Теми статті: вчителям, історія, матеріали для уроків, російська агресія
28 Травня 2024
3 540
0
Кажуть, історія не знає умовного способу, але ніхто не може заборонити нам фантазувати. “Якбитологія” – це назва для альтернативної історії України, яку вигадав історик Дмитро Шурхало. А що було б, якби-то все пішло не так?..
У попередньому матеріалі “Нова українська школа” розглянула завдання для уроку географії на тему “Якби на місці росії був океан”, а в цій статті поділимося ідеями для схожих уроків з історії.
читайте в новому матеріалі.
Урок з історії, де можна розглянути концепцію “світу без росії”, може мати різний вигляд. Ось які підходи пропонує Ігор Стамбол, кандидат історичних наук, доцент кафедри інформаційних комунікацій факультету української філології, культури й мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка.
1. По-перше, за словами науковця, можемо відштовхуватися від припущення, що росія зовсім не сформувалася як держава на ранніх етапах своєї історії:
2. По-друге, на такому уроці можна розглянути конкретні періоди/події в історії, коли росія могла втратити державність, – і припустити, які економічні, політичні, культурні наслідки це могло би мати для України й світу.
3. По-третє, цікаво було б визначити оптимальний момент, коли росія мала би розпастися, щоб Україні й світу після цього жилося найліпше.
“Наприклад, розглядаємо такий варіант: у реальній історії Богдан Хмельницький у 1654 році покликав Москву проти Польщі. Як наслідок – союз і рабство-”дружба навєк”, – пояснює Ігор Стамбол. – Отже, тема для роздумів: Хмельницький має союз із Молдовою й Трансільванією, або Швецією й Туреччиною – ніякої Москви.
Або ж інший варіант із відомою історичною подією: Наполеон не програв, як було насправді, а переміг Російську імперію. Скажімо, він дав Україні самостійність – зʼявилося Королівство Київське. Яким буде подальша доля королівства? Ми можемо вигадати багато сценаріїв”.
Для того, щоб учителю чи вчительці ґрунтовно підготуватися до такої розмови, Ігор Стамбол рекомендує ознайомитися із працею Юрія Липи “Розподіл Росії” (вона містить і гіпотези, які вже справдилися (розпад СРСР), і мапи, які стануть у пригоді під час дослідження).
Ще один цікавий підхід, дотичний до теми, – це пошуковий проєкт, присвячений тому, як би розвинулися поневолені росією “малі народи”, зокрема Півночі, якби зберегли незалежність від агресора. Якщо організовувати такий проєкт, важливо чітко поставити декілька питань і дати на них відповіді:
Такий проєкт допоможе осягнути те, як імперія не лише фізично знищує корінних мешканців певних територій, але й стирає їхню етнічну/національну ідентичність, роблячи частиною великої “політичної нації” загарбників.
Для того, щоб використати другий із запропонованих вище підходів (розглянути конкретні періоди чи події в історії, коли або внаслідок яких росія могла би втратити державність), треба визначити конкретні теми, під час вивчення яких ми розглядатимемо певні можливості.
Визначити теми у конкретних класах із 7 до 11 нам допомогла викладачка кафедри Новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, авторка підручників, методистка ГО “Смарт освіта” Юлія Топольницька. А по коментар щодо альтернативного розвитку подій редакція звернулася до Олександра Желіби – кандидата педагогічних наук, викладача історії, співавтора програм із громадянської та історичної галузі для базової середньої школи. Він уже має досвід в дослідженні “альтернативної історії” України, адже створював мапи для книжки “Українська якбитологія. Нариси альтернативної історії” Дмитра Шурхала.
Для зручності цей матеріал ми представили у вигляді таблиці. Коментарі у колонці “Приблизні наслідки” належать Олександрові Желібі.
Пропонуємо самостійно – разом з учнями – визначити, чи сприяли б такі наслідки становленню української державності чи ні.
