Якою буде оновлена старша профільна школа: учнівський вибір, формування профілів, два рівні

Як зміниться кількість уроків у старшокласників, які предмети обиратимуть, а які вчитимуть обов’язково, зрештою – які вміння матимуть випускники академічного і профільного ліцеїв? Відповіді на ці питання частково дає проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти. Нагадаємо, МОН ініціювало його громадське обговорення, яке триває до 30 листопада.

Стандарт пропонує напрям руху та змін для старшої школи. Фактично це стартова точка, після проходження якої будуть готуватися рекомендації для впровадження стандарту, а також програми, підручники, методички для вчителів тощо.

• Які основні ідеї стандарту профільної середньої освіти;
• чим він відрізняється від чинного;
• які предмети будуть обов’язковими;
• чи можна буде змінити профіль під час навчання;
• як це вплине на навантаження учнів – докладніше про ідеї нового стандарту “Новій українській школі” розповіли Ігор Хворостяний, керівник директорату шкільної освіти МОН, та Роман Шиян, заступник директорки Команди підтримки реформ.

ІНДИВІДУАЛЬНА ОСВІТНЯ ТРАЄКТОРІЯ

За концепцією реформи НУШ учні старшої школи зможуть формувати власну освітню траєкторію – для цього обиратимуть профіль і, частково, навчальні предмети. Водночас заклади освіти зможуть створити якнайкращу пропозицію для учнівства залежно від своїх можливостей.

У цьому основна цінність стандарту профільної середньої освіти, адже про вибір предметів чи курсів українські старшокласники раніше чули лише як про досвід інших країн. А заклади освіти дістають шанс вирізнитися з-поміж інших, пропонуючи унікальні та якісні профілі для навчання.

Для цього в документі передбачено:

• у межах 9 освітніх галузей можна формувати відповідні профілі завдяки вибору інтегрованих, зокрема й міжгалузевих курсів, предметів (поглибленому вивченню предметів або курсів);
• кожна з галузей має розвивати в старшокласників ключові компетентності та наскрізні вміння, визначені Європейським Союзом та закріплені в законі “Про освіту”;
• проєкт стандарту враховує рекомендації фахівців щодо розвитку природничо-наукової, математичної та читацької грамотностей, рівень яких перевіряють у 15-річних учнів під час дослідження PISA;
• стандарт орієнтується на сучасний ринок праці.

Результати навчання, прописані в стандарті, формувалися на основі Європейських рамок ключових компетентностей для ціложиттєвої освіти та містять опис наскрізних умінь XXI століття:

• критичне та системне мислення;
• вміння конструктивно керувати емоціями;
• співпрацювати з іншими тощо.

Тобто який би профіль не обрали учні, кожен із них здобуватиме ті вміння, які знадобляться в майбутньому.

Усе це докладно описано на 375 сторінках проєкту стандарту. Утім, дехто з освітян знайшов у документі незвичні визначення, як-от: “Когорти здобувачів об’єднуються в плинні групи, на підставі власного вибору”.

Як пояснив Роман Шиян, таке визначення з’явилося в стандарті не випадково. Адже він передбачає право вибору учня чи учениці, які можуть самостійно формувати індивідуальну освітню траєкторію. Якщо ж згадане визначення ріже слух багатьом, його можна замінити на інше.

“Ми розглядали, наприклад, динамічні групи або класи, але зупинилися на свіжому формулюванні про когорти й плинні групи. Йдеться про те, що учень, скажімо, обирає поглиблену математику. На одному уроці він опиняється в одній класній кімнаті з групою, що також обрала поглиблену математику, а на іншому уроці, відповідно до свого вибору, – з іншою групою. Стандарт передбачає гнучкість, і якщо ми хочемо гнучкості, то не можемо зберігати класно-урочну систему”, – додав заступник директорки Команди підтримки реформ.

За словами Ігоря Хворостяного, для того і стартувало громадське обговорення, щоб усі охочі могли висловити свої побажання і занепокоєння. Та головна мета стандарту – дати учням можливість вибору для побудови освітньої траєкторії. Щоби потім на основі стандарту напрацьовувати рішення в модельних програмах та в різних варіантах організації навчання. Як наголошує керівник директорату шкільної освіти МОН, стандарт – це вихідна точка на цьому довгому шляху.

“Зараз може бути чимало різних питань до стандарту – і це природно, – додає Хворостяний. – Але стандарт якраз створює рамку, яка дає учням змогу обирати, випробовувати, можливо, помилятися. А в освіті часто важливіший пошук, ніж кінцевий результат, тобто шлях, а не кінцева точка, у яку я прийду. І найбільша перевага стандарту – він відкриває можливість для змін та вибору”.

