Теми статті: директорам, розʼяснення
25 Серпня 2024
35 182
0
До початку навчального року в школах завжди виникає питання актуалізації наказів, річного плану роботи, освітніх програм та іншої нормативки.
Як підготувати всі ці документи, аби вони не були формальними, та що саме це має бути, освітянам розповіла Олена Святенко, заступниця начальника управління – начальниця відділу оцінювання закладів освіти управління інституційного аудиту Державної служби якості освіти України під час вебінару, організованого ДСЯО спільно із Цифровим видавництвом “Експертус”.
“Нова українська школа” теж була на вебінарі. Підготували для вас скорочений конспект основного, про що йшлося під час розповіді експертки. Зокрема, з матеріалу ви дізнаєтеся:
Річний план роботи – це документ, який регламентує діяльність школи на весь навчальний рік. Його схвалює педагогічна рада, а затверджує керівник закладу. Після того, як річний план уже затверджений, він стає документом, обов’язковим для виконання педагогічним колективом.
Зберігати річні плани закладу потрібно впродовж шести років.
“Збереженими планами можна користуватися, щоб, наприклад, переглянути, що ви планували в минулих роках, та дізнатися, як це може трансформуватися в план на новий навчальний рік.
Зауважу, що річний план роботи – це робочий документ, а не формальна частина документообігу. Тому робота із цим документом не має завершуватися на етапі його затвердження. Варто проводити моніторинг виконання плану роботи й у разі потреби вносити необхідні зміни”, – акцентує Олена Святенко.
Якою має бути структура річного плану?
Експертка ділиться, що немає жодного нормативно-правового документа, який затверджує або визначає структуру річного плану роботи закладу освіти.
“Усі ті рекомендації, які ви зустрічаєте, є лише рекомендаціями. Жодного наказу або листа МОН, у якому була б визначена структура та форма річного плану, не існує”, – пояснює вона.
Тому далі перерахуємо декілька прикладів структури річного плану, які носять лише рекомендаційний характер:
1. Структура річного плану може відтворювати структуру стратегії розвитку закладу.
За словами Олени Святенко, такий підхід може спростити підготовку річного плану та допоможе деталізувати визначені в стратегії цілі й завдання. Адже стратегію розробляють одразу на декілька років, а в річному плані можна конкретизувати її цілі та завдання на певний рік.
[А про те, як написати дієву стратегію школи, ми докладно розповідали в цьому матеріалі].
2. Ще одним варіантом структури річного плану можуть бути напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
У такому випадку в річному плані будуть враховані всі аспекти освітньої діяльності, визначені закладом освіти в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти (за посиланням ви можете знайти приклад такого Положення одного із закладів).
Наприклад, структура річного плану може мати такі розділи:
“Якщо ж у Положенні вашого закладу загальної середньої освіти визначені інші напрями, то під час формування річного плану ви використовуєте саме їх”, – радить експертка.
3. Структура річного плану може відповідати структурі річного звіту.
Докладніше з порядком звітування керівників ЗЗСО ви можете ознайомитися тут.
Загалом, який би варіант ви не обрали, у ДСЯО рекомендують, щоб річний план містив інформацію про:
Що ще важливо в річному плані:
Освітня програма – важливий документ для ЗЗСО, адже відповідно до нього організовується освітній процес. Тому перед тим, як остаточно подати проєкт освітньої програми на розгляд та схвалення педагогічної ради, керівник має перевірити її на відповідність до вимог законодавства.
Щоб визначити, чи відповідає ваша освітня програма вимогам законодавства, варто “пройтися” такими критеріями:
“На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), у якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік)”, – йдеться в статті 11 ЗУ “Про повну загальну середню освіту”.
Чим відрізняються навчальний план та річний навчальний план?
“Законодавство дає змогу закладам загальної середньої освіти на вибір відповідно до рішення педагогічної ради або розробляти освітню програму на певний рівень чи цикл, або це може бути освітня програма, яка розробляється щорічно”, – розповідає Олена Святенко.
Зверніть увагу, що освітні програми можуть бути розроблені на основі типових освітніх програм та “нетипових”.