Клас | Альтернативна подія/ перебіг події | Приблизні наслідки |
---|---|---|
7 клас | Золота Орда не дає розвинутися московській державності. | Сценарій “Золота Орда не сприяла розвитку московської державності – московські землі “поглинає” Велике князівство Литовське”:
Князівства Залісся більш-менш однакові за впливом. Протягом XV століття відбувається поступова їх інкорпорація до Великого князівства Литовського (ВКЛ). Місцева еліта набуває шляхетських прав. У найбільших містах поширюється магдебурзьке право. Київська митрополія не зазнає розколу і продовжує існувати цілою з митрополичим осідком у Києві. Протягом XVI століття ВКЛ васалить спадок Улусу Джучі: Казанське, Астраханське, Сибірське та… Кримське ханство. Молдова лишається васалом союзного ВКЛ Польського королівства. |
8 клас | Похід Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву стає початком української експансії на північний схід. | Сценарій “Похід Сагайдачного на Москву завершився взяттям московської столиці – Московщина стає частиною Речі Посполитої”:
Королевич Владислав лишається на посаді Московського царя, Чернігово-Сіверщина лишається в межах Московії. Цар поступово здійснює реформи. Бояри отримують шляхетські права. У Московії регулярно проводиться Земський собор (Земський сейм) та місцеві сеймики. Містам надається магдебурзьке право, у Москві відривається університет, у великих містах – школи. Під час Хотинської війни Московія як союзник Речі Посполитої захоплює Азов і приєднує до своїх володінь. Після смерті батька Владислава обирають королем Речі Посполитої. Утворюється Польсько-Литовсько-Московська Унія. Монарший двір переїздить до Києва – центра нової держави. Готується великий похід проти Османської імперії. |
8 клас | Іван Виговський іде на Москву і палить її всю. | Сценарій “Виговський таки пішов на Москву і знищив її вщент – Московщина зрікається прав на українські землі”.
Почалося все з того, що запорожці із Сірком замість того, щоб напасти на татарські володіння, усім товариством доєдналися до війська Івана Виговського. Об’єднане військо швидким маршем дійшло до Москви, спалюючи та спустошуючи все на своєму шляху. Після взяття та зруйнування Москви за Ярославським мирним договором, цар зрікся будь-яких прав на Україну, Смоленщину та Сіверщину. Слобідська Україна перейшла під владу Війська Запорозького, територія колишнього Астраханського ханства – Кримському хану. Донські козаки стали незалежними. |
8 клас | Іван Мазепа перемагає в Полтавській битві й Північній війні загалом. | Сценарій “Шведсько-українська армія перемогла у Полтавській битві, Швеція перемогла у Північній війні – велика частина українських земель здобуває широку автономію в межах Речі Посполитої”.
Зрадника, який показав таємний хід до Батурина, виявлено та страчено. Столиця Гетьманщини вистояла. У союзників є додаткові продовольчі та військові припаси, зокрема, близько 300 гармат. Як наслідок, більшість старшини й козаків лишилася вірними Мазепі, а шведи успішно перезимували. Саме тому союзники здобули перемогу під Полтавою. Після перемоги король Карл XII проголошує створення Великого князівства Руського з виборним великим князем-гетьманом. До князівства приєднано Слобідську Україну, землі донських козаків – як автономію. Через декілька років внаслідок складних переговорів Велике князівство приєдналося до Речі Посполитої з правами широкої автономії, за що отримало Правобережжя, яке контролювало з 1704 року. У самій Московії розпочинається нова смута. Від Московії від’єднуються башкири та низка інших народів. Після вбивства Петра I царем стає його син Олексій II, який проводить помірковану політику європейських реформ. |
10 клас | 1917 рік – росія розпалася як державне формування і не відновилася у вигляді СРСР.
У поневолених народів російської імперії з’явилася нагода побудувати національні держави. Комуністи не прийшли до влади. У Німеччині націонал-соціалісти – як противники комуністів – не стали панівною партією. Другої світової війни не сталося. |
Сценарій “1917 рік, більшовики не захопили владу в росії й не відновили російську імперію у вигляді СРСР”.
Серед сподвижників Леніна були й ті, хто хотів, щоб більшовики мирно, без збройної боротьби представляли ліві сили в майбутніх виборах до Установчих зборів спільно з іншими соціалістичними партіями. Леніну не вдалося переконати опонентів у необхідності збройного повстання і… У листопаді 1917 року в Петрограді арештовані генеральні секретарі УЦР. Їх звинувачено в сепаратизмі та порушеннях Тимчасової інструкції. В Україні підіймається хвиля обурень. Українізовані військові частини вимагають відпустити секретарів. Унаслідок складних переговорів секретарів відпущено з умовою, що Генеральний секретаріат дочекається рішень Установчих зборів. Проводять вибори до Установчих зборів, де перемагають есери й кадети. Українські соціалісти утворюють блок із представниками національних меншин. У Росії проголошують Демократичну федеративну республіку. Україна отримує автономію, проте ведуться жорсткі перемовини про її кордони. У кінці весни лінії фронтів Першої світової війни починають руйнуватися, і 11 червня підписано Комп’єнське перемир’я. За наслідками Першої світової війни утворено Республіку Польщу (росія погодилася на від’єднання польських земель за етнічним принципом) та Західноукраїнську республіку в етнічних кордонах (її визнання домагалися українське лобі Російської республіки). Коментар Ігоря Стамбола: “Якби СРСР не утворився, є ймовірність, що в поневолених народів російської імперії з’явилася б нагода побудувати національні держави. Знову ж таки, якби більшовики не прийшли до влади, у Німеччині, можливо, не прийшли б до влади націонал-соціалісти – як противники комуністів – і не стали би панівною партією. Імовірно, не утворився б СРСР, Другої світової війни не сталося б”. |
10-11 клас
(Другу світову вивчають наприкінці 10 класу) |
1945 рік:
|
Сценарій “СРСР не переміг у Другій світовій війні – Україна в складі Німеччини із геноцидом євреїв та ромів”.