ЯКІ ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ СТАРОГО ТА НОВОГО СТАНДАРТІВ

Державний стандарт базової й повної загальної середньої освіти, затверджений у 2011 році, був єдиним стандартом для базової й старшої шкіл. Тепер буде два окремі документи:

1. уже чинний Державний стандарт базової освіти,
2. Державний стандарт профільної середньої освіти, затвердження якого – справа найближчих місяців.

“Попри те, що два рівні загальної середньої освіти були об’єднані в одному документі, це не означало, що в ньому була наступність між рівнями. Технічно вона якраз не була оприявлена. У новому ж стандарті ця наступність реалізується через концепт навчального поступу, згідно з яким відбувається розвиток, нарощування результатів навчання, – пояснює відмінності попереднього стандарту із проєктом нового Роман Шиян. –

• У попередньому стандарті було 7 освітніх галузей, а зараз, як уже згадувалося, їх 9.
• У попередньому стандарті деякі галузі були штучно поєднані, наприклад, галузь фізичної культури та здоров’я, технологій та інформатики.
• У проєкті стандарту ми ніби розкладаємо результати навчання за освітніми галузями, як кубики Lego, у 9 різних коробок, групуючи їх за певними спільними ознаками. Тобто ми даємо матеріал, розкладений у комірках, а не змішаний докупи, і пропонуємо схеми, за якими із цього матеріалу можна збудувати певні конструкти – у нашому випадку це модельні навчальні програми”.

У новому стандарті результати навчання, яких мають досягти учні на завершення повної загальної середньої освіти, уперше розподілені на основний та поглиблений рівні. Заклади освіти зможуть відповідно до зацікавлень учнівства та своїх ідей і можливостей комбінувати власні моделі профілювання (через поглиблене вивчення певних предметів, доповнене спеціальними курсами, орієнтованими на певні галузі знань та пошук майбутньої професії, через інтегровані рішення тощо).

• За словами Романа Шияна, основний рівень – обовʼязковий для всіх учнів. Це ядро, яке має опанувати кожен, щоб здобути повну загальну середню освіту. Основою цього рівня стануть предмети, які є в переліку ЗНО / НМТ.
• А охоплення поглиблених результатів залежить від бачення авторів модельних навчальних програм із відповідних курсів та предметів. Ці результати не обов’язкові для всіх учнів, через них формуватимуться профілі.

Тобто модельні навчальні програми можуть містити шляхи досягнення як усіх поглиблених результатів, так і частини з них.

Проєкт стандарту залишає також свободу творчості й вибору для вчителів та учнів.

“Якщо подивитися на все це з позиції учня, то я, якби вчився на математичному профілі за старими підходами, мав би багато уроків математики, і часу займатися ще чимось не було б, – наводить приклад змін Ігор Хворостяний. – Новий стандарт дає можливість обрати спрямування.

Тобто я визначаю, що хочу вчити математику, але водночас я цікавлюся біологією, англійською мовою чи курсами фотографії. І я б не хотів, як учень, щоб моє життя звелося виключно до математики, адже маю інші сфери зацікавлення. Стандарт дає багато таких можливостей.

Безперечно, є ядро предметів, які передбачають складання ЗНО / НМТ, і це ядро має бути спільним для всіх. Але світ моїх зацікавлень не звузиться тільки до основних предметів. Учні зможуть комбінувати різні предмети / курси та обирати різні варіанти”.

Тому в стандарті передбачені години:

• на вивчення основних предметів;
• на вивчення обовʼязкових предметів, пов’язаних із профілем;
• на вивчення вибіркових предметів, повʼязаних із профілем;
• на курси й предмети вільного вибору.

За словами Хворостяного, попередньо в МОН передбачають, що до обов’язкових предметів / курсів мають увійти:

• українська мова;
• математика;
• історія України;
• іноземна мова.

До пріоритетних, обов’язкових предметів належать також “Захист України”, домедична допомога та фізична культура.

Але і для обовʼязкових предметів / курсів передбачена гнучкість.

“Українська мова може вивчатися в інтегрованому мовно-літературному курсі або окремо поряд з інтегрованим курсом літератур чи окремими курсами української та зарубіжної літератур. Тобто множинність вибору, які пропонує стандарт, теж передбачена. Але важливо акцентувати не на предметах і дисциплінах, як ми це звикли робити в старій парадигмі мислення, а на результатах навчання, які передбачені в стандарті”, – зазначає Ігор Хворостяний.