У першому випадку вам потрібно буде звернути увагу на те, що в серпні 2024 року МОН оновило типову освітню програму для 5–9-х класів, тож при організації навчання в них варто орієнтуватися на нову редакцію наказу від 9.08.2024 року № 1120.
[Про основні зміни до Типової освітньої програми для 5–9-х класів ви можете дізнатися тут].
Для решти класів усе без змін:
Олена Святенко радить освітянам уважно опрацювати новий наказ МОН “Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти”. Під час вебінару вона звернула увагу на окремі тези із цього документа.
[Далі подаємо основні тези з наказу та коментарі-пояснення від експертки].
1. “Типові навчальні плани містять орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів”.
Це означає, що кожен заклад загальної середньої освіти із цього орієнтовного переліку навчальних предметів обирає ті предмети, які викладатимуть вчителі в межах освітньої галузі. Або це може бути поєднання “навчальний предмет та інтегрований курс” для реалізації, наприклад, мовно-літературної освітньої галузі.
Експертка наголошує, що перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів, а також міжгалузевих інтегрованих курсів орієнтовний.
2. Про перерозподіл навчального навантаження та мінімальну/максимальну кількість годин.
Олена Святенко пояснює, що в типовому навчальному плані визначені години навчального навантаження для перерозподілу.
Це означає, що та мінімальна кількість годин, яка є в навчальному плані, може бути доповнена годинами, визначеними для перерозподілу навчального навантаження між освітніми компонентами.
Наприклад, у 5 класі між освітніми галузями можна перерозподілити 7,5 годин, враховуючи особливості організації освітнього процесу в закладі освіти та індивідуальні освітні потреби учнівства. Отже, з тих 7,5 годин ви можете додавати певну кількість годин на кожну (або не на кожну) освітню галузь.
Тобто це не означає, що та мінімальна кількість годин, яка зараз прописана в навчальному плані типової освітньої програми, остаточна.
За словами експертки, є години, які можна перерозподіляти між різними освітніми галузями в межах мінімального або максимального показника. Або це може бути щось середнє між мінімальним і максимальним.
“Візьмемо для прикладу мовно-літературну освітню галузь, п’ятий клас. Там мінімальна кількість годин – 10, максимальна – 13, але ви можете взяти й 11,5, й 12, й 12,5 за рахунок тих годин, які передбачені в типовому навчальному плані для перерозподілу між освітніми компонентами”, – пояснює Олена Святенко.
На що ще можна використовувати ці години?
На вибіркові освітні компоненти: курси за вибором, факультативні курси, міжгалузеві інтегровані курси, проєктну діяльність, індивідуальні та групові консультації.
“Так, у типовій освітній програмі дійсно немає інваріантного і варіативного складників. Але в нас є закон “Про освіту” та закон “Про повну загальну середню освіту”, у яких йдеться про обов’язкові освітні компоненти й вибіркові освітні компоненти, або освітні компоненти за вибором учня. Тому ми з вами користуємося тією термінологією, яка визначена в законах, і не лякаємося, що в типовому навчальному плані немає такого рядка, який називається варіативний складник або додаткові години. У нас є години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, а освітні компоненти можуть бути обов’язковими й вибірковими за рішенням учнів”, – додає пані Олена.
Де саме записувати вибіркові освітні компоненти в навчальному плані?
“Ні в законі, ні в наказі немає чітко визначеного місця, що це, скажімо, має бути або умовно у верхній, або в нижній частині навчального плану. Але, наприклад, якщо це друга іноземна мова, яка є вибірковим освітнім компонентом за вибором закладу, то її можна записати після мовно-літературної освітньої галузі.
Або можна написати після всіх освітніх галузей у тій частині, де в нас передбачені години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, обов’язково вказуючи, що це вибірковий освітній компонент”, – розповідає Олена Святенко.
Якщо ж це STEM або якийсь інший міжгалузевий інтегрований курс, продовжує вона, то ви також можете його написати як вибірковий освітній компонент, але вже умовно в нижній частині – після всіх освітніх галузей. Чому так? Бо, як правило, міжгалузеві курси поєднують у собі одразу декілька освітніх галузей.