1941 року Гітлер проголосив українців арійським народом, який є славними нащадками готів. У звільненому від більшовиків Києві Андрій Мельник створює український уряд. Проголошується земельна реформа і ліквідація колгоспів. Похапцем формується українська армія, яка озброюється трофейною радянською зброєю. Восени 1941 року новосформовані українські дивізії переломили хід битви за Москву і першими ввійшли в столицю СРСР. Паралельно Південна армія генерала Павла Скоропадського захопила Кубань і Донщину. Проте держава має низку недоліків: залежність від Німеччини, авторитарний характер. В Україні проводиться геноцид євреїв та ромів. Сценарій “Антибільшовицький блок народів мав успіх і сприяв розвалу СРСР після Другої світової війни – Україна постає як незалежна держава”. 1946 року, після промови Черчілля у Фултоні (США), різко загострилися дипломатичні відносини, які переросли у війну Заходу із СРСР. Союзники підтримали антикомуністичний рух, надаючи представникам народів Східної Європи більше військової, фінансової та політичної підтримки в боротьбі проти радянського режиму. Без радянської допомоги в Китаї перемагає Гоміндан, залишки радянських військ витіснено з Кореї. У результаті під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників знесилений радянський режим розпадається, а СРСР розвалюється на окремі держави-нації. Різні етнічні групи, які складали колишній СРСР, оголошують незалежність та починають процес будівництва власних держав. Нові держави отримують допомогу в розвитку демократії та економіки. |
Кожне із цих припущень може породити чимало інших, стати нагодою розширити свої знання з історії, поглибити розуміння історичних процесів – і навіть провести аналогії із сьогоденням.
Розмова з учнівством про “світ без росії”, крім морального задоволення, корисна в багатьох аспектах.
Завдяки їй можна активізувати міжпредметні зв’язки – скажімо, із географією та українською і навіть зарубіжною літературою. Наприклад, обговорення “світу без росії” може стати нагодою розкрити на уроці історії літературознавчі теми, не охоплені в програмах з літератур, – жанри альтернативної історії та криптоісторії. Вони, з одного боку, вимагають володіння історичним матеріалом, а з іншого – розвиненої фантазії, здатності аналізувати дані й будувати причинно-наслідкові звʼязки, встановлювати звʼязок між минулим, сьогоденням і майбутнім, у такий спосіб розвивати компетентності учнів та учениць, що закладені в основу філософії НУШ.
“Можна запропонувати дітям історичну ситуацію, щоб вони самі висунули гіпотези, оформити хмару думок. Можна написати есе на тему “Що було б, якби…” або листа певній історичній постаті, що стоїть у центрі сюжету (П. Сагайдачний, І. Виговський, І. Сірко тощо), і розповісти про те, які наслідки могли б мати його дії, якби він вчинив інакше чи інакше склалися обставини”, – пропонує Юлія Топольницька.
Приклади альтернативної історії в українській літературі –
Ці твори можуть бути цікаві учням і ученицям старших класів, зокрема тим, які засвоїли естетичну концепцію постмодернізму (її вивчення передбачене в 11 класі).
Під час розгляду сценаріїв “А якби росія розпалася” насправді можна перекинути “місток” навіть до вивчення фізики, адже у фізиці й в літературознавстві “точкою біфуркації” називають різні явища. У жанрі альтернативної історії це якраз той момент подієвої невизначеності, коли все пішло не так, як було насправді.
Ірина Пасько, аналітикиня “Нової української школи”
Титульне фото: ГО “Смарт освіта”
Обговорення