І додає, що кількість годин на курси за вибором зростатиме від 10 до 12 класу, тобто в учнів буде все менше обов’язковості й більше вибору.

Базовий навчальний план у проєкті Стандарту містить години для вільного вибору предметів і курсів:

• у 10 класі – 105–210 годин за обраним профілем, 35–140 годин – поза обраним профілем;
• в 11–12 класах – відповідно 385–595 і 70–280 годин за два роки.

Години на вивчення освітніх галузей розподілені за роками / циклами навчання, щоб заклади освіти могли навчати за модульним принципом, реалізовувати з учнівством проєкти як упродовж року / семестру, так і компактно (наприклад, упродовж одного тижня).

За словами Ігоря Хворостяного, кількість курсів за вибором не буде зростати відразу в 10 класі з кількох причин:

• через ковід та повномасштабну війну маємо освітні втрати. Учням потрібен час, щоб їх надолужити;
• треба дати можливість визначитися зі сферою зацікавлень.

“Учні та учениці переходять на нову ланку освіти, тобто змінюють заклад, у якому змінюються і вчителі. Якщо я до цього не любив математику, це не означає, що вікно можливостей, пов’язане з математикою, для мене закривається. Маю змогу поглянути на неї з іншого ракурсу, – пояснює керівник директорату шкільної освіти МОН.

Тому важливо в 10 класі дати нагоду учням і ученицям перевідкрити для себе вивчення певної дисципліни й визначитися зі сферою своїх зацікавлень. Бо будьмо щирими, на момент 10, а то і 12 класу діти не можуть однозначно сказати, що вузько хочуть займатися лише мікробіологією. Це природний процес, коли ми шукаємо себе. І важливо, щоб освітні документи не обмежували учнів у цьому, а давали можливість через вибір, спроби, пошук усе ж таки окреслити свою освітню траєкторію”.

ЯК ВСТУПИТИ У 10 КЛАС І ЗМІНИТИ ПРОФІЛЬ

Чи можна буде змінити профіль, наприклад, після 10 класу, – наразі це питання потребує обговорення. Бо, з одного боку, концепція Нової української школи передбачає, що ця зміна можлива якраз у 10 класі. А, з іншого боку, якщо учень чи учениця буде постійно змінювати профіль, це створить додаткові труднощі в організації навчання.

Ігор Хворостяний каже, що громадське обговорення якраз допоможе напрацювати різні варіанти, як цю можливість вибору структурно-організаційно вписати в діяльність закладів освіти.

Так само наразі немає єдиного уніфікованого рішення для вступу старшокласників у 10 клас і навряд чи воно буде спільне для всіх. Як пояснює Ігор Хворостяний, заклади середньої освіти – дуже різні. Це водночас перевага України, коли є широкий вибір закладів освіти, але і проблема, адже їх складно модерувати. Тому заклади освіти можуть на основі свого статуту створювати різні варіанти й пропозиції для вступу.

Крім цього, їм доведеться навчитися правильно розпоряджатися навантаженням на учня. За словами Романа Шияна, у проєкті стандарту передбачено 33 години на тиждень і ще три на фізичну культуру (яка не входить у граничне навантаження). Тобто сумарно навантаження на учня буде таке саме, як нині, просто розписане не потижнево, а в перспективі навчального року.

“Треба правильно розпорядитися навчальним часом. Тому й говоримо про плинні групи, модулі, які, реалізуючись у розкладі, дадуть можливість упроваджувати проєктну діяльність. До речі, для Державного стандарту базової середньої освіти ми пропонували вивільнити 20 % навчального часу на проєктну діяльність, те ж саме можна робити й в старшій школі. Адже справа не в тому, скільки уроків у дитини на день, а в тому, як організувати освітній процес. Бо навчальне навантаження на учнів в усіх країнах приблизно однакове, це практично всюди понад 30 годин на тиждень”, – додає Роман Шиян.

Натомість закладам освіти треба запропонувати інструменти, які дадуть їм змогу йти гнучким шляхом, передбаченим у стандарті. Для цього, додає Шиян, треба виконати багато роботи на рівні розроблення методичних рекомендацій, моделювання та пілотування, яке планується у 2025 році.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – senivpetro, freepik.com

Матеріал підготовлено за експертної підтримки Команди підтримки відновлення та реформ Міністерства освіти і науки України в межах проєкту АРУ.

Архітектура відновлення та реформ в Україні (АРУ) — це комплексна програма технічної допомоги, запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ в Україні.