“З другою іноземною мовою в цьому плані легше, бо це лише мовно-літературна освітня галузь. Водночас інші міжгалузеві або інтегровані курси ми не зможемо записати в межах однієї галузі. Тому можна скористатися так званою нижньою частиною навчального плану й там вказати перелік освітніх галузей, які охоплює міжгалузевий чи інтегрований курси. Та обов’язково позначити, що це вибірковий освітній компонент”, – каже експертка.
1. “Заклад освіти може додавати в навчальний план вибіркові освітні компоненти, що не вказані в Типовій освітній програмі. Для цих освітніх компонентів заклад використовує модельні навчальні програми, які отримали гриф “Рекомендовано МОН””.
Олена Святенко звертає увагу, що перелік міжгалузевих інтегрованих курсів у Типовій освітній програмі й у Типовому навчальному плані не є вичерпним. Ви можете додавати ті вибіркові освітні компоненти, наприклад, факультативи або курси за вибором, які мають гриф МОН, та використовувати їх.
2. “Заклад загальної середньої освіти, відповідно до Державного стандарту, самостійно визначає кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах кількості годин, визначених Типовою освітньою програмою для відповідної освітньої галузі”.
Також заклад самостійно визначає і кількість навчальних годин на вивчення окремих та вибіркових освітніх компонентів. Отже, спочатку ми визначаємо кількість годин, відведену на вивчення освітньої галузі. А далі із цієї кількості годин визначаємо години на вивчення окремих навчальних предметів/інтегрованих курсів цієї освітньої галузі, пояснює Олена Святенко.
Водночас вона додає, що тепер години, визначені для перерозподілу між освітніми компонентами, які використовують для збільшення кількості годин із певного навчального предмета, можна одразу позначати в навчальному плані загальною цифрою, а не через +.
3. “Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами заклад може використовувати для збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин відповідної освітньої галузі”.
Наприклад, у 5 класі для мовно-літературної галузі максимальна кількість годин – 13. Тож ви не можете їх збільшити до 13,5, 14 чи 15.
Також зверніть увагу, що “сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані не повинна перевищувати загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету, визначені базовим навчальним планом із дотриманням вимог гранично допустимого навчального навантаження”.
4. “Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти”.
Однак Олена Святенко ще раз наголошує, що, відповідно до 11 статті ЗУ “Про повну загальну середню освіту”, освітня програма схвалюється педагогічною радою і затверджується керівником закладу освіти. Оскільки закон має найвищу силу, то в цьому питанні варто посилатися саме на нього.
Влітку 2024 року відбулося чимало оновлень нормативно-правових актів у сфері освіти. Олена Святенко радить школам звернути увагу на такі з них:
Згідно з Інструкцією з діловодства в ЗЗСО, наказ, який видає керівник закладу на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов’язковий для виконання підлеглими.
Водночас Олена Святенко акцентує, що немає затвердженого обов’язкового переліку наказів, які мають підготувати в ЗЗСО. Адже це є втручанням в автономію закладу, яка гарантована державою.
“Тому всі переліки, які ви зустрічаєте, носять лише рекомендаційний характер. Однак ви можете самостійно скласти перелік необхідних, на вашу думку, наказів, проаналізувавши нормативно-правові документи у сфері освіти, якими ви користуєтеся”, – пояснює експертка.
Тому вона презентувала орієнтовний перелік проєктів наказів, які можна підготувати школам до початку навчального року. З цим переліком ви можете ознайомитися за посиланням. Ще раз наголосимо, що цей перелік є лише рекомендованим та не є вичерпним.
“Однак важливо не просто написати наказ. Він не має бути формальним документом діловодства. Якщо, наприклад, ми говоримо про те, що в закладі освіти має бути створена комісія з розгляду випадків булінгу, то вона має бути створена не лише тому, що так прописано в законодавстві, а тому, що це безпека учасників освітнього процесу.
Тому накази не треба створювати заради наказів. У них потрібно викладати дійсно ефективні управлінські рішення на користь учасників освітнього процесу для підвищення якості освіти й освітньої діяльності”, – підсумувала Олена Святенко.
Текстову скорочену версію вебінару підготувала Ірина Троян
Титульне фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”, ліцей “Голосіївський” № 241, Київ.
Обговорення