чесно, то не лише дітям сподобалося – у захваті були й батьки, бо виявилося, що діти чимало знають, уміють і навчилися добре інтегрувати нову інформацію у вже набутий досвід.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – IgorTishenko, